КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Департамент погашення прострочених податкових зобов'язань
Погашення податкових зобов'язань або податкового
боргу в разі ліквідації (банкрутства) юридичної особи
У межах податкового законодавства поняття ліквідації не суб'єкта господарювання, а платника податків як такого вперше було запроваджено Законом № 2181-III, ст. 12 якого визначає порядок погашення податкових зобов'язань або податкового боргу в разі ліквідації платника податків.
Процедура ліквідації грунтується на визначенні поняття платника податків, наведеного у ст. 1 Закону № 2181-III. Так, з метою оподаткування платниками податків є юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.
А тому Закон № 2181-III визначає ліквідацію платника податків або його філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу як безпосередню ліквідацію такого платника податків - юридичної особи, а також ліквідацію філії, відділення, відокремленого підрозділу платника податків, внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства.
Процедурні питання, пов'язані зі зняттям з обліку платників податків в органах ДПС у разі припинення юридичної особи внаслідок її ліквідації, визначено Порядком № 80.
Однак варто зазначити, що цей Порядок установлює головним чином певні дії щодо тих платників податків, стосовно яких рішення про ліквідацію приймають власники або уповноважені ними особи, і в окремих випадках регламентує відповідні дії щодо тих платників податків, стосовно яких порушено справу про банкрутство або подано заяву до суду з питання скасування державної реєстрації.
Так, у разі прийняття власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом рішення про ліквідацію юридичній особі потрібно у триденний термін від дати внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про те, що така особа перебуває у процесі припинення, подати до органу ДПС, у якому платник податків перебуває на обліку, відповідний пакет документів, а саме: заяву про припинення платника податків, оригінал довідки про взяття на облік платника податків, копію розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те засновницькими документами про ліквідацію, копію розпорядчого документа про створення ліквідаційної комісії.
При цьому для проведення ліквідаційної процедури використовується один банківський рахунок юридичної особи, що ліквідується, визначений комісією з припинення (ліквідатором, ліквідаційною комісією тощо). З метою забезпечення закриття інших рахунків юридичних осіб, що ліквідуються, орган ДПС на звернення комісії з припинення (ліквідатора, ліквідаційної комісії тощо) надає перелік рахунків у фінансових установах відповідної юридичної особи та/або її відокремлених підрозділів, які на момент звернення взяті на облік органами ДПС та щодо яких не надходили повідомлення про їх закриття. .
Для належного виконання ліквідатором обов'язків, покладених на нього відповідно до вимог Закону № 2343-ХІІ, та за наявності в органі ДПС достатніх для поштового відправлення даних щодо ліквідатора інформація про рахунки банкрута надсилається ліквідатору без його звернення у 10-денний строк від дня отримання відомостей чи документів про визнання платника банкрутом.
Під час проведення ліквідації юридичної особи органом ДПС приймається рішення про проведення позапланової виїзної перевірки платника податків, який перебуває на обліку в цьому органі, за наявності хоча б одного з таких документів:
заяви про припинення платника податків;
відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про реорганізацію чи ліквідацію юридичної особи;
відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення органу державної реєстрації про закриття відокремленого підрозділу;
судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів платника податків, зміну мети установи, реорганізацію платника податків.
Після одержання одного з вищезазначених документів, що надійшли до органу ДПС першими, призначається перевірка, яку відповідні підрозділи розпочинають протягом місяця після його отримання. Аналогічний порядок дій проводиться щодо всіх представництв, філій та інших відокремлених підрозділів юридичної особи, що ліквідується.
Однак існують певні винятки, які в обов'язковому порядку враховуються керівником органу ДПС під час прийняття рішення про проведення документальної перевірки. Так, зазначена перевірка не проводиться, якщо за відсутності податкового боргу платник податків не подає податкових декларацій (розрахунків, звітів) протягом 1095 календарних днів, що передують даті одержання органом ДПС документів (відомостей), передбачених пп. 8.2.2 п. 8 Порядку № 80, і щодо нього використано інформацію від фінансових установ, митних органів, інших контролюючих органів, що підтверджує відсутність здійснення господарської діяльності з моменту подання останньої звітності, платник податків не перебуває за зареєстрованим місцезнаходженням, і неможливість встановлення фактичного місцезнаходження такого платника підтверджено підрозділами податкової міліції. Таке рішення приймається керівником органу ДПС на підставі відповідної доповідної записки, яка разом з резолюцією керівника передається до підрозділу реєстрації та обліку платників податків і зберігається в реєстраційній частині облікової справи платника податків.
