Як ДПАУ нараховує підприємству штрафні санкції
ДПАУ надала роз'яснення окремих питань щодо застосування за результатами документальних перевірок платників податків штрафних (фінансових) санкцій.
У листі від 13.05.2009 р. № 9842/7/23-4017/227 «Щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій» ДПАУ нагадала своїм органам, як треба нараховувати підприємствам штрафні фінансові санкції.
ДПАУ розглядає декілька випадків.
Випадок 1. Платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.
У разі, якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію, до нього застосовується штраф у розмірі 10 н.м.д.г. за неподання або затримку подання кожної декларації. (Підстава – пп. 17.1.1 статті 17 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III та пп. 6.1.1 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПАУ від 17.03.2001 р. № 110, зареєстрованої у Мін’юсті 23.03.2001 р. за № 268/5459).
Випадок 2. Платник податків не подає декларацію і за результатами перевірки податковий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання.
Якщо платник податків не подає декларацію і за результатами перевірки податковий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за вищенаведеними підставами, то за кожний звітний податковий період, в якому виникає податкове зобов'язання, до такого платника податків додатково до штрафних санкцій, визначених пп. 17.1.1 статті 17 Закону № 2181 застосовуються штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10% суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки подання податкової декларації (незалежно від кількості установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу) податкових періодів, що минули), але не більше 50% від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше 10 н.м.д.г. (Підстава – пп. 17.1.2 статті 17 Закону № 2181 та пп. 6.1.2 Інструкції № 110).
Випадок 3. Дані документальних перевірок діяльності платника податків свідчать як про заниження, так і про завищення його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Що пропонує ДПАУ? У разі, коли дані документальної перевірки платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, і податковий орган виявляє суму недоплати, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від податкового органу, але не більше 50% такої суми недоплати та не менше 10 н.м.д.г. сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. (Підстава - пп. 17.1.3 статті 17 Закону № 2181 та пп. 6.1.3 Інструкції № 110).
Як ДПАУ пропонує обчислювати межу «не більше 50%»? Донедавна ми вважали, що цей розрахунок проводиться по-іншому. На практиці, читаючи рішення та акти перевірок ми переконувалися, що податкові органи на місцях діяли зовсім не так, як тепер вважає ДПА України.
На думку ДПАУ, Інструкцією № 110 передбачена послідовність дій при розрахунку штрафних (фінансових) санкцій з метою дотримання вимог щодо максимального (50%) та мінімального (10 н.м.д.г.) їх розміру, а саме:
1) визначається сукупно сума недоплат за кожною з декларацій за всіма податковими періодами, в яких вони виявлені;
2) визначається сукупно сума штрафних (фінансових) санкцій за всіма податковими періодами, у яких були виявлені суми недоплат та за якими нараховані такі штрафні (фінансові) санкції;
3) здійснюється обрахування максимального та мінімального розміру штрафних (фінансових) санкцій від сукупної суми недоплат та порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафних (фінансових) санкцій, визначеною сукупно за всі податкові періоди, в яких були виявлені суми недоплат.
До сплати визначаються суми штрафних (фінансових) санкцій, що не перевищують максимальний розмір та не є нижчими від мінімального розміру, визначених цих пунктом.
Наводиться приклад: у жовтні 2008 року проведена перевірка, якою встановлено за січень недоплату 2000 грн, за травень переплату 1500 грн, і недоплати за червень, липень та серпень 2008 р.
Що стосується переплати. На штрафні санкції переплата у розмірі 1500 грн за травень не впливає. Тобто якщо було встановлено у січні недоплату у розмірі 2000 грн, а у травні – переплату, податківці вважають, що недоплата існує до жовтня. Це з метою нарахування фінансових санкцій. А з метою донарахування самого податку податківці переплату травня враховують.
Інший нюанс. Наводиться п’ять місяців, в яких встановлена недоплата. Не думайте, що ДПА України обчислює штрафні санкції не більше 50% до кожного місяця, - ні. Оскільки січень – це девять місяців недоплати, червень – три, липень – два і серпень – один. Нібито за недоплату серпня має бути санкція 20%. Виявляється, що не так. Обчислюють за серпень 20%, за липень – 30%, за червень – 40% і за січень – 90%.
Підбили суму за усі місяці і порівняли із загальною сумою недоплати. Загальна сума недоплати умовно становить 4000 грн. Санкція не повинна перевищувати 2000 грн. І тоді виходить, що за останні місяці фінансова санкція становить не 20-30%. Якщо санкції за усі місяці (перші і останні) разом додати, то санкція у розмірі 50% вийде за кожен місяць.
Звичайно, такий підхід неправильний. Недоплата на всі суми, які податківці нарахують за результатами перевірки не триває усі п’ять місяців.
Крім того, податківці не враховують переплати в місяці наступному (наступних), яка, логічно, погашає недоплату попередніх місяців. При такому підході фінансова санкція може виявитися значно вищою, ніж можна очікувати. Разом з тим, це буде підставою для оскарження рішення ДПІ.