Коментар до Наказу Держмитслужби України
від 29.05.2009 р. № 506 “Про затвердження форми
рішення про визначення митної вартості товарів,
Порядку його заповнення та Класифікатора
додаткових складових до ціни договору”
(зареєстровано в Мін'юсті України
18.06.2009 р. за № 534/16550)
Контроль за правильністю визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом відповідно до ст. 41 Митного кодексу України.
Заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення мають базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Наказом Держмитслужби України затверджено форму рішення про визначення митної вартості товарів, Порядок заповнення рішення про визначення митної вартості товарів та Класифікатор додаткових складових до ціни договору.
Рішення про визначення митної вартості товарів заповнюється посадовою особою підрозділу митного органу, і один примірник його видається або надсилається поштою декларанту. Рішення може бути скасовано митним органом, що видав його, на підставі нововиявлених обставин, Держмитслужбою України за результатами розгляду скарг декларантів та в інших випадках, передбачених законодавством.
До Класифікатора додаткових складових до ціни договору увійшли, зокрема, комісійні та брокерська винагорода; вартість контейнерів, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням; вартість сировини, матеріалів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; вартість матеріалів, інструментів тощо, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; вартість інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; роялті та ліцензійні платежі, які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на завантаження, розвантаження; витрати на страхування товарів.
Володимир СИНЮК,
бухгалтер-експерт
“Вісник податкової служби України” № 26 липень 2009 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)