Отримання ліцензій, торгових патентів, дозволів
на здійснення деяких видів підприємницької діяльності
Ліцензії
Для деяких видів підприємницької діяльності необхідною умовою для початку діяльності є не тільки державна реєстрація як суб'єкта підприємницької діяльності, а й отримання ліцензії - документа державного зразка, який підтверджує право на проведення господарської діяльності зазначеного виду протягом певного часу за умови дотримання ліцензійних вимог. Отримавши такий документ, ліцензіат повинен дотримуватися організаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних вимог, установлених в ліцензійних умовах для обраного виду господарської діяльності.
Ліцензія є єдиним документом дозвільного характеру, який дає право на зайняття певним видом господарської діяльності, що відповідно до законодавства підлягає обмеженню.
Контроль за наявністю ліцензії у суб'єктів господарювання здійснюють спеціально уповноважений орган з питань ліцензування та інші органи виконавчої влади в межах їх повноважень шляхом проведення планових та позапланових перевірок.
Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування визначає Закон № 1775-III. Вичерпний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, визначено статтями 2 та 9 цього Закону. Винятком є ліцензування банківської діяльності, професійної діяльності на ринку цінних паперів, діяльності з надання фінансових послуг, зовнішньоекономічної діяльності, діяльності в галузі телебачення і радіомовлення, ліцензування у сфері електроенергетики та використання ядерної енергії, у сфері освіти, інтелектуальної власності, в галузі виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, у сфері телекому-нікацій, будівництві. Ліцензування зазначених видів діяльності здійснюється згідно із законами, що регулюють відносини у цих сферах.
Ліцензування діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів також здійснюється відповідно до Закону № 1775-III з урахуванням особливостей, визначених Законом № 60/95-ВР.
Дія Закону № 1775-III поширюється на всіх суб'єктів господарювання - зареєстрованих в установленому законодавством порядку юридичних осіб незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які провадять господарську діяльність, крім органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.
Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, визначено ст. 9 Закону № 1775-III.
Отже, суб'єкти господарювання, які мають намір провадити певний вид господарської діяльності, що ліцензується, особисто або через уповноважений ним орган чи особу звертаються до відповідного органу ліцензування із заявою про видачу ліцензії.
Орган ліцензування - це орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України, або спеціально уповноважений виконавчий орган рад для ліцензування певних видів господарської діяльності (ст. 1 Закону № 1775-III).
Тобто Кабінету Міністрів України делеговано право визначити перелік органів ліцензування. Керуючись наданим правом, Кабінет Міністрів України постановою № 1698 затвердив такий перелік. На сьогодні у переліку визначено понад 40 органів ліцензування для більш як 70 видів господарської діяльності.
Органи ліцензування не лише видають ліцензії, вони також переоформлюють, анулюють, видають дублікати ліцензій на певний вид господарської діяльності, приймають рішення про визнання ліцензій недійсними, забезпечують виконання законодавства у сфері ліцензування; затверджують спільно із спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування ліцензійні умови провадження певного виду господарської діяльності та порядок контролю за їх додержанням; здійснюють у межах своєї компетенції контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов.
Орган ліцензування може делегувати свої повноваження своїм структурним територіальним підрозділам. Повноваження органу ліцензування не можуть бути делеговані іншим особам, у тому числі створеним органом ліцензування. До того ж орган ліцензування не може доручати іншим особам визначати спроможність суб'єктів господарювання виконувати ліцензійні умови згідно з поданими документами.
Слід зазначити, що на підставі ліцензії, виданої центральним органом виконавчої влади, господарська діяльність провадиться на всій території України, а на підставі ліцензії, виданої місцевим органом виконавчої влади, - на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Для кожної філії, кожного відокремленого підрозділу ліцензіата, які провадитимуть господарську діяльність на підставі отриманої ним ліцензії, орган ліцензування видає ліцензіату засвідчені ним копії ліцензії, які реєструються в журналі обліку заяв та виданих ліцензій. Засвідчена органом ліцензування копія ліцензії є документом, що підтверджує право філії або іншого структурного підрозділу ліцензіата на провадження певного виду господарської діяльності на підставі отриманої ліцензії.
