КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Департамент адміністрування податку на додану вартість
Податок на додану вартість
Під сучасними послугами поштового зв'язку розуміють продукт діяльності оператора поштового зв'язку з приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, банківських операцій, спрямований на задоволення потреб користувачів (Закон № 2759-III).
Повсякденне сучасне життя неможливо уявити без поштового зв'язку. Кожному з нас буває необхідно відправити чи отримати лист, дрібний пакет, бандероль, посилку, грошові кошти, тобто скористатися поштовими послугами. Послуги поштового зв'язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою № 270, та мають відповідати встановленим нормам якості.
Оператори поштового зв'язку надають послуги з пересилання внутрішніх і міжнародних поштових відправлень, поштових переказів.
До внутрішніх поштових відправлень належать поштові картки - прості, рекомендовані; листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю; бандеролі - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю; се-кограми - прості, рекомендовані; посилки - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю; прямі контейнери - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.
До міжнародних поштових відправлень належать поштові картки - прості, рекомендовані; листи - прості, рекомендовані; поштові відправлення з оголошеною цінністю; бандеролі - прості, рекомендовані; секограми - прості, рекомендовані; дрібні пакети - рекомендовані; мішки “М” - рекомендовані; посилки - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю; відправлення “ЕМЗ”.
ПИТАННЯ 1. Який порядок нарахування ПДВ при здійсненні розрахунку за надані послуги поштового зв'язку ?
ПИТАННЯ 2. Сільськогосподарське піддприємство працювало 1008 р. за спеціальним режимом оподаткування та застосовувало норми пунктів 11.21 та 11.29 ст. 11 Закону № 168/97-ВР. У разі перерахування коштів на спецрахунок у банку в сумі більшій, ніж заявлено у спеціальній декларації з ПДВ, чи могла така переплата враховуватися у зменшення зобов'язань для перерахування на спецрахунок у майбутніх звітних періодах? Якщо так, то якими документами підтверджувалася переплата ?
ПИТАННЯ 3. Чи враховуються у рядку 2 додатка 3 декларації з ПДВ “Розрахунок Суми бюджетного відшкодування” суми ПДВ, зазначені у вантажній митній декларації (ВМД), якщо сплата податку і оформлення ВМД відбулися в різних податкових періодах ?
ПИТАННЯ 4. Згідно з договором покупець здійснив передоплату за товар та отримав податкову накладну. Згодом договір було розірвано. На дату розірвання договору реєстрацію постачальника як платника ПДВ анульовано, товар не поставлено, а кошти не повернено. Чи повинен покупець відкоригувати податковий кредит?
ПИТАННЯ 5. Чи включаються до бази оподаткування кошти, отримані як відшкодування збитків за пошкодження або знищення майна ?
ВІДПОВІДЬ 1. Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 168/97-ВР об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з поставки товарів і послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.
Об'єкти оподаткування, визначені ст. 3 вищезазначеного Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20%.
Операції з надання послуг поштового зв'язку згідно з цим Законом оподатковуються за ставкою 20%.
Відповідно до пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Закону № 168/97-ВР податок становить 20% бази оподаткування, визначеної ст. 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).
Підпунктом 3.8.1.1 п. 3.8 розділу 3 Порядку № 211 передбачено, що внутрішні реєстровані поштові відправлення, кількість яких становить п'ять і більше, що подаються до об'єкта поштового зв'язку одним відправником, приймаються для пересилання разом із списками ф. 103, які оформляються відповідно до вимог пунктів 85, 86 Правил надання послуг поштового зв'язку. При цьому у графі 8 списку ф. 103 зазначається плата за пересилання з урахуванням ПДВ.
ВІДПОВІДЬ 2. Пунктом 2 постанови № 271 передбачено відкриття сільськогосподарським товаровиробником окремого рахунку для зарахування сум ПДВ, сплачуваних з операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини.
У зв'язку з цим для зазначених цілей установи банків відкривали на балансовому рахунку № 2604 “Цільові кошти до запитання суб'єктів господарської діяльності” окремий аналітичний рахунок у порядку, встановленому Інструкцією № 492.
Слід зазначити, що нарахування податку, а саме позитивна різниця між сумою ПДВ, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою цього податку, сплаченою ними постачальникам, підлягали перерахуванню у терміни, передбачені для перерахування сууи ПДВ до бюджету.
Водночас від'ємна різниця між сумою ПДВ, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою ПДВ, сплаченою ними постачальникам, враховувалася сільськогосподарським товаровиробникам на зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів із зазначеного виду діяльності.
Сільськогосподарське підприємство у разі наявності коштів і перерахування їх у сумі більшій, ніж нараховано, мало переплату, тобто зайво внесені суми податку на спецрахунок.
При цьому сільськогосподарські виробники щомісяця мали подавати інформацію податковому органу про використання нарахованих і перерахованих коштів у вигляді довідки відповідно до постанови № 573 для підтвердження цільового використання таких коштів.
У довідці про цільове використання сум ПДВ мали відображатися дані про суми, що надійшли на окремий рахунок протягом попереднього звітного періоду, з урахуванням заборгованості за попередні періоди.
