КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА
IV сесія XXIV скликання

РІШЕННЯ
N 616/776 від 10.07.2003

Про затвердження Концепції безпеки міста Києва

Відповідно до пункту 22 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ), Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" ( 401-14 ), Постанови Верховної Ради України "Про Концепцію (основи державної політики) національної безпеки України" ( 3/97-ВР ) Київська міська рада ВИРІШИЛА:

1. Затвердити Концепцію безпеки міста Києва згідно з додатком.

2. Виконавчому органу Київради (Київській міській державній адміністрації) розробити та внести на розгляд Київської міської ради програму заходів щодо забезпечення реалізації Концепції безпеки міста Києва.

3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на заступника міського голови - секретаря Київради Ялового В.Б.

Київський міський голова О.Омельченко

Додаток до
рішення Київської міської ради
від 10.07.2003 N 616/776

Концепція
безпеки міста києва

Вступ

Концепція безпеки міста Києва (далі за текстом Концепція) являє собою офіційно прийняту систему поглядів на мету, завдання, основні принципи і напрямки діяльності у сфері забезпечення безпеки стійкого розвитку столиці, життя і здоров'я населення міста Києва, його прав та волі в умовах можливих загроз внутрішнього і зовнішнього характеру (далі - загрози).

Вона є підставою для:

розробки стратегії забезпечення безпеки міста Києва;

удосконалення та подальшого розвитку нормативно-правової бази забезпечення безпеки особистості, міста;

розробки та реалізації цільових програм щодо забезпечення безпеки столиці України від конкретних загроз (розділ 3);

формування та проведення єдиної політики міської влади, економічних і соціальних структур, населення міста у сфері забезпечення безпеки міста Києва.

Правову основу забезпечення безпеки міста Києва становлять ст.ст. 3, 17 Конституції України ( 254к/96-ВР ), Закони України "Про столицю України - місто герой Київ" ( 401-14 ), п.22 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР ), ст.ст. 1, 2, 5 Закону України "Про Цивільну оборону України" ( 2974-12 ), ст.ст. 18, 21, 32 Закону України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" ( 1809-14 ), ст.ст. 1, 2 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" ( 1645-14 ), ст.ст. 1, 8 Закону України "Про зону надзвичайної екологічної ситуації" ( 1908-14 ) та інші закони, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України у сфері безпеки, захисту населення та територій, екології, економіки, містобудування тощо та рішення Київської міської ради від 20.06.02 N 84/84 "Про затвердження Основних засад екологічної політики міста Києва".

У Концепції відображено проблеми безпеки міста Києва, життєво важливі інтереси міста, його населення і кожного громадянина, основні види загроз цим інтересам, мета, принципи та основні напрямки діяльності щодо забезпечення безпеки міста Києва.

Розділ 1. Стан безпеки міста Києва

У місті Києві проводиться активна політика міської влади та цілеспрямована робота щодо підвищення безпеки столиці України.

У першу чергу це відноситься до попередження соціальних проблем. Зусилля міської влади спрямовуються на реалізацію завдань щодо поступового подолання бідності, підвищення життєвого рівня та зміцнення системи соціальної підтримки незахищених верств населення, забезпечення продуктивної зайнятості киян. В місті, шляхом підвищення пенсій, стипендій, рівня оплати праці забезпечено стабільне зростання грошових доходів населення. Тільки за 1996-2001 роки вони зросли більш, ніж у 3,5 рази. В місті Києві здійснюється регулювання ринку праці.

Значні зусилля здійснюються щодо збереження промислового та наукового потенціалу столиці за рахунок дотацій з міського бюджету підприємствам, науковим організаціям, ВУЗам, фінансування розробок та виробництва наукомістких виробів.

Досягнуто стабілізацію екологічних умов шляхом зниження викидів із ТЕЦ, контролю викидів на автотранспорті, ліквідації смітників, використання сучасних технологій утилізації відходів, очищення території міста від різного роду забруднень.

Приймаються активні заходи щодо підвищення стійкості систем життєзабезпечення міста шляхом створення запасів продовольства, санації з бюджету міста підприємств, які мають пріоритетне значення для життєдіяльності столиці, ремонту і профілактики комунальних мереж, створення страхового фонду документації на підприємствах міста.

Відбувається значне зниження залежності від імпорту при розвитку виробництв у місті Києві і Київській області, відтворення старих і формування нових міжрегіональних зв'язків.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 25.05.99 N 793 "Про територіальну підсистему єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру міста Києва" в місті створена і функціонує міська територіальна підсистема для запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру.

Активізується діяльність щодо удосконалення роботи наглядових органів і реалізації запобіжних заходів на діючих потенційно небезпечних об'єктах та під час розробки проектної документації на нове будівництво. У складі Головного управління з питань надзвичайних ситуацій Київської міської державної адміністрації створена інспекція цивільної оборони та техногенної безпеки яка здійснює постійний нагляд за дотриманням законодавства у сфері захисту населення і територій з техногенно-небезпечними підприємствами.

Більш ефективно діє система оперативного реагування на надзвичайні ситуації. Рятувальники оперативно-рятувальної служби міста Києва у 2002 році здійснили 2063 виїзди на ліквідацію 2014 аварійних та надзвичайних ситуацій, врятовано від смерті 27 чоловік.

Активізація форм і методів діяльності у сфері законності і правопорядку столиці сприяла досягненню позитивних результатів. Так, у 2002 році забезпечено скорочення злочинності на 7%, при підвищенні (очікуваного) рівня розкриття злочинів до 80% проти 77,5% у 2001 році. Триває робота щодо попередження і викриття фактів розповсюдження наркотиків, підліткової злочинності, зниження рівня нелегальної міграції.

Разом з тим, через недостатню ефективність правових та економічних механізмів щодо попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій збільшується ризик катастроф техногенного і природного характеру.

Зміна умов життя супроводжується розподілом людей за рівнем доходів і якістю життя.

Останнім часом терористичні акти з області можливих загроз переходять до реальних. Спостерігається тенденція активізації діяльності екстремістських угруповань у Росії і інших закордонних країнах, що може негативно вплинути на безпеку міста Києва.

Усе це вимагає розробки та вживання стратегічних заходів щодо стабілізації економічного і соціального становища, поліпшенню забезпечення безпеки міста Києва.

Розділ 2. Життєво важливі інтереси міста Києва

Життєво важливі інтереси міста Києва - це сукупність інтересів кожного окремого мешканця, суспільних, виробничих та інших визначених законодавством утворень і міста в цілому.

Інтереси киян складаються з реального забезпечення конституційних прав та волі, особистої безпеки, безпеки їх майна, можливості фізичного, духовного, інтелектуального розвитку, створення та підтримки здорового способу і якості життя на рівні високорозвинених міст інших держав.

Інтереси соціальних груп складаються із забезпечення обумовлених законами умов їх функціонування, саморозвитку, самоврядування, підвищення активності членів цих груп при виконанні встановлених законодавством завдань.

Інтереси міста містять встановлення політичної, економічної та соціальної стабільності, виконання законів і підтримку правопорядку, створення нормальних умов життєдіяльності для киян. При цьому, інтереси міста у конкретних сферах прояву полягають у наступному:

у сфері громадської безпеки:

недопущення та своєчасне припинення будь-яких проявів терористичної діяльності;

підтримка та удосконалення системи забезпечення правопорядку;

створення умов для розвитку ініціативи киян щодо сприяння силам забезпечення громадської безпеки;

у сфері попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру:

створення міської системи моніторингу та прогнозування надзвичайних ситуацій;

створення Київської міської служби порятунку;

удосконалення організаційно-правових основ функціонування міської територіальної підсистеми єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру;

підвищення ефективності діяльності щодо попередження виникнення надзвичайних ситуацій, зменшення їх наслідків;

розвиток та підтримка у постійній готовності сил і засобів дія ліквідації надзвичайних ситуацій;

у техногенній сфері:

забезпечення безпеки виробничих структур, послідовна їх модернізація шляхом впровадження передових та нешкідливих технологій;

підвищення надійності роботи об'єктів та систем життєзабезпечення міста;

раціональне розміщення продуктивних сил міста;

забезпечення стійкого функціонування виробництв та інфраструктури міста Києва в умовах впливу факторів небезпек і загроз;

