ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ
ЛИСТ
30.09.2009 N 07/2/1-212вих-09
Протест
на наказ ДПАУ від 10.06.2009 р. N 302
"Про внесення змін до наказу ДПАУ
від 22.02.2008 р. N 106"
Генпрокуратурою України проведено перевірку щодо додержання вимог законодавства при адмініструванні та відшкодуванні податку на додану вартість в ДПАУ.
Проведеною перевіркою встановлено, що наказом ДПАУ від 10.06.2009 р. N 302 затверджено Порядок взаємодії структурних підрозділів органів державної податкової служби під час підготовки та супроводження справ у судах і ведення претензійно-позовної роботи. Пункт 2.5 та підпункт 3.5.11 вказаного Порядку надає можливість органам державної податкової служби не оскаржувати судові рішення, винесені не на користь держави, у разі складення висновків про недоцільність подальшого оскарження.
Указані положення відомчого нормативного акта суперечать вимогам Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) та спільному наказу Держказначейства і ДПА України від 27.04.2004 р. N 82/245 "Про затвердження Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України та Державного казначейства України в процесі судового розгляду та виконання рішень суду щодо безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковуються надходження Державного бюджету України з податку на додану вартість".
Зокрема, пунктом 7.7.8 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) передбачено, що в разі, коли платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.
Спори, де хоча б однією із сторін є суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції, є справами адміністративної юрисдикції, а тому вирішуються відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (статті 1 та 3).
Відповідно до вимог статті 210 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Вищий адміністративний суд України. За статтею 235 Кодексу судом, який переглядає судові рішення за винятковими обставинами, є Верховний Суд України.
Тобто згідно зі статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) у спорах щодо відшкодування ПДВ остаточним є лише рішення Верховного Суду України.
Крім того, пунктом 2.1 Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України та Державного казначейства України в процесі судового розгляду та виконання рішень суду щодо безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковуються надходження Державного бюджету України з податку на додану вартість, затвердженого спільним наказом Держказначейства і ДПА України від 27.04.2004 р. N 82/245, щодо обов'язкового оскарження рішення судів, встановлено, що з метою посилення контролю з питань повернення з державного бюджету заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість відповідні податкові органи та органи Державного казначейства в обов'язковому порядку оскаржують рішення суду, які передбачають відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.
Водночас практика складення податковими органами висновків про недоцільність оскарження рішень суду, прийнятих не на користь держави, у справах про відшкодування ПДВ суперечить розділу 1 спільного наказу Держказначейства і ДПА України від 27.04.2004 р. N 82/245. Так, за наведеною нормою співвідповідачами у вказаній категорії спорів є податкові органи та органи Державного казначейства України. Згідно з пунктом 1.2 зазначеного наказу у разі пред'явлення позову тільки до органу Держказначейства він заявляє у суді клопотання про залучення до розгляду справи податкового органу, а в разі пред'явлення позову лише до податкового органу він заявляє у суді клопотання про залучення органу Держказначейства. Отже, прийняття рішення про недоцільність оскарження рішення суду одним із співвідповідачів порушує права іншого.
Унаслідок цього всупереч вимогам законодавства щодо обов'язкового оскарження рішень судів, які передбачають відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ, упродовж 7 місяців 2009 року з державного бюджету України ( 835-17 ) відшкодовано без прийняття остаточного судового рішення 95 млн. грн., у тому числі за рішеннями суду першої інстанції - 21 млн. грн. (22%).
Вибірковою перевіркою складених ДПА у місті Києві упродовж 2008 - 2009 років висновків про недоцільність оскарження рішень, прийнятих не на користь держави, з питань відшкодування ПДВ установлено, що наявність указаної протизаконної процедури призводить до значних бюджетних втрат. Зокрема, з державного бюджету за висновками, затвердженими ДПА у місті Києві, про недоцільність оскарження ухвал Київського апеляційного адміністративного суду ПП відшкодовано 11,3 млн. грн., ТОВ - 15 млн. грн., ТОВ - 26 млн. грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 21 Закону України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ), пропоную:
1. Привести у відповідність з вимогами Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) пункт 2.5 та підпункт 3.5.11 наказу ДПАУ від 10.06.2009 р. N 302 "Про внесення змін до наказу ДПА України від 22.02.2008 р. N 106".
2. Протест прокурора підлягає обов'язковому розгляду у десятиденний строк після його надходження.
3. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомити Генеральну прокуратуру України.
Заступник Генерального прокурора України Т.Корнякова