Торговельні марки:
загальні положення, бухгалтерський і податковий облік

Загальні положення

Згідно зі ст. 492 Цивільного кодексу торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Оскільки торговельна марка - результат творчої діяльності людини, то на неї виникає не право власності, як на речі, а право інтелектуальної власності. Згідно з частиною першою ст. 494 Цивільного кодексу набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом у встановленому законодавством порядку. Якщо торговельна марка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, засвідчення свідоцтвом не вимагається (частина третя ст. 494 Цивільного кодексу).

Основним законодавчим документом, який регулює відносини, що виникають у зв'язку із придбанням і реалізацією права власності на торговельну марку, є Закон № 3689-ХІІ.

Відповідно до цього Закону правова охорона знаків для товарів і послуг надається на підставі їх державної реєстрації. Власники зареєстрованих знаків володіють виключними правами на користування ними. До державної системи правової охорони інтелектуальної власності належать центральний орган виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності й сукупність експертних, наукових, просвітніх, інформаційних та інших спеціальних державних установ, що належать до сфери управління зазначеного центрального органу виконавчої влади.

Згідно з п. 4 ст. 16 Закону № 3689-ХІІ використанням торговельних марок (торговельних знаків) визнається:

нанесення її на товар, для якого марку зареєстровано, на упаковку, в якій перебуває такий товар, вивіску, нашивку, бирку, етикетку або інший прикріплений до товару предмет; зберігання товару з нанесеним знаком з метою продажу такого товару;

використання її при пропонуванні й наданні будь-якої послуги, для якої марку зареєстровано;

використання її в діловій документації, рекламі, мережі Інтернет, у тому числі доменних іменах.

Згідно з п. 3 ст. 5 Закону № 3689-ХІІ право власності на знак засвідчується свідоцтвом. Термін дії свідоцтва становить 10 років від дати подачі заявки й триває щоразу на 10 років за клопотанням власника свідоцтва протягом кожного десятого року дії прав.

Публікація про видачу свідоцтва згідно зі ст. 12 Закону № 3689-ХІІ здійснюється на підставі рішення про реєстрацію знака й за наявності документа про сплату держмита за видачу свідоцтва (у розмірі 85 грн.) і збору за публікацію. Порядок сплати збору визначено постановою № 1716. Публікація здійснюється в офіційному бюлетені відомостей про видачу свідоцтв.

Державна реєстрація знака відповідно до ст. 13 Закону № 3689-ХІІ здійснюється одночасно з публікацією відомостей про видачу свідоцтва. Згідно зі ст. 16 цього Закону власник свідоцтва може передавати на підставі договору право власності на знак будь-якій особі, яка стає правонаступником власника свідоцтва. Також власник свідоцтва має право видати ліцензію на використання знака будь-якій особі, у зв'язку із чим укладається ліцензійна угода. Для реєстрації торговельної марки фізичні або юридичні особи - резиденти України мають право скористатися послугами патентних повірених. Нерезиденти, що бажають зареєструвати торговельну марку, зобов'язані проводити таку реєстрацію тільки через патентних повірених (п. 2 ст. 4 Закону № 3689-ХІІ).

Бухгалтерський облік

У бухгалтерському обліку об'єктом обліку є право власності на торговельну марку. Згідно з п. 5 ПБО 8 права на торговельну марку (знаки для товарів і послуг) належать до об'єктів нематеріальних активів. Але при цьому слід мати на увазі, що вартість видання й витрати на створення торговельних марок (товарних знаків) не визнаються нематеріальними активами, а відображаються у складі витрат відповідного звітного періоду (п. 9 ПБО 8).

Нематеріальні активи згідно з пунктами 10 та 11 ПБО 8 зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю, що складається з:

вартості придбання;

мита;

суми непрямих податків, які не підлягають відшкодуванню (наприклад, сума ПДВ при придбанні неплатником ПДВ);

інші витрати, безпосередньо пов'язані зі створенням нематеріальних активів і доведенням до стану, в якому вони придатні для використання за призначенням.

Щодо торговельної марки, то її первісна вартість міститиме:

суму зборів, сплачених при реєстрації;

суму держмита при одержанні свідоцтва;

вартість послуг патентного повіреного;

вартість послуг різних фахівців (плата рекламному агентству за розробку, послуги дизайнерів тощо).

Право власності на торговельні марки, як й інші нематеріальні активи, підлягає амортизації. Згідно з пунктами 25 - 31 ПБО 8 підприємство самостійно встановлює строк корисного використання нематеріальних активів, ураховуючи такі фактори:

строки використання подібних активів;

моральний знос, що передбачається;

правові або інші подібні обмеження щодо строків використання;

очікуваний спосіб використання нематеріального активу підприємством;

залежність строку корисного використання нематеріального активу від строку використання інших активів підприємства.

При цьому нематеріальні активи з невизначеним строком корисного використання не амортизуються. До них належать активи, щодо яких підприємство не визначило обмеження строку, протягом якого очікується збільшення коштів (або їх еквівалентів) від використання таких нематеріальних активів.

Нарахування амортизації цих активів провадиться починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому їх введено у господарський оборот.