у екологічній сфері:

оздоровлення природного середовища, відновлення прийнятного рівня екологічного стану міста;

впровадження передових природоохоронних мір та технологій до генерального плану розвитку міста;

облік факторів захисту природи під час реалізації економічних та соціальних програм і проектів;

у соціальній сфері:

забезпечення прав кожної людини на особисту безпеку;

підвищення рівня та якості життя киян, викорінення бідності, забезпечення гідного життя ветеранів, інвалідів та людей похилого віку, подолання кризової демографічної та екологічної ситуації і забезпечення здоров'я населення;

розвиток житлово-комунального господарства та сфери побутових послуг;

доступність для всіх киян медичного обслуговування, транспорту, зв'язку;

підтримка родини як первісного осередку суспільства;

у оборонній сфері:

створення умов для ефективної діяльності підприємств оборонного комплексу;

створення та ведення ефективної системи цивільної оборони;

зміцнення зв'язків міста Києва і військових установ України;

проведення активної військово-патріотичної роботи серед молоді;

своєчасне та повне виконання заходів мобілізаційної підготовки;

в сфері економіки:

підвищення інноваційної та інвестиційної активності;

захист інтересів вітчизняного виробника, підвищення конкурентної спроможності товарів та послуг, які вироблені у місті;

боротьба з економічними злочинами, корупцією;

забезпечення переходу економіки на модель стійкого розвитку;

забезпечення розвитку та ефективного використання науково-технічного потенціалу міста;

у сфері духовного життя культури та науки:

духовне відродження суспільства, утвердження високої моральності, гуманізму та культури розвиток багатовікових духовних традицій;

створення умов доступності до культурних цінностей усім членам суспільства;

розвиток науки, підтримка наукового потенціалу міста на високому міжнародному рівні, створення умов для припинення міграції вчених - науковців в інші сфери діяльності, від'їзду за кордон;

у внутрішньо-політичній сфері:

дотримання основних прав киян на життя та безпеку, забезпечення цивільного захисту, згоди, правопорядку, стабільності державної влади та її інститутів, завершення становлення демократичного суспільства;

у міжнародній сфері:

забезпечення традиційних зв'язків зі столицями держав;

встановлення двосторонніх зв'язків з найбільшими містами світу на основі всебічного співробітництва та взаєморозуміння;

розвиток туризму, залучення іноземних громадян для ознайомлення з визначними пам'ятками міста, створення комфортних умов для їх перебування в місті;

всебічна підтримка української діаспори за кордоном.

Розділ 3. Можливі загрози безпеки міста Києва

Розробка заходів для поліпшення стану безпеки міста, механізму їх реалізації здійснюється з урахуванням загроз, які протистоять відповідним інтересам киян, соціальним групам, місту в цілому.

Найбільш характерними є наступні групи загроз соціальні, політичні, комунально-побутові, техногенні, природні, екологічні, інформаційні, психологічні, кримінальні, терорістічни, військові. Ці загрози носять комплексний, взаємозалежний характер і більшість з них мають транскордонні масштаби.

Рівні небезпеки загроз різного виду залежать від політичного становища держави та у світі в цілому, стабільності соціально-економічного розвитку України та міста Києва і в різні періоди можуть змінюватися.

Значимість загроз підсилюється особливостями міста Києва:

Київ - історичний центр Київської Русі, його вплив на долю України має визначальне значення;

Київ - столиця України, її політична, соціальна, моральна і культурна атмосфера - застава здорового суспільного клімату всіх областей України та її населення;

Київ - великий промисловий центр України, його внесок у загальні економічні показники держави є визначальним;

Київ - найбільший транспортний вузол держави від стану якого залежить функціонування всієї транспортної системи України;

Київ - найбільше зосередження фінансових і інформаційних потоків, що забезпечують розвиток України;

Київ - центр наукового і культурного життя держави, зосередження значної частини національного надбання;

Київ - унікальний історичний і архітектурний світовий центр, об'єкт містобудівної діяльності особливого регулювання.

3.1. Загрози комунально-побутового та житлового характеру

Для нормальної життєдіяльності міста та його населення життєво важливе значення має стійке та надійне комунально-побутове забезпечення, стійка система життєзабезпечення міста і вирішення житлових проблем.

Основними загрозами комунально-побутового та життєвого характеру є:

підвищення аварійності на інженерних комунікаціях та джерелах енергопостачання;

можливість впливу зовнішніх факторів на якість води;

дефіцит джерел теплопостачання в окремих районах міста;

перевантаженість магістральних інженерних мереж каналізації;

повільне впровадження нових технологій очищення питної води, утилізації виробничих та побутових відходів, енергозберігаючих, маловідходних технологій (у тому числі у будівництві) застосування матеріалів, сировини, продуктів, що містять речовини, які руйнують озоновий шар надзвичайно стабільних речовин, що вимагають спеціальних технологій утилізації;

недостатній обсяг заміни застарілих інженерних мереж і основного енергетичного устаткування і, як наслідок, зниження надійності та стійкості енергопостачання;

зниження рівня надання комунально-побутових послуг для населення (лазні, пральні тощо);

витоки у мережах тепло- та водопостачання, що приводить до вимивання грунту і утворення провалів;

старіння житлового фонду та інженерної інфраструктури міста.

Основними передумовами, що збільшують виникнення загроз комунально-побутового та житлового характеру є:

послаблення матеріально-технічної бази житлового та комунально-побутового забезпечення через низьку платоспроможність населення;

старіння та зношеність газових, водопровідних, теплових та інших інженерних мереж і споруджень;

неповна закольцованість мереж теплопостачання;

недостатня наявність чи повна відсутність резервних та аварійних джерел водо- і теплопостачання;

неможливість використання альтернативних енергоресурсів (вітрової, сонячної, геотермальної енергії тощо).

Реалізація зазначених загроз може призвести:

до різкого підвищення аварійності на комунально-енергетичних мережах міста;

до погіршення функціонування економіки міста;

до дестабілізації санітарно-епідеміологічного стану підвищення рівня інфекційних захворювань;

до зниження рівня життєзабезпечення населення столиці при надзвичайних ситуаціях, викликаних сильними морозами, засухою;

до створення нестабільної соціальної обстановки.

3.2. Техногенні загрози

У Києві офіційно зареєстровано 39 підприємств, які використовують в своєму виробництві хімічно небезпечні речовини (хлор - 200т, аміак - 382т, інші - 160т), 2 радіаційно небезпечних об'єкта, 292 вибухо- та пожежно-небезпечних підприємства (згідно з Переліком потенційно небезпечних об'єктів та об'єктів підвищеної небезпеки міста Києва). У місті сформувався великий будівельний комплекс, функціонує складна мережа міського транспорту, місто - могутній залізничний вузол. По його території проходить два магістральних газопроводи. Однією з найактуальніших проблем для всіх галузей економіки є високий ступінь зносу основних фондів. В середньому по місту він оцінюється у 37,7%, а в окремих галузях і сферах економіки ця цифра значно вища. Все це обумовлює високий рівень ризику техногенних аварій та катастроф.

До найбільш вірогідних загроз техногенного походження слід віднести можливість виникнення:

аварій з викидом (загрозою викиду) хімічно небезпечних речовин у районах проживання киян і утворенням зон хімічного забруднення;

радіаційних аварій на ядерній установці НАН України та на підприємстві "Радон" з утворенням (загрозою створення) зон радіоактивного забруднення;

аварій на залізничному, річковому та автомобільному транспорті з викидом небезпечних речовин і виникненням великих площ зараження, забруднення та загорання;

великомасштабних пожеж, вибухів у місцях сконцентрованого проживання та перебування населення;

зон затоплення внаслідок руйнування греблі Київської ГЕС;

транспортних аварій на метрополітені;

аварій на комунальних системах життєзабезпечення міста;

аварій на енергетичних мережах;

аварій на очисних спорудах;

аварій на магістральних газопроводах;

аварій на об'єктах з джерелами іонізуючого випромінювання;

аварій систем зв'язку та телекомунікацій;

авіаційні катастрофи в аеропорту "Жуляни" та на території міста Києва тощо.

