ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА
22 квітня 2009 року
м. Київ

Справа N К-724/08

Про визнання неправомірними дій
та зобов’язання здійснити перерахунок

Вищий адміністративний суд України у складі:

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2007 року та постанову Свердловського міського суду Луганської області від 02 листопада 2007 року у справі за позовом Ж. до Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання неправомірними дій та зобов’язання здійснити перерахунок, встановив:

07 вересня 2007 року Ж. звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області з позовом про визнання неправомірними дій відповідача щодо невиплати пенсії та додаткової пенсії в розмірах, встановлених ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов’язання відповідача здійснити перерахунок державної та додаткової пенсії з 06 листопада 2006 року.

Позивач зазначив, що він є інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов’язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а тому повинен отримувати основну та додаткову пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Посилаючись на те, що розмір призначеної і виплачуваної йому пенсії не відповідають розмірам, встановленим цим Законом, та на відмову відповідача привести його у відповідність з останніми, позивач просив визнати дії відповідача неправомірними і зобов’язати його усунути зазначені порушення, провівши відповідні перерахунки.

Постановою Свердловського міського суду Луганської області від 02 листопада 2007 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2007 року, позов задоволено: визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області в неперерахуванні Ж. призначеної йому пенсії; зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області зробити Ж. перерахунок пенсії із розрахунку мінімальної пенсії за віком, яка з 01.10.2006 року складає 366 грн. 00 коп., і здійснювати з 06 листопада 2006 року виплату пенсії у розмірі 3 202 грн 50 коп. до чергового перерахунку у встановленому законом порядку.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати і прийняти нове рішення. В касаційній скарзі зроблено посилання на порушення судами норм матеріального права, зокрема ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Заперечень не надійшло.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Приймаючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що обчислення пенсій, виходячи з розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2002 року N 374, є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами, а тому при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Положення частини третьої ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при розгляді справи судами попередніх інстанцій були порушені норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, та керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області залишити без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2007 року та постанову Свердловського міського суду Луганської області від 02 листопада 2007 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами у строк та у порядку, визначеними статтями 237 – 239 КАС України.

Документи що посилаються на цей