Податковий облік витрат, пов'язаних з гарантійним обслуговуванням

У попередньому журналі КБ № 34-35 на стор. 23 ми стисло розглянули права покупця та порядок заміни товару при гарантійному обслуговуванні. Тепер зупинимося докладніше на дотриманні умов, що дають право на включення гарантійних витрат у валові витрати.

1. Що стосується умов з витрат на гарантійне обслуговування, що не підлягають компенсації (оплаті) покупцями товарів, то така норма пп. 5.4.3 Закону про оподаткування прибутку відповідає нормам ст. 8, ст. 10 Закону про захист прав споживачів та п. 3 Порядку № 506, згідно якому роботи з гарантійного ремонту (обслуговування) виконуються для споживача безкоштовно.

2. Відповідно до. п. 5 ст. 1 Закону про захист прав споживачів гарантійний термін - це термін, протягом якого виробник (продавець, виконавець, або третя особа) бере на себе зобов'язання зі здійснення безкоштовного ремонту або заміни відповідної продукції у зв'язку з введенням її в обіг. Відповідно до цього Закону, інформація про термін служби товару, оголошена в рекламі, вважається гарантійним терміном, а будь-які передбачені рекламою зобов'язання - гарантійними.

Терміни “гарантійний термін зберігання” та “гарантійний термін експлуатації” наведені також в порядку № 506, відповідно до якого гарантійний термін зберігання - це термін, протягом якого споживчі властивості товару не повинні погіршуватися за умов дотримання вимог нормативних документів. Він обчислюється з дати виготовлення товару та закінчується датою, визначеною виробником.

Гарантійний термін експлуатації - термін, протягом якого гарантується використання товару, зокрема комплектуючих виробів та складових частин, за призначенням за умови дотримання споживачем правил користування та протягом якого виробник (продавець, виконавець) виконує гарантійні зобов'язання.

Гарантійний термін експлуатації товару, який реалізований через торгову мережу, обчислюється з дати його продажу споживачу.

Відповідно до норм Закону про захист прав споживачів, при виконанні гарантійного ремонту гарантійний термін продовжується на час його ремонту. При обміні товару його гарантійний термін обчислюється наново. Гарантійне зобов'язання не уривається у разі відсутності необхідних для його виконання матеріалів, комплектуючих або запасних частин.

3. Однією з умов для застосуванні норм пп. 5.4.3 Закону про оподаткування прибутку є визначення рівня гарантованого обслуговування, а також обнародування його умов. Під показником рівня гарантійних замін, очевидно, слід розуміти відсоток звернень покупців з бракованими товарами протягом гарантійного терміну. При цьому пп. 5.4.3 Закону про оподаткування прибутку не містить вимог про оприлюднення рівня гарантованих.замін. А от умови та терміни гарантованого обслуговування, товарів підлягають розголосу. Встановлені гарантійні умови повинні бути внесені до договору постачання, технічної документації на товар та, при необхідності, обнародувані в рекламі. В цьому випадку вимога за переказами розголосу умов гарантованого і обслуговування товарів будуть дотримані. Відповідно, якщо можливість гарантійних заходів не обнародувана в податковому обліку, втрачається право на формування валових витрат по гарантійних ремонтах (замінах), оскільки умови пп. 5.4.3 Закону про оподаткування прибутку не виконуються.

4. Порядок № 203 регулює процес гарантійної заміни бракованих товарів.

Цим Порядком встановлено, що у разі повернення товару або відмови від наданої послуги покупцем подається заява про повернення коштів, до якої обов'язково додається:

- розрахунковий документ, що засвідчує покупку;

- технічний паспорт на товар з гарантійним терміном експлуатації.

На підставі наданих документів, складається акт, в якому вказуються:

- дані покупця або юридичні реквізити підприємства;

- відомості про повернений товар (послугу);

- сума, яку необхідно повернути покупцеві.

Акт підписується уповноваженою особою. На підставі оформлених документів покупцеві повертається необхідна сума. Як бачимо, обов'язковим документом для складання акту про гарантійну заміну бракованого товару є надання розрахункового документа. Це є додатковою умовою для визначення валових витрат, пов'язаних з гарантійними замінами бракованих товарів.