У разі якщо за результатами документальної перевірки буде встановлено відсутність зобов'язань та/або заборгованості такого платника податків перед бюджетами всіх рівнів і за наявності повідомлення від фінансової установи про закриття такому платнику рахунків, а також за умови повернення до органу ДПС оригіналів документів, виданих платнику податків та його відокремленим підрозділам (свідоцтва, патенти, довідки про взяття на облік платника податків, інші довідки, їх засвідчені копії тощо), та надання до податкового органу копії ліквідаційного балансу орган ДПС знімає його з обліку. Лише після цього складається відповідна довідка про відсутність заборгованості, що надсилається відповідальній особі платника податків.
При знятті з обліку філії платника податків або іншого відокремленого підрозділу зазначена довідка надсилається до органу ДПС, де перебуває на обліку юридична особа.
Звертаємо увагу платників податків на те, що термін дії такої довідки становить два місяці, після чого протягом місяця може бути видано повторну довідку в тому самому порядку, тобто за рішенням керівника податкової служби може бути призначено позапланову перевірку за період, що пройшов від дати закінчення попередньої перевірки.
За наявності зобов'язань та/або заборгованості перед бюджетами всіх рівнів, підтвердженої результатами проведеної перевірки, такого платника податків не може бути знято з обліку в органі ДПС.
При цьому складається спеціальне повідомлення про податкові зобов'язання та несплачені податки, що передається до підрозділу погашення прострочених податкових зобов'язань для надсилання комісії з припинення (ліквідаційній комісії, ліквідатору) або особі, відповідальній за погашення податкових зобов'язань або податкового боргу, що є такою згідно із законодавством у разі ліквідації платника податків.
Нагадаємо, що відповідно до ст. 12 Закону № 2181-III визначено коло осіб, відповідальних за погашення податкових зобов'язань або податкового боргу платника податків, а саме щодо:
платника податків, який ліквідується, - ліквідаційна комісія або інший орган, що проводить ліквідацію згідно з законодавством;
філій, відділень, інших відокремлених підрозділів платника податків, які ліквідуються, - такий платник податків;
кооперативів, кредитних спілок, товариств співвласників житла або інших колективних господарств - їх члени (пайовики) солідарне;
інвестиційних фондів - інвестиційна компанія, яка здійснює управління таким інвестиційним фондом.
Проте існують певні обставини, за яких ліквідацію платника податків може бути здійснено без дотримання вищенаведеного порядку подання документів.
Зокрема, керівник органу ДПС приймає рішення у вигляді розпорядження стосовно суб'єкта підприємницької діяльності - про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності за умови, що платник податків не має заборгованості перед бюджетом, та у разі: неподання протягом одного року до органів ДПС податкових декларацій, документів податкової звітності; якщо установчі документи суперечать чинному законодавству; провадження діяльності, яка суперечить установчим документам та законодавству; наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за зазначеним місцезнаходженням; наявності в органу ДПС передбачених законами України інших підстав для ухвали судового рішення щодо припинення (ліквідації) чи скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання.
Після прийняття рішення судом такі платники знімаються з обліку органами ДПС, що надсилають відповідну довідку до органів державної реєстрації.
Підставою для зняття з обліку в органах ДПС підприємства, визнаного в установленому порядку банкрутом, є затверджений ухвалою суду ліквідаційний баланс та списання безнадійного податкового боргу у зв'язку з недостатністю активів банкрута для задоволення кредиторських вимог органів ДПС.
Зауважимо, що повноваженнями для здійснення процедури списання безнадійного податкового боргу, порядок якого визначено наказом № 103, наділено виключно податкові органи.