У разі створення у ліцензіата нової філії, іншого нового відокремленого підрозділу, які провадитимуть вид господарської діяльності згідно з отриманою ліцензією, ліцензіат повинен подати до органу ліцензування заяву встановленого зразка про видачу копії ліцензії, а також документи відповідно до ст. 10 Закону № 1775-III.
У разі ліквідації філії, іншого відокремленого підрозділу ліцензіата, які провадили господарську діяльність згідно з отриманою ліцензією, або у разі припинення провадження філією, іншим відокремленим підрозділом ліцензіата господарської діяльності згідно з отриманою ліцензією ліцензіат зобов'язаний протягом семи робочих днів з дати ліквідації такої філії або іншого відокремленого підрозділу, або з дати припинення діяльності такою філією або іншим відокремленим підрозділом, подати до органу ліцензування відповідне повідомлення в письмовій формі. Орган ліцензування повинен внести відповідні зміни до ліцензійного реєстру не пізніше наступного робочого дня з дати надходження такого повідомлення.
Ліцензіат не може передавати ліцензію або її копію іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності.
Дозволи
Для окремих видів робіт, послуг суб'єкту господарювання крім ліцензій необхідно отримати дозволи на провадження діяльності.
З метою удосконалення системи видачі документів дозвільного характеру, спрощення дозвільних процедур у сфері господарської діяльності та усунення різноманітних дозвільних перешкод прийнято Закон № 2806-ІV.
Основні вимоги до порядку взаємодії адміністратора з місцевими дозвільними органами, суб'єктами господарювання та територіальним органом спеціально уповноваженого органу з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності щодо видачі документів дозвільного характеру та перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, що видаються виключно через дозвільні центри, затверджено постановою № 526.
У роботі дозвільних центрів беруть участь представники місцевих дозвільних органів, зокрема:
державного пожежного нагляду;
промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду;
з питань охорони навколишнього природного середовища;
карантину рослин;
з питань водного господарства;
з питань лісового господарства;
із земельних ресурсів;
ветеринарної медицини;
державного управління автомобільними дорогами;
Держархбудінспекції (інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі);
Держконтрольсільгосппроду;
Державної інспекції з енергозбереження;
Держземінспекції;
Державтоінспекції, головних управлінь МВС в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі;
органів санітарно-епідеміологічної служби;
структурних підрозділів виконавчих органів міських рад та районних держадміністрацій, органів і служб міських рад (у разі створення).
Участь у роботі дозвільних центрів можуть брати також представники підприємств, установ та організацій, що видають документи, без наявності яких суб'єкт господарювання не може провадити господарську діяльність.
Основним завданням місцевих дозвільних органів є забезпечення видачі документів дозвільного характеру в установлені законодавством строки.
Патенти
Діяльність, пов'язана з торгівлею, побутовими послугами, а також торгівлею іноземною валютою, може провадитися суб'єктами підприємницької діяльності лише за наявності торгового патенту.
Правову основу патентування підприємницької діяльності становлять Закон № 98/96-ВР, а також підзаконні нормативні акті, що були прийняті на його виконання.
Згідно зі ст. 2 Закону № 98/96-ВР торговим патентом є державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися видами підприємницької діяльності, зазначеними в цьому Законі.
Отримання як патенту, так і ліцензії є обмеженням підприємницької діяльності. Інститути ліцензування і патентування загалом мають схожу правову природу. За визначенням, що міститься в ст. 1 Закону № 1775-III, ліцензією є документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.
Відповідно до п. 6 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду № 02-5/276 якщо ліцензія є дозволом на здійснення певного виду діяльності, що видається відповідними уповноваженими органами, то торговий патент є державним свідоцтвом, яке посвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на особливий порядок оподаткування і видається відповідним податковим органом. Особливий порядок оподаткування полягає в тому, що податок на прибуток суб'єкта підприємницької діяльності чи структурного (відокремленого) підрозділу, який підлягає сплаті до бюджету, зменшується на вартість придбаних торгових патентів (ст. 9 Закону № 98/96-ВР). Крім того, необхідність придбання патенту поширюється лише на суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних і юридичних осіб, а також на їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо), тоді як Закон № 1775-III в частині необхідності отримання ліцензії поширюється на всіх суб'єктів господарювання, в тому числі й суб'єктів підприємницької діяльності.
