Відповідальність за порушення процедур
ліквідації та банкрутства юридичної особи
Під час припинення діяльності підприємства мимоволі або навмисно можуть допускатися будь-які порушення. Однак слід пам'ятати, що за невиконання або неналежне виконання низки дій, необхідних при здійсненні ліквідаційної процедури, застосовується не лише адміністративна, а й кримінальна відповідальність. Крім того, кримінальна відповідальність передбачається за злочини, пов'язані з ліквідацією підприємств через процедуру банкрутства, зокрема якщо засновники (учасники) або службові особи суб'єкта господарювання ініціюють процедуру банкрутства у свідомо корисливих цілях.
Розглянемо, яку відповідальність за порушення, пов'язані з ліквідацією та банкрутством, передбачено КпАП та Кримінальним кодексом.
Адміністративна відповідальність за порушення,
допущені при ліквідації юридичної особи
Статтею 166-6 КпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації юридичної особи. Зокрема, неподання або несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою чи подання недостовірної фінансової звітності, ліквідаційного балансу, пов'язаних з ліквідацією юридичної особи, головою ліквідаційної комісії, ліквідатором, іншими відповідальними особами, залученими до ліквідації юридичної особи, тягне за собою накладення штрафу від 30 до 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 510 до 1020 грн.).
Ведення з порушенням установленого порядку бухгалтерського обліку господарських операцій, пов'язаних з ліквідацією юридичної особи, включаючи оцінку майна і зобов'язань юридичної особи та складання ліквідаційного балансу, що здійснюється відповідальними за це особами, тягне за собою накладення штрафу від 30 до 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 1020 грн.).
Ухилення голови ліквідаційної комісії, ліквідатора, інших відповідальних осіб, залучених до ліквідації юридичної особи, від організації ведення бухгалтерського обліку господарських операцій, пов'язаних з ліквідацією юридичної особи, включаючи оцінку майна і зобов'язань юридичної особи та складання ліквідаційного балансу, тягне за собою накладення штрафу від 40 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 680 до 1700 грн.). За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, розмір адміністративних стягнень становить від 50 до 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 2040 грн.).
Зазначені дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, тягнуть за собою накладення штрафу від 50 до 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 850 до 2040 грн.).
Також слід пам'ятати, що відповідно до п. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, які використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку, тому відсутність його ведення може викликати помилки у визначенні об'єктів і баз оподаткування. Порушення порядку ведення податкового обліку може призвести як до адміністративної, так і до кримінальної відповідальності посадових осіб підприємства (ст. 212 Кримінального кодексу, максимальна санкція якої передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 10 років).
Зауважимо, що розгляд справ щодо всіх вищезазначених правопорушень (у тому числі вирішення питань про накладення адміністративних стягнень на осіб, які притягуються до відповідальності у таких справах) належить до компетенції органів Контрольно-ревізійної служби України та Державної податкової служби України, а також Нацбанку України.
Кримінальна відповідальність за порушення
вимог законодавства про банкрутство
Відповідальність за порушення, допущені при банкрутстві підприємства, передбачено Кримінальним кодексом, зокрема статтями 218 “Фіктивне банкрутство”, 219 “Доведення до банкрутства”, 220 “Приховування стійкої фінансової неспроможності” та 221 “Незаконні дії у разі банкрутства”. Про це йдеться й у ст. 215 “Відповідальність за порушення законодавства про банкрутство” Господарського кодексу, а саме: приховування банкрутства, фіктивне банкрутство або умисне доведення до банкрутства, а також неправомірні дії у процедурах неплатоспроможності, пов'язані з розпорядженням майном боржника, що завдали істотної шкоди інтересам кредиторів та держави, тягнуть за собою кримінальну відповідальність винних осіб.
Так, згідно зі ст. 218 Кримінального кодексу фіктивним банкрутством визнається завідомо неправдива офіційна заява громадянина-засновника (учасника) або службової особи суб'єкта господарської діяльності, а так само громадянина-підприємця про фінансову неспроможність виконання вимог з боку кредиторів і зобов'язань перед бюджетом.
Заява вважається завідомо неправдивою, якщо інформація, яка міститься в ній, не відповідає дійсності, тобто викладені у заяві відомості про фінансову неспроможність не відповідають дійсності й справжній фінансовий стан боржника дає йому змогу виконати свої зобов'язання.
Водночас фінансовою неспроможністю підприємства вважається неможливість виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами (у тому числі із заробітної плати), а також щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності (санацію).
За фіктивне банкрутство, якщо такі дії завдали великої матеріальної шкоди кредиторам або державі, передбачено кримінальну відповідальність у вигляді штрафу від 750 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 12 750 до 34 000 грн.) або обмеження волі на строк до 3 років.
При цьому матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у 500 разів і більше перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто це сума 8500 грн. і більше.
Відповідно до ст. 219 Кримінального кодексу доведення до банкрутства - це умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення громадянином-засновником (учасником) або службовою особою суб'єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб'єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору.
Тобто йдеться про будь-які дії, котрі насправді погіршують фінансовий стан суб'єкта господарської діяльності, наприклад укладання завідомо невигідних угод або завідомо нездійсненних угод з великими штрафними санкціями тощо.
За доведення до банкрутства передбачено кримінальну відповідальність у вигляді штрафу від 500 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8500 до 13 600 грн.) або обмеження волі на строк до 3 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
Приховування стійкої фінансової неспроможності - це умисне приховування громадянином-засновником (учасником) або службовою особою суб'єкта господарської діяльності своєї стійкої фінансової неспроможності шляхом подання недостовірних відомостей, якщо це завдало великої матеріальної шкоди кредиторові (ст. 220 Кримінального кодексу).
Метою подання недостовірних відомостей є намір засновників (учасників) або службових осіб підприємства приховати дійсний фінансово-господарський стан підприємства, а саме стійку фінансову неспроможність, створивши перед кредитором враження про нормальний фінансовий стан підприємства.
Термін “подання недостовірних відомостей”, наведений у ст. 220 Кримінального кодексу, слід розуміти як подання суб'єктом господарювання до державних податкових органів та інших державних органів даних, що не відповідають дійсності, тобто внесення до тексту документа змін, які перекручують зміст фактів, що мають юридичну силу й посвідчуються цим документом (лист № 21-16/62). Такий злочин карається штрафом від 2000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 000 до 51 000 грн.) або обмеженням волі на строк до 2 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
Слід зазначити, що для практичного вирішення питань, пов'язаних з банкрутством, розроблено Методичні рекомендації № 14, призначенням яких є забезпечення єдиного підходу під час оцінки фінансового-господарського стану підприємств, своєчасне виявлення формування незадовільної структури балансу для здійснення випереджувальних заходів щодо запобігання банкрутству, а також виявлення ознак дій, передбачених статтями 218 - 220 Кримінального кодексу.
Відповідно до ст. 221 цього Кодексу незаконні дії у разі банкрутства - умисне приховування майна, відомостей про майно, передача майна в інше володіння або його відчуження чи знищення, а також фальсифікація, приховування або знищення документів, які відображають господарську чи фінансову діяльність, якщо ці дії вчинені громадянином-засновником (учасником) або службовою особою суб'єкта господарської діяльності в період провадження у справі про банкрутство і завдали великої матеріальної шкоди (8500 грн. і більше). Такі дії караються штрафом від 100 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 8500 грн.) або арештом на строк до 3 місяців з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
Оксана СКІЧКО,
оглядач “Вісника”
“Вісник податкової служби України” № 37-38 жовтень2009 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)