Виходячи з наведеного, сільськогосподарське підприємство могло використовувати за цільовим призначенням лише суму ПДВ, яка мала бути нарахована за результатами господарської діяльності. Нарахована сума податку, у разі якщо вона не врахувалася на зменшення податкових зобов'язань наявною переплатою, мала перераховуватися. Однак виникали ситуації, коли перерахування коштів на спецрахунок відбувалося у розмірах більших, ніж зазначено у декларації. Тобто підприємство, маючи таку переплату, могло зараховувати її у рахунок майбутніх нарахувань, але використовувати її лише за результатом закриття нарахуваннями.
Підтвердженням такої переплати є платіжне доручення, в якому у рядку “Призначення платежу” має бути зазначено: “Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.99 р. № 271 за ПДВ з операцій з продажу товарів (робіт, послуг)”.
Тобто перераховані на спецрахунок кошти є результатом господарської діяльності сільськогосподарського підприємства з відповідним відображенням у платіжному дорученні у рядку “Призначення платежу”.
ВІДПОВІДЬ 3. Згідно з пп. 7.5.2 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР для операцій з імпорту товарів (супутніх послуг) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пп. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 цього Закону. При цьому відповідно до пп. 7.2.7 п. 7.2 ст. 7 цієї статті у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається ВМД, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату ПДВ або погашений податковий вексель.
Як визначено пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з цим підпунктом, така сума спочатку враховується на зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а за його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). В основу розрахунку суми бюджетного відшкодування покладено єдиний принцип: проведення грошових розрахунків з постачальниками за придбані товари, а якщо постачальник є нерезидентом, то з бюджетом (в частині ПДВ).
Сума податку, фактично сплачена у попередніх податкових періодах, яку включено до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та яка не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування протягом попередніх податкових періодів або не погашала податкові зобов'язання наступних звітних періодів і залишилася при цьому в сумі від'ємного значення звітного періоду, може відображатися в колонці 4 додатка 2 до декларації з ПДВ “Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду”. Підсумкове значення колонки 4 переноситься до рядка 2 додатка 3 до декларації з ПДВ “Розрахунок суми бюджетного відшкодування”.
Отже, платник податку має право за наявності належним чином оформленої ВМД включити до рядка 2 додатка 3 до декларації з ПДВ суми ПДВ, що сплачені при розмитненні імпортованих това рів коштами, незалежно від дати такої сплати.
ВІДПОВІДЬ 4. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20% від звичайної ціни на такі товари (послуги) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).
Визначальними чинниками при формуванні платником ПДВ податкового кредиту є:
придбання (виготовлення) ним товарів;
використання придбаних товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Отже, на дату розірвання договору у покупця - платника ПДВ виникає необхідність самостійного перегляду раніше сформованого податкового кредиту, оскільки фактично товар не буде придбано та використано в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Зменшення податкового кредиту буде враховуватися при формуванні податкового кредиту податкового періоду, протягом якого було розірвано договір купівлі-продажу (рядок 10.1 декларації з ПДВ).
Якщо коригування податкового кредиту відбувається у наступних податкових періодах (рядок 16.3 декларації з ПДВ), то до платника ПДВ застосовуються санкції, встановлені чинним законодавством.
ВІДПОВІДЬ 5. Об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів і послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України (пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 168/97-ВР).
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається вартість утраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Згідно з п. 4.1 ст. 4 Закону № 168/97-ВР база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), відповідно до законів України з питань оподаткування (за винятком ПДВ, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).
Таким чином, кошти, отримані як відшкодування збитків за пошкодження або знищення майна, включаються до бази оподаткування ПДВ.
Перелік використаних нормативних документів:
Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-ІV (зі змінами та доповненнями, за текстом - Господарський кодекс)
Закон України № 168/97-ВР від 03.04.97 р. “Про податок на додану вартість” (зі змінами та доповненнями)
Закон України № 2759-III від 04.10.2001 р. “Про поштовий зв'язок” (зі змінами та доповненнями)
Постанова № 270 Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. “Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку”
Постанова № 271 Кабінету Міністрів України від 26.02.99 р. “Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини” (зі змінами та доповненнями)
Постанова № 492 Правління Нацбанку України від 12.11.2003 р. “Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах” (зареєстровано в Мін'юсті України 17.12.2003 р. за № 1172/8493, зі змінами та доповненнями, за текстом - Інструкція № 492)
Постанова № 573 Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 р. “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 р. № 271 і від 12 травня 1999 р. № 805”
Наказ Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта” № 211 від 12.05.2006 р. “Про затвердження та введення в дію Порядку пересилання поштових відправлень” (за текстом - Порядок № 211)
Наталія БОНДАРЕНКО,
оглядач “Вісника”,
за сприяння:
Юрія ЛАПШИНА,
директора Департаменту
Ганни
БІЛОЦЕРКІВСЬКОЇ,
заступника директора
Департаменту -
начальника відділу
методології,
та Ірини НИКОНЧУК,
головного державного
податкового ревізора-
інспектора відділу
адміністрування ПДВ
“Вісник податкової служби України” № 33 вересень 2009 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)