Підставою для придбання торгового патенту є заявка суб'єкта підприємницької діяльності, яка містить такі реквізити:
найменування суб'єкта підприємницької діяльності;
витяг з установчих документів щодо юридичної адреси суб'єкта підприємницької діяльності, а у випадках якщо патент придбавається для структурного (відокремленого) підрозділу, - довідка органу, який погодив місцезнаходження структурного (відокремленого) підрозділу, із зазначенням цього місця;
вид підприємницької діяльності, здійснення якої потребує придбання торгового патенту;
найменування документа про повну або часткову сплату вартості торгового патенту.
Торговий патент видається за плату суб'єктам підприємницької діяльності державними податковими органами за місцезнаходженням цих суб'єктів або місцезнаходженням їх структурних (відокремлених) підрозділів, суб'єктам підприємницької діяльності, що провадять торговельну діяльність або надають побутові послуги (крім пересувної торговельної мережі), - за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання побутових послуг, а суб'єктам підприємницької діяльності, що здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу, - за місцем реалізації товарів цими суб'єктами.
Види підприємницької діяльності, що підлягають патентуванню, визначено частиною першою ст. 1 Закону № 98/96-ВР Так, патентуванню підлягає торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.
Тобто ря придбання патенту діяльність повинна мати ознаки торговельної. Згідно зі ст. 3 Закону № 98/96-ВР під торговельною діяльністю розуміється роздрібна та оптова торгівля, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері. Торговельна діяльність повинна здійснюватися в готівковій формі, тобто за готівкові кошти, а також з використанням інших готівкових платіжних засобів та з використанням кредитних карток на території України. У разі проведення розрахунків шляхом внесення покупцем готівкових коштів за проданий товар (надані послуги) до каси Ощадбанку або каси комерційного банку такі розрахунки не вважаються готівковими, а суб'єкт підприємництва може здійснювати торговельну діяльність без придбання торгового патенту (Інструкція № 22, згідно з п. 1.4 якої безготівковими розрахунками вважаються перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів).
Торговельна діяльність повинна здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів. Під пунктами продажу слід розуміти:
магазини та інші торгові точки, які знаходяться в окремих приміщеннях, будівлях або їх частинах і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину;
кіоски, палатки та інші малі архітектурні форми, які займають окремі приміщення, але не мають вбудованого торговельного залу для покупців;
автомагазини, розвозки та інші види пересувної торговельної мережі;
лотки, прилавки та інші види торгових точок у відведених для торговельної діяльності місцях, крім лотків, прилавків, що надаються в оренду суб'єктам підприємницької діяльності - фізичним особам та знаходяться в межах спеціалізованих підприємств сфери'торгівлі - ринків усіх форм власності;
стаціонарні, малогабаритні й пересувні автозаправні станції, заправні пункти, які здійснюють торгівлю нафтопродуктами та стиснутим газом;
фабрики-кухні, фабрики-заготі-вельні, їдальні, ресторани, кафе, закусочні, бари, буфети, відкриті літні майданчики, кіоски та інші пункти громадського харчування;
оптові бази, склади-магазини або інші приміщення, які використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.
Термін дії торгового патенту на здійснення торговельної діяльності становить 12 календарних місяців, а короткотермінового торгового патенту - від 1 до 15 днів.
Вартість торгового патенту за календарний місяць встановлюється у межах таких граничних рівнів:
на території м. Києва, обласних центрів - 60 - 320 грн.;
на території м. Севастополя, міст обласного підпорядкування (крім обласних центрів) і районних центрів - 30 - 160 грн.;
на території інших населених пунктів - до 80 грн. Вартість короткотермінового торгового патенту на здійснення торговельної діяльності за один день встановлюється у фіксованому розмірі 10 грн.