Основними передумовами, що збільшують виникнення техногенних загроз є:

підвищена концентрація потенційно небезпечних об'єктів;

старіння основних виробничих фондів;

скорочення внаслідок забудови, санітарно-захисних зон навколо потенційно небезпечних об'єктів;

падіння виробничої дисципліни та збільшення у зв'язку з цим числа відхилень від установлених технологічних режимів роботи;

поява великої кількості дрібних виробників поза колом нагляду;

відсутність належних мір захисту та профілактики на залізничному і автомобільному транспорті, який перевозить небезпечні речовини;

недостатня ефективність системи захисту населення та реагування на надзвичайні ситуації на міському рівні (не на всіх хімічно небезпечних об'єктах встановлено автоматизовану систему виявлення та оповіщення, локалізації і ліквідації наслідків аварій).

Реалізація техногенних загроз може призвести:

до загибелі та втрати здоров'я промислово-виробничого персоналу і населення, яке мешкає поблизу небезпечних об'єктів;

до зростання травматизму на виробництві;

до знищення значних матеріальних цінностей, великого економічного збитку;

до руйнування середовища побуту людини з посиленням соціально-політичних та економічних загроз.

3.3. Природні загрози

Місто Київ розташоване на обох берегах р.Дніпро, в його середній течії, на межі фізико-географічних зон - лісостепової та мішаних лісів. Правобережна частина міста розміщена на складному рельєфі з перепадом висот до 100 м, що сприяє виникненню зсувних процесів, які загрожують як інженерним спорудам, так і життю населення. Ускладнюють ситуацію особливості геологічної будови схилів, для яких характерним є чергування глинистих водонепроникних грунтів з водонасиченими грунтами, а також метеорологічні умови - атмосферні опади зволожують грунти, що призводить до ерозії схилів.

До основних природних загроз відносяться:

можливість затоплення території міста внаслідок сильних затяжних дощів та інтенсивного таяння снігу в басейні річок Дніпро та Десна;

можливість підтоплення лівобережної частини міста ґрунтовими водами;

виникнення карстово-суффозіонних процесів, провалів на поверхні земної кори;

виникнення зсувів, селів, обвалів правобережної частини території міста;

у зимовий період можливі снігові замети, сильна ожеледь, що може призвести до зупинення руху міського транспорту порушення енергопостачання промислових та житлових об'єктів;

задимлення житлових масивів внаслідок масових торф'яних, лісових пожеж у лісопарковій та у приміській зоні міста.

Основними передумовами, що збільшують виникнення природних погроз, є:

недостатня розвиненість системи моніторингу навколишнього середовища;

господарська діяльність людини, що призводить до підрізання та додаткового навантаження схилів, зволоження грунтів та пошкодження водонесучих комунікацій;

тривалі періоди з високими температурами у літній період та відсутністю дощів;

зношеність зливової каналізації, особливо в центрі міста;

наявність значної кількості підземних вироблень і споруджень.

Реалізація зазначених загроз може призвести до:

загибелі та втрати здоров'я великої кількості киян;

нанесення значного збитку виробничому та житловому фондам, культурним цінностям;

порушення нормальної життєдіяльності міста.

3.4. Екологічні загрози

Охорона навколишнього середовища від негативного впливу діяльності людей є першочерговою проблемою для міста Києва.

Метою Основних засад екологічної політики міста Києва є сталий розвиток, який передбачає узгодженість економічного соціального та екологічного аспектів розвитку столиці.

Основними екологічними загрозами є:

критичний стан атмосфери, зростання до небезпечних меж концентрації ряду хімічних речовин (оксидів азоту, сірки, діоксиду вуглеводу тощо) у повітряному просторі міста, неприпустимий рівень забруднення повітря;

забруднення до критичних рівнів стічними водами та шкідливими викидами гідросфери, небезпечні забруднення не тільки поверхневих, але і підземних вод;

техногенне забруднення літосфери внаслідок відсутності ефективних технологій утилізації радіоактивних, хімічних, промислових та побутових відходів;

перевищення у продуктах харчування допустимих концентрацій небезпечних для здоров'я речовин (ядохімікати, нітрати, важкі метали, консерванти тощо);

загроза впливу на киян та на територію міста аварій і стихійних лих, які відбуваються у Київській та інших областях.

Основними передумовами, що збільшують виникнення екологічної загрози, є:

невиконання природоохоронного законодавства, відсутність контролю за газоочисним устаткуванням та системою його експлуатації;

проникнення технологій, що не забезпечують безпеку природи та людини;

застосування міськими службами речовин, які приносять шкоду навколішньому середовищу;

збільшення кількості автотранспорту з високим рівнем вихлопних газів, що забруднюють навколишнє середовище.

Реалізація екологічних загроз може призвести:

до збільшення числа захворювань серед киян;

до скорочення тривалості життя киян;

до загострення протиріч між виробництвом та природоохоронною діяльністю.

3.5. Загрози епідеміологічного характеру

Створення сприятливого санітарно-епідеміологічного стану є неодмінною умовою життєдіяльності міста.

До основних епідеміологічних загроз належать:

спалах інфекційних захворювань з повітряно-краплинним механізмом передачі;

ріст шкірно-венерологічних захворювань і захворювань на СНІД;

ріст гострих кишкових захворювань, захворювань на туберкульоз і вірусний гепатит;

можливість спалахів особливо небезпечних інфекційних захворювань.

Основними передумовами, що збільшують виникнення загроз епідеміологічного характеру, є:

зростання соціально-неблагополучного контингенту мешканців міста Києва (біженці, переселенці, безпритульні, жебраки тощо);

погіршення соціально-екологічних, житлово-побутових умов життя значної частини киян;

посилення міграційних процесів, що сприяє зниженню рівня імунізації населення, у першу чергу дітей;

слабка профілактика інфекційних захворювань;

наявність у столиці установ та організацій, які працюють зі збудниками особливо небезпечних інфекційних захворювань, можливість розповсюдження таких інфекцій внаслідок зниження трудової та виробничої дисципліни чи терористичного акту;

децентралізоване постачання великої кількості продуктів харчування, що мають обмежений термін вживання, імпортних продуктів із завершеними термінами реалізації та продуктів низької якості;

різке розширення вуличної торгівлі, у тому числі несанкціонованої, при якій відсутні необхідні санітарно-гігієнічні умови реалізації та збереження продукції;

соціальне розшарування населення, занепад моральності, зростання проституції і наркоманії;

різке збільшення кількості киян, які виїжджають за кордон, у тому числі в країни Азії та Африки.

Реалізація зазначених загроз може призвести:

до збільшення смертності серед киян;

до виникнення епідемій небезпечних та особливо небезпечних інфекційних захворювань;

до зниження рівня здоров'я киян, скорочення середньої тривалості життя.

3.6. Економічні загрози

Проблеми економічних умов життя суспільства в сучасних умовах набрали особливої гостроти. Економічна захищеність киян - найважливіша характеристика стійкого та стабільного розвитку міста.

До основних економічних загроз відносяться:

одночасний різкий спад промислового виробництва та не повне використання основною масою населення товарів і послуг;

невиправдане зростання цін на енергоресурси;

зростання вартості послуг міського транспорту;

розрив сформованих господарських зв'язків;

зростання економічних злочинів та корупції;

послаблення творчої та трудової активності киян;

залежність міста від постачань інших країн, недостатня кооперація з підприємствами Київщини, найближчих областей та ближнього зарубіжжя;

зниження рівня якості продукції та її конкурентноздатності;

недостатня платоспроможність відповідальних споживачів та недостатні запаси палива і наявність резервних джерел енергопостачання;

перевантаженість транспортних магістралей;

низька живучість системи зв'язку в умовах порушень енергопостачання;

перехід частини торгових центрів під контроль окремих угрупувань та кримінальних структур.

Основними передумовами, що збільшують виникнення загроз економічного характеру, є:

диктат інфляційного та спекулятивного капіталу;

перевага приватних та корпоративних інтересів над міськими;

криміналізація економіки;

тінізація економіки;

недостатня ефективність діючих методів державного регулювання у сфері економіки;

високий рівень монополізації економіки і виробництва;

диктат іноземної валюти над національною;

перехід від нормальних товарно-грошових відносин до методів взаємозаліків боргів і інших подібних форм економічних відносин;

виїзд за рубіж кваліфікованих інженерно-технічних та наукових кадрів;

стагнація наукомістких виробництв та виробництв із передовими технологіями;

різка відмінність рівня оплати праці працівників у різних сферах економіки та організаціях різних форм власності;

неврегульованість виробничо-господарських зв'язків суб'єктів власності;

відмова Кабінету Міністрів від фінансування витрат Києва як столиці України.

