Судові справи. Практика самозахисту
Як у судових інстанціях останнім часом вирішуються питання, пов’язані з оподаткуванням та обліком?
Ситуація 1. ДПІ подала до суду позов про скасування державної реєстрації підприємства у зв’язку з його діяльністю, яка суперечить закону та статуту. Йшлося про неотримання прибутку.
Підприємство справу виграло, його не ліквідували, не скасували держреєстрації. Податківці трактували це так: оскільки діяльність підприємства збиткова, отже, воно створене не з метою отримання прибутку, а це суперечить як установчим документам, у яких сказано, що діяльність здійснюється з метою отримання прибутку, так і чинному законодавству, у якому говориться, що підприємницька діяльність - це діяльність, спрямована на отримання прибутку, тощо.
Однак адміністративний суд прийняв позитивне рішення у цій справі (справа №2а-750/08 від 11.02.2009 р.).
Тим, хто потрапив у схожу ситуацію і хоче захистити себе, можна скористатися і оглядовим листом Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів у справах за участю органів державної податкової служби (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим адміністративним судом України)» від 24.10.2008 р. №1776/100/13-08.
Як відомо, тепер усі спори з податковою розглядають адміністративні суди. А ВАСУ як вища ланка надає рекомендації із застосування законодавства судами нижчих ланок.
У п. 6 листа від 24.10.2008 р. №1776/100/13-08 ВАСУ зазначає, що відсутність прибутку у суб'єкта господарювання не є підставою для припинення його як юридичної особи. Наводиться відповідна справа, яку розглядав суд, з усіма посиланнями.
___________
Відсутність прибутку у суб'єкта господарювання не є підставою для припинення його як юридичної особи.
Ситуація 2. Як застосовуються штрафи за порушення норм з регулювання обігу готівки?
Як відомо, перелік підстав для застосування штрафних санкцій у разі порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті визначений п. 1 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 р. №436/95.
Вищий адмінсуд у п. 2 листа від 24.10.2008 р. №1776/100/13-08 дійшов висновку, що такі фінансові санкції є адміністративно-господарськими. Це означає, що вони повинні застосовуватися у межах строків, визначених ст. 250 Господарського кодексу України.
Статтею 250 Господарського кодексу України встановлено обмеження строків застосування таких санкцій: вони можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення (як правило, цей строк ДПІ не пропускає), але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Тобто якщо з дня вчинення порушення минув рік, податкова інспекція не має права застосовувати санкції.
З цим погоджується і ВАСУ, і це підтверджує судова практика Львівського окружного адміністративного суду (постанова від 30.01.2009 р. у справі №2а-2053/08/1370 та постанова від 17.09.2009 р. у справі №2а-4310/09/1370).
У справі №2а-4310/09/1370 було зазначено, що підприємством вчинене порушення, зокрема знайдено касовий ордер без підпису особи - отримувача готівки, але податкова пропустила строк для застосування санкції. У мотивувальній частині суд зазначив, що порушення є і якби не строки давності, рішення податкової було б правомірне.
Ситуація 3. Застосування РРО при продажу основних засобів.
Судом визнано: якщо є докази, що майно було основним засобом, тобто введене в експлуатацію, є інвентарна картка тощо, і підприємство не займається торгівлею цим основним засобом (ОЗ не є товаром), продаж може здійснюватися без застосування РРО. Суд не знайшов у справі жодного порушення законодавства щодо застосування РРО.
Ситуація 4. Почастішали скарги підприємств на посилену увагу ДПАУ до застосування РРО.
Як відомо, наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. №614 затверджено низку нормативно-правових актів до Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Встановлені у цьому наказі вимоги до змісту розрахункових документів визначають їх обов'язкові реквізити. Якщо немає хоча б одного з них, а також при недотриманні сфери призначення документа він не є розрахунковим.
На що податківці почали звертати увагу? Наприклад, чи зазначена у касовому чеку назва господарської одиниці, її адреса (місто, вулиця).
Подекуди касові апарати стоять у касах підприємств. Розрахунки проводяться готівкою, касовий апарат стоїть перед касиром. Яка назва господарської одиниці? Нібито її і немає, але у свідоцтві про реєстрацію РРО є рядок «Назва господарської одиниці» і якщо податківці записали «Каса підприємства», то у чеку має відображатися каса підприємства.
До аудиторської фірми звернулося підприємство з рекордною сумою штрафу - 500 млн грн! А все через те, що у розрахунковому документі не було одного (як потім виявилося, незначного) реквізиту. Податківці мотивували накладення штрафу тим, що згідно з п. 2.1 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом від 01.12.2000 р. №614, відсутність хоча б одного з обов'язкових реквізитів вважається порушенням і документ не визнається розрахунковим.
А право на податковий кредит виникає на підставі розрахункових документів. Крім того, що підприємство втрачає право на податковий кредит, податківці можуть не визнати понесені витрати при складанні авансового звіту.
Тобто назви підприємства може і не бути, а от назва господарської одиниці (наприклад, кафе «Марічка») обов’язкова. Звичайно, ми не закликаємо не зазначати назви фірми. Ви можете звернутися до сервісного центру, який неправильно запрограмував РРО. Але за відсутність обов’язкових реквізитів відповідальність несе підприємство.
Стежте за тим, щоб касовий чек містив усі необхідні реквізити. Найгірше те, що помилка ця не виправляється.
______________
Касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити:
- назву господарської одиниці;
- адресу господарської одиниці;
- для СПД, зареєстрованих платниками ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Законом України «Про податок на додану вартість»; перед номером друкуються великі літери «ПН»;
- для СПД, що не є платниками ПДВ, - ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО, перед яким друкуються великі літери «ІД»;
- якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - то кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги);
- вартість одиниці виміру товару (послуги);
- найменування товару (послуги);
- літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги);
- позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суму коштів за конкретною формою оплати;
- загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО»;
- для СПД, що зареєстровані як платники ПДВ, окремим рядком - літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка - великі літери «ПДВ»;
- порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції;
- фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН»;
- напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та логотип виробника.
(Пункт 3.2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом від 01.12.2000 р. №614).