ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА
03 лютого 2009 року
м. Київ

Справа N К-1111/07

Про визнання рішення нечинним про припинення виплати пенсії

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

провівши у касаційному порядку у письмовий розгляд адміністративної справи за позовом К. до Управління Пенсійного фонду України (далі – УПФУ) у м. Хмельницькому, третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) “Офісні меблі” про визнання рішення нечинним про припинення виплати пенсії, про поновлення її виплати та стягнення заборгованості з виплати пенсії за касаційною скаргою УПФУ у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 23 жовтня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 19 грудня 2006 року, встановила :

У серпні 2006 року К. у Хмельницькому міськрайонному суді пред’явила позов до УПФУ у м. Хмельницькому, ТОВ “Офісні меблі” про визнання нечинним рішення про припинення виплати пенсії, про поновлення її виплати та стягнення заборгованості з виплати пенсії.

Вимоги обґрунтовувала тим, що після звільнення з роботи з ЗАТ “Індмеблі” їй було призначено пільгову пенсію за віком згідно зі списком N 2 та у відповідності до положень статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Проте, УПФУ у м. Хмельницькому з 01 грудня 2005 року виплату їй даної пенсії припинило з тих підстав, що така пенсія їй призначена безпідставно, оскільки як встановлено перевіркою, проведеною управлінням праці та соціального захисту населення, атестація робочих місць на підприємстві не проводилася та документально не підтверджена.

Рішення про припинення виплати пенсії вважає таким, що прийнято без законних на те підстав.

Просила це рішення скасувати, відновити виплату пенсії та стягнути заборгованість по виплаті пенсії за період з 01 грудня 2005 року.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 23 жовтня 2006 року позовні вимоги К. задоволені.

Визнано нечинним рішення УПФУ в м. Хмельницькому про припинення з 01 грудня 2005 року виплату К. пенсії. Зобов’язано УПФУ в м. Хмельницькому поновити виплату К. пільгової пенсії за віком згідно зі списком N 2 у відповідності до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та стягнути заборгованість за період незаконного припинення виплати пенсії з 01 грудня 2005 року.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 19 грудня 2006 року апеляційну скаргу УПФУ у м. Хмельницькому залишено без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду від 23 жовтня 2006 року - без зміни.

У касаційній скарзі УПФУ у м. Хмельницькому вказує на те, що рішення судами попередніх інстанцій прийняті з порушенням вимог матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення у справі про відмову в задоволенні позовних вимог К.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Задовольняючи позов К., суд першої інстанції, а апеляційний суд, погоджуючись з його рішенням, виходили з того, що відповідач незаконно припинив виплату пенсії К., призначену на пільгових умовах.

Такий висновок є правильним, оскільки він ґрунтується на фактичних обставинах справи та відповідає вимогам чинного законодавства з огляду на таке.

Відповідно до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” право на пільгове призначення пенсії на пільгових умовах мають, зокрема, жінки при досягненні 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на посадах із шкідливими та важкими умовами праці, передбаченими списком N 2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України, та за умови проведення атестації робочого місця.

Постанова Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року N 442 “Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці”, відповідно до пункту другого якої пенсії за віком на пільгових умовах за списками N 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць, набрала чинності з 21 серпня 1992 року.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що К. в період з 17 квітня 1978 року по 02 серпня 1992 року працювала на Хмельницькій фабриці “Реммебель” (з 01 липня 1994 року ЗАТ “Індмебель”) обробником виробів з деревини 4-го розряду.

Їй була призначена пенсія на пільгових умовах та зараховано до стажу роботи, що дає право на таку пенсію стаж роботи на посаді оздоблювальника меблів у період з 17 квітня 1978 року по 01 липня 1994 року.

З 01 грудня 2005 року УПФУ у м. Хмельницькому припинило виплату Кохан Т.С. пенсії на підставі довідки Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької обласної ради від 14 листопада 2005 року N 128.

Професія обробника виробів з деревини була передбачена Списком N 2 виробництв, рабіт, професій, посад, показників з шкідливими і тяжкими умовами праці, занятість на яких дає право на пенсию по віку (по старості) на пільгових умовах, затверджених Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року N 10.

Станом на 21 серпня 1992 року, коли набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року N 442, К. мала стаж роботи на даній посаді 14 років 4 місяці.

Суди попередніх інстанцій до спірних правовідносин правильно застосували положення пунктів 3 та 4.5 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року N 383 “Про затвердження Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах”, і дійшли обґрунтованого висновку про безпідставне припинення виплати пенсії К., оскільки при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи, до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до списків. Також до пільгового стажу зараховується період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року, якщо атестація не проводилася або за результатами атестації право не підтвердилось.

Рішення судів законні і обґрунтовані.

Доводи касаційної скарги не містять у собі посилань на наявність порушень чинного законодавства, які є підставами для висновку про те, що судами неправильно застосовані норми матеріального права і що призвело або могло призвести до ухвалення незаконного та необґрунтованого судового рішення.

Відповідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, підстав для їх скасування чи зміни немає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, ухвалила :

Касаційну скаргу Управління пенсійного фонду України у м. Хмельницькому залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Хмельницького міськрайонного суду від 23 жовтня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 19 грудня 2006 року в адміністративній справі за позовом К. до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю “Офісні меблі” про визнання нечинним рішення про припинення виплати пенсії, поновлення її виплати та стягнення заборгованості з виплати пенсії – без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у випадку та з підстав, передбачених статями 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України, до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами, протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Документи що посилаються на цей