КОНСУЛЬТУЄ ФОНД СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ІНВАЛІДІВ УКРАЇНИ

Соціальний захист громадян

Відповідно до ст. 2 Закону № 875-ХІІ інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм або з уродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності, необхідності в соціальній допомозі і захисті.

У ст. 19 Закону № 875-ХІІ зазначено, що для всіх підприємств (установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю) установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу і забезпечують працевлаштування інвалідів.

ПИТАННЯ 1. Чи накладаються адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів на приватних підприємців?

ПИТАННЯ 2. Чи має право інвалід пенсійного віку з відповідною професійною підготовкою влаштуватися на роботу на підприємство?

ПИТАННЯ 3. Які пільги передбачено для інвалідів ІІ групи загального захворювання, зокрема чи мають вони право на пільговий проїзд у транспорті?

ПИТАННЯ 4. Чи можна вважати виконаним норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, якщо інвалідом є фізична особа, яка використовує найману працю, і як в такому випадку заповнювати Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів (ф. №10-ПІ)?

ПИТАННЯ 5. Чи несуть відповідальність посадові особи, що використовують найману працю, за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів?

ВІДПОВІДЬ 1. Згідно зі ст. 19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ст. 20 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Отже, фізична особа - підприємець, що використовує найману працю, повинна сплачувати адміністративно-господарські санкції до відділення Фонду соціального захисту інвалідів, якщо у неї середньо-облікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлена нормативом, передбаченим ст. 19 Закону № 875-ХІІ.

ВІДПОВІДЬ 2. Статтею 1 Закону № 3721-ХІІ передбачено, що держава гарантує кожному громадянину похилого віку реалізацію права на працю відповідно до професійної підготовки, трудових навичок із урахуванням стану здоров'я. Слід зазначити, що громадянами похилого віку визнаються: чоловіки у віці 60 років і жінки у віці 55 років і старші, а також особи, яким до досягнення загального пенсійного віку залишилося не більше півтора року.

У ст. 2 Закону № 3721-ХІІ зазначається, що громадяни похилого віку користуються всіма соціально-економічними і особистими правами і свободами, закріпленими Конституцією України, іншими законодавчими актами, та що дискримінація громадян похилого віку в галузі праці забороняється, а посадові особи, які порушують ці гарантії, притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. Зокрема, в ст. 43 Конституції України зазначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до ст. 11 Закону № 3721-ХІІ громадяни похилого віку мають право на працю нарівні з іншими громадянами, яке додатково гарантується державними цільовими програмами зайнятості населення.

Отже, з огляду на вищезазначені нормативно-правові акти можна дійти висновку, що відсутні будь-які обмеження для реалізації інвалідами права на працю, крім стану здоров'я, професійної підготовки та трудових навичок.

ВІДПОВІДЬ 3. Відповідно до Закону № 875-ХІІ для інвалідів II групи загального захворювання передбачено:

безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками за наявності медичних показань;

безплатне придбання лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування для інвалідів, які отримують пенсію, що не перевищує мінімального розміру пенсії, або державну соціальну допомогу, призначену замість пенсії;

50-відсоткову знижку вартості лікарських засобів, що відпускаються за рецептами лікарів при амбулаторному лікуванні;

безплатне або на пільгових умовах забезпечення технічними та іншими засобами (протезно-ортопедичними виробами, ортопедичним взуттям, засобами пересування, у тому числі кріслами-колясками з електроприводом, автомобілями, індивідуальними пристроями, протезами очей, зубів, щелеп, окулярами, слуховими і голосоутворювальними апаратами, сурдотехнічними засобами, мобільними телефонами та факсами для письмового спілкування, ендопротезами тощо) за наявності відповідного медичного висновку;

першочергове і пільгове встановлення квартирного телефону;

інвалідам І та II груп і сім'ям, у складі яких є два або більше інвалідів, оплата послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів за почасовим (похвилинним, посекундним) обліком їх тривалості встановлюється тільки за їх згодою;

безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім метрополітену і таксі), а також всіма видами приміського транспорту;

50-відсоткову знижку вартості проїзду на внутрішніх лініях (маршрутах) повітряного, залізничного, річкового та автомобільного транспорту в період з 1 жовтня по 15 травня.