Аналогічним вищенаведеному порядку зняття з обліку юридичних осіб є механізм зняття з обліку платників податків, що ліквідуються, у вигляді неприбуткових організацій, які повністю фінансуються з бюджету, обслуговуються централізованими бухгалтеріями в частині розрахунків оплати праці працівників та перерахування до бюджету податків і зборів і не мають власних поточних рахунків в установах банків. Після зняття з обліку такої установи до органу ДПС, де на обліку перебуває централізована бухгалтерія чи орган, при якому вони створені, надсилається відповідна довідка про зняття з обліку платника податків.
У такому самому порядку здійснюється зняття з обліку ліквідованих філій, розміщених на території тієї самої територіальної громади, що й юридична особа, за відсутності рахунків у фінансових установах, відкритих через такі підрозділи, та в разі реорганізації відокремленого підрозділу в такий підрозділ, який не має обов'язків чи повноважень щодо:
нарахування, утримання або сплати (перерахування) до бюджету податку, збору, обов'язкового платежу від свого імені чи від імені іншого платника податків;
складання та подання податкової звітності до податкових органів;
укладання трудових договорів (контрактів) з найманими особами, нарахування або сплати їм заробітної плати;
ведення окремого балансу, бухгалтерського чи податкового обліку;
відкриия рахунків у фінансових установах.
Зняття з податкового обліку угод про розподіл продукції та договорів про спільну діяльність здійснюється після їх припинення, розірвання, закінчення їх строку чи після досягнення мети, для якої вони були укладені, визнання їх недійсними у судовому порядку.
Законом № 2181-III не встановлюються окремі положення щодо черговості задоволення вимог кредиторів під час ліквідації платників податків, а використовуються чинні норми Цивільного кодексу. Так, у разі коли власник або уповноважений ним орган приймає рішення про ліквідацію платника податків, не пов'язану з банкрутством, активи цього платника податків використовуються у черговості, визначеній законодавством України.
Черговість задоволення вимог кредиторів у разі
ліквідації платоспроможної юридичної особи
Статтею 112 Цивільного кодексу передбачено, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:
у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;
У другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;
у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);
у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.
При цьому вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.
У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду з позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.
Вимоги кредитора, заявлені після закінчення строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.
Вимоги кредиторів, не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги,.не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.
Черговість задоволення вимог кредиторів у
разі ліквідації неплатоспроможної юридичної особи
З метою порівняння Законом № 2343-ХІІ визначено черговість задоволення вимог кредиторів у разі ліквідації неплатоспроможного платника податків. Зокрема, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів таким чином.
У першу чергу задовольняються, зокрема:
вимоги, забезпечені заставою;
вимоги щодо виплати заборгованості по заробітній платі за. три місяці роботи, що передують порушенню справи про банкрутство чи припиненню трудових відносин у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи, грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, право на які виникло протягом двох років, відпрацьованих до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, інших коштів, належних працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії та компенсації під час службових відряджень, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), право на які виникло протягом трьох останніх місяців до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на такі цілі;
витрати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, пов'язаних з набуттям ним прав кредитора щодо банку, - у розмірі всієї суми відшкодування за вкладами фізичних осіб;
витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі:
витрати на оплату державного мита;
витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство;
витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута;
витрати на публікацію в засобах масової інформації про поновлення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з визнанням мирової угоди недійсною;
витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута;
витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їх коштів;
витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Перелічені витрати відшкодовуються ліквідаційною комісією після реалізації нею частини ліквідаційної маси, якщо інше не передбачено Законом № 2343-ХІІ.
У другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства), крім вимог, задоволених у першу чергу, зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а також вимоги громадян-довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників).
У третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;
у четверту чергу - вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника;
у п'яту чергу - вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства;
у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
Водночас слід зазначити, що вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги.
У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредитору однієї черги.
При цьому в разі відмови кредитора від задоволення визнаної в установленому порядку вимоги ліквідаційна комісія не враховує суму грошових вимог цього кредитора.
Вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними. Вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.
