ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
06.08.2009 N 460
(Постанова втратила чинність на підставі Листа
Національного банку України
N 22-0006/33086 від 15.06.2018)
Про схвалення Методичних
рекомендацій щодо порядку проведення
стрес-тестування в банках України
З метою організації та вдосконалення в банках України систем стрес-тестування Правління Національного банку України постановляє:
1. Схвалити Методичні рекомендації щодо порядку проведення стрес-тестування в банках України, що додаються.
2. Департаментам безвиїзного банківського нагляду (К.В.Рожкова), інспектування банків (С.В.Фабер), нормативнометодологічного забезпечення банківського регулювання та нагляду (Н.В.Іваненко), начальникам територіальних управлінь Національного банку України враховувати Методичні рекомендації щодо порядку проведення стрес-тестування в банках України в практичній діяльності.
3. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на виконавчого директора - директора Дирекції з банківського регулювання та нагляду В.В.Пасічника.
4. Департаменту нормативно-методологічного забезпечення банківського регулювання та нагляду (Н.В.Іваненко) довести зміст цієї постанови до відома структурних підрозділів центрального апарату, територіальних управлінь Національного банку України, а також до банків України для керівництва та використання в роботі.
5. Постанова набирає чинності з дати підписання.
В.о. Голови А.В.Шаповалов
Схвалено
Постанова Правління
Національного банку України
06.08.2009 N 460
Методичні рекомендації
щодо порядку проведення стрес-тестування
в банках України
Методичні рекомендації щодо порядку проведення стре-стестування в банках України (далі - Методичні рекомендації) розроблені відповідно до Законів України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ), "Про Національний банк України" ( 679-14 ) та основних принципів ефективного банківського нагляду, що підготовлені Базельським комітетом з банківського нагляду.
Методичні рекомендації розроблено з метою визначення підходів для здійснення оцінки стабільності банківської системи або окремого банку за межами нормального операційного процесу та встановлення ступеня витривалості у разі виникнення екстремальних подій.
1. Загальні положення
1.1. Стрес-тестування - це метод кількісної оцінки ризику, який полягає у визначенні величини неузгодженої позиції, яка наражає банк на ризик, та у визначенні шокової величини зміни зовнішнього фактора - валютного курсу, процентної ставки тощо. Поєднання цих величин дає уявлення про те, яку суму збитків чи доходів отримає банк, якщо події розвиватимуться за закладеними припущеннями.
1.2. За допомогою стрес-тестування визначаються особливо вразливі місця окремих сфер діяльності банків.
1.3. Доцільність проведення стрес-тестування обумовлена наявними загрозами, на які наражаються банки в процесі своєї діяльності, потребою чіткої ідентифікації ризиків, установлення величини їх впливу та недопущення значних фінансових втрат.
1.4. Національний банк України рекомендує банкам дотримуватися цих Методичних рекомендацій з метою досягнення базового рівня ефективної та надійної практики стрес-тестування.
1.5. Кожен банк може розробити власну процедуру проведення стрес-тестування та запровадити свої моделі для аналізу впливу різних факторів ризику на фінансовий результат з урахуванням індивідуальності ризикового портфеля та специфіки своєї діяльності.
2. Мета та завдання стрес-тестування
2.1. Метою проведення стрес-тестування є оцінка ризиків та визначення спроможності протистояти потрясінням на фінансовому ринку.
2.2. За допомогою стрес-тестування банк може визначити розмір збитків у цілому та за окремими видами активів у разі виникнення екстремальних подій, а також свої потенційні можливості покривати ці збитки, оцінити стан власного капіталу та визначити якість власних методик щодо управління ризиками.
2.3. Основним завданням за результатами стрес-тестування є підготовка упереджувальних стратегічних і тактичних заходів, які дозволять врегулювати проблемні або напружені ситуації, що можуть виникнути в майбутньому, та послабити вплив різних ризиків на діяльність банків.
