КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
11.03.2009
Про визнання нечинним та скасування п. 1 рішення N 1033
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого, судді - Горбань Т.І., суддів: Попович О.В., Мамчура Я.С., при секретарі - Лисенко М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на постанову господарського суду міста Києва від 9 листопада 2007 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Європа Плюс Київ" до Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення про визнання нечинним та скасування п. 1 рішення N 1033, ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Європа Плюс Київ" звернулась до суду з адміністративним позовом до Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення про визнання нечинним та скасування п. 1 рішення N 1033.
Постановою господарського суду міста Києва від 9 листопада 2007 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 200 КАС України ( 2747-15 ) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України ( 2747-15 ) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, судом 1-ої інстанції встановлено, що рішенням Нацради від 29.11.2006 р. N 1033 "Про результати позапланової перевірки ТОВ "ТРК "Європа Плюс Київ", м. Київ (НР N 1160 від 10.09.2003 р.)" вирішено оголосити позивачу попередження, яким керівництво позивача зобов'язано протягом місяця привести свою діяльність у відповідність до умов ліцензії НР N 1160 від 10.09.2003 р. та чинного законодавства.
Рішення мотивоване тим, що під час проведення позапланової перевірки діяльності позивача Нацрадою встановлені порушення п. 1 ст. 9 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" ( 3759-12 ) та ст. 9 Закону України "Про рекламу" ( 270/96-ВР ).
Вищевказане рішення прийняте за відсутності представника позивача.
Задовольняючи позовні вимоги, суд 1-ої інстанції виходив з наступного.
Відповідачем порушено вимоги Інструкції про порядок здійснення перевірок телерадіоорганізацій України, затвердженого рішенням Нацради N 1026 від 27.11.2002 р., а саме, п. 3.2.2 та п. 3.2.3 Інструкції щодо повідомлення телерадіоорганізації про виявлені порушення та проведення перевірки лише після сплину місячного терміну.
У наданому відзиві відповідач не надав суду заперечень щодо відсутності порушень порядку проведення перевірки, зазначені позивачем, тоді як відповідач заперечив лише проти відсутності порушень законодавства по суті.
За таких обставин суд приходить до висновку про те, що відповідачем при прийняті оскаржуваного рішення порушено п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України ( 2747-15 ) щодо прийняття рішення у спосіб, що передбачені законами України.
При цьому суд зазначає, що при наявності порушення процедури прийняття рішення суд не вважає за необхідне досліджувати наявність чи відсутність у діях позивача, що стали підставою прийняття оскаржуваного рішення, порушення законодавства про рекламу та телерадіомовлення по суті.
Колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ої інстанції щодо задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" ( 538/97-ВР ) розгляд питань про застосування санкцій до ліцензіатів відбувається у присутності повноважних представників ліцензіатів, про що Нарада їх письмово повідомляє не пізніше як за три дні до засідання. Таке засідання може проводитися без участі цих осіб тільки за умови, якщо є відомості про вручення їм повідомлення про час та місце проведення засідання та в разі відсутності поважних причин для перенесення засідання.
Рішення Національної ради прийняте за відсутності представника позивача, доказів надходження письмового повідомлення до позивача не пізніше як за три дні до засідання відповідачем не надано, крім того, у позивача були поважні причини для перенесення засідання.
За таких обставин суд 1-ої інстанції правомірно прийшов до висновку про те, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення порушено п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України ( 2747-15 ) щодо прийняття рішення у спосіб, що передбачені законами України та ч. 2 ст. 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ).
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги позивача задоволено правомірною. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України ( 2747-15 ), суд УХВАЛИВ:
У задоволенні апеляційної скарги Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення відмовити, а постанову господарського суду міста Києва від 9 листопада 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України ( 2747-15 ).
Головуючий, суддя
Судді: