Витрати на реєстрацію юридичної особи
- відображення в бухгалтерському обліку

Для реєстрації юридичної особи необхідно здійснити обов'язкові дії, які, у свою чергу, вимагають певних витрат, зокрема крім обов'язкових платежів (реєстраційних зборів) слід оплатити послуги нотаріуса, відкриття поточного рахунку у банківській установі, послуги юридичної або аудиторської компанії, що проводила реєстрацію (якщо залучається така організація), тощо. Складність полягає у тому, що юридичної особи ще немає, а витрати вже є.

Відповідно до частини четвертої ст. 87 Цивільного кодексу юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. Саме з цього моменту юридична особа починає вести облік своїх доходів і витрат та може відшкодувати витрати, пов'язані з її реєстрацією.

Загальні положення
про витрати на реєстрацію

Порядок державної реєстрації юридичних осіб регламентовано Законом № 755-ІV, яким також встановлено вимоги та перелік документів, що подаються для здійснення такої реєстрації. Це, в свою чергу, несе за собою низку витрат, якими можуть бути витрати на:

отримання юридичних та правових консультацій з питань створення юридичної особи;

підготовку та складання установчих документів, карток, заяв тощо;

нотаріальне посвідчення підписів на установчих документах, копій установчих документів, банківських карток;

оформлення довіреності для вчинення дій, пов'язаних з реєстрацією юридичної особи;

банківські послуги за приймання платежів, за відкриття поточного рахунку;

послуги з виготовлення довідки з Єдиного державного реєстру;

отримання дозволу на виготовлення печаток та штампів (відповідно до Порядку № 369/1105/336 становить 81 грн.) та виготовлення печаток і штампів тощо;

переклад документів іноземних учасників державною мовою України;

канцтовари (папки, бланки тощо);

інші витрати.

Чи може новостворена юридична особа
відшкодувати витрати на її реєстрацію?
Який порядок їх оформлення?

Правомірність здійснення витрат на етапі створення юридичної особи грунтується на вимогах чинного законодавства, зокрема Цивільного кодексу, Господарського кодексу, законів № 755-ІV і № 1576-ХІІ тощо.

Частиною першою ст. 67 Господарського кодексу визначено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Але як бути, якщо юридична особа фактично ще не існує, та чи чинні договори, які укладаються до моменту реєстрації ?

Принаймні, щодо господарських товариств, то ст. 8 Закону № 1576-ХІІ та ст. 84 Господарського кодексу визначено, що угоди, укладені засновниками товариства до моменту його реєстрації, визнаються такими, що укладені з товариством, тільки за умови їх подальшого схвалення товариством. Оскільки угоди до моменту реєстрації товариства можуть укладатися тільки його засновниками, то надалі таку угоду із зазначенням особи чи осіб, на яких покладено здійснення реєстрації підприємства, має бути схвалено товариством, тобто зазначено у протоколі загальних зборів товариства.

Якщо засновниками юридичної особи повноваження з її реєстрації покладаються на фізичну особу, то для забезпечення здійснення правочинів від імені юридичної особи укладається договір доручення, який за бажанням сторін може бути нотаріально посвідченим і згідно з яким друга сторона (повірений) зобов'язується вчинити певні юридичні дії, які призводять до створення, зміни, припинення цивільних прав та обов'язків довірителя (ст. 1000 Цивільного кодексу).

У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить учинити повіреному. Дії, які належить учинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними (ст. 1003 Цивільного кодексу). Крім того, договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, а також строк дії доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Статтею 1007 Цивільного кодексу встановлено коло обов'язків довірителя (юридичної особи), а саме:

довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення (статтями 244, 245, 247 - 250 Цивільного кодексу визначено поняття довіреності, її форма, строки, припинення представництва за довіреністю, скасування довіреності та відмова представника від вчинення дій, які були визначені довіреністю, тощо); забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення; відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення; прийняти від повіреного все одержане ним у зв'язку з виконанням доручення; виплатити повіреному плату, якщо вона йому належить.

Отже, відшкодувати витрати особі, уповноваженій здійснювати дії з реєстрації, - обов'язок новоствореного підприємства.

