КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Департамент адміністрування податку на додану вартість
Податок на додану вартість
Інформаційна діяльність - це сукупність дій, спрямованих на задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави.
Правові основи одержання, використання, поширення та зберігання інформації визначено Законом № 2657-ХІІ, який закріплює право особи на інформацію в усіх сферах суспільного і державного життя України, а також визначає систему інформації, її джерела, статус учасників інформаційних відносин, регулює доступ до інформації та забезпечує її охорону, захищає особу і суспільство від неправдивої інформації.
З метою задоволення цих потреб органи державної влади та органи місцевого і регіонального самоврядування створюють інформаційні служби, системи, мережі, бази і банки даних. Держава гарантує свободу інформаційної діяльності в цих напрямах усім громадянам та юридичним особам у межах їх прав і свобод, функцій і повноважень.
Основними видами інформаційної діяльності є одержання, використання, поширення та зберігання інформації. Під одержанням інформації розуміють набуття, придбання, накопичення відповідно до чинного законодавства України документованої або публічно оголошуваної інформації громадянами, юридичними особами або державою. Використання інформації - це задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави. Поширення інформації - це розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації.
Одержання, використання, поширення та зберігання документованої або публічно оголошуваної інформації здійснюється у порядку, передбаченому зазначеним Законом та іншими законодавчими актами в галузі інформації.
Інформаційна продукція та інформаційні послуги громадян і юридичних осіб, які здійснюють інформаційну діяльність, можуть бути об'єктами товарних відносин, що регулюються чинним цивільним та іншим законодавством.
ПИТАННЯ 1. У підприємства, що переходить із загальної системи оподаткування на єдиний податок за ставкою 10%, рахуються на балансі основні засоби групи 1 - торговельні кіоски, які було збудовано підрядниками - як платниками, так і не платниками ПДВ, та використано матеріали, придбані з ПДВ та без ПДВ (у неплатників). Отже, віднесена до податкового кредиту сума ПДВ за зазначеними основними засобами відповідає значно меншій питомій вазі, ніж 20%. Нормою п. 9.8 ст. 9 Закону № 168/97-ВР установлено обов'язкове збільшення податкових зобов'язань за основними фондами, за якими нараховано податковий кредит. Чи правильним у даному випадку є нарахування податкових зобов'язань лише на ту складову вартості, що відповідає витратам, за якими було нараховано податковий кредит ?
ПИТАННЯ 2. Державне підприємство, яке отримує фінансування з державного бюджету (субсидії), здійснює послуги зі збирання, обробки, підготовки та розповсюдження офіційної та іншої суспільне актуальної інформації, випуску та розповсюдження новин, фото-, відео- та іншої аудіовізуальної інформаційної продукції. Який порядок обкладання ПДВ зазначених операцій ?
ПИТАННЯ 3. Який порядок податкового обліку з ПДВ, зокрема формування податкового кредиту, в разі отримання субвенцій з державного бюджету для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію ?
ПИТАННЯ 4. Як обкладаються ПДВ на автостанціях операції з реалізації пасажирам за дорученням перевізника квитків на перевезення ?
ПИТАННЯ 5. Чи підлягає обкладанню ПДВ вартість робіт з проведення державної землевпорядної експертизи ?
ВІДПОВІДЬ 1. Згідно з Указом № 727/98 суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з таких ставок єдиного податку:
6% суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору - в разі сплати ПДВ згідно із Законом № 168/97-ВР;
10% суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, - в разі включення ПДВ до складу єдиного податку.
Отже, суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок за ставкою 10%, не є платником ПДВ.
Якщо особа реєструється як платник єдиного податку за ставкою 10%, то відповідно до п. 9.8 ст. 9 Закону № 168/97-ВР її свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ анулюється.
Платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації рахуються товарні залишки або основні фонди, щодо яких було нараховано податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.
З метою обкладання ПДВ звичайні ціни розуміють та застосовують за правилами, визначеними п. 1.20 ст. 1 Закону № 334/94-ВР (п. 1.18 ст. 1 Закону № 168/97-ВР).