Облік бракованого товару проводиться в “Книзі обліку бракованих товарів та обліку покупців, що отримали гарантійну заміну бракованого товару або послуги з ремонту (обслуговування)” та ведеться в кількісному та вартісному виразі по таких видах (групах) усунення дефектів:

- безкоштовне усунення дефектів товару або відшкодування витрат на виправлення дефектів товару покупцем або третьою особою;

- заміна на аналогічний товар належної якості;

- відповідне зменшення його купівельної ціни;

- заміна на такий же товар іншої моделі з відповідним перерахуванням купівельної ціни;

- розірвання договору та відшкодування збитків, понесених покупцем.

Також в Книзі ведеться облік покупців. Записи в Книзі здійснюються не пізніше за дату отримання покупцем заміни бракованого товару або послуги з ремонту (обслуговування). Книга, повинна бути, прошнурована, пронумерована та/скріплена печаткою та підписом керівника підприємства.Термін зберігання Кнмги складає три роки.

Обов'язковою умовою гарантованої заміни товарів, відповідно до Порядку № 506, є .наявність експлуатаційної документації. На товари іноземного походження, експлуатаційні документи повинні бути складені на державній мові та мові держави походження товару. До товарів, що належать'до гарантованого обслуговування, в обов'язковому порядку заповнюються документи за формою 1-гарант, 2-гарант та 3-гарант.

5. Що стосується обов'язкової умови обліку назад отриманого бракованого товару та покупців, що отримали заміну або послуги з ремрнту (обслуговування), то така вимога міститься в Наказі № 203.

Положення Наказу № 203 передбачають отримання, від покупців бракованих товарів, по яких здійснюються гарантійні заміни, а також ведення окремого обліку бракованих повернених товарів та покупців, що отримали, заміну або послугу з ремонту (обслуговування). Така інформація відображається в Книзі обліку бракованих товарів та обліку покупців, що отримали гарантійну заміну бракованого товару або послуги з ремонту (обслуговування).

6. Нормативним документом, регулюючим порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійних замін, а. також перелік товарів, на які встановлюється гарантійне обслуговування, є Порядок № 506.

Порядок № 506 визначає відносини між споживачами, що придбають технічно складні побутові товари для власних побутових потреб, та їх виробниками, продавцями та виконавцями-робіт з гарантійного ремонту або гарантійної заміни товарів.

Дія Порядку № 506 не розповсюджується на гарантійний ремонт або гарантійну заміну дорожніх транспортних засобів, що підлягають реєстрації в ДАІ МВС.

До технічно складних побутових товарів відносяться непродовольчі товари широкого споживання, що мають технічні характеристики, що супроводжуються експлуатаційними документами та на які встановлений гарантійний термін.

До технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, відносяться:

- апаратура радіоелектронна побутова;

- машини та прилади електропобутові;

- машини та прилади для механізації робіт в побуті;

- побутові прилади електронної техніки, зокрема обчислювальна техніка;

- засоби зв'язку;

- прилади складної механіки, зокрема годинники та секундоміри;

- музичні інструменти, зокрема електромузичні;

- складні, комплектуючі вироби, на які видається окрема гарантія;

- транспортні засоби та номерні агрегати;

- продукція виробничо-технічного призначення, яка може бути використана в побуті;

- товари медичного призначення;

- товари для заняття фізичною культурою, спортом та туризмом;

- зброя спортивна вогнепальна, газова, пневматична, пружинна;

- засоби вимірювальної техніки побутового призначення.

Відносно оподаткування витрат на “гарантійні роботи” думка ДПАУ висловлена в Листі від .31.03.2006 р. № 1931/Х/15-0314.

У ньому роз'яснюється, що дія пп. 5.4.3, Закону про оподаткування прибутку розповсюджується тільки на технічно складні побутові товари, наведені в переліку Порядку № 506 та що продаються фізичним особам. ДПАУ вважає, що споживачем технічно складних побутових товарів може бути тільки фізична особа, посилаючись на Закон про захист прав споживачів. У термінах, наведених цим Законом, споживач значиться як фізична особа, що набуває продукції для особистих потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльністю.