Для оформлення витрат на реєстрацію юридичної особи, що підлягають відшкодуванню, складається Звіт про використання коштів, наданих під звіт, форму якого затверджено наказом № 440, до якого обов'язково додаються оригінали документів, які засвідчують факти витрачання коштів на реєстрацію.

Слід пам'ятати, що відповідно до п. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Тобто первинними документами, які фіксують факти витрачання коштів на реєстрацію юридичної особи і можуть бути підставою для їх відображення в бухгалтерському обліку, є підтвердні відповідні розрахункові, платіжні або інші документи (договори, акти, квитанції, касові чеки, банківські платіжні документи тощо).

Після складання Звіту такі витрати можуть бути відшкодовані фізичній особі з каси юридичної особи (якщо є кошти) за видатковим касовим ордером (додаток 3 до Положення № 637).

Також засновники можуть прийняти рішення покласти обов'язки з реєстрації підприємства на юридичну особу, наприклад юридичну компанію. У цьому разі також складається договір доручення, який відповідно до ст. 208 Цивільного кодексу укладається в письмовій формі. При цьому понесені юридичною компанією витрати під час виконання цього договору відшкодовуються з поточного рахунку новоствореної юридичної особи.

Бухгалтерський облік витрат на реєстрацію

Слід зазначити, що правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон № 996-ХІV, згідно з яким усі юридичні особи, створені відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства) зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність. Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації (п. 1 ст. 8 Закону № 996-ХІV). Тобто з дати державної реєстрації підприємство зобов'язано вести бухгалтерський облік доходів та витрат.

У бухгалтерському обліку відповідно до п. 9 ПБО 8 витрати на створення підприємства не визнаються нематеріальним активом, а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

У свою чергу, основні вимоги до визнання, складу та оцінки витрат викладено в ПБО 16, згідно з яким витрати на державну реєстрацію включаються до складу його адміністративних витрат (п. 18 ПБО 16).

Відповідно до Інструкції № 291 для обліку таких витрат використовується рахунок 92 “Адміністративні витрати”, за дебетом якого відображається сума визнаних адміністративних витрат, за кредитом - списання їх у кінці звітного року або щомісяця на рахунок 79 “Фінансові результати”.

Якщо підприємство використовує восьмий клас рахунків, то витрати на реєстрацію відображають на рахунку 84 “Інші операційні витрати”.

У разі якщо під час реєстрації підприємства понесено витрати, пов'язані з придбанням запасів або необоротних активів, то вони відображаються на відповідних рахунках запасів або необоротних активів.

Приклад

Для юридичного оформлення ТОВ “МІР” його засновниками уповноважено довірену особу І. Іванова без винагороди здійснити реєстрацію товариства, про що зазначено у протоколі загальних зборів товариства. У травні 2009 р. І. Іванов поніс такі витрати на:

оплату консультації з питань реєстрації юридичної особи - 40 грн.;

підготовку та складання установчих документів - 300 грн.;

оплату послуг нотаріуса - 500 грн.;

придбання канцтоварів (папки, бланки тощо) - 50 грн.;

сплату збору за проведення резервування найменування - 34 грн.;

сплату збору за проведення державної реєстрації -170 грн.;

оплату послуг з виготовлення до-відки з Єдиного державного реєстру - 25,94 грн.;

сплату збору за дозвіл на виготовлення печаток та штампів - 81 грн.;

виготовлення печатки - 300 грн.;

оплату послуг банку за приймання платежів -12 грн.;

оплату послуг банку за відкриття поточного рахунку для формування статутного капіталу товариства - 100 грн.

Загальна сума його витрат становить 1612,94 грн.

Після здійснення реєстрації товариства І. Івановим подано до бухгалтерії Звіт про використання коштів та надано оригінали документів, згідно з якими зазначені суми були виплачені.

Новоствореним товариством зазначені суми були виплачені І. Іванову у червні 2009 р.

У бухгалтерському обліку ТОВ “МІР” у червні 2009 р. було зроблено такі записи:

Оксана СКІЧКО,
оглядач “Вісника”

“Вісник податкової служби України” № 31 серпень 2009 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)

Документи що посилаються на цей