У разі якщо господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута, майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається власникові або уповноваженому ним органу, а майно державних підприємств - до відповідного органу приватизації для наступного продажу. Кошти, одержані від продажу цього майна, спрямовуються до Державного бюджету України.
Як бачимо, в обох вищенаведе-них випадках ліквідації платоспроможних та неплатоспроможних платників податків вимоги органів ДПС щодо сплати податків, зборів, (обов'язкових платежів) задовольняються у третю чергу.
Цікаво, що і декілька інших положень обох випадків черговості погашення кредиторських вимог при ліквідації платника податків також є схожими. Наприклад, у першу чергу задовольняються заставні та зарплатні (прирівняні до них) вимоги, а незаявлені та невизнані вимоги вважаються такими, що погашені.
Закон № 2181-III передбачає й певні види відповідальності засновників або учасників такого підприємства за погашення кредиторських вимог органів ДПС під час ліквідації платника податків.
Так, у разі якщо внаслідок ліквідації платника податків частина його податкових зобов'язань чи податкового боргу залишається непогашемою у зв'язку з недостатністю його активів, така частина погашається за рахунок активів засновників або учасників такого підприємства, якщо вони несуть повну або додаткову відповідальність за зобов'язаннями платника податків згідно із законодавством у межах повної або додаткової відповідальності, а в разі ліквідації філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу юридичної особи - за рахунок юридичної особи незалежно від того, чи є вона платником податку, збору (обов'язкового платежу), щодо якого виникло податкове зобов'язання або виник податковий борг таких філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу.
Якщо і в цьому випадку з будь-яких причин після ліквідації платника податків - юридичної особи активів для погашення податкових зобов'язань платника податків або його податкового боргу не залишилося, Законом № 2181-III запроваджено процедуру визнання безнадійним та подальшого списання такого податкового боргу.
Списання безнадійного податкового боргу
Постановою № 1056 конкретизовано порядок списання безнадійного податкового боргу, що залишився після ліквідації платника податків. Так, вважається безнадійним податковим боргом і підлягають списанню податкові зобов'язання або податковий борг, у тому числі плата (відсотки), нарахована на наданий податковий кредит, пеня за порушення термінів розрахунків під час здійснення операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності, штрафи за порушення вимог валютного законодавства, а також реструктуризований (розстрочений або відстрочений) податковий борг (у тому числі нараховані на такий податковий борг відсотки), які після ліквідації платника податків залишилися непогашеними у зв'язку з недостатністю його активів або активів засновників чи учасників, якщо вони несуть повну або додаткову відповідальність за зобов'язаннями платника податків згідно із законодавством, а в разі ліквідації філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу юридичної особи - їх активів та активів юридичної особи незалежно від того, чи є вона платником податку, збору (обов'язкового платежу), щодо якого виникло податкове зобов'язання або виник податковий борг таких філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу.
Підставою для прийняття органом ДПС рішення про визнання податкового боргу платників податків - юридичних осіб безнадійним для подальшого його списання є рішення органу державної реєстрації про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності або його філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу (платника податків).
Зазначене рішення приймається лише за умови, якщо за даними податкового органу активів ліквідованого платника податків або засновників чи учасників, які несуть повну або додаткову відповідальність за зобов'язаннями платника податків згідно із законодавством, недостатньо для погашення податкових зобов'язань або податкового боргу.
Згідно з постановою № 1056 право на визнання безнадійним та подальше списання податкових боргів, що залишилися після ліквідації платника податків, надано тільки органам ДПС, тоді як інші контролюючі органи можуть лише звернутися до такого податкового органу з відповідним поданням і документом, який є підставою для визнання податкового боргу безнадійним і його списання.
За процедурою відповідно до ви-щенаведеної постанови передбачається прийняття двох окремих рішень: одне - про визнання податкового боргу безнадійним, інше - про списання такого податкового боргу.
Єдина умова, за якої податковий борг, що залишився після ліквідації платника податків, не може бути визнано безнадійним, є порушення кримінальної справи щодо умисного ухилення осіб від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів). У такому випадку прийняття рішень про визнання податкового боргу безнадійним та його списання відкладається до вирішення справи.