Законом № 98/96-ВР передбачене отримання пільгового торгового патенту на торгівлю певними товарами вітчизняного виробництва, до яких, зокрема, належать:
поштові марки, листівки, вітальні листівки та конверти непогашені, ящики, коробки, мішки, сумки та інша тара з дерева, паперу та картону, що використовується для поштових відправлень підприємствами Держкомзв'язку України, і фурнітура до них;
періодичні видання друкованих засобів масової інформації, що мають реєстраційні свідоцтва, видані уповноваженими органами України, книги, брошури, альбоми, нотні видання, буклети, плакати, картографічна продукція, що видаються юридичними особами - резидентами України;
проїзні квитки;
товари народних промислів (крім антикварних та тих, що становлять культурну цінність згідно з переліком, який встановлюється Мінкультури України);
готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти, предмети догляду, перев'язувальні матеріали та інше медичне приладдя) та вітаміни для населення; ветеринарні препарати, папір туалетний, зубні паста та порошки, косметичні серветки, дитячі пелюшки, тампони, інші види санітарно-гігієнічних виробів з целюлози або її замінників, термометри, індивідуальні діагностичні прилади, (незалежно від країни їх походження) тощо.
У разі придбання пільгового торгового патенту суб'єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі 25 грн. за весь термін дії патенту.
Частиною шостою ст. 3 Закону № 98/96-ВР встановлено випадки звільнення суб'єктів підприємницької діяльності від необхідності придбання торгового патенту. Без придбання торгового патенту суб'єкти підприємницької діяльності або їх структурні (відокремлені) підрозділи здійснюють торговельну діяльність виключно з використанням товарів вітчизняного виробництва, зазначених у Законі № 98/96-ВР. До них належать: хліб і хлібобулочні вироби; борошно пшеничне та житнє; сіль, цукор, олія соняшникова і кукурудзяна; продукти дитячого харчування; безалкогольні напої; морозиво; яловичина та свинина; домашня птиця; яйця; риба; ягоди і фрукти; мед та інші продукти бджільництва, бджолоінвентар і засоби захисту бджіл; картопля і плодоовочева продукція; комбікорми для продажу населенню.
Також не потребує патентування: реалізація суб'єктом підприємницької діяльності продукції власного виробництва фізичним особам, які перебувають з ним у трудових відносинах, через пункти продажу товарів, вбудовані у виробничі або адміністративні приміщення цього суб'єкта;
діяльність суб'єктів підприємницької діяльності із закупівлі у населення продукції (заготівельна діяльність), якщо подальша реалізація такої продукції здійснюється з розрахунками у безготівковій формі (пункти приймання склотари, макулатури, відходів паперових, картонних і ганчіркових; заготівля сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки);
діяльність у торговельно-виробничій сфері (громадське харчування) на підприємствах, в установах, організаціях, у тому числі навчальних закладах, з обслуговування виключно працівників цих підприємств, установ, організацій та учнів і студентів у навчальних закладах.
Патентуванню підлягає діяльність з надання побутових послуг, яка здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами як в окремих приміщеннях, будівлях, їх частинах, так і за їх межами.
Під побутовими послугами слід розуміти діяльність, пов'язану з наданням платних послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків, включаючи кредитні картки (ст. 3-1 Закону № 98/96-ВР).
Конкретні послуги, що належать до побутових і підлягають патентуванню, містяться у переліку, затвердженому постановою № 576.
До них належать:
ремонт радіотелевізійної, аудіо-та відеоапаратури (крім структурних підрозділів, розташованих у сільській місцевості);
заміна елементів живлення;
ремонт та виготовлення ювелірних виробів;
ремонт та технічне обслуговування транспортних засобів, що належать громадянам;
ремонт та будівництво індивідуального житла (квартир), садових будиночків, гаражів;
перукарські послуги (тільки на території міст Києва і Севастополя, обласних центрів);
прокат аудіо-, відеокасет, СD-дисків тощо.
Термін дії торгового патенту на здійснення діяльності з надання побутових послуг становить 12 календарних місяців.
Патентуванню підлягають операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах обміну іноземної валюти. Під торгівлею готівковими валютними цінностями слід розуміти продаж готівкової іноземної валюти, інших готівкових платіжних засобів, виражених в іноземній валюті (у тому числі дорожніх, банківських та персональних чеків), а також операції з де-бетування кредитних (дебетових) карток в обмін на валюту України, інших готівкових платіжних засобів, виражених у валюті України, а також в обмін на іншу іноземну валюту.