Отже, пільговий проїзд надається за умови, якщо середньомісячний сукупний дохід сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищував величини доходу, який дає право на додаткову соціальну пільгу, збільшену на коефіцієнт 1,1 у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

ВІДПОВІДЬ 4. В Інструкції № 42 зазначено, що ф. № 10-ПІ заповнюють всі підприємства, установи і організації, у тому числі підприємства громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у яких працює за основним місцем роботи 8 і більше осіб. Даний звіт подається не пізніше 1 березня після звітного періоду.

Відповідно до пп. 3.1 п. 3 Інструкції № 42 у рядку 01 ф. № 10-ПІ відображається середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік, яка визначається відповідно до пп. 3.2 п. 3 Інструкції № 286.

Тобто якщо у фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності середньооблікова кількість штатних працівників за рік дорівнює 10, то вона повинна виконувати норматив, установлений частиною першою ст. 19 Закону № 875-ХІІ.

Крім того, необхідно зауважити, що відповідно до пп. 1.1 п. 1 Інструкції № 286 її дія поширюється на всіх юридичних осіб, їхні філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, а також на фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю.

Відповідно до пп. 3.2 п. З Інструкції № 42 у рядку 02 ф. № 10-ПІ відображається середньооблікова кількість штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, а фізична особа, яка використовує найману працю, якщо їй відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, збільшує показник рядка 02 на одиницю.

У рядку 03 ф. № 10-ПІ цієї Інструкції відображається кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених роботодавцем, відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, установленого ст. 19 Закону № 875-ХІІ (пп. 3.3 п. 3 Інструкції № 42).

Виходячи з вищезазначеного, якщо фізична особа, яка використовує найману працю, є інвалідом, то вважається, що вона виконала норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, та при заповнені ф. № 10-ПІ має відображати дані про себе у рядку 02 “Середньооблікова кількість штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність”.

ВІДПОВІДЬ 5. Згідно з частиною другою ст. 188-1 КпАП невиконання посадовою особою, яка користується правом приймати на роботу і звільняти з роботи, фізичною особою, яка використовує найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання до Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів, тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів затверджено постановою № 70.

Статтею 255 вищезазначеного Кодексу визначено, що Мінпраці та соціальної політики України та його органи при виявленні правопорушення складають протокол про адміністративне правопорушення, який є юридичною підставою для звернення до суду.

Отже, на посадову особу, яка користується правом приймати на роботу і звільняти з роботи, фізичну особу, яка використовує найману працю, накладається адміністративний штраф від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Перелік використаних нормативних документів:

Конституція України № 254к/96-ВР від 28.06.96 р. (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 08.12.2004 р. № 2222-ІV)

Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х (зі змінами та доповненнями, за текстом - КпАП)

Закон України № 875-ХІІ від 21.03.91 р. “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (зі змінами та доповненнями)

Закон України № 3721-ХІІ від 16.12.93 р. “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” (зі змінами та доповненнями)

Постанова Кабінету Міністрів України №70 від 31.01.2007 р. “Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”

Наказ №42 Мінпраці та соціальної політики України від 10.02.2007 р. “Про затвердження форми звітності № 10-ПІ (річна) “Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів” та Інструкції щодо заповнення форми звітності № 10-ПІ (річна) “Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів” (зареєстровано в Мін'юсті України 13.02.2007 р. за № 117/13384, зі змінами та доповненнями, внесеними наказом Мінпраці та соціальної політики України від 12.11.2008 р. № 527, за текстом - Інструкція № 42)

Наказ №286 Держкомстату України від 28.09.2005 р. “Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників” (зареєстровано в Мін'юсті України 30.11.2005 р. за № 1442/11722, зі змінами та доповненнями, внесеними наказом Держкомстату України від 05.10.2006 р. № 466, за текстом - Інструкція № 286)

Інна ПЕТРЕНКО,
оглядач “Вісника”,
за сприяння
Юлії ІВАНКЕВИЧ,
завідувача
юридичного сектора
Фонду

“Вісник податкової служби України” № 33 вересень 2009 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)


Документи що посилаються на цей