У 2004 р. Мінфін України наказом № 732 затвердив типові форми первинного обліку (які можна застосовувати до всіх нематеріальних активів, у тому числі прав на торговельні марки) та порядок їх застосування:

акт введення в господарський оборот об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (типова форма № НА-1). Складається на кожний окремий об'єкт в одному примірнику на основі технічної, науково-технічної та іншої документації;

інвентарна картка обліку об'єкта інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (типова форма № НА-2). Застосовується для аналітичного обліку об'єктів права інтелектуальної власності, записи щодо надходження нематеріальних активів провадяться на підставі форми № НА-1. Відмітка про вибуття об'єкта проставляється на підставі акта вибуття (ліквідації) об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (типова форма № НА-3);

акт вибуття (ліквідації) об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (типова форма № НА-3). Цим актом оформляється вибуття об'єкта при списанні (ліквідації). Складається у двох примірниках, один з яких передається до бухгалтерії, другий залишається в особи, відповідальної за використання цього об'єкта;

інвентаризаційний опис об'єктів інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (типова форма № НА-4). Складається в одному примірнику для оформлення результатів інвентаризації об'єктів права інтелектуальної власності.

Інструкцією № 291 передбачено субрахунок 123 “Права на комерційні позначення”, на якому ведеться облік наявності прав на комерційні позначення:

права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг);

комерційні (фірмові) найменування тощо.

Також цією інструкцією передбачено накопичення витрат на придбання (створення) активів, облік яких ведеться на рахунку 12 “Нематеріальні активи”, на субрахунку 154 “Придбання (створення) нематеріальних активів”

Податковий облік

Торговельна марка, як зазначалося вище, є об'єктом права інтелектуальної власності. Згідно з п. 1.2 ст. 1 Закону № 334/94-ВР нематеріальний актив - об'єкти інтелектуальної, у тому числі промислової, власності, а також інші права, визнані об'єктом права власності платника податку. Отже, у податковому обліку торговельна марка відображається саме як нематеріальний актив, тобто витрати на її одержання (створення) підлягають амортизації в порядку, передбаченому пп. 8.3.9 п. 8.3 ст. 8 Закону № 334/94-ВР: для амортизації нематеріальних активів застосовується лінійний метод, згідно з яким кожен окремий вид такого активу амортизується рівними частками виходячи з його первісної вартості з урахуванням індексації протягом строку, який визначається підприємством самостійно, виходячи зі строку корисного використання таких активів, але не більше 10 років безперервної експлуатації. Амортизація здійснюється до досягнення залишковою вартістю нематеріального активу нульового значення.

Первісна вартість права власності на торговельну марку в податковому обліку складається з витрат на її створення й реєстрацію (крім суми держмита, яка належить до складу валових витрат згідно з пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР (суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів)).

На закінчення розглянемо на умовному прикладі відображення операцій у бухгалтерському й податковому обліку.

Приклад

Підприємство ухвалило рішення щодо реєстрації торговельної марки “Посейдон”. Сплачено збір за подачу заявки в розмірі 5000 грн., держмито в розмірі 85 грн., збір за публікацію - 300 грн., послуги патентного повіреного - 1000 грн., крім того, ПДВ (20%) - 200 грн. Оплачено послуги рекламного агентства за розробку дизайну торговельної марки - 800 грн., крім того, ПДВ (20%) - 160 грн. Строк корисного використання торговельної марки встановлено підприємством - 10 років.

У бухгалтерському й податковому обліку це матиме такий вигляд:

У податковому обліку вартість права власності на торговельну марку становить 7100 грн. і включає:

послуги з розробки дизайну торговельної марки - 800 грн.;

збір за подання заявки - 5000 грн.;

збір за публікацію - 300 грн.;

послуги патентного повіреного - 1000 грн.

Сума держмита 85 грн. включається до складу валових витрат, як зазначалося вище, згідно з пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР.

У бухгалтерському обліку амортизація нараховується з наступного місяця після оприбуткування об'єкта нематеріального активу (складання акта за ф. № НА-1) і становить 53,21 грн. на місяць (6385 : (12 х 10)). Відображається бухгалтерським записом дебет 93 - кредит 133 “Накопичена амортизація нематеріального активу”.

У податковому обліку амортизація нараховується з наступного кварталу після оприбуткування об'єкта нематеріального активу й становить 177,50 грн. ((7100 : : (12 х 10)) х 3).

Перелік використаних нормативних документів:

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-ІV (зі змінами та доповненнями, за текстом - Цивільний кодекс)

Закон України № 334/94-ВР від 28.12.94 р. “Про оподаткування прибутку підприємств (у редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.97 р.)” (зі змінами та доповненнями)

Закон України № 3689-ХІІ від 15.12.93 р. “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” (зі змінами та доповненнями)

Постанова Кабінету Міністрів України № 1716 від 23.12.2004 р. “Про затвердження Порядку сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності” (зі змінами та доповненнями)

Наказ Мінфіну України №242 від 18.10.99 р. “Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку” (зареєстровано в Мін'юсті України 02.11.99 р. за № 750/4043, зі змінами та доповненнями, за текстом - ПБО 8)

Наказ Мінфіну України №291 від 30.11.99 р. “Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій” (зареєстровано в Мін'юсті України 21.12.99 р. за № 893/4186, зі змінами та доповненнями, за текстом - Інструкція № 291)

Наказ Мінфіну України №732 від 22.11.2004 р. “Про затвердження типових форм первинного обліку об'єктів права інтелектуальної власності в складі нематеріальних активів” (зареєстровано в Мін'юсті України 14.12.2004 р. за № 1580/10179)

Юрій ГРАКОВСЬКИЙ,
аудитор

“Вісник податкової служби України” № 30 серпень2009 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)

Документи що посилаються на цей