Підстави для проведення заліку надміру
сплачених або невідшкодованих податкових
платежів платника податку, що ліквідується
Якщо платник податків, що ліквідується, має суми надміру сплачених або невідшкодованих податків, зборів (обов'язкових платежів) з відповідного бюджету, такі суми підлягають заліку в рахунок його податкових зобов'язань або податкового боргу перед таким бюджетом.
У разі коли сума надміру сплачених або невідшкодованих податків, зборів (обов'язкових платежів) з відповідного бюджету перевищує суму податкових зобов'язань або податкового боргу перед таким бюджетом, сума перевищення використовується для погашення податкової заборгованості або податкового боргу перед іншими бюджетами, а за відсутності такої заборгованості (боргу) - спрямовується у розпорядження такого платника податків.
Детальніше процедуру зазначеного заліку визначено в Порядку № 327. Так, підставами для проведення заліку надміру сплачених або невідшкодованих податкових платежів платника податку, що ліквідується, є:
заява до контролюючого органу про зняття з обліку платника податків;
копія розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те установчими документами, про ліквідацію;
копія розпорядчого документа про утворення ліквідаційної комісії;
ліквідаційна картка органів державної статистики (для кожної філії за наявності у платника податків - юридичної особи філій);
довідка про наявність переплат і заборгованості з податків, зборів (обов'язкових платежів).
Дата ліквідації платника податків
Порядком № 327 також визначено дату ліквідації платника податків:
для юридичної особи - дата скасування державної реєстрації такого суб'єкта підприємницької діяльності на підставі рішення органу державної реєстрації;
для філії (відділення), структурного підрозділу без створення юридичної особи - дата внесення змін до реєстраційної картки юридичної особи в органах державної реєстрації (на підставі відповідного документа органу державної реєстрації).
Залік надміру сплачених або невідшкодованих податкових платежів платника податку здійснюється шляхом погашення,сум податкових зобов'язань (податкового боргу) платника податку або повернення йому надміру сплачених коштів.
Орган ДПС приймає рішення про повернення надміру утриманої суми податків, зборів (обов'язкових платежів), які спрямовуються до бюджетів та державних цільових фондів, та проведення заліку не пізніше ніж через тридцять днів після подання заяви платником податків до податкового органу.
Органи Держказначейства України та фінансові органи на підставі зазначеного рішення перераховують суму коштів, визначену у цьому рішенні, з дохідних рахунків бюджету, на яких обліковуються надміру сплачений податок, збір, інший обов'язковий платіж, на рахунки, де обліковується податкова заборгованість платника, що ліквідується (у разі проведення заліку), та/або на його поточний рахунок (у разі повернення переплати).
У разі наявності переплати до державних цільових фондів або з платежів до бюджету, що контролюються іншими, ніж податкові органи, контролюючими органами, рішення про повернення такої переплати може бути прийнято таким органом лише після підтвердження податковим органом відсутності заборгованості з податків, зборів (обов'язкових платежів), що справляються до бюджетів та державних цільових фондів і які належать до сфери адміністрування органів ДПС, у платника податків, що ліквідується.
Залік надміру сплачених або невідшкодованих податкових платежів проводиться насамперед у межах відповідного бюджету (державних цільових фондів). У разі коли сума надміру сплачених або невідшкодованих податків, зборів (обов'язкових платежів) з відповідного бюджету (державного цільового фонду) перевищує суму податкових зобов'язань або податкового боргу перед таким бюджетом (державним цільовим фондом), сума перевищення використовується для погашення заборгованості або податкового боргу перед іншими бюджетами (державним цільовим фондом) і тільки після погашення заборгованості перед бюджетами усіх рівнів можуть прийматися рішення про повернення переплат.
Заяви про проведення заліку за надміру сплаченими сумами податків, зборів (обов'язкових платежів) або про їх відшкодування у випадках, передбачених податковим законодавством, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Володимир ТАРАСЕНКО,
заступник директора Департаменту
“Вісник податкової служби України” № 37-38 жовтень2009 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)