ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
27 січня 2009 року
м. Київ
Справа N К-16923-07
Про стягнення штрафних санкцій за неефективне
використання паливно-енергетичних ресурсів
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого суді: Васильченко Н.В.,
суддів: Леонтович К.Г., Матолича С.В.,
Фадєєвої Н.М., Кравченко О.О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної інспекції з енергозбереження на постанову господарського суду Луганської області від 03 березня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2007 року у справі за позовом Державної інспекції з енергозбереження до відкритого акціонерного товариства "Краснодонвугілля" про стягнення, - встановила:
Постановою господарського суду Луганської області від 03 березня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2007 року було відмовлено у задоволенні позовних вимог Державної інспекції з енергозбереження до відкритого акціонерного товариства "Краснодонвугілля" про стягнення 5945,90 грн. штрафних санкцій за неефективне використання паливно - енергетичних ресурсів.
При цьому суди першої та апеляційної інстанцій послалися на відсутність підстав, з якими чинне законодавство передбачає стягнення штрафних санкцій.
Не погоджуючись з зазначеними рішеннями суду, Державна інспекція з енергозбереження звернулася з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову господарського суду Луганської області від 03 березня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2007 року та направити справу на новий розгляд.
Касаційна скарга мотивована порушеннями норм матеріального права, зокрема тим, що судами не досліджено підстав для стягнення санкцій, зазначених позивачем.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що відповідно до п. 12 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженого наказом Державного комітету з енергозбереження N 64 від 04.08.2000р. відповідач склав припис до акта N 18-12/128 від 10.08.06 року, який складається з комплексу робіт, необхідних до виконання для усунення підстав втрати теплової енергії, який є обов'язковим для виконання позивачем.
12.02.07 року провів перевірку виконання підприємством вищевказаного припису, про що складено акт N 18-12/031 від 12.02.07 року, за даними якого відповідачем виконані 7 заходів та невиконаних пунктів припису немає.
Статтею 17 Закону України "Про енергозбереження" встановлено, що економічні санкції накладаються на юридичних та фізичних осіб за а) марнотратне витрачання та прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів; б) несвоєчасне проведення експертного обстеження використання паливно-енергетичних ресурсів, за їх споживання понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення системи стандартів у дію - нормами питомих витрат енергоресурсів, а також за невідповідність показників когенераційних установок кваліфікаційним показникам; в) невиконання чи несвоєчасне виконання приписів органів державного управління енергозбереженням щодо усунення фактів марнотратного витрачання паливно-енергетичних ресурсів.
Згідно із пунктом 14 затвердженого наказом Державного комітету України з енергозбереження від 4 серпня 2000 р. N64 Порядком проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання залежно від результатів виконання припису обсяги нераціонального використання ПЕР коригуються таким чином, що у разі виконання робіт - обсяги неефективного використання анулюються.
Відповідно до ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225-229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судове рішення суду апеляційної інстанцій постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Керуючись ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - ухвалила:
Касаційну скаргу Державної інспекції з енергозбереження відхилити, постанову господарського суду Луганської області від 03 березня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.