3. Фактори ризику
3.1. Ступінь впливу окремих ризиків залежить від багатьох факторів, які в тій чи іншій мірі обмежують або посилюють їх дію.
Здійснення стрес-тестування потребує визначення основних факторів ризиків, які можуть впливати на діяльність та фінансовий стан банку.
3.2. Під час визначення основних факторів ризиків необхідно здійснювати аналіз структури банківських операцій як у цілому, так і за окремими складовими і враховувати характер цих операцій та спеціалізацію банку.
3.3. Перелік факторів ризиків, які використовуються в процесі стрес-тестування, залежить від зовнішнього середовища, у якому працює банк, та специфіки його діяльності.
3.4. Як базові фактори ризиків доцільно використовувати такі:
макроекономічні категорії:
стабільність економічної ситуації (економічний спад, радикальна зміна вектора розвитку економіки, дефолти першокласних компаній-позичальників тощо);
значні коливання курсу національної валюти відносно інших валют (інфляція, дефляція);
відкритість (доступність) міжбанківського ринку;
рівень політичної та геополітичної стабільності;
стійкість фінансових ринків (у тому числі можливість протидіяти спекулятивним атакам);
зміни процентних ставок (наприклад, LIBOR, облікової ставки тощо);
можливість знецінення майна, що перебуває як забезпечення за кредитними операціями банків (зокрема, через падіння цін на ринку нерухомості, кризу окремих галузей економіки тощо);
волатильність цін на енергоресурси.
Мікроекономічні категорії:
можливість доступу банку до зовнішніх джерел підтримання ліквідності;
конкурентна позиція банку (визначена за методикою SWOT-аналізу як узагальнена оцінка).
4. Типи ризиків, що використовуються в стрес-тестах
4.1. Банки самостійно визначають перелік і типи ризиків, які для них найбільш актуальні.
Під час визначення переліку типів ризиків слід ураховувати те, що вони прямо або опосередковано будуть здійснювати вплив на всі напрями діяльності банку.
4.2. Ураховуючи світовий досвід щодо здійснення стрестестування та рекомендації, які викладені в Основних принципах ефективного банківського нагляду, що розроблені Базельським комітетом з банківського нагляду, банкам доцільно здійснювати стрес-тестування за такими ризиками:
кредитний ризик;
ризик ліквідності;
ринковий ризик (валютний ризик, ризик зміни процентної ставки);
операційний ризик.
5. Методи проведення стрес-тестування
5.1. Стрес-тестування банків уключає кількісні та якісні складові аналізу.
5.2. Кількісний аналіз спрямований на ідентифікацію можливих сценаріїв розвитку подій. Він визначає масштаби можливих змін ринкової кон'юнктури та коливань основних її компонентів, що впливають на результат діяльності банку та рівень його економічної безпеки.
5.3. За допомогою якісного аналізу оцінюється спроможність капіталу банку покривати можливі збитки та визначається комплекс заходів для зниження рівня ризику, мінімізації можливих втрат і збереження та захисту капіталу.
5.4. Поширенішими методами здійснення стрес-тестування є сценарний аналіз (далі - сценарій) і аналіз чутливості (далі - чутливість).
5.5. Сценарій стрес-тестування - це модель можливого розвитку подій під впливом різних факторів ризику.
Сценарії стрес-тестування повинні охоплювати всі передумови, виникнення яких може завдати серйозних ударів по фінансовій стабільності банку.
У цьому разі термін дії сценаріїв не обмежується, оскільки використання сценаріїв спрямовано на отримання конкретного результату здійснюваного дослідження (установлення розміру втрат, що може зазнати банк, або визначення адекватності регулятивного капіталу після застосування стрес-тесту).
Під час розроблення сценарію особливу увагу необхідно приділяти використанню факторів з максимально негативним впливом, що можуть призвести до подій, унаслідок виникнення яких банк може зазнати найбільших втрат та опрацювати варіанти найгіршого розвитку подій.
