Оподаткування самозайнятих осіб
Незалежна професійна діяльність полягає в участі фізичних осіб в науковій, артистичній, літературній, художній, освітній або викладацькій діяльності, а також діяльності лікарів, адвокатів, приватних нотаріусів, аудиторів, бухгалтерів, інженерів, архітекторів, оцінювачів або осіб, зайнятих іншою подібною діяльністю, за умови, що такі особи не являються найнятими робітниками або суб'єктами підприємницької діяльності (п. 1.9 Закону про податок з доходів фізосіб).
Вказаний Закон не містить певних особливостей оподаткування самозайнятих осіб, тому їх доходи оподатковуються з доходів за загальними правилами, встановленими для фізичних осіб, тобто за ставкою - 15% від об'єкту оподаткування (п. 7.1 Закону про податок з доходів фізосіб). Виняток становить дохід, отриманий самозайнятою особою від здійснення нею підприємниць кої або незалежної професійної діяльності, якщо така особа вибрала спеціальну (спрощену) систему оподаткування такого доходу (пп. 4.3.25 Закону про податок з доходів фізосіб). При цьому, якщо дохід самозайнятій особі виплачується суб'єктом підприємництва, як юридичною, так і фізичною особою, то суб'єкт несе обов'язок з утримання податку з доходів фізичних осіб (ПДФО) з суми вказаного доходу. До такого доходу не застосовується податкова соціальна пільга.
Виплачений дохід самозайнятій особі відображається у формі № 1 ДФ з кодом доходу “42”. Якщо самозайнята особа отримувала доходи протягом року виключно від податкових агентів, то їй не потрібно уявляти річну декларацію про доходи.
У випадку, якщо дохід самозайнятій особі виплачується громадянином, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, то відповідальність за нарахування, утримання та сплату ПДФО до бюджету покладається на самозайняту особу. По таких доходах вона повинна надати в податковий орган по місцю своєї реєстрації річну декларацію про доходи, яка надається до 1 квітня наступного за звітним року. При цьому сплата ПДФО здійснюється протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну надання декларації, тобто не пізніше за 10 квітня (пп. 5.3.1 Закону № 2181).
Крім того, якщо платник податків зобов'язаний надавати декларацію про доходи, він також зобов'язаний вести облік доходів та витрат для визначення суми загального доходу оподаткування.
Такий облік регламентується Порядком № 490, який не передбачає прошнуровування та скріплення печаткою та підписом Книги доходів та витрат самозайнятої особи. У ній відображаються тільки доходи, отримані від громадян, що не являються суб'єктами підприємництва. Проте, при здійсненні незалежної професійної діяльності, можуть виникати й витрати, наприклад, пов'язані з орендою офісу, інформаційним забезпеченням, комунальними платежами, з придбанням канцтоварів та ін. І як з ними бути?
Як показує практика, реальна можливість зменшити дохід оподаткування на суму витрат в даний час існує тільки у приватних нотаріусів (Лист ДПАУ від 12.03.2007 р. № 1136/П/17-0415), та на інших самозайнятих осіб вона не розповсюджується, оскільки Закон про податок з доходів фізосіб не передбачає відображення витрат для самозайнятих осіб.
Що стосується пенсійних внесків, то необхідно відзначити наступне. Згідно п. 4 ст. 11 Закону N 1058 самозайняті особи підлягають обов'язковому державному пенсійному страхуванню. Вони повинні реєструватися в Пенсійному фонді за своїм місцем мешкання. Об'єктом обкладення пенсійними внесками є дохід, отриманий від здійснення незалежної професійної діяльності, що підлягає обкладенню ПДФО. Ставка пенсійних внесків в 2009 році для них складає - 33,2% (п. 2 ст. 4 Закону № 400). Пенсійні внески повинні бути сплачені до 1 квітня року, наступного за звітним.
При цьому розмір місячного платежу не повинен бути менше мінімального розміру місячного страхового внеску, розрахованого шляхом множення величини мінімальної заробітної плати за відповідний місяць, протягом якого платник мав дохід оподаткування, на ставку пенсійних внесків, що діє. У свою чергу, пенсійні внески нараховуються на суми доходу в межах максимальної величини, яка рівна 15 розмірам прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (п. 4 ст. 19 Закону № 1058). У зв'язку з тим, що сума, яку самозайняті особи повинні самостійно сплатити до 1 квітня року, наступного за звітним, може бути достатньо істотною, оскільки сплачується сума платежів за рік, То пенсійні внески можна сплачувати авансовими платежами протягом року. Це може бути, наприклад, щомісячно або щокварталу.
Також до 1 квітня самозайнятою особою до Пенсійного фонду подається Розрахунок суми страхових внесків (додаток 33). При цьому слід зазначити, що в розрахунку беруть участь доходи, отримані як від податкових агентів, так і від фізичних осіб.
Тому для того, щоб правильно заповнити Розрахунок та виконати вимоги Інструкції № 21-1 зі сплати належної суми пенсійних внесків, разом з обліком доходів, отриманих від фізичних осіб, що не являються податковими агентами, та відображених в річній податковій декларації, слід вести облік і доходів, отриманих від податкових агентів. При цьому відображається нарахований дохід з урахуванням ПДФО, а не чистий - отриманий “на руки”.
Самозайняті особи не зобов'язані сплачувати за себе страхові внески до усіх інших соціальних фондів з тимчасової непрацездатності, безробіттю, внески на страхування від нещасного випадку, але, за бажанням, вони можуть це зробити добровільно, уклавши відповідні договори про добровільну участь в страхуванні.
Так, згідно п. 3 ст. 1 Закону № 2213, для самозайнятих осіб та що беруть участь в соціальному страхуванні на добровільних засадах ставка страхового внеску в 2009 рік складає:
- 4,1% від суми оподатковуваного доходу, зокрема;
- 1,9% - на соціальне страхування з тимчасової непрацездатності;
- 2,2% - на соціальне страхування на випадок безробіття.
Що стосується сплати страхових внесків від нещасного випадку, то добровільно застрахована особа сплачує і'х у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день сплати страхового внеску з розрахунку на календарний рік.
Таким чином, за умови взяття на облік та сплати страхових внесків не менше встановлених розмірів, добровільно застраховані особи мають право на соціальне забезпечення за рахунок грошових коштів фондів (лікарняні, декретні, безробітні).
Список використаних документів
Закон N 2181 Закон України від 21.12.2000 р. № 2181-III “ Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”
Закон про податок з доходів фізосїб - Закон України від 22.05.2003 р. № 889-IV “Про податок з доходів фізичних осіб”
Закон № 1058 - Закон України від 09.07.2003 р, № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”
Закон № 400 - Закон України від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР “Про збір на обов"язкове державне пенсійне страхування”
Закон № 2213 -Закон України від 11.01.2001 № 2213-III “Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування”
Порядок № 490 - Порядок ведення обліку доходів та витрат для визначення суми загального річного доходу оподаткування, затверджений наказом ДПАУ від 16.10.2003 № 490
Інструкція № 21-1 - Інструкція про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1
“Консультант бухгалтера” № 26 (54) 29 червня 2009 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)