Як поступати, якщо ваше свідоцтво платника ПДВ
було анульоване податковими органами
Як захистити свої права та добитися відміни рішення податкової адміністрації, прийнятого у виконання актів уряду? Питання, що зачіпають в цій статті, стосуються, перш за все, прийнятих КМУ Розпоряджень № 757-р та № 838- р.
У хитросплетіннях прав та повноважень найвищих органів влади України іноді достатньо важко розібратися громадянам України.
Як відстояти свої інтереси, коли уряд приймає розпорядження що, звужують права господарюючих суб'єктів, розділ держави їх припиняє, а згодом сам уряд їх відміняє?
Дозволимо собі стисло нагадати історію питання. Отже, 1 липня 2009 року було прийнято Розпорядження № 757-р. Декілька пізніше, 17 липня 2009 року Кабінет Міністрів України (КМУ) прийняв Розпорядження № 838-р. А Президент України Указом № 706 припинив дію Розпорядження № 838- р та п. 2 Розпорядження № 757-р, вказавши на суперечність цих підзаконних актів Конституції та законам України. Цим же днем датовано і конституційне представлення Президента України щодо відповідності Конституції України цих підзаконних актів.
Пояснимо, що Указ № 706 був опублікований в газеті “Урядовій кур'єр”, випуск № 164 від 9 вересня 2009р., та відповідно набрав чинності з цієї дати.
Якийсь час про реакцію КМУ на цей Указ нічого не було відомо. Але 23 вересня на інтернет-сайті Верховної Ради України з'явилося Розпорядження №1120-р, яким були відмінені припинені Президентом України Розпорядження № 838-р та п. 2 Розпорядження № 757-р. Тут слід зазначити що, згідно з п. 2 ст. 55 Закону про КМУ, Розпорядження КМУ набирають чинності з моменту їх ухвалення, якщо цими Розпорядженнями не встановлений пізніший термін набрання чинності. Тобто Розпорядження № 1120-р вже набрало чинності.
Нескладно здогадатися, чому КМУ вибрав для посилювання адміністрування ПДВ саме Розпорядження, а не Постанови, які носять нормативний характер. Адже оспорити в Конституційному Суді Розпордження КМУ було б практично неможливо, а це давало уряду (в особі ДПАУ) додаткові важелі для незаконного наповнення бюджету цього року з ПДВ.
Варто відмітити, що, як правило, Конституційний Суд не приймає до розгляду представлення Президента України на Розпорядження КМУ, посилаючись на те, що порушені в поданні питання не підвідомчі Конституційному Суду (Розпорядження КМУ не є нормативними актами). Тобто, оспорити законність прийнятих КМУ Розпоряджень № 757-р та № 838-р змогли б тільки суди загальної юрисдикції, а ці судові тяжби розтягнулися б на декілька місяців, а то і років. Не дивлячись на це КМУ все ж таки відмінив Розпорядження № 838-р та п. 2 Розпорядження № 757-р.
Але наскільки однозначна така відміна? Чи не передбачені в Розпорядженні №1120-р нові повноваження для ДПАУ щодо відміни свідоцтв платника ПДВ?
Дозволимо собі нагадати, що, відповідно до Розпорядження № 838-р, у разі коригування платником ПДВ показників декларації в об'ємі 10 або більше відсотків від загальної суми податкових зобов'язань або податкового кредиту, задекларованих у відповідному податковому періоді, такі факти повинні були стати предметом перевірки за участю підрозділів податкової міліції.
Згідно з п. 2 Розпорядження № 757-р встановлювалися підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ. Її можна було відміняти у разі встановлення органами ДПС факту виписування податкових накладних, згідно з яким не задекларовані або не сплачені податкові зобов'язання, об'єм яких перевищує 300 000 грн.
Саме така сума вказана в пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону про ПДВ. Таким чином, анулювання такої реєстрації передбачалося як явно каральна міра, пов'язана з порушенням порядку обчислення та сплати ПДВ.