5.6. Ефективність сценарного аналізу залежить від професіоналізму та підготовки експертів. Експертні припущення та судження є неформалізованими, однак дуже вагомими складовими сценарію. У зв'язку з багатогранністю та складністю економічних процесів спеціалісти змушені оперувати загальними закономірностями та тенденціями з урахуванням історичних взаємозв'язків і спиратися на власні спостереження та досвід.
5.7. Рекомендується використовувати експертні та математичні підходи. За допомогою експертних підходів можна обирати попередній перелік факторів, а за допомогою математичних - статистично найважливіші.
5.8. У процесі обрання конкретного сценарію необхідно враховувати профіль і пріоритетні напрями діяльності банку.
5.9. Стрес-тестування може базуватися на історичних сценаріях з використанням варіантів подій, що мали місце у минулому, або на гіпотетичних сценаріях, з використанням варіантів подій, які не відбувалися але теоретично можуть статися.
5.10. Необхідно пам'ятати, що історичні сценарії не враховують усіх змін економічного середовища, які відбуваються з часом.
За наявності певного ряду історичних даних можна розраховувати вірогідний діапазон можливих змін за допомогою методу математичної статистики. Якщо історичних даних немає, то ймовірність змін доцільно визначати гіпотетично.
5.11. Необхідно враховувати, що сценарії, побудовані на підставі історичних подій та минулих криз, не обов'язково будуть сценаріями найгіршого розвитку подій. Реально можуть мати місце потенційні економічні та ринкові зміни, які ще не відбулися, але наслідки яких для банку можуть бути більш тяжкими, ніж наслідки історичних криз, що спостерігалися в реальному житті.
5.12. Як історичні кризові події останніх років під час розроблення сценаріїв можна використовувати такі:
азіатська валютно-фінансова криза 1997 року;
дестабілізація фінансового ринку у зв'язку з дефолтом Росії 1998 року;
криза світових фінансових ринків після терористичних актів 11 вересня 2001 року;
кредитна криза США 2007 року;
криза світових фондових ринків у січні 2008 року.
Кризи, що відбулися в минулому, необхідно коригувати та адаптувати до умов сьогодення, оскільки вони рідко повторюються в тому вигляді, у якому траплялися раніше.
5.13. Якщо історичні сценарії не можуть врахувати певних факторів ризику, то доцільно використовувати гіпотетичні сценарії.
Перевагами такого виду сценаріїв є можливості гнучкішого формулювання можливих криз.
Зазначені сценарії можуть застосовуватися для виявлення подій, відносно яких портфель банківських активів найбільш уразливий.
Обов'язково слід передбачати те, щоб зазначені сценарії були ймовірними та правдоподібними і відображали реальні факти історичних подій.
5.14. Вибір сценаріїв залежить від багатьох факторів та має враховувати взаємозв'язок між історичною подією та конкретним банківським портфелем.
5.15. Сценарії стрес-тестування є ефективними, якщо вони:
передбачають тільки суттєві зміни факторів;
під час розрахунку результативних показників ураховують більшість базових факторів ризику;
дозволяють отримати правдоподібні, на думку експертів, прогнозовані події із заданою ймовірністю їх виникнення.
5.16. Сценарії стрес-тестування мають враховувати вірогідність виникнення надзвичайних обставин як у межах одного ринку, так і в межах кількох ринків або валют одночасно. У цьому разі необхідно здійснювати прогноз можливих дій інших банків, що можуть виявитися постраждалими внаслідок впливу визначених факторів ризику.
5.17. Стрес-тестування чутливості полягає в дослідженні впливу на діяльність банку одного або кількох взаємопов'язаних факторів ризику. У разі використання цього підходу стрес-тестування здійснюється оцінка впливу миттєвої зміни одного фактора ризику, тоді як інші базові умови залишаються незмінними.
Доцільність застосування цього методу обумовлена можливістю оцінки значних зрушень без конкретних пояснень причин цих зрушень.
