ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
28.09.2009 N 21042/7/15-0717
Державна податкова
адміністрація
в Івано-Франківській області
Щодо проведення камеральних перевірок
Відповідно до ст. 14 Закону України від 03.07.92 р. N 2535-XII "Про плату за землю" (зі змінами та доповненнями, далі - Закон N 2535-XII) платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Платник податків має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця, наступного за звітним.
Підставою для нарахування земельного податку, як визначено ст. 13 Закону N 2535-XII, є дані державного земельного кадастру. Статтею 204 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) встановлено, що державний земельний кадастр ведеться уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Згідно із Порядком подання податкового розрахунку земельного податку, затвердженого наказом ДПА України від 26.10.2001 р. N 434 (зареєстрований в Мін'юсті України 19.11.2001 р. за N 963/6154), у разі зміни протягом року грошової оцінки землі, функціонального використання землі, настання іншої зміни чи виявлення помилок, що змінюють суму земельного податку за звітний(і) місяць(і), платник податку подає новий звітний Розрахунок з виправленими показниками за такий(і) звітний(і) місяць(і) у строки, установлені пп. "а" пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (зі змінами та доповненнями, далі - Закон N 2181-III), без застосування штрафів, установлених п. 17.2 ст. 17 цього Закону.
Відповідно до пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону N 2181-III контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: а) платник податків не подає в установлені строки податкову декларацію; б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.
Форма Акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних і місцевих податків і зборів затверджена наказом ДПА України від 17.07.2006 р. N 416, зареєстрованим у Мін'юсті України 26.07.2006 р. за N 872/12746, та встановлено, що камеральні перевірки податкових декларацій (розрахунків) щодо земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводяться посадовими особами органів державної податкової служби протягом 60 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання таких декларацій (розрахунків).
Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України від 04.12.90 р. N 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" (зі змінами та доповненнями) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Нацбанку України та його установ.
Невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу ДПС на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі (п. 2.1 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 27.05.2008 р. N 355, зі змінами та доповненнями).
Згідно із п. 2.4 зазначених Методичних рекомендацій невиїзна документальна перевірка проводиться у приміщенні органу ДПС на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), документів, наданих платником податків або отриманих від контролюючих, правоохоронних та інших органів державної влади, а також інших відомостей, отриманих у встановленому законодавством порядку.
Враховуючи наведене, ДПА України погоджується з позицією ДПА в області в частині можливості проведення в даному випадку невиїзної документальної перевірки, в процесі якої визначення сум податкового зобов'язання щодо земельного податку проводити на підставі поданих платниками декларацій, а також отриманої від землевпорядних органів інформації щодо сум нормативно-грошової оцінки землі.
Стосовно застосування до платників штрафних санкцій повідомляємо, що оскільки у випадку, що розглядається, платниками земельного податку розрахунки цього податку до відповідних органів державної податкової служби були надані у терміни, визначені чинним законодавством (до 1 лютого), то згідно із пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону N 2181-III у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у пп. "б" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону ( 2181-14 ), такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше 50% такої суми та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Разом з тим повідомляємо, що функціональні обов'язки відповідних структурних підрозділів органів державної податкової служби визначаються у Положенні про такий структурний підрозділ. При цьому перелік та зміст функцій відповідних органів державної податкової служби (в розрізі структурних підрозділів), а також їх типові структури затверджені наказом ДПА України від 25.12.2004 р. N 722 (зі змінами та доповненнями).
Заступник Голови О.Любченко