КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ
З НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ
Про відшкдування шкоди, заподіяної ушкодженням
здоров’я на виробництві
ПИТАННЯ: 1. Мій чоловік у 1999 р. загинув на виробництві під і час виконання трудових обов'язків. Підприємство, на якому він працював, ніякого відшкодування за втрату годувальника ні мені, ні сину не робило. У 2002 р. це підприємство було ліквідоване без правонаступника. За рішенням суду заборгованість із сум відшкодування шкоди мені та сину виплатив Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Чи маємо ми право на компенсацію за несвоєчасну виплату зазначених сум і хто має її виплатити?
2. Судом у 2008 р. винесено рішення щодо виплати мені Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві заборгованих підприємством сум відшкодування шкоди у зв'язку з його ліквідацією. Проте цю суму Фонд виплатив лише в 2009 р. Чи маю право на нарахування та виплату мені Фондом компенсації за несвоєчасну виплату сум за рішенням суду?
ВІДПОВІДЬ: 1. Питання відшкодування шкоди потерпілим на виробництві до 1 квітня 2001 р. регулювали Правила відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.93 р. № 472 (зі змінами й доповненнями від 18.07.94 р. № 492 та від 03.10.97 р. №1100, далі - Правила). Відповідно до п.43 Правил, якщо потерпілому або особам, які мають право на відшкодування шкоди, з вини власника своєчасно не визначено або не виплачено суми відшкодування шкоди, то ця сума виплачується без обмеження впродовж будь-якого терміну і підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, визначеному ст.34 Закону України "Про оплату праці". Тобто в разі несвоєчасної виплати сум відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, компенсацію виплачують у такому самому порядку, як і в разі затримання виплати заробітної плати.
Відповідно до п.5 Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.97 р. №1427, виплата працівникові суми компенсації провадиться в тому самому місяці, в якому провадиться виплата заборгованості із заробітної плати за відповідний місяць. Тобто право на одержання компенсації втрати частини відшкодування шкоди у зв'язку з порушенням термінів його виплати настає в потерпілого лише в момент одержання заборгованих коштів.
Аналогічна норма міститься й в Законі України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", який набрав чинності з 1 січня 2001 р. Виплата громадянам суми компенсації відповідно до ст.4 цього Закону провадиться в тому самому місяці, в якому виплачується заборгованість за відповідний місяць.
З метою реалізації цього Закону постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. №159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, згідно з яким у разі затримання виплати компенсації підлягають лише щомісячні суми відшкодування шкоди, нараховані за період починаючи з 1 січня 2001 р.
Водночас за п.2 цієї постанови компенсація працівникам утрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів и виплати, нарахованої працівникові за період роботи з 1 січня 1998 до 31 грудня 2000 p., проводиться відповідно до Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.97 р. №1427.
Ураховуючи зазначене, підприємство в разі виплати дописувачці заборгованих сум відшкодування шкоди в 2002 р. мало б нарахувати компенсацію у зв'язку із затриманням їхньої виплати.
Відповідно до п.7 Порядку проведення компенсації громадянам частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їхньої виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. №159, компенсація проводиться за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні виплати.
Крім того, зазначені нормативно-правові акти поширюються на підприємства, установи та організації всіх форм власності й господарювання і застосовуються в усіх випадках порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, в тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до п.3 розділу XI Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" вся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їхніх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами та організаціями, а в разі ліквідації їх без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків (далі - Фонд).
Компенсація втрати частини доходу в разі порушення встановлених строків на його виплату є невід'ємною частиною самого заборгованого доходу, хоча й не може бути обчисленою в грошовому виразі на момент передачі заборгованості. Таким чином, Фонд під час виплати заборгованості із щомісячних платежів утраченого заробітку, які мали бути виплачені ліквідованими без правонаступника підприємствами, як правонаступник обов'язку таких підприємств щодо проведення виплати заборгованих коштів приймає на себе й обов'язок щодо нарахування та виплати компенсації.
Тобто дописувачка мала і має право на компенсацію за затримання виплати їй сум відшкодування шкоди за втрату годувальника і її повинен сплатити Фонд. У разі відмови в цьому дописувачка може звернутися до територіальної державної інспекції праці або суду.
2. Нарахування компенсації на суми відшкодування шкоди у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду законодавством не передбачено.
Проте існує порядок, за яким присуджена за рішенням суду грошова сума у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду підлягає індексації (п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.99 р. "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці"). Тому вважаємо, що у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду щодо виплати дописувачці сум відшкодування шкоди, заборгованих підприємством, за аналогією з вимогами названої постанови вона може вимагати від Фонду проведення індексації присуджених судом сум. Це питання має розглядатися судом за її заявою в позовному провадженні.
Розрахунок має проводитися відповідно до рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції під час розгляду судових справ, наданих судам Верховним Судом України листом від 03.04.97 р. № 6.2-97 р.
Начальник відділу контролю за додержанням
прав застрахованих у сфері праці
Валентина ДАНИЛОВА
“Праця і зарплата” № 39 (665), 21 жовтня 2009 р.
Передплатний індекс: 30214