Реалізація зазначених загроз може призвести:

до ланцюгового процесу реалізації загроз соціального, політичного, екологічного та техногенного характеру;

до масового безробіття, різкого зниження життєвого рівня киян;

до економічної кризи у місті.

3.7. Терористичні загрози

Тероризм став одним з найбільш небезпечних проявів злочинності для суспільства. Особливо небезпечним він є для великих міст, політичних, економічних і культурних центрів. Терористичні акти стають усе більш масштабними, багатоликими щодо мети та видам прояву. Тероризм одержав можливість використовувати у своїх злочинних цілях досягнення науки та техніки.

До основних загроз терористичного характеру належать:

напад на політичні та економічні об'єкти (захоплення, підрив, обстріл тощо);

вибухи та інші терористичні акти у місцях масового перебування людей (метро, вокзали, транспорт, житлові квартали);

викрадення людей та захоплення заручників;

захоплення повітряних судів та інших транспортних пасажирських засобів;

напад на потенційно небезпечні для життя населення об'єкти;

вивід з ладу систем керування авіаційним і залізничним рухом, силових ліній електропостачання, засобів зв'язку, комп'ютерної техніки та інших електронних приладів (електромагнітний тероризм);

порушення психофізичного стану людей шляхом програмованого поводження та діяльності цілих груп населення;

кібернетичні атаки на найважливіші комп'ютерні мережі;

впровадження через пресу, радіо і телебачення інформації, яка може викликати перекручену суспільну думку, безладдя в суспільстві;

проникнення в інформаційні мережі з метою порушення їх роботи;

застосування хімічних і радіоактивних речовин у місцях масового перебування людей;

отруєння (забруднення) систем водопостачання, продуктів харчування;

штучне поширення збудників інфекційних хвороб.

Основними передумовами, що збільшують виникнення терористичної загрози, є:

об'єднання організованих терористичних організацій з великою кількістю самостійних автономних осередків та індивідуумів;

поява нових видів тероризму (інформаційного, техногенного, кібернетичного тощо);

розширення спектру способів терористичної діяльності (біологічних, хімічних, радіаційних тощо);

невмотивованість та непередбаченість так названого "не розбірливого" тероризму, коли насильство спрямоване не проти конкретних осіб і об'єктів, а на безладне вбивство випадкових людей;

зростання "інтелектуального" рівня тероризму пропорційно темпам розвитку техніки та науки.

Реалізація зазначених загроз може призвести:

до порушення на тривалий період нормального життя міста;

до створення атмосфери страху;

до великої кількості жертв.

3.8. Кримінальні загрози

Посилення криміналізації суспільства завдає серйозної шкоди умовам життя.

До основних кримінальних загроз належать:

посилення кримінального тиску на життєдіяльність міста;

можливість зрощення злочинних сил із представниками силових структур;

перехід банків, економічних, торгових та посередницьких центрів під контроль кримінальних груп;

можливість проникнення злочинних авторитетів у виборні органи законодавчої влади держави та міста, а також у правоохоронні органи;

вплив кримінальних структур на ринкові ціни на продукти повсякденного вжитку.

Основними передумовами, що збільшують виникнення кримінальної загрози, є:

відсутність достатньо діючого законодавства у цій сфері як на державному, так і на місцевому рівнях;

недосконалість вітчизняного законодавства та існуючих механізмів протидії корупції та організованій злочинності;

розподіл сфер впливу серед різних кримінальних структур;

значна кількість у місті вихідців з країн ближнього та далекого зарубіжжя, у тому числі незареєстрованних у встановленому порядком громадян;

слабке розкривання замовлених вбивств, у тому числі з політичних мотивів.

Реалізація зазначених загроз може призвести:

до появи атмосфери страху та невпевненості у суспільстві;

до можливості переходу реальної влади в місті до злочинних авторитетів;

до паралізації економічних перетворень;

до знецінювання демократичних завоювань.

3.9. Загрози соціального характеру

Загрози соціального характеру міста є пріоритетними при розгляді всього спектру можливих загроз. Загрози у цій сфері можуть привести до зростання соціальної напруги в суспільстві, виникнення протиріч серед різних верств міського населення.

До основних соціальних загроз належать:

розшарування суспільства на вузьке коло багатих і широку масу малозабезпечених громадян;

виникнення та збільшення тенденцій зростання конфліктів на міжнаціональній основі, особливо на основі етносоціальної стратифікації (закріплення престижних та соціально значимих видів діяльності за визначеними національностями);

зростання рівня безробіття працездатних громадян, особливо серед молоді, науково-технічного та наукового персоналу, військовослужбовців, звільнених з дійсної військової служби;

зниження рівня освіти та писемності, інтелектуального потенціалу і культури населення;

поява неузгодженості серед частини населення з питань релігії;

зниження рівня духовної сфери життя міста, обумовленого духовною експансією ззовні, необхідністю зміни одних духовних орієнтирів на інші;

зниження рівня задоволення харчуванням, житлом, комунальними, транспортними та іншими видами послуг;

зниження рівня здоров'я населення міста внаслідок недосконалості системи охорони здоров'я зростання споживання алкоголю, тютюну та наркотичних речовин, різкого погіршення умов охорони праці, інтенсифікації трудового процесу;

зростання можливостей виникнення епідемій.

Основними передумовами, що збільшують виникнення соціальних загроз, є:

велика чисельність населення міста та висока щільність його проживання;

висока частка жителів похилого та пенсійного віку;

постійний приплив населення ззовні з іншим менталітетом і способом життя, велика міграція населення (робоча сила тощо);

стрімке збільшення релігійних конфесій, які суперечать ладу, укладу та способу життя киян;

перехід від лікувально-профілактичної медичної допомоги до екстреної медицини;

комерціалізація мережі охорони здоров'я та аптечної мережі;

відсутність рівних економічних можливостей киян в отриманні освіти та реалізації своїх можливостей;

недостатність верстви середнього класу, якій є гарантом стабільності суспільства;

відносно високі ціни на продукти харчування та товари повсякденного попиту, житло в порівнянні з іншими містами України;

велика частка закордонних постачань товарів повсякденного попиту.

Реалізація зазначених загроз може призвести:

до зниження рівня здоров'я киян, скорочення середньої тривалості життя, зменшення народжуваності, погіршення інших демографічних показників;

до глибокого розшарування киян на групи (за економічною, національною, релігійною ознаками тощо) та виникненню на цьому грунті конфліктів, що важко розв'язати, і масових безпорядків;

до створення передумов для поглиблення небезпечних негативних тенденцій (п'янство, наркоманія, проституція, злочинність, у тому числі дитяча);

до зниження загального середнього рівня моральних устоїв киян.

3.10. Загрози політичного характеру

Місто Київ - столиця України. Тому потребують особливої уваги загрози політичного характеру.

До основних загроз політичного характеру належать:

виникнення екстремістських політичних кланів і угруповань;

протиправна діяльність деяких політичних і суспільних об'єднань, що використовують насильство як засіб політичної боротьби;

тенденція до відхилення основної частини населення від політичного життя міста, "політична байдужість", поряд з підвищеною політизацією деяких груп населення.

Основними передумовами, що збільшують виникнення загроз політичного характеру, є:

зміна ідеологічних орієнтирів, напрацювання нових ідеологічних цінностей, незрозумілих та недоступних широким масам;

відносна легкість реєстрації та оформлення різних суспільних і політичних організацій (партій союзів фондів тощо) не враховуючи суспільної думки;

діяльність суспільних та політичних організацій поза всяким контролем суспільства;

перехід засобів масової інформації під контроль окремих осіб та угрупувань,послаблення контролю з боку громадськості за діяльністю цих засобів;

низька політична культура мас.

Реалізація зазначених загроз може призвести:

до перетворення політики в засіб небезпечний для існування і розвитку суспільства;

до руйнування механізму вироблення та впровадження у життя політики, яка б відповідала інтересам стабільного і стійкого розвитку міста

3.11. Інформаційні загрози

У сучасних умовах створення розвиненого та захищеного інформаційного середовища є одним з найважливіших напрямків забезпечення загальної безпеки міста.