Враховуючи думку ДПАУ, .витрати, понесені у зв'язку з виконанням гарантійних зобов'язань, включаються до складу валових витрат за наявності наступних умов:

1. Товари, по яких не пройшов термін гарантії, повинні бути технічно складними побутовими та відповідати переліку, наведеному в порядку № 506.

2. Технічно складні побутові товари повинні бути реалізовані фізичним особам.

А от витрати, понесені у зв'язку з виконанням гарантійних зобов'язань щодо об'єктів, відсутніх в переліку Порядку № 506 . або об'єктів з цього переліку, але реалізованих юридичним особам, не включаються до складу валових витрат відповідно до пп.5.4.3. Закону про оподаткування прибутку.

Порядком № 506 встановлені особливі вимоги до змісту експлуатаційних документів.

Гарантійні зобов'язання за формою. № 1-гарант та талон на гарантійне обслуговування за формою № 2-гарант вказуються виробником (продавцем). До експлуатаційних документів також додаються відривні талони на технічне обслуговування за формою № 3-гарант (у разі-потреби) та талони на гарантійний ремонт за формою № 4-гарант.

До експлуатаційної документації до Товарів вартістю менше 17 грн форма № 1-гарант “Гарантійні зобов'язання” не додається (Методрекомендації № 646). Заповнений виробником (продавцем) бланк форми № 2-гарант “Гарантійний Талон” є документом, що засвідчує зобов'язання виробника (продавця) технічно складних побутових товарів сплатити виконавцю вартість робіт за гарантійними зобов'язаннями. Форма № 4-гарант “Відривний талон на гарантійний ремонт” є первинним документом обліку даних про об'єми робіт та використаних комплектуючих виробів та складових частин, а також причин проведення гарантійного ремонту технічно складних побутових товарів.

Форма № 5-гарант “Відривний талон на введення в експлуатацію” заповнюється виробником (продавцем) та виконавцем, і є первинним документом, що засвідчує факт проведення виконавцем робіт з введення товарів в експлуатацію.

Форма №-6 гарант є актом прийому товару на експертизу за письмовою заявою покупця.-Якщо в результаті експертизи буде встановлено, що недоліки виникли після передачі товару споживачу, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов'язаний відшкодувати продавцю витрати на проведення експертизи.

Форма № 7-гарант “Квитанція № ...” є документом первинного обліку, підтверджуючим заміну бракованого товару з обмінного фонду. Після ухвалення товару на гарантійний ремонт виконавець видає споживачу квитанцію за формою № 7-гарант, в якій вказуються усі недоліки та термін виконання ремонту.

Слід зазначити, що з 14.07.2008 р. талони за формою № 1-гарант - № 6-гарант та квитанція за формою № 7-гарант не є бланками строгої звітності.

Але, не дивлячись на це, податкова перевіряє їх наявність та правильність їх заповнення відповідно до Методрекомендаций № 646. В ході проведення перевірок перевіряється сума, сплачена виробником (продавцем) виконавцям робіт по гарантійних зобов'язаннях, а у виконавців гарантійного ремонту (обслуговування) товарів перевіряються суми надходжень від виробників (продавців). Первинними документами для підтвердження об'ємів гарантійних ремонтів є форма № 2-гарант. У виконавців таких ремонтів повинні зберігатися заповнені виробником (продавцем) документи за формою № 5-гарант “Відривний талон на технічне обслуговування”, дані якого повинні співпадати з даними про технічне обслуговування за формою Мя 2-гарант “Гарантійний талон”.

Дані за формою № 4-гарант є базою для визначення вартості при розрахунках з виробниками (продавцями) товарів та включення відповідних сум до складу валових доходів або валових витрат (Методрекомендації №646).

Дотримання вимог Порядку № 506 про заповнення та зберігання документів, підтверджуючих виконання гарантійних зобов'язань є однією з умов, передбачених пп. 5.4.3 Закону про оподаткування прибутку.