Отже, оскільки умовний продаж визнається не за окремими видами робіт, послуг, які є складовими вартості збудованих основних фондів, а за об'єктом у цілому, і згідно із Законом № 168/97-ВР умовний продаж здійснюється за звичайними цінами, то в даному випадку податкові зобов'язання визначаються виходячи із залишкової (балансової) вартості, але не нижче за звичайні ціни.
ВІДПОВІДЬ 2. Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 168/97-ВР об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.
Перелік операцій, що не є об'єктом оподаткування, визначено п. 3.2 ст.3 зазначеного Закону.
Зокрема, відповідно до пп. 3.2.6 п. 3.2 ст. 3 Закону № 168/97-ВР не є об'єктом оподаткування операції з оплати вартості державних платних послуг, які надаються фізичним або юридичним особам органами виконавчої влади і місцевого самоврядування та обов'язковість отримання (поставки) яких встановлюється законодавством, включаючи плату за реєстрацію, отримання ліцензії (дозволу), сертифікатів у вигляді зборів, державного мита тощо.
Для застосовування норми цього підпункту необхідно одночасне виконання таких вимог:
послуги повинні бути державними і надаватися органом виконавчої влади;
послуги, які надаються, мають бути платними;
обов'язковість отримання фізичними і юридичними особами послуг повинна встановлюватися законодавством;
кошти за надані послуги у повному обсязі мають надходити до бюджету.
Згідно з пп. 3.2.7 п. 3.2 ст. З Закону № 168/97-ВР не є об'єктом оподаткування операції з виплати у грошовій формі заробітної плати (іншим прирівняним до неї виплатам), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи фондів загальнообов'язкового соціального страхування (крім тих, що надаються у майновій формі).
У Роз'ясненнях щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджених наказом № 194, зокрема, зазначено, що під субсидіями розуміють всі невідплатні поточні виплати підприємствам, які не передбачають компенсації у вигляді спеціально обумовлених витрат або товарів та послуг і обміну на проведені платежі, а також видатки, пов'язані з відшкодуванням збитків державних підприємств.
Враховуючи зазначене, а також те, що послуги державного підприємства зі збирання, обробки, підготовки і розповсюдження офіційної та іншої суспільне актуальної інформації, випуску та розповсюдження новин, фото-, відео- та іншої аудіовізуальної інформаційної продукції не є державними платними послугами у розумінні пп. 3.2.6 п. 3.2 ст. 3 Закону № 168/97-ВР і їх фінансування не відповідає визначенням, наведеним у пп. 3.2.7 п. 3.2 ст. 3 цього Закону, то надання таких послуг є об'єктом обкладання ПДВ, а фінансування виконання зазначених послуг вважається їх оплатою за рахунок коштів державного бюджету.
При цьому базою оподаткування згідно зі ст. 4 Закону № 168/97-ВР є вартість наданих послуг, визначена в бюджетному кошторисі Укрінформу.
Датою визначення податкових зобов'язань для товарів (робіт, послуг), які оплачуються за рахунок бюджетних коштів відповідно до пп. 7.3.5 п. 7.3 ст. 7 цього Закону, є дата надходження таких коштів на рахунок державного підприємства або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому вигляді.
ВІДПОВІДЬ 3. Роз'яснення щодо порядку застосування норм податкового законодавства з ПДВ до операцій, пов'язаних з отриманням субвенцій з бюджету на погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, які здійснювалися на підставі постанов № 705 та № 440, надано у листі № 16715/7/16-1517.
Податковий кредит у платників, які отримали зазначені субвенції як різницю в тарифах на теплову енергію, формується за загальновстановленими правилами, а саме. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8 Закону № 168/97-ВР, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пп. 7.4.2 п 7.4 ст. 7 цього Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, що призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.
Відповідно до пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР у разі коли виготовлені та/або придбані товари (роботи, послуги) частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.
А тому право на податковий кредит щодо придбаних товарів (робіт, послуг) підприємство має лише в розмірі, який відповідає частці використання таких придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях.