Наявність у місті Києві могутньої інформаційно-ресурсної бази, перетинання багаточисленних інформаційних потоків, які мають не тільки міське, загальнодержавне, але і міжнародне значення, обумовлюють особливу актуальність проблем інформаційної безпеки.

До основних інформаційних загроз належать:

неповна реалізація прав громадян у сфері одержання та обміну достовірної інформації;

створення та провокування соціальної, міжнаціональної, релігійної напруги;

маніпулювання масовою свідомістю з використанням інформаційно-психологічного впливу;

втрата зведень з інформаційних ресурсів у найважливіших сферах політичної, економічної, науково-технічної та військової інформації;

поширення зловживань у кредитно-фінансовій сфері, пов'язаних із проникненням кримінальних елементів у комп'ютерні системи та мережі;

перекручення історичного досвіду, економічного укладу та національних традицій народу;

можливість порушення інформаційних систем та структур, руйнування їх чи перекручення у роботі через спеціальні засоби впливу.

Основними передумовами, що збільшують виникнення інформаційної загрози, є:

монополізація інформаційного середовища визначеними групами і кланами;

інформаційна експансія ряду розвинених держав, які здійснюють глобальний моніторинг світових політичних, економічних, військових, екологічних та інших процесів, що поширюють інформацію з метою одержання однобічних переваг;

низька правова та інформаційна культура мешканців міста;

кооперація, що розширюється, із закордонними фірмами в розвитку інформаційної інфраструктури;

недостатня нормативна правова база в сфері інформаційних відносин;

широке використання у сфері керування та кредитно-фінансовій сфері незахищених від витоку інформації імпортних технічних і програмних засобів.

Реалізація зазначених загроз може призвести:

до підриву на міжнародному рівні авторитету міста як політичного, економічного та культурно-духовного центру;

до створення атмосфери напруженості та політичної нестабільності;

до дискредитування органів управління та провокування конфліктів;

до зниження темпів науково-технічного розвитку;

до нанесення значного економічного збитку.

3.12. Загрози психологічного характеру

Значні навантаження на психіку та свідомість людей, які викликані соціальними, політичними, економічними, кримінальними небезпеками, також особливості життя та побуту в умовах мегаполісу міста виділяють загрози психологічного характеру у самостійний фактор небезпеки для особистості, соціальних груп та міста.

До загроз психологічного характеру належать:

зростання психологічної напруги населення внаслідок збільшення кількості стресових ситуацій у місті, у колективах на виробництві, у родинах;

підвищення психологічної напруги у населення внаслідок посилення відчуття соціальної незахищеності:

у дітей - від неможливості розуміння того, що відбувається у світі;

у малозабезпечених верств населення - від відсутності умов необхідних для нормального існування;

у літніх ветеранів війни та праці - від відчуття неповаги до ідей, за які вони боролись;

у працівників підприємств - від неотримання зарплати та від невпевненості у завтрашньому дні;

конфронтація поколінь через різні ідеали життя;

психологічний тиск рекламною продукцією на людей з боку засобів масової інформації;

у втраті довіри до розуму, чесності та людяності політичних лідерів;

споживче відношення до міста Києва, як "простору", де можна знайти фінансову незалежність та інші матеріальні блага, особливо у приїжджих і некорінних мешканців міста;

зміна життєвих цінностей у бік споживчої та індивідуалістичної (езопової) психології;

зростання кількості психічних захворювань;

формування культу багатства (шляхом придбання матеріального благополуччя будь-якими засобами), агресії та насильства як найбільш сучасних життєвих цінностей і, як наслідок цього, втрата орієнтації на моральні, духовні та культурні цінності.

Основними передумовами, що збільшують виникнення загрози психологічного характеру, є:

зростання напруги та нестабільності економічної, фінансової, криміногенної ситуації в місті збільшення стресогенних і психогенних факторів у родині, у навчальних закладах, на роботі, на вулиці тощо;

руйнування та відсутність цілеспрямованих способів формування духовно-моральних, культурних, соціальних і економічних основ для об'єднання мешканців Києва в єдину соціальну спільність, з єдиним і гідним поваги менталітетом "киян - мешканців столиці";

відсутність психологічної культури у представників органів влади та населення взагалі;

соціальна та психологічна відірваність дітей і підлітків від дорослих;

зниження гуманітарної культури, порушення спадкоємності соціально-культурних, національних традицій і, як наслідок, засвоєння далеких українському менталітету нормативів та зразків (український менталітет - соборність, західний - індивідуалізм);

недостатність житлових, культурних, спортивних та інших соціальних умов для психологічного розвантаження і комфорту жителів (клуби за інтересами, безкоштовні спортивні площадки, недорогі кафе тощо);

різке зменшення можливостей виховання для залучення до продуктивної активності дітей і підлітків, через що їх активність реалізується у протиправних і аморальних формах (від вандалізму до криміналу);

агресивність інформаційного відео середовища.

Реалізація загроз психологічного характеру може призвести:

до порушення психічного здоров'я визначеної частини киян;

до збільшення кількості психічних захворювань, самогубств і злочинів.

3.13. Воєнні загрози

Місто Київ та багато об'єктів на території міста можуть стати першочерговими цілями збройного нападу.

До основних воєнних загроз належать:

можливість застосування ядерного та інших видів зброї масового ураження, а також систем високоточної зброї та звичайних засобів ведення сучасної війни.

Основними передумовами, що збільшують виникнення воєнної загрози, є:

розширення кола держав, які володіють ядерним та іншими видами зброї масового ураження;

незавершеність процесу військової реформи у державі;

статус міста Києва як столиці держави, що визначає ймовірність нанесення по ньому ударів у першу чергу;

зниження можливостей протиповітряної оборони міста;

зниження ефективності системи цивільної оборони.

Реалізація воєнної загрози може призвести:

до масового ураження киян;

до порушення управління містом;

до руйнування життєво важливих об'єктів;

до зниження до критичного рівня життєзабезпечення населення.

Розділ 4. Довгострокові та пріоритетні цілі і принципи
забезпечення безпеки міста

Головною метою забезпечення безпеки міста є створення та підтримка політичного, економічного і соціального стану міста, який сприяв би створенню умов для стійкого розвитку особистості і міста.

Пріоритетними цілями, що реалізують стратегічну мету, є цілі, які забезпечують політичне та соціально-економічне положення міста, при якому досягнуто і забезпечується:

неухильне дотримання прав та волі громадян, високий рівень правопорядку, відсутність екстремістських організацій;

оздоровлення та стабілізація соціально-економічного стану, стійке зростання і високий рівень промислового виробництва, випуск високоякісної і конкурентноздатної продукції, широке впровадження прогресивних наукомістких технологій;

високий рівень та висока якість життя всіх категорій населення, повне вирішення житлової проблеми для корінних жителів столиці, достатня кількість робочих місць та низький рівень безробіття, високий рівень мінімальної заробітної плати, пенсій стипендій і соціальних виплат;

висока ступінь соціальної рівності, висока система утворення, приступність утворення і медичного обслуговування;

низький рівень злочинності, корупції і злочинності в економічній сфері, високий рівень особистої безпеки громадян, високий рівень протидії тероризму;

сприятливий екологічний стан, високий рівень природоохоронної діяльності;

низький рівень інформаційних і психологічних погроз;

прийнятний рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, низький рівень соціально-економічного збитку від надзвичайних ситуацій, висока ефективність системи захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій і воєнного часу;

висока надійність і стійкість систем життєзабезпечення міста.