У зв'язку з наведеною нормою необхідно відмітити, що підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ передбачені в п. 9.8 ст. 9 Закону про ПДВ. Там же мова йде або про заяву самого платника податків про анулювання реєстрації, або про визнання його банкрутом, або про його перехід на іншу систему оподаткування, або про неподання декларації з цього виду податку. Можливості встановлення додаткових підстав для анулювання реєстрації Закон про ПДВ не передбачає. Ніякі порушення в порядку нарахування та сплати ПДВ, згідно з цією нормою, не можуть спричинити анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.
Крім того, на необхідність сплачувати податки та збори в порядку та розмірах, встановлених законом, та встановлення системи оподаткування винятково законами України звернув увагу Президент в Указі № 706.
Коментуючи норми Розпорядження № 838-р, слід звернути увагу на затвердження підприємців про те, що податківці раніше самі їх просили включати податкові накладні в податковий кредит за наступний період та не показувати негативне сальдо в декларації з ПДВ. Коли субєкти господарювання затримували використання накладних на прохання податківців, це вважалося нормальним. А от коли прийняли названі Розпорядження, в податкових органах сказали, що це проблеми бізнесу. Дійсно, дія Розпорядження № 838-р привела до збільшення кількості перевірок суб'єктів господарювання.
Не дивлячись на відміну п. 2 Розпорядження № 757-р п. 3 “нового” Розпорядження № 1120-р передбачає право державної податкової служби прийняти заходи до анулювання реєстрації платника ПДВ відповідно до Закону про ПДВ в таких випадках.
Мова йде про встановлення органами податкової служби факту виписки податкових накладних, згідно з якими платник податків - постачальник товарів або послуг не задекларував податкові зобов’язання. Для виконання Розпорядження № 1120-p вже виданий Лист № 20400/7/16-1517, в якому роз’яснений механізм його застосування па практиці
Як же поступати суб’єктам підприємництва свідоцтва яких були анульовані податковими органами в період дії Розпоряджень № 757-р та 838-р? Як діяти підприємства у яких свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ будуть анульовані на підставі Розпорядження № 1120-р?
Адже само по собі набирання чинності Указу № 706 не відміняє рішень податкових органів про анулювання свідоцтв про реєстрацію платника ПДВ, прийнятих у виконання цих Розпоряджень. А пункт 3 Розпорядження №1120-p також передбачає можливість анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.
Звичайно ж, потрібно йти до суду.
Згідно зі ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів розповсюджується на спори між юридичними особами та суб єктами владних повноважень з приводу рішень, дій або бездіяльності органів влади.
А відповідно до ч.2 ст. 18 КАС України спор між підприємством та органом влади повинен бути розглянутий окружним адміністративним судом.
Таким чином, для відміни рішення податкових органів про анулювання свідоцтва платника ПДВ необхідно готувати адміністративний позов, в якому позивачем буде суб'єкт господарювання, інтереси якого порушені, а відповідачем - податковий орган, що анулював вказане свідоцтво.
Які аргументи слід привести в подібному адміністративному позові?
По-перше, варто послатися на припинення дії вказаних підзаконних актів Указом № 706.
А по-друге, привести доводи, викладені в цьому Указі:
- відповідно до ч.1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та розмірах, встановлених законом, а не розпорядженням уряду;
- згідно з п.1 ч.2 ст. 92 Конституції України система оподаткування, податки та збори встановлюються виключно законами України;
- можливості встановлення додаткових підстав для анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ Закон про ПДВ не передбачає;
- жодне з підстав анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, вказане у п. 9.8 ст. 9 Закону про ПДВ, не пов'язано з порушенням платником податку порядку нарахування та сплати ПДВ;
- як передбачено ст. 75 Конституції України, право приймати закони належить виключно парламенту, а не уряду.
До позовної заяви необхідно прикласти копію рішення., про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.
Таким чином, головним аргументом в цій суперечці буде визнання Указом № 706 незаконності підзаконних актів уряду, на підставі яких було анулюване свідоцтво платника ПДВ.