5.18. Показник чутливості визначає ступінь впливу окремого фактора ризику на діяльність банку залежно від змін, що спричинені цим фактором. Чим вища чутливість, тим більше вплив цього фактора.
5.19. Стрес-тестування чутливості може здійснюватися швидко. Воно широко застосовується як перше припущення щодо впливу окремих чинників та змінних фінансового ринку.
Незважаючи на те, що зазначеному методу бракує історичного та економічного змісту, що в свою чергу може обмежувати його корисність для прийняття стратегічних рішень, тестування чутливості є вкрай важливим методом проведення оперативного стрестестування, результати якого важко переоцінити під час підготовки певних заходів щодо зменшення рівня ризику.
5.20. Прикладом стрес-тестування чутливості можуть служити негативні зміни відсоткових ставок за кредитами та/або депозитами на певну кількість базисних пунктів або падіння рівня дохідності.
6. Основні етапи проведення стрес-тестування
6.1. Процес проведення стрес-тестування може передбачати кілька етапів.
6.1.1. Актуалізація параметрів для стрес-тестування.
На цьому етапі визначаються дані для стрес-тестування, аналізується склад, динаміка та структура портфеля, проводиться ідентифікація його вразливих місць.
Склад портфеля аналізується з метою виявлення диспропорцій (наприклад, визначається ризик галузевої, а також структурної та видової концентрації вкладень), які можуть призвести до критичного зростання рівня ризику в разі настання певних подій під впливом негативних факторів.
Здійснюється аналіз динаміки розвитку ринків щодо ймовірності виникнення кризових подій.
6.1.2. Розроблення моделі стрес-тестування шляхом визначення основних факторів ризику та результативних показників і критеріїв.
На другому етапі здійснюється деталізація факторів ризику як зовнішніх, так і внутрішніх, що будуть враховуватися під час здійснення розрахунку показників стрес-тестування, та визначаються можливі комбінації цих факторів.
Крім того, на цьому етапі визначається найбільш імовірні зміни результативних показників і критеріїв стрес-тестування, установлюються їх критичні значення.
На кінцевій стадії другого етапу розробляються сценарії та оцінюється ймовірність їх реалізації.
6.1.3. Проведення стрес-тестування.
Стрес-тестування передбачає розрахунок розміру впливу визначених факторів ризику.
З метою досягнення максимальної ефективності процесу, стрестестування доцільно здійснювати за кількома альтернативними сценаріями розвитку подій.
Під час проведення стрес-тестування з використанням як історичних, так і гіпотетичних сценаріїв доцільне застосування різних ступенів впливу факторів ризиків:
помірного;
середнього;
значного.
Стрес-тестування кредитного портфеля за першим сценарієм передбачає оцінку впливу збільшення рівня нестандартних кредитів банку.
У цьому разі визначаються три варіанти (помірного, середнього та значного) можливого зростання розміру нестандартних кредитів на 5%, 10% та 20% загального обсягу нестандартних кредитів, які перейшли в категорію безнадійних і вимагають 100% формування резервів. Зазначений вплив може враховуватися під час розрахунку показника адекватності регулятивного капіталу для кожного з варіантів.
За другим сценарієм ступінь впливу факторів ризику буде відображатися в негативному зрушенні в різних категоріях кредитних операцій і відповідному збільшенні резервів під кредитні операції. Під дією факторів ризику з різним ступенем впливу відбудеться зрушення в різних категоріях на 10%, 15% та 20%.
Для варіанта з помірним ступенем впливу 10% від суми наданих кредитів категорії "стандартні" будуть перекваліфіковані у категорію "під контролем", 10% кредитів категорії "під контролем" перейдуть до категорії "субстандарні", 10% кредитів категорії "субстандарні" будуть віднесені до категорії "сумнівні", а 10% категорії "сумнівні" перейдуть до категорії "безнадійні".