Реалізація цілей, що забезпечують безпеку міста, розробка і здійснення заходів щодо їхнього виконання повинні проводитися відповідно до основних принципів:

принцип загальної обов'язковості - забезпечення безпеки міста має бути обов'язковою функцією всіх органів місцевої влади, органів місцевого самоврядування підприємств установ та організацій різних організаційно-правових форм, обов'язком кожного жителя міста;

принцип правової обумовленості забезпечення безпеки міста здійснюється відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ), діючих законодавчих та правових актів України, Концепції національної безпеки України ( 3/97-ВР ), Статусу і законодавства міста як столиці держави;

принцип універсальності - заходи щодо забезпечення безпеки міста організуються та здійснюються з урахуванням можливості реалізації кожного виду загрози (з розумно ймовірних);

принцип превентивності - заходи щодо забезпечення безпеки міста організуються в інтересах попередження загроз, здійснюються завчасно у сполученні з оперативним нарощуванням їх обсягу та інтенсивності;

принцип розумної достатності - заходи щодо забезпечення безпеки міста плануються та реалізуються з урахуванням розумної достатності їх обсягів та термінів і економічного обгрунтування;

принцип диференційованості - характер, обсяг, термін та порядок здійснення заходів щодо забезпечення безпеки міста повинні відповідати особливостям кожного міського району, підприємства організації установи та передбачати раціональне використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів;

принцип розмежування функцій забезпечення безпеки міста будується на розподілі повноважень між органами державної влади органами місцевого самоврядування, адміністрацією підприємства, організації, установи у сполученні централізму в керуванні заходами з обов'язковим активним управлінням їх здійснення у всіх ланках.

Розділ 5. Основні напрямки забезпечення безпеки міста

Діяльність щодо забезпечення безпеки міста повинна здійснюватися за наступними основними напрямками:

завершення становлення демократичної системи, яка заснована на ідеях національного відродження пріоритету прав та свобод особи при дотриманні соціальних гарантій та умов безпечної життєдіяльності кожного громадянина;

відновлення та розвиток економічного і наукового потенціалу міста Києва;

створення умов, які стимулюють подальший розвиток культури, освіти, науки та спорту;

охорона та збереження національних цінностей;

стабілізація та підйом рівня життя населення міста, забезпечення його соціального захисту;

впровадження нових механізмів міської економічної політики (нормативну і правову базу, економічні методи, систему екологічного моніторингу, екологічну експертизу);

активна взаємодія з центральними органами та організаціями, що займаються проблемами проблем безпеки міста;

забезпечення ефективної роботи у сфері попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій і цивільної оборони;

посилення боротьби з корупцією та організованою злочинністю;

подолання криміналізації економіки, контроль та припинення джерел легалізації злочинних доходів;

охорона здоров'я.

На сучасному етапі у місті першочерговими для розробки стратегії реалізації дійсної Концепції і відповідних програмних заходів є наступні пріоритети:

підвищення ефективності протидії терористичній діяльності; зниження рівня криміналізації;

забезпечення безпеки в житлово-комунальній сфері;

перехід на нові принципи містобудування з урахуванням рівня техногенного та природного ризиків;

підвищення рівня безпеки промислових та транспортних об'єктів (зниження загроз вибуху пожежі, викидів небезпечних речовин); удосконалення міської системи моніторингу стану безпеки міста Києва;

розвиток системи цивільної оборони, попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій;

розвиток нормативної правової бази у сфері безпеки міста;

забезпечення стійкого росту економічного потенціалу і рівня соціального захисту населення.

При цьому основними заходами щодо забезпечення безпеки міста є:

у сфері техногенної, природної безпеки та у містобудівній політиці:

перехід на нові принципи містобудування, відповідно до Генерального плану міста Києва у сфері містобудування з впровадженням та реалізацією в ній питань безпеки міста;

перепрофілювання чи зниження ступеня небезпеки вибухо-, радіаційно-, хімічно-, пожежонебезпечних об'єктів та виробництв;

звільнення від забудови санітарно-захисних зон навколо небезпечних об'єктів, заборона та вжиття санкцій проти їх подальшої забудови;

жорсткий контроль за порядком перевезення небезпечних вантажів територією міста;

здійснення зносу будівель під час реконструкції фізично застарілих і житлових будинків;

проведення робіт зі знезаражування виробничих площ при зносі, реконструкції, перепрофілюванні об'єктів окремих ділянок, що застосовують (виробляють) небезпечні речовини, а також при роботі із збудниками інфекційних хвороб;

врахування геологічних аномалій із ймовірними катастрофічними проявами під час будівництва;

скорочення застосування аміаку на об'єктах, які використовують його в технологічному виробництві;

вивіз та поховання в спеціальних місцях радіоактивного сміття;

розвиток комунально-енергетичних та транспортних структур з урахуванням ефективної дії в умовах аномальних погодних проявів;

заборона будівництва нових та розширення існуючих виробництв, які є потенційно небезпечними для міста;

виведення небезпечних виробництв за межі міста;

удосконалення Київської міської системи попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій, нормативно-правового забезпечення й діяльності.

У екологічній сфері:

удосконалення адміністративних та економічних методів керування природоохоронною діяльністю, природоохоронного законодавства та екологічних стандартів;

зниження техногенного впливу на навколишнє природне середовище і здоров'я населення;

збільшення площ зелених насаджень у нових районах забудови міста (Троєщина, Оболонь, Позняки тощо);

широка участь громадськості у прийнятті та реалізації рішень, які впливають на стан навколишнього середовища міста;

розвиток системи моніторингу стану навколишнього середовища та контроль за джерелами забруднення;

удосконалення еколого-просвітницької діяльності та системи безупинного екологічного утворення для формування у громадян дбайливого відношення до природи.

У сфері попередження, виявлення, припинення терористичної діяльності та мінімізації її наслідків:

виявлення та усунення причин і умов, які сприяють здійсненню терористичної діяльності;

ідеологічна, інформаційна, адміністративна, організаційна протидія формуванню у громадян терористичних настроїв і намірів;

правова, інформаційна, адміністративна та оперативна протидія виникненню терористичних груп і організацій;

недопущення ввозу в місто засобів терористичної діяльності (боєприпасів, вибухових речовин, небезпечних хімічних речовин тощо);

створення загальноміської системи оперативного припинення терористичних дій;

проведення комплексу спеціальних заходів для захисту особливо небезпечних виробництв та споруджень;

створення системи кризового керування на період виникнення загрози терористичного акту для ліквідації причин його наслідків;

організація ефективної взаємодії усіх центральних та міських структур, які беруть участь у антитерористичній діяльності;

удосконалення технічного оснащення сил, які залучаються для ліквідації наслідків терористичних актів;

удосконалення систем моніторингу виявлення радіоактивних та хімічних речовин і біологічних агентів;

формування міських спеціалізованих хіміко-біологічних команд швидкого реагування;

підвищення загального рівня промислової безпеки з метою зниження ризиків техногенного тероризму.

У сфері громадської безпеки, правопорядку та інформаційної безпеки:

розробка правових і адміністративних заходів для недопущення цілеспрямованого психологічного впливу на людей через засоби масової інформації;

вилучення незаконної зброї, що зберігається у населення;

викорінення випадків зрощення злочинних сил із владними структурами;

посилення мір захисту та охорони потенційно небезпечних об'єктів економіки;

припинення діяльності груп та угрупувань, які виступають за вирішення політичних, соціальних і господарських завдань терористичними методами;

проведення планомірної роботи з ліквідації кримінальних угрупувань та ізоляції злочинних авторитетів, скорочення дитячої злочинності, недопущення залучення дітей та підлітків у кримінальну сферу;

здійснення особливого контролю за найбільш кримінальними районами та місцями міста;

здійснення розвитку системи заходів для припинення наркобізнесу, транзиту та розповсюдження наркотиків.

У сфері воєнної безпеки:

підтримка цивільної оборони міста на рівні, що забезпечує ефективний захист населення, матеріальних і культурних цінностей від небезпек, які можуть виникнути при веденні воєнних дій чи внаслідок їх;

підтримка мобілізаційної підготовки міста на рівні вимог Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" ( 3543-12 );

виконання заходів щодо забезпечення стійкості функціонування об'єктів економіки у воєнний час;

організація тісної взаємодії з органами військового командування, що відповідають за безпеку міста у воєнний час, надання їм всебічної допомоги у виконанні покладених на них функцій;

активне проведення оборонно-масової роботи серед населення, особливо серед молоді.

У економічній сфері:

обмеження концентрації виробництва в окремих промислових зонах міста;

переведення трудомістких, енерго- і ресурсномістких виробництв на більш прогресивні та високотехнологічні, з урахуванням світового досвіду;

проведення комплексу заходів для зниження дефіцитності енергосистеми міста;

виключення зі сфери товарно-грошових відносин "чорних кас", переклад усієї системи взаєморозрахунків через банківські установи;

організація міської підтримки товаровиробників;

проведення приватизації та акціонування з урахуванням інтересів міста та населення;

забезпечення конкурентноздатності підприємств міста, сприяння процесам їх реформування;

сприяння фінансовому забезпеченню програм розвитку промислових підприємств;

зміцнення виробничо-економічних зв'язків з регіонами України та країнами ближнього зарубіжжя;

розвиток виставкової діяльності, сфери послуг, створення умов для залучення туристів;

подальший розвиток транспортних магістралей із забезпеченням нелімітованих входів і виходів транспортних потоків, їх об'їзду навколо міста.

