Посилено відповідальність
за порушення законодавства про рекламу

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 р. № 980 внесено зміни до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 693 (за текстом - Порядок № 693).

Слід зазначити, що цей Порядок регулює питання накладення уповноваженими особами Держспожив-стандарту України і його територіальних органів в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету України і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав).

Відповідальність за порушення законодавства про рекламу передбачено ст. 27 Закону України від 03.07.96 р. № 270/96-ВР “Про рекламу”.

Відповідальність може бути дисциплінарна, цивільно-правова, адміністративна та кримінальна. Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть як рекламодавці (особи, які є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження), так і виробники (особи, які повністю або частково здійснюють виробництво реклами) та розповсюджувачі реклами (особи, які здійснюють розповсюдження реклами).

Відповідно до п. 2 Порядку № 693 з урахуванням змін, внесених постановою № 980, штрафи накладаються у таких розмірах:

п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами - на рекламодавців, винних у замовленні рекламної продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; наданні виробнику реклами недостовірної інформації, необхідної для її виготовлення; замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо вона розповсюджується ними самостійно;

п'ятикратної вартості виготовлення реклами - на виробників реклами, винних у порушенні прав третіх осіб під час її виготовлення;

п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами - на розповсюджувачів реклами, винних у порушенні порядку її розповсюдження та розміщення;

100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.) - на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за ненадання або надання свідомо неправдивої інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, її виготовлення та/або розповсюдження.

У разі повторного вчинення перелічених порушень протягом року штраф накладається у подвійному розмірі. Якщо неможливо встановити вартість реклами, розповсюдженої з порушенням вимог законодавства про рекламу, то на рекламодавців і розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100 грн.).

Зупинимось на змінах, внесених постановою № 980 щодо порушення законодавства про рекламу.

Стосовно лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації відтепер штрафи накладаються на рекламодавців, винних у:

замовленні розповсюдження реклами цілительства на масову аудиторію та нових методів профілактики, діагностики, реабілітації та лікарських засобів, які перебувають на розгляді в установленому порядку, але ще не допущені до застосування;

відсутності у рекламі вимоги щодо необхідності консультування з лікарем перед застосуванням лікарського засобу;

відсутності у рекламі про послуги народної медицини (цілительства) інформації про осіб, які їх надають, про номер, дату видачі Мінохорони здоров'я України або уповноваженим ним органом спеціального дозволу на заняия народною медициною (цілительством) та найменування органу, який видав такий дозвіл;

рекламування послуг народної медицини (цілительства) та осіб, які їх надають без спеціального дозволу на заняття народною медициною (цілительством), виданого Мінохорони здоров'я України або уповноваженим ним органом.

Щодо реклами алкогольних напоїв, тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими вони випускаються, то Порядок № 693 доповнено нормами, відповідно до яких штрафи накладаються на рекламодавців, винних у:

розповсюдженні реклами алкогольних напоїв, тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими вони випускаються, шляхом використання засобів зовнішньої реклами, а також внутрішньої реклами (за винятком розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, в яких такий товар реалізується чи надається споживачеві), а також розміщення реклами зазначених напоїв і виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими вони випускаються, на перших і останніх сторінках газет, обкладинках журналів та інших видань, в усіх виданнях для дітей та юнацтва, на сторінках для дітей та юнацтва усіх друкованих видань та на товарах, призначених переважно для осіб віком до 18 років;

розміщенні реклами тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими вони випускаються, на транспорті, а також реклами алкогольних напоїв, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, на зовнішніх та внутрішніх поверхнях транспортних засобів загального користування та метрополітену;

рекламуванні алкогольних напоїв, тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими вони випускаються, шляхом проведення заходів рекламного характеру (крім спеціальних виставкових заходів алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів);

поширенні у телепередачах будь-якої інформації рекламного характеру, яка подається у вигляді дикторського тексту та/або звукового супроводу, про спонсора-виробника алкогольних напоїв, його ім'я (найменування) та/або знак для товарів і послуг, що належить спонсору.

Слід зазначити, що, враховуючи статистичні дані про стрибок пивного алкоголізму в Україні, законодавці внесли важливі зміни до Порядку № 693, відповідно до яких накладаються штрафи на рекламодавців пива та/або напоїв, що виготовляються на його основі, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються пиво та/або такі напої, винних у розміщенні в рекламі зображень популярних осіб або інформації, яка є прямим чи опосередкованим схваленням такими особами вживання пива та напоїв, виготовлених на його основі.

Щодо реклами цінних паперів слід зазначити, що за використання в рекламі інформації про дохід за цінними паперами або величину отриманого емітентом у минулому прибутку без зазначення того, що такий прибуток не є гарантією отримання доходів у майбутньому, накладаються штрафи на рекламодавців.

Порядок № 693 доповнено новим пунктом 7-1, яким визначено дії, що вважаються порушенням законодавства про рекламу сфери будівництва. Так, за рекламу об'єктів будівництва з метою продажу житлових або нежитлових приміщень, зокрема пов'язаних із залученням коштів населення, штрафи накладаються на рекламодавців, винних у недотриманні встановлених вимог до змісту реклами, а саме: відсутність у рекламі зазначених об'єктів будівництва відомостей про номер ліцензії (дозволу) на продовження будівельної діяльності, дату її видачі та найменування органу, який видав таку ліцензію (дозвіл).

Штрафи також накладаються на рекламодавців у разі, коли вони розповсюджують рекламу самостійно, і на розповсюджувачів реклами об'єктів будівництва з метою продажу житлових або нежитлових приміщень, зокрема пов'язаних із залученням коштів населення, винних у порушенні порядку розповсюдження та розміщення реклами, а саме у рекламуванні зазначених об'єктів за відсутності у відповідних осіб ліцензії (дозволу) на провадження будівельної діяльності та дозволу на проведення будівельних робіт на конкретному об'єкті, що рекламується.

Нагадаємо про порядок накладення штрафів. Накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право голова Держспоживстандарту України, його заступники, начальники територіальних органів Комітету та їх заступники. При цьому рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і більше приймається виключно уповноваженою посадовою особою Держспоживстандарту України.

Слід звернути увагу на те, що перевірки одного і того самого підприємства, проведені територіальними органами у справах захисту прав споживачів та державними центрами стандартизації, метрології та сертифікації Держспоживстандарту України, не вважаються повторними, оскільки охоплюють різні сфери діяльності суб'єктів господарювання. Така позиція підтверджується листом Держспоживстандарту України від 13.09.2006 р. № 8104-3-11/18.

Підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету України, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або Держспоживстандарту України і його територіальних органів.

Протокол про порушення законодавства про рекламу подається до Держспоживстандарту України або його територіальних органів за місцем вчинення порушення. Протокол розглядається у місячний термін.

Після цього Держспоживстандарт України повідомляє рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи. Зазначені особи, винні у порушенні вимог Закону про рекламу, зобов'язані у триденний термін з дня отримання повідомлення про виявлення порушення надати до відповідного управління Держспоживстандарту України такі документи:

свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності;

документально підтверджену вартість реклами (договір, рахунок-фактуру, акт виконаних робіт, завірений печаткою підприємства та підписом керівника).

Сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства. Спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів вправі звертатися до суду з позовами про стягнення штрафу за порушення порядку виготовлення та розповсюдження реклами. Передбачені Цивільним кодексом України строки позовної давності до відповідних правовідносин не застосовуються.

Оксана КИРІЄНКО,
оглядач “Вісника”

“Вісник податкової служби України” № 39 жовтень2009 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)


Документи що посилаються на цей