Для варіантів із середнім та значним рівнями ступеня впливу ці перекваліфікації будуть становити відповідно 15% та 20%.
Зазначене вище впливає на розмір резервів, що формуються під можливі втрати за кредитними операціями, і також має враховуватися під час розрахунку показника адекватності регулятивного капіталу.
Третій сценарій може передбачати падіння вартості застави.
У цьому разі за трьома варіантами це падіння може дорівнювати 10%, 30% та 50% вартості. Зазначене падіння також відображається на обсязі резервів та враховується під час розрахунку показника адекватності регулятивного капіталу.
6.1.4. Трактування результатів і підготовка висновків щодо проведеного стрес-тестування.
Результати стрес-тестування дозволяють спеціалістам порівнювати вплив різних факторів ризику, визначити важливість різних видів сценаріїв та робити оцінку впливу різних чинників на діяльність банку.
Стрес-тести надають інформацію про зміни характеру факторів ризику та ступеня їх впливу протягом певного часу за умови їх регулярного проведення.
Аналіз результатів стрес-тестування є важливим не тільки з точки зору визначення запасу фінансової стійкості банку, а і з практичної можливості спостереження та контролю рівня ризиків, які наражають банк на небезпеку, та ідентифікації найбільш серйозних загроз.
Під час здійснення аналізу необхідно враховувати, що стрестести не можуть охопити повний спектр та взаємодію ризиків, особливо це стосується операційного ризику та ризику, пов'язаного з порушенням законодавства.
Огляд результатів стрес-тестів може здійснюватися шляхом групування сукупного впливу стрес-тестів за видами ризиків та/або сценаріїв. Для підсумовування основних результатів (наприклад, відношення до капіталу або доходу) може бути використана структура очікуваних втрат.
Аналіз результатів стрес-тестування може бути полегшено завдяки подання чітких вихідних результатів стрес-тестів, а також базових припущень і суджень, що використовувалися для одержання цих результатів.
Висновки щодо результатів стрес-тестування рекомендується готувати регулярно, вони мають включати:
короткий огляд ситуації щодо загального рівня ризику діяльності банку;
основні фактори ризику та припущення;
результати стрес-тестування із зазначенням порушень установлених параметрів (показників та критеріїв);
аналіз адекватності політики банку щодо управління та зменшення рівня ризику.
7. Періодичність проведення стрес-тестування
7.1. Світова практика передбачає проведення стрес-тестування щоквартально.
7.2. Ураховуючи те, що в сучасних умовах спостерігається швидке поширення кризових подій та прискорений розвиток екстремальних ситуацій, банкам рекомендується здійснювати оперативне стрес-тестування.
7.3. Періодичність здійснення стрес-тестування має відповідати динаміці змін за окремими портфелями активів і зобов'язань.
Портфелі, за якими зміни відбуваються частіше, мають підлягати стрес-тестуванню інтенсивніше.
8. Визначення якості системи стрес-тестування
8.1. Здійснення оцінки якості та адекватності системи стрестестування є необхідною умовою практичного використання результатів, отриманих за допомогою стрес-тестування.
8.2. Необхідно оцінювати порядок визначення основних факторів ризиків, що використовуються в моделях стрес-тестування, оціночні критерії і показники, алгоритм їх розрахунку та методику встановлення критичних значень, визначення діапазону вірогідних змін обраних показників.
8.3. Враховуючи те, що система стрес-тестування залежить від зовнішніх і внутрішніх умов, які в свою чергу постійно змінюються, внутрішні процедури банку, що регламентують процес здійснення стрес-тестування повинні передбачати можливість систематичного коригування сценаріїв, удосконалення розроблених моделей, методів і алгоритмів розрахунку показників.
До процесу оцінки якості моделей стрес-тестування слід залучати фахівців, що не брали безпосередньої участі в їх розробленні та використанні.
