КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Соціальний захист громадян
Відповідно до Порядку № 442 атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років,
Результати атестації використовуються підприємствами і організаціями для здійснення заходів щодо поліпшення умов праці, а також для встановлення пільг та компенсацій, передбачених чинним законодавством.
ПИТАННЯ 1. Якими нормативними документами регламентується необхідність проведення атестації робочого місця кухаря? Чи передбачено пільги за цю працю ?
ПИТАННЯ 2. Чи має право нянька у дитячому садку на додаткову відпустку за шкідливі умови праці ?
ПИТАННЯ 3. Чи потрібно проводити атестацію робочого місця водія автомобіля для надання додаткової відпустки за шкідливі умови праці ?
ПИТАННЯ 4. У минулому році робітнику зменшено тривалість додаткової відпустки за роботу із шкіривими умовами праці у зв'язку з тим, що він на період підготовки та захисту дипломного проекту перебував у відпустці у зв'язку з навчанням у вищому навчальному закладі. Чи правомірні дії адміністрації ?
ПИТАННЯ 5. Списком, згідно з яким надаються щорічні додаткові відпустки, не передбачені зубні техніки. Чи мають вони право на таку відпустку та на надбавки до посадового окладу ?
ВІДПОВІДЬ 1.Віднесення робіт до категорії із шкідливими умовами праці можливе тільки на підставі результатів атестації робочих місць за умовами праці, проведеної відповідно до Порядку № 442.
На виконання п. 4 цього Порядку розроблено Методичні рекомендації, які визначають організацію роботи щодо проведення атестації робочих місць, оцінку умов праці та реалізацію прав трудящих на пільги і компенсації залежно від шкідливих та небезпечних виробничих факторів.
Відповідно до Порядку № 442 атестація провадиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Атестації підлягають усі робочі місця, на яких технологічний процес, обладнання, використовувані сировина та матеріали можуть бути потенційними джерелами шкідливих і небезпечних факторів.
Перелік робочих місць, що підлягають атестації, визначає атестаційна комісія підприємства.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Результати атестації використовуються підприємствами і організаціями для здійснення заходів щодо поліпшення умов праці, а також для встановлення пільг та компенсацій, передбачених чинним законодавством.
Правовою підставою для проведення атестації робочих місць за умовами праці кухаря є наявність цієї професії в Списку № 1290 (додаток 1).
Згідно з позицією 77 розділу XXXIII “Загальні професії в усіх галузях господарства” цього Списку кухарі, які працюють біля плити, мають право на щорічну додаткову відпустку тривалістю до 4 календарних днів.
Конкретна тривалість цієї відпустки встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах.
Згідно з пунктами 9 і 10 Порядку № 16 додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці надається пропорційно фактично відпрацьованому часу.
У розрахунок часу, що дає право працівнику на відповідну додаткову відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах із шкідливими та важкими умовами праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.
Облік часу, відпрацьованого в зазначених умовах, здійснюється власником або уповноваженим ним органом.
ВІДПОВІДЬ 2. Відповідно до ст. 7 Закону № 504/96-ВР щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці надається працівникам, зайнятим на роботах, пов'язаних із негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих факторів, за Списком № 1290 (додаток 1). Цим Списком няньки дитячих садків не передбачені, отже право на таку відпустку вони не мають.
Окремим категоріям працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, надається щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці за Списком № 1290 (додаток 2) (ст. 8 Закону № 504/96-ВР).
Згідно з позицією 134а розділу XVII “Охорона здоров'я, освіта та соціальна допомога” цього Списку право на таку відпустку тривалістю до 7 календарних днів мають няньки у дитячих яслах та ясельних групах ясел-садків.
Конкретна тривалість таких відпусток встановлюється колективним або трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
ВІДПОВІДЬ 3. Відповідно до ст. 8 Закону № 504/96-ВР окремим категоріям працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, надаються щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці за Списком № 1290 (додаток 2). Зокрема, позицією 13 підрозділу “Функціонування автомобільного транспорту” розділу XV “Транспортні послуги” вищезазначеного Списку передбачено, що тривалість таких відпусток для водія автомобіля, у тому числі спеціального (крім пожежного), вантажністю: від 1,5 до 3 т - 4 календарних дні, 3 т та більше - 7 календарних дні.