Звичайно ж, для більшої переконливості та обґрунтованості власної позиції в судовому процесі хотілося б дочекатися рішення Конституційного Суду України за конституційним представленням Президента щодо цих Розпоряджень. Але у зв'язку з їх відміною самим же КМУ Президентові України нічого не залишається, як відкликати своє подання. А Конституційний Суд не розглядатиме подання, якщо на дату його подачі оспорювані документи вже відмінені.
Не варто забувати і про ст. 1173 ЦК України, відповідно до якої збиток, заподіяний юридичній особі незаконним рішенням органу державної влади, відшкодовується державою.
Розмір такого збитку у кожному конкретному випадку відрізнятиметься, залежно від особливостей діяльності підприємства. А для його стягнення необхідний буде позов про стягнення збитку, поданий до господарського суду відповідної області.
Відповідачем знову-таки виступатиме той податковий орган, який анулював свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. Викладені у позові аргументи будуть аналогічні тим, які називалися для адміністративного позову про відміну рішення податкового органу про анулювання свідоцтва платника ПДВ. До позову також необхідно буде прикласти докладний розрахунок суми збитку, нанесеного підприємству.
Здавалося б, безперечним плюсом виглядає передбачена в п. 3 Розпорядження №1120-р можливість оскарження рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість в Міжвідомчу експертну раду з дозволу спірних питань застосування податкового законодавства при ДПАУ. Проте чи не буде в даному випадку процедура оскарження такого рішення до адміністративного суду ефективнішою та короткочаснішою?
Втім, обмовка про припинення такого рішення у разі його оскарження в адміністративному або судовому порядку виглядає достатньо привабливо. Адже спочатку можна оскаржити рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ в Міжвідомчу експертну раду при ДПАУ. У разі ж відмови в задоволенні цієї скарги можна сміливо звертатися до адміністративного суду.
Головне, що протягом всього часу розгляди такої скарги або ж адміністративного позову невигідне для вас рішення податкових органів не діятиме. А там, можливо, і законодавство зміниться через пару-трійку місяців!
Кажучи ж про відповідальність КМУ за ухвалення незаконних, на думку Президента України, розпоряджень, варто, відзначити, що конституційно-правова відповідальність у вигляді припинення дій його розпоряджень вже наступила.
Говорити про кримінальну відповідальність когось з членів уряду за перевищення своїх повноважень неможливо, оскільки КМУ ухвалює рішення колегіальне під час власних засідань.
Що ж до цивільно-правової відповідальності для держави Україна, то вона може наступити у разі пред'явлення позовів підприємцями про стягнення збитку, заподіяного їм незаконними рішеннями органів державної влади. Хоча довести матеріальний та моральний збиток, нанесений незаконними діями КМУ, буде дуже й дуже складно.
Звичайно ж, було б непогано, якби у нас усі зміни в податкове законодавство передбачалися законами України. Але поки такого немає, суб'єктам господарювання доведеться втягуватися в чергові судові тяжби з органами державної влади.
Список використаних документів
ЦК України - Цивільний кодекс України
КАС України - Кодекс адміністративного судочинства України
Закон про ПДВ - Закон України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР “Про податок на додану вартість”
Закон про КМУ - Закон України від 16.05.2008 p. № 279-VI “Про Кабінет Міністрів України”
Указ № 706 - Указ Президента України від 04.09.2009 р. № 706/2009 “Про припнення дії пункту 2 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 липня 2009 року № 757-р та розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 липня 2009 року № 838-р”
Розпорядження № 757-р - Розпорядження КМУ від 01.07.2009 р. № 757-р “Деякі, питання адміністрування податків, зборів (ооовязкових платежів)”
Розпорядження № 838-р - Розпорядження КМУ від 17.07.2009 р. № 838-р “Про врегулювання деяких питань адміністрування податку на додану вартість”
Розпорядження № 1120-р - Розпорядження КМУ від 09.09.2009 р. №1120- р “Про деякі питання адміністрування податку на додану вартість
Лист №20400/7/16-1517 - Лист ДПАУ від 21.09.2009 р. №20400/7/16-1517 “Щодо розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 р. № 1120-р “Деякі, питання адміністрування податку на додану вартість”
“Консультант бухгалтера” №41 (529) 12 жовтня 2009 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)