ГОЛОВНЕ КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНЕ УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
04.08.2009 N 21-14/326
Щодо застосування норм права
у випадку колізії
На численні усні звернення керівників контрольно-ревізійних підрозділів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади щодо застосування норм права у випадку колізії Головне контрольно-ревізійне управління України в рамках виконання п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2002 р. N 685 інформує.
Згідно з листом Міністерства юстиції України від 26.12.2008 р. N 758-0-2-08-19 "Щодо практики застосування норм права у випадку колізії" неузгодженість між чинними нормативно-правовими актами, їхнє протиріччя з одного й того самого предмета регулювання, а також суперечність між двома або більше формально чинними нормами права, прийнятими з одного і того ж питання, в теорії права відомі як колізія норм права.
Колізія норм права вирішується шляхом вибору того нормативного акта, який має бути застосований до конкретного випадку (юридичного факту).
Так:
1. У разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності. Тобто необхідно виходити з правила "lex posterior derogat priori" ("наступний закон з того ж питання скасовує дію попередніх").
2. У разі існування суперечності між актами, прийнятими різними за місцем в ієрархічній структурі органами - вищестоящим та нижчестоячим, застосовується акт, прийнятий вищестоящим органом, як такий, що має більшу юридичну силу.
3. У разі існування неузгодженості між актами, виданими одним і тим самим органом, але які мають різну юридичну силу, застосовується акт вищої юридичної сили. Наприклад, у випадку суперечності норм закону та Конституції України ( 254к/96-ВР ), які прийняті Верховною Радою України, колізія вирішується на користь Конституції, яка має найвищу юридичну силу.
4. При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.
При цьому звертаємо увагу на те, що листи міністерств не встановлюють норм права і мають лише інформаційний характер.
<...>
Заступник Голови І.Стефанюк