Отже, якщо автомобіль, належить до однієї із зазначених категорій, водій матиме право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці відповідної тривалості.
Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
Для підтвердження права на таку відпустку і встановлення її тривалості проведення атестації робочих місць за умовами праці не вимагається.
Згідно з Порядком № 16 додаткова відпустка за особливий характер праці надається пропорційно фактично відпрацьованому часу.
У розрахунок часу, що дає право працівнику на таку додаткову відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.
ВІДПОВІДЬ 4. Щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці надається працівникам виробництв, цехів, професій і посад, передбачених відповідними розділами Списку № 1290 (додаток 1).
Статтею 7 Закону № 504/96-ВР визначено, що конкретна тривалість таких відпусток встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах.
Відповідно до ст. 9 цього Закону до стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими умовами праці та за особливий характер праці, зараховуються:
час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий в цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників даного виробництва, цеху, професії або посади;
час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці;
час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.
Враховуючи зазначене, час перебування у відпустці у зв'язку з навчанням у вищому навчальному закладі на період підготовки та захисту дипломного проекту, передбаченій п. 4 ст. 15 Закону № 504/96-ВР, не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці.
Отже, дії адміністрації у даному випадку цілком правомірні.
ВІДПОВІДЬ 5. Відповідно до Положення № 918/2000 Міністерство охорони здоров'я України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони здоров'я, затвердження номенклатури медичних посад, визначення вимог до професійної підготовки тощо.
Виходячи із вищезазначеного, Міністерство охорони здоров'я України забезпечило розробку Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Згідно з цим Довідником зубний технік відноситься до категорії “Фахівці” і повинен мати неповну вищу освіту (молодший спеціаліст) за напрямом підготовки “Медицина”.
Молодші спеціалісти з медичною освітою (утому числі і зубні техніки) мають право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до 7 календарних днів відповідно до позиції 133 розділу XVII “Охорона здоров'я, освіта та соціальна допомога” Списку № 1290 (додаток 2).
Статтею 8 Закону № 504/96-ВР передбачено, що конкретна тривалість таких відпусток встановлюється колективним або трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
Згідно з Порядком № 16 додаткова відпустка за особливий характер праці надається пропорційно фактично відпрацьованому часу. У розрахунок часу, що дає право працівнику на таку відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.
Щодо питання встановлення доплат і надбавок до посадових окладів (ставок) працівників охорони здоров'я, то воно регулюється наказом № 308/519.
Перелік використаних нормативних документів:
Закон України № 504/96-ВР від 15.11.96 р. “Про відпустки” (зі змінами та доповненнями)
Указ Президента № 918/2000 від 24.07.2000 р. “Про Положення про Міністерство охорони здоров'я України” (за текстом - Положення № 918/2000)
Постанова Мінпраці та соціальної політики України №41 від 01.09.92 р. “Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці” (за текстом - Методичні рекомендації)
Постанова Кабінету Міністрів України №442 від 01.08.92 р. “Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці” (за текстом - Порядок № 442)
Постанова Кабінету Міністрів України №1290 від 17.11.97 р. “Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці” (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.05.2003 р. № 679 зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2004 р. № 1674, за текстом - Список № 1290, додатки 1 і 2)
Наказ Мінпраці та соціальної політики України №16 від 30.01.98 р. “Про затвердження Порядків застосування Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці” (за текстом - Порядок № 16)
Наказ Міністерства охорони здоров'я України №117 від 29.03.2002 р. “Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78. Охорона здоров'я” (за текстом - Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників)
Наказ Мінпраці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров'я України № 308/519 від 05.10.2005 р. “Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення”
Інна ПЕТРЕНКО,
оглядач “Вісника”,
за сприяння
Ольги ЧЕРНЕТЕНКО,
головного спеціаліста-
експерта з умов праці
відділу державної
експертизи умов праці
“Вісник податкової служби України” № 34 вересень2009 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)