8.4. Систему стрес-тестування можна вважати ефективною, якщо вона:
забезпечує можливість визначення найгіршого сценарію розвитку подій;
установлює розмір можливих збитків у випадку реалізації найгіршого сценарію;
виявляє вразливі та слабкі місця в системі захисту від ризиків;
дає можливість керівництву оперативно втручатись у процеси, які загрожують банку, визначати, організовувати та впроваджувати комплекс необхідних заходів, спрямованих на зменшення впливу ризиків та уникнення фінансових втрат.
9. Розроблення заходів протидії
у разі виникнення негативних явищ
та екстремальних подій
9.1. Стрес-тестування має цінність лише за умови практичного використання його результатів.
Якщо результати стрес-тестування викликають занепокоєння, то ідентифікація ключових факторів ризику та загроз фінансовій і економічній безпеці дає банку змогу вжити необхідних заходів для зменшення рівня ризику, нейтралізації загроз та мінімізації можливих негативних наслідків.
9.2. Розроблення заходів протидії в разі переходу негативних явищ та екстремальних подій із гіпотетичних до тих, що реально сталися, - це ключовий і завершальний етап усього процесу стрестестування.
9.3. Розроблені заходи мають бути адекватнішими рівню загрози та розміру потенційних збитків для банку. Особливо це стосується тих напрямів діяльності банку, де здійснення контролю за рівнем ризиків звичайними заходами ускладнюється.
Слід звернути увагу на те, що ефективність розроблених заходів залежить від чіткого визначення умов, за яких вони повинні застосовуватися.
10. Рекомендації з організації
роботи із стрес-тестування
10.1. Для здійснення стрес-тестування кожний банк повинен обирати показники, критичні значення яких можуть створювати небезпеку безпосередньо для нього.
10.2. З метою розроблення сценаріїв, у тому числі визначення для банку "найгіршого" сценарію розвитку подій, до роботи над системою стрес-тестування необхідно залучати фахівців різних структурних підрозділів банку.
10.3. Внутрішні правила та процедури банку, що регламентують процес здійснення стрес-тестування, повинні чітко визначати, що слід вважати тривожними сигналами та застереженнями, отриманими за результатами стрес-тестування, а також порядок, права та обов'язки окремих працівників, які приймають рішення щодо проведення оперативного стрес-тестування.
10.4. Результати стрес-тестування повинні своєчасно доводитись до відома керівництва банку для вжиття відповідних заходів щодо зниження рівня ризику.
10.5. Висновки про результати стрес-тестування, що подаються керівництву, мають бути зрозумілими та розраховані на однозначне тлумачення їх отримувачами.
10.6. Рекомендується за можливості максимально автоматизувати функціонування моделей стрес-тестування. Це дозволить скоротити час для здійснення розрахунків та уникнути помилок.
11. Стрес-тестування та банківське
регулювання і нагляд
11.1. Для здійснення своїх функцій Національний банк України має право безкоштовно отримувати від банків інформацію щодо процедур, методик і результатів стрес-тестування з метою здійснення їх поглибленого аналізу та надання допомоги банкам щодо удосконалення наявних методів здійснення стрес-тестування, їх кращого розуміння та набуття досвіду з оцінки ризиків.
11.2. Під час здійснення банківського нагляду Національний банк України може застосовувати стрес-тестування банків з метою визначення рівня фінансової стабільності.
12. Заключні положення
12.1. Стрес-тестування доцільно використовувати як складовий елемент загальної системи ризик-менеджменту в банках України.
12.2. Проведення стрес-тестування разом з виконанням вимог чинного банківського законодавства дасть змогу банкам розробити систему заходів для підтримання належного рівня безпеки банківської діяльності та фінансової стабільності, забезпечить захист інтересів вкладників і кредиторів банків.
12.3. Стрес-тестування дозволяє оцінити адекватність процесів управління проблемними активами та визначати достатність резервів для відшкодування можливих втрат.
Директор Департаменту нормативно-методологічного
забезпечення банківського регулювання та нагляду Н.В.Іваненко