ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ
16.10.2009 N 22736/7/24-0117

Щодо використання додаткових джерел погашення
податкового боргу за рішенням органу стягнення

З метою впровадження вимог наказу ДПАУ від 12.08.2009 р. N 434 (далі - наказ N 434), зареєстрованого у Мін'юсті України 03.09.2009 р. за N 826/16842, яким внесено зміни до Порядку використання додаткових джерел погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення, затвердженого наказом ДПАУ від 19.09.2003 р. N 439 (далі - Порядок), ДПАУ зазначає таке.

Відповідно до пп. 7.4.1 ст. 7 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон N 2181) у разі, коли заходи з продажу активів платника податків за рішенням органу стягнення не привели до повного погашення суми податкового боргу, додатковим джерелом його погашення органом стягнення може бути визначено продаж активів платника податків, попередньо переданих ним у тимчасове користування чи розпорядження іншим особам відповідно до норм цивільно-правових договорів, або сума заборгованості інших осіб перед платником податків, право на вимогу якої переводиться на орган стягнення, включаючи право на отримання основної суми депозиту або кредиту, а також доходу за ними.

Тобто дебіторська заборгованість як додаткове джерело погашення податкового боргу може бути використана лише після застосування органом стягнення заходів з продажу активів боржника та документального підтвердження проведення таких заходів.

Наказом N 434 внесені зміни та доповнення до п. 4.9, 4.10 та 4.15 глави 4 Порядку, якими відповідно до Закону України від 04.12.90 р. N 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" передбачено право органів ДПС (за умови додержання положень пп. 7.4.1 ст. 7 Закону N 2181) подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна (дебіторської заборгованості право на вимогу якої переведено на органи ДПС).

Відповідно до п. 4.5 глави 4 Порядку переведення на орган стягнення платником податків прав вимоги боргу (дебіторської заборгованості), що випливає з відносин платника податків з дебітором, здійснюється на основі договору переведення права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків (далі - Договір), укладеного у письмовій формі між платником податків та податковим органом.

Обов'язковою умовою для звернення органу ДПС до суду з позовом про стягнення дебіторської заборгованості платника податків є наявність вказаного Договору.

Органи ДПС можуть звертатися до суду з позовом про стягнення дебіторської заборгованості платника податків у разі переведення права вимоги такої дебіторської заборгованості на орган стягнення лише за умови укладення у письмовій формі такого Договору між платником податків та податковим органом, як це передбачено Порядком.

З метою ефективної організації здійснення заходів із забезпечення погашення податкового боргу платника податків при зверненні до суду про стягнення заборгованості перед бюджетом (дебіторської заборгованості, право на вимогу якої переведено на органи ДПС), а також запобігання додатковим витратам, пов'язаним із проведенням таких заходів, ДПАУ рекомендує враховувати таке:

при укладенні Договору необхідно приділяти увагу стану і періоду дебіторської заборгованості, на яку може поширюватися право податкової застави і яка може бути визначена предметом такого Договору;

примусовому стягненню підлягає лише прострочена дебіторська заборгованість, а для реалізації дебіторської заборгованості третій особі - така заборгованість може бути поточною;

не може бути укладений Договір щодо дебіторської заборгованості, яка оформлена векселями;

виходячи із строків позовної давності, встановлених ст. 257 ЦКУ ( 435-15 ), термін до закінчення стягнення такої заборгованості не повинен бути меншим одного року, тобто термін дебіторської заборгованості повинен складати не більше двох років;

недоцільно укладати Договір, якщо Дебітор перебуває у процедурах банкрутства.

З урахуванням вимог Порядку у пакеті матеріалів, які надаються підрозділом погашення прострочених податкових зобов'язань до юридичного підрозділу для підготовки позовної заяви до суду про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами у рахунок погашення податкового боргу платника податків, мають бути передбачені належним чином завірені копії документів:

рішення податкового органу про залучення додаткових джерел погашення податкового боргу платника податків за формою, наведеною у додатку 1 до Порядку;

Договору, укладеного між платником податків (боржником) та органом ДПС (примірний зразок Договору додається);

документів щодо правочину, укладеного платником податків (боржником) з контрагентом, на підставі якого виникла дебіторська заборгованість (прострочена кредиторська заборгованість контрагента перед боржником);

документів, які підтверджують виконання боржником зобов'язань перед контрагентом за господарським договором (накладні, довіреності, акти приймання-передачі, акти виконаних робіт та ін.);

актів звірки заборгованості між боржником (кредитором) та його контрагентом (дебітором) або відповідних актів зустрічної перевірки, складених органом ДПС;

повідомлення боржнику (дебітору) про заміну особи у зобов'язанні. Вказане повідомлення направляється Дебітору боржником та органом державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після підписання Договору;

претензій (за наявності), інших вимог про оплату з доказами про відправлення або вручення;

листів боржнику, відповідей на претензії (за наявності).

Зазначений перелік документів не є вичерпним.

Щодо підготовки матеріалів та супроводження справ у судах, то згідно з пп. 2.3.1 п. 2.3 "Організація роботи при супроводженні справ у судах за позовами органів ДПС" додатка 4 до наказу ДПАУ від 22.02.2008 р. N 106 "Про організацію роботи юридичних підрозділів в органах державної податкової служби" із змінами та доповненнями (далі - Наказ N 106) за наявності підстав та обґрунтованості вимог органу ДПС відповідний структурний підрозділ готує та передає керівнику органу ДПС службову записку щодо необхідності направлення позовної заяви разом з повним пакетом документів (належним чином завірених), необхідних для підготовки та направлення позовної заяви.

Юридичний підрозділ надає правову оцінку документам, наданим відповідними структурними підрозділами органів ДПС, щодо належності, обґрунтованості, повноти та законності (пп. 2.1.5 додатка 4 до Наказу N 106).

Процесуальні документи, що направляються до суду, підписуються керівником або представником органу ДПС (працівником юридичного підрозділу, відповідальним за супроводження судової справи), уповноваженим у встановленому законодавством порядку (пп. 2.1.7 додатка 4 до Наказу N 106).

Направлення до загальних і спеціальних судів процесуальних документів іншими підрозділами органів ДПС, крім юридичних і слідчих (у передбачених законом випадках) підрозділів, самостійне представництво без узгодження з юридичною службою та захист інтересів ОДПС у судах без участі працівників юридичних підрозділів забороняється (пп. 2.1.7 додатка 4 до Наказу N 106).

Крім того, відповідно до пп. 2.1.3 додатка 4 до Наказу N 106 представництво інтересів органів ДПС у судах здійснюється працівниками юридичних підрозділів та у передбачених цим Порядком випадках - за участі працівників інших структурних підрозділів органів ДПС, уповноважених на це в установленому законом порядку.

Зазначене довести до підпорядкованих органів ДПС України.

Заступник Голови О.Матвєєв


Документи що посилаються на цей