Пунктами обміну іноземної валюти вважаються:
обмінні пункти уповноважених банків;
обмінні пункти уповноважених банків, що розташовані поза їх операційними залами;
обмінні пункти інших кредитно-фінансових установ, які одержали ліцензію Нацбанку України на здійснення операцій з торгівлі іноземною валютою;
обмінні пункти суб'єктів підприємницької діяльності, які діють на підставі агентських угод з уповноваженими банками. .
У разі коли суб'єкт підприємницької діяльності має структурні (відокремлені) підрозділи, торговий патент необхідно придбавати окремо для кожного структурного (відокремленого) підрозділу (обмінного пункту).
Термін торгового патенту на здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями становить 36 календарних місяців.
Торговий патент видається суб'єкту підприємницької діяльності під розписку у триденний термін з дня подання заявки. Датою придбання торгового патенту є зазначена в ньому дата.
У разі провадження підприємницької діяльності в одному пункті продажу товарів, в одному окремому приміщенні, будівлі або в їх частинах двох чи більше видів діяльності, що підлягають патентуванню (роздрібна торгівля, громадське харчування і один вид побутових послуг; роздрібна торгівля і кілька видів побутових послуг), суб'єктом підприємницької діяльності придбавається два торгових патенти - на торговельну діяльність і на діяльність з надання побутових послуг.
У разі провадження підприємницької діяльності в одному пункті продажу товарів двох або трьох видів торговельної діяльності (роздрібна та оптова торгівля, громадське харчування) придбавається один торговий патент за максимальною вартістю, встановленою відповідним органом місцевого самоврядування з урахуванням місцезнаходження цього пункту та асортиментного переліку товарів. Якщо суб'єкт підприємницької діяльності в одному окремому приміщенні, будівлі або в їх частинах надає два і більше видів побутових послуг, які підлягають патентуванню, придбавається один торговий патент за максимальною вартістю, встановленою відповідним органом місцевого самоврядування з урахуванням місцезнаходження цього пункту і виду побутових послуг.
Після закінчення терміну дії торговий патент підлягає поверненню до органу державної податкової служби.
У разі коли суб'єкт підприємницької діяльності має структурні (відокремлені) підрозділи, торговий патент будь-якого виду необхідно придбати окремо для кожного структурного (відокремленого) підрозділу (торгової точки).
Варто зазначити, що Законом № 98/96-ВР встановлено узагальнене коло суб'єктів правовідносин у сфері патентування, до яких поряд із юридичними особами належать і філії, інші структурні (відокремлені) підрозділи юридичної особи.
При цьому відповідно до листа ДПА України від 27.02.2008 р. № 3778/7/15-0417 філії та інші відокремлені підрозділи юридичної особи можуть придбавати торгові патенти у разі, якщо вони є платниками податку на прибуток, а також якщо відомості про такі відокремлені підрозділи внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців.
Форма заявки передбачає зазначення низки відомостей про суб'єкта підприємницької діяльності, зокрема назви, дати, номера документа, що засвідчує право власності (оренди), або назви органу, дати, номера документа, що засвідчує дозвіл на розташування пункту торгівлі, обмінного пункту тощо.
З набранням чинності частиною першою ст. 4 Закону № 2806-ІV з 05.10.2006 р. втрачено правові підстави для видачі органами місцевого самоврядування дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг, про що ДПА України повідомлено листом Держпідприємництва України від 09.11.2006 р. № 8080.
Водночас у 2005 р. було ухвалено Закон № 2807-ІV, згідно з яким сільським, селищним і міським радам були надані повноваження щодо надання дозволу на розміщення на території об'єктів благоустрою будівель і споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення та введено заборону на самовільне встановлення на об'єктах благоустрою торговельних лотків, павільйонів, кіосків тощо.
Тобто на сьогодні відсутні правові підстави для видачі дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг, а згідно із Законом № 2807-IV органи місцевого самоврядування мають повноваження здійснювати видачу дозволу на розміщення будівель і споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення.
Враховуючи викладене, для отримання торгового патенту відокремленим підрозділом для здійснення діяльності, яка підлягає патентуванню, до податкового органу необхідно подати перелік документів, визначених Законом № 98/96-ВР, з урахуванням вимог Закону № 2806-ІV.
Оксана КИРІЄНКО,
оглядач “Вісника”
“Вісник податкової служби України” № 31 серпень 2009 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)