3. Щодо розміру валових витрат для виконання гарантійних зобов'язань пп. 5.4.3 Закону про оподаткування прибутку фактично встановлено подвійне обмеження:

А. Величина валових витрат не повинна перевищувати встановлений рівень гарантійних замін (величина цього показника встановлюється підприємством самостійно виходячи з попереднього досвіду роботи та прогнозних оцінок фахівців підприємства);

Б. Сума валових витрат неууюже перевищувати 10% сукупної вартості проданих товарів (таке обмеження матиме місце, якщо встановлений рівень гарантійних замін виявиться вищим 10% вартості проданих товарів).

Для визначення розміру валових витрат необхідно правильну розрахувати граничну величину - 10% сукупної вартості проданих товарів, за якими не закінчений термін гарантійного обслуговування.

У цьому контексті ключовими питаннями є:

- період, за який слід враховувати вартість проданих товарів за окремий квартал' або наростаючим підсумком з початку року;

- база для обліку вартості проданих товарів.

Відносно першого питання автор вважає, що облік вартості проданого товару повинен здійснюватися нарастаючим підсумком з початку року. При цьому в кожному подальшому “наростаючому” періоді слід враховувати тільки ті продані товари, за якими (на момент обліку) не закінчився термін гарантійного обслуговування.

Відносно другого питання про включення в сукупну вартість проданих товарів суми ПДВ точка зору автора співпадає з думкою податкової, висловленої у “Віснику податкової служби України” № 40 за 2002 рік. Оскільки для цілей формування об'єму прибутку оподаткування сума продажу товарів відображається без ПДВ, то при розрахунку максимально допустимої величини витрат на гарантоване оослуговування для включення у валові витрати, сума продажу товарів не включає ПДВ в ціні придбання такого товару (за винятком випадків, коли підприємство не є платником ПДВ).

Приведемо приклад розрахунку валових витрат виходячи з 10% обмеження сукупної вартості проданих товарів та встановленого рівня гарантованих замін.

У разі продажу товару з гарантійним терміном, отриманого за договором комісії, скористатися пп. 5.4.3 може комісіонер. Оскільки продавцем в цьому випадку є комісіонер, саме він і приймає на себе зобов'язання за договором купівлі-продажу (хоча право власності на товар належить комітенту). У термінах, наведених Законом про захист прав споживачів, продавцем виступає суб'єкт господарювання, який відповідно до договору реалізує споживачу товари або пропонує їх до реалізації.

У податкові декларації з податку на прибуток витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів в сумі, відповідній прийнятому рівню гарантійних замін, але не вище 10% від сукупної вартості реалізованих товарів, по яких не закінчився термін гарантійного обслуговування, відображається в рядку 04.14. При цьому, вартість матеріалів, запчастин та інших ТМЦ, використаних для проведення гарантійного ремонту, при проведенні перерахунку за п. 5.9 Закону про оподаткування прибутку, відображається в графі 4 “Запаси, використані не в господарській діяльності” таблиці 1 додатку К 1/1 до декларації.

У бухгалтерському обліку операції, пов'язані з гарантійним обслуговуванням, виглядають таким чином (табл. 2).

Список використаних документів

Закон про оподаткування прибутку - Закон України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР

Закон про захист прав споживачів-Закон України від 12.05.1991 р. № 1023-ХІІ “Про захист прав споживачів” в редакції від 01.12.2005 р. № 3161-ІV

Порядок № 203 - Порядок обліку бракованих товарів, повернених покупцями при здійсненні гарантійних замін товарів, а також обліку покупців, що отримали таку заміну або послуги з ремонту (обслуговування), затверджений наказом ДПАУ від 27.06.1997 р. № 203

Порядок № 506 - Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затверджений Постановою КМУ від 11.04.2002 р. № 506.

Методрекомендації № 646 - Методичні рекомендації щодо проведення перевірок суб'єктів господарювання на предмет виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 р. № 506 в частині застосування бланків гарантійних талонів суворого обліку форми “гарант”, затверджені наказом ДПАУ від 11.11.2004р. №646

Лист № 1931 - Лист ДПАУ від 31.03.2006 р. № 1931/Х/15-0314 “Щодо визначення складу валових витрат”

“Консультант бухгалтера” №36-37 (524-525) 14 вересня 2009 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)

Документи що посилаються на цей