У соціально-політичній сфері:

розробка та реалізація програм із впровадження ідей щодо культурного і здорового способів життя;

введення диференційованої оплати комунальних та транспортні послуг різним категоріям населення відповідно до рівня їх доходів;

розвиток системи професійної підготовки та перепідготовки, організація громадських робіт з метою максимальної зайнятості трудових ресурсів;

реалізація заходів для поліпшення санітарно-епідеміологічного стану в місті;

оптимізація співвідношень державної, муніципальної і приватної власності у створенні поточних запасів та організації торгівлі продуктами харчування і предметами першої необхідності;

розширення мережі благодійних фондів, здійснення регулярного громадського контролю і контролю міської влади за їх діяльністю;

збільшення частки державної та міської підтримки дошкільних та інших навчальних закладів, збільшення мережі безкоштовних спортивних і оздоровчих дитячих установ;

поліпшення умов для здорового відпочинку киян, створення закладів розваг як альтернативи безцільної трати часу, п'янству, наркоманії;

реалізація комплексної програми мір соціального захисту киян;

розширення мережі безкоштовних їдалень, місць для нічлігу і центрів соціальної реабілітації;

організація цивілізованого діалогу з опозицією, перенесення центру політичних дискусій із площ і вулиць в організовані форми (спеціальні політичні центри, засоби масової інформації тощо);

забезпечення рівня оплати праці та пенсійного забезпечення не нижче прожиткового мінімуму.

У сфері підготовки населення з питань проблем безпеки:

психологічна підготовка та тестування (щодо професійної відповідності) фахівців, які працюють на підприємствах, пов'язаних з хімічним, атомним, пожежо- і вибухонебезпечним виробництвом;

підготовка для потенційно небезпечних об'єктів психологів, які забезпечать можливість релаксаційних і реабілітаційних занять із працюючими на них фахівцями;

розробка методів та прийомів інформаційного (зорового, слухового) психологічного впливу, що враховують вікові особливості населення;

організація реклами, спрямованої на розширення знань про місто Київ, навчання населення правилам поведінки при різних надзвичайних ситуаціях;

створення на радіо та телебаченні циклу передач по різних аспектах забезпечення безпеки;

розробка та поширення навчальних посібників, популярної літератури, ігор (у тому числі комп'ютерних) за основними правилами забезпечення безпеки на побутовому рівні;

створення мережі спеціалізованих магазинів по реалізації населенню побутових приладів, засобів захисту і профілактичних медичних препаратів;

введення обов'язкової загальної і спеціальної підготовки керівників, фахівців і різних груп населення по вмінню діяти в умовах надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу.

В організаційній сфері:

розробка стратегії забезпечення безпеки міста Києва на підставі даної Концепції;

закріплення відповідальності на всіх рівнях управління за реалізацію Концепції та стратегії забезпечення безпеки міста;

удосконалення нормативно-правової бази з регулювання та управління безпекою міста Києва.

Розділ 6. Організація системи забезпечення
безпеки міста Києва

Система забезпечення безпеки міста - це сукупність структур у сфері державної влади України та міста Києва, підприємств, установ, організацій та мешканців міста, а також спеціально створених органів управління, сил і засобів, які здійснюють цілеспрямовану діяльність та особисту участь у реалізації мети і завдань безпеки міста.

Мета функціонування системи забезпечення безпеки міста Києва:

на підставі об'єднання зусиль всіх органів управління, сил та засобів системи безпеки під час функціонування і розвитку міста, його інфраструктури та галузей, реалізації соціально-економічних і природоохоронних програм забезпечити умови суспільно-прийнятної безпеки особистості, киян і міста в цілому від усіх загроз у мирний та воєнний часи.

Призначення системи забезпечення безпеки - організація, здійснення та контроль стану і досягнення необхідного рівня безпеки для киян, соціальних груп і міста в цілому.

Основними завданнями системи забезпечення безпеки є:

виявлення та вивчення загроз безпеки особистості, суспільству, місту;

аналіз факторів впливу існуючих та можливих загроз безпеки міста;

виявлення та визначення реального стану безпеки міста за всіма видами загроз;

розробка нормативно-правових актів, спрямованих на попередження надзвичайних ситуацій і реалізацію системи безпеки міста;

розробка заходів щодо досягнення цільових параметрів у безпеці міста;

розробка та реалізація цільових, науково-технічних програм, планів та інших планових документів з реалізації заходів для забезпечення безпеки;

виділення необхідних фінансових і матеріально-технічних ресурсів для здійснення заходів для забезпечення безпеки;

удосконалення системи координації діяльності та взаємодії контрольних органів і громадських організацій, що здійснюють нагляд за станом безпеки;

створення загальноміської системи органів управління, сил та засобів для дій при виникненні надзвичайних ситуацій пов'язаних з небезпекою для особистості, соціальних груп і міста в цілому;

підтримка у стані готовності сил та засобів для негайних дій при виникненні надзвичайних ситуацій;

підготовка та оснащення сил для екстреного реагування при виникненні реальної небезпеки для особистості і міста в цілому;

організація забезпечення діяльності сил та засобів при виникненні надзвичайних ситуацій пов'язаних з небезпекою для особистості, соціальних груп і міста в цілому.

Структура системи забезпечення безпеки міста включає:

органи влади міста Києва, які вирішують окремі завдання безпеки у складі загальнодержавних програм, що виконуються (Київська міська рада, районні ради, виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація);

спеціально створені органи управління, які уповноважені вирішувати питання безпеки у повсякденній діяльності та при виникненні надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу;

адміністрація об'єктів господарської діяльності та інфраструктури міста, які залучаються до вирішення питань безпеки у зв'язку з наявністю джерел загрози;

сили та засоби, які створюються для забезпечення безпеки, попередження та ліквідації можливих надзвичайних ситуацій, що виникають у мирний та воєнний час.

Органи влади міста Києва, що вирішують окремі завдання безпеки у складі загальнодержавних програм, виконують наступні функції:

визначають напрямки, шляхи та способи підвищення безпеки особистості, населення, економіки навколишнього природного середовища та міста в цілому;

впроваджують заходи щодо удосконалення та розвитку нормативної, правової, методичної бази, яка регулює діяльність у сфері безпеки міста;

створюють, удосконалюють та залучають економічні, правові, адміністративні та інші механізми, які забезпечують діяльність у сфері безпеки;

організовують і забезпечують виконання вимог законодавчих документів, вищих органів і керівників з питань безпеки;

приймають заходи щодо створення, розвитку та удосконалення матеріально-технічної бази дія вирішення завдань безпеки;

забезпечують управління діяльністю підвідомчих органів, сил та засобів у сфері безпеки;

вживають необхідних заходів з надання допомоги постраждалим, забезпечення життєдіяльності населення при виникненні надзвичайних ситуацій.

а) Київська міська рада:

приймає рішення з питань безпеки;

розробляє та затверджує обсяги асигнувань і матеріально-технічних ресурсів, які необхідні для реалізації засобів безпеки, попередження надзвичайних ситуацій, забезпечення захисту населення та економіки міста;

затверджує у бюджеті витрати на заходи щодо забезпечення безпеки;

встановлює порядок надання пільг по міських податках і зборах, інших обов'язкових платежах з метою стимулювання діяльності у сфері безпеки;

вносить до Верховної Ради України пропозиції щодо вдосконалення законодавства з питань безпеки.

б) Районна рада:

розглядає та затверджує у складі річної програми соціально-економічного розвитку і забудови території району заходи, які сприяють, поряд з вирішенням завдань соціально-економічного характеру, підвищенню безпеки населення, економіки та навколишнього природного середовища району;

затверджує у бюджеті витрати на заходи щодо безпеки;

заслуховує звіти посадових осіб про стан роботи з вирішення конкретних проблем безпеки, організовує проведення перевірок за цими питаннями.

в) Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація):

здійснює загальне управління і розробляє напрямки щодо вирішенням проблем безпеки;

організовує діяльність усіх спеціальних органів управління безпекою, у тому числі Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, Головного управління з питань надзвичайних ситуацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

у межах своєї компетенції видає нормативно-правові акти щодо сфери безпеки та організовує розробку рішень, програм для розгляду і прийняття їх Київською міською радою та затвердження розпорядженнями КМДА;

забезпечує на території міста виконання законодавства у сфері безпеки, захисту населення і територій, ефективне застосування правових та економічних механізмів;

передбачає при розробці проекту бюджету міста обсяги асигнувань на зміст та діяльність органів управління, відповідальних за питання безпеки, проведення запланованих заходів безпеки та заходів щодо попередження надзвичайних ситуацій, захисту населення і територій, економіки та навколишнього природного середовища, організовує контроль за їх ефективним використанням;

розробляє та здійснює заходи щодо виконання міських цільових і науково-технічних програм у сфері безпеки, забезпечує фінансування та здійснює контроль за станом їх реалізації;

забезпечує виконання вимог нормативних документів у сфері безпеки при розробці і реалізації Генерального плану розвитку міста;

вживає заходів щодо підвищення безпеки населення та економіки міста під час розробки і реалізації загальноміських проектів та програм, спрямованих на вирішення економічних і соціальних проблем;

регулює роботу щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації у місті;

створює резерви фінансових і матеріальних ресурсів для ліквідації надзвичайних ситуацій та загроз місту;

здійснює заходи з підтримки готовності органів управління, сил та засобів системи безпеки і підсистеми щодо запобігання та реагування на надзвичайні ситуації міста Києва;

організовує та забезпечує підготовку органів управління, сил та засобів системи безпеки і міської підсистеми по попередженню та реагуванню на надзвичайні ситуації, навчання населення з цивільної оборони та поведінці у надзвичайних ситуаціях.

г) Районна у місті Києві державна адміністрація:

здійснює загальне керівництво районною ланкою системи безпеки щодо запобігання та реагування на надзвичайні ситуації, забезпечує їх постійну готовність;

керує комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій району, забезпечує діяльність управління з питань надзвичайних ситуацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

забезпечує дотримання законодавства України, розпоряджень Київського міського голови, що стосується сфери безпеки на території району;

організовує розробку районних цільових програм у сфері безпеки, бере участь у розробці аналогічних міських програм, забезпечує їх практичну реалізацію на території району;

вживає заходів щодо підвищення безпеки населення та економіки району при узгодженні проекту Генерального плану розвитку міста Києва, при розробці і реалізації інших проектів і програм економічного та соціального характеру;

створює резерви фінансових і матеріальних ресурсів району для ліквідації загроз безпеки району від надзвичайних ситуацій;

вживає заходів з ліквідації надзвичайних ситуацій локального характеру;

забезпечує створення, підготовку і підтримку у стані готовності органів управління, сил та засобів району щодо попередження та ліквідації небезпеки і надзвичайних ситуацій;

забезпечує організацію та проведення робіт з ліквідації небезпеки та надзвичайних ситуацій на підвідомчих об'єктах виробничого і соціального призначення, на прилеглих до них територіях;

координує роботу у сфері безпеки територіальних служб і інспекцій.

д) Спеціально створені органи управління вирішують питання безпеки щоденно, а також у випадках ліквідації надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу.

Крім спеціально створених органів управління для безпосереднього забезпечення безпеки у столиці створено Постійну Комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), що призначена для координації діяльності всіх міських служб у сфері забезпечення життєдіяльності, захисту населення та території від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.

Головне управління з питань надзвичайних ситуацій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) є спеціально уповноваженим органом для вирішення завдань щодо захисту населення і території від надзвичайних ситуацій, для організації і управління здійснення заходів цивільної оборони, попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій, нагляду і контролю за виконанням зазначених заходів та готовністю органів управління та організацій до дій в умовах надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу.

е) Адміністрації підприємств, установ та організацій міста по об'єктах, на яких повинні чи можуть вирішуватися питання безпеки у зв'язку з наявністю джерела загрози:

планують та здійснюють необхідні заходи щодо захисту працівників і забезпечують функціонування організацій та підвідомчих об'єктів виробничого, соціального призначення в надзвичайних ситуаціях;

організовують проведення аварійно-рятувальних і інших невідкладних робіт.

Крім того, додатково на потенційно небезпечних об'єктах:

розробляються і реалізуються програми безпеки на всіх етапах створення, експлуатації і зняття з експлуатації об'єкта;

створюються локальні системи оповіщення про надзвичайні ситуації;

використовуються устаткування, технології і матеріали відповідно до вимог і умов дозволів (ліцензій) і тільки для тих цілей, для яких вони призначені;

розробляються та реалізуються заходи для запобігання надзвичайних ситуацій і зниженню їх негативних наслідків для персоналу, населення і навколишнього природного середовища;

підтримується на належному рівні кваліфікація працюючого персоналу, здійснюється підбір та підготовка особового складу аварійно-рятувальних служб і формувань;

інформуються органи управління у справах цивільного захисту населення, громадські організації та громадян про стан і заходи забезпечення безпеки на підвідомчому об'єкті і прилеглих територіях.

ж) Сили та засоби, які створюються для забезпечення безпеки.

Крім спеціальних сил, що створюються для безпосереднього забезпечення безпеки, у столиці є сили та засоби для попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій, які призначені для здійснення на території міста спостереження і контролю за станом навколишнього природного середовища і потенційно небезпечних об'єктів, попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій. Вони складаються із органів управління, систем зв'язку, оповіщення та інформування, аварійно-рятувальних служб, професійних, позаштатних і громадських аварійно-рятувальних формувань. Ці сили і засоби створюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, організації і об'єднання міста, які знаходяться в єдиному оперативному підпорядкуванні Головного управління з питань надзвичайних ситуацій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

Порядок створення, оснащення, забезпечення, підготовки і використання сил забезпечення безпеки, а також питання пільг і стимулювання їх діяльності регламентуються нормативно правовими і методичними документами у сфері захисту населення і територій.

Висновок

Головне завдання реалізації Концепції безпеки міста Києва полягає в розробці, встановленні та забезпеченні умов і порядку виконання вимог та положень Концепції.

Реалізація Концепції безпеки міста Києва організується і здійснюється органами управління, силами та засобами, які входять у систему забезпечення безпеки міста.

Основними формами реалізації Концепції безпеки міста Києва є:

а) удосконалення загальноміської системи моніторингу стану безпеки столиці;

б) створення та удосконалення системи нормативно-правових актів у сфері забезпечення безпеки міста з врахуванням норм, діючого законодавства;

в) розробка норм та вимог, які регламентують забезпечення безпеки міста та дозволяють здійснювати контроль за її станом;

г) розробка та реалізація міських і державних цільових програм у сфері забезпечення безпеки міста;

д) проведення науково-дослідних робіт з розробки ефективних засобів, методів та способів забезпечення безпеки міста;

е) розробка та впровадження заходів економічного стимулювання щодо безпеки міста;

ж) створення економічних механізмів залучення позабюджетних джерел фінансування для реалізації заходів у сфері безпеки міста;

з) розробка документів у сфері містобудування, щодо захисту території від впливу надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, а також інженерно-технічних заходів цивільної оборони;

и) впровадження декларування стану безпеки, ліцензування діяльності, яка впливає на безпеку міста;

к) участь компетентних органів у проведенні експертиз науково-технічних, соціально-економічних природно-екологічних оборонних та інших програм;

л) здійснення контролю і нагляду за діяльністю у сфері забезпечення безпеки міста;

м) співробітництво з іншими населеними пунктами України у сфері безпеки міста;

н) співробітництво на рівні інших держав у сфері безпеки;

о) інформаційне забезпечення реалізації Концепції безпеки столиці України - міста Києва.

***

Реалізація Концепції безпеки здійснюється шляхом розробки та прийняття стратегії забезпечення безпеки міста Києва. У зв'язку з тривалим терміном вирішення багатьох проблем безпеки стратегія повинна передбачати першочергові, середньострокові і довгострокові заходи.

Заступник міського голови - секретар Київради В.Яловий

Документи що посилаються на цей