Отже, формування податкового кредиту під час проведення розрахунків з постачальниками за рахунок субвенцій з державного бюджету, які призначено для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на •теплову енергію, платником має здійснюватися з урахуванням частки використання оплачених товарів (послуг) в оподатковуваних операціях, а не залежно від джерела надходження коштів за поставлені товари (послуги).
ВІДПОВІДЬ 4. Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 168/97-ВР об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів (послуг) на митній території України.
Підпунктом 5.1.13 п. 5.1 ст. 5 цього Закону визначено, що звільняються від обкладання ПДВ операції з надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом (крім таксомоторів) у межах населеного пункту, тарифи на які регулюються органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, визначеної законом.
Усі інші операції з надання послуг з перевезення пасажирів на митній території України, крім перелічених вище звільнених від оподаткування операцій, підлягають обкладанню ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20%.
Обкладання ПДВ при проведенні операцій у межах договорів поруки, доручення, комісії здійснюється у порядку, передбаченому п. 4.7 ст. 4 Закону № 168/97-ВР.
Базою оподаткування ПДВ на автостанціях за операціями з продажу квитків є вартість пасажирського квитка. Відповідно до п. 1.3 ст. 1 зазначеного Закону автобусна станція, утримуючи з пасажира ПДВ у складі вартості квитка, зобов'язана внести його до бюджету. При цьому розрахунок суми, що підлягає сплаті до бюджету автостанцією, здійснюється виходячи з різниці між загальною сумою ПДВ, отриманою від пасажирів у складі вартості квитків, та сумою податку, перерахованого перевізнику, за дорученням якого продаються квитки (за умови, що таким перевізником є особа, зареєстрована платником ПДВ), і сумою податку з товарів (послуг), придбаних автостанцією з метою використання їх для надання послуг з продажу квитків.
Якщо перевізниками виступають особи, не зареєстровані платниками ПДВ, то до бюджету автобусною станцією вноситься сума податку, що дорівнює різниці між загальною сумою ПДВ, отриманою від пасажирів у складі вартості квитків, та сумою податку з товарів (послуг), придбаних автостанцією з метою використання їх для надання послуг з продажу квитків.
У разі якщо автобусні станції отримують окремо винагороду за надані послуги, то зазначена сума обкладається ПДВ у загальному порядку.
Водночас слід зазначити, що і норми Закону № 168/97-ВР, і вищезазначений порядок оподаткування операцій з продажу квитків застосовуються автобусними станціями, які зареєстровані платниками ПДВ, і не поширюються на суб'єктів підприємницької діяльності, які застосовують спрощену систему оподаткування (юридичні особи, які сплачують єдиний податок за ставкою 10%, та фізичні особи, які сплачують єдиний податок) і не є платниками ПДВ (абзац другий п. 11.42 ст. 11 цього Закону).
ВІДПОВІДЬ 5. Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст.3 Закону № 168/97-ВР об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.
Виключення з об'єкта оподаткування складають операції, визначені п. 3.2 ст.3 цього Закону.
Зокрема, згідно з пп. 3.2.6 п. 3.2 ст. З Закону № 168/97-ВР не є об'єктом оподаткування операції з оплати вартості державних платних послуг, які надаються фізичним або юридичним особам органами виконавчої влади і місцевого самоврядування та обов'язковість отримання (поставки) яких установлюється законодавством, включаючи плату за реєстрацію, отримання ліцензії (дозволу), сертифікатів у вигляді зборів, державного мита тощо.
Тобто при застосуванні зазначеної норми Закону необхідне виконання одночасно таких умов:
державні платні послуги повинні надаватися фізичним або юридичним особам;
державні платні послуги мають надаватися органами виконавчої влади чи місцевого самоврядування;
обов'язковість отримання (поставки) державних платних послуг установлена законодавством;
платежі за надання державних послуг зараховуються до бюджету.
Крім того, відповідно до пп. 5.1.19 п. 5.1 ст. 5 Закону № 168/97-ВР звільняються від обкладання ПДВ операції з безоплатної приватизації житлового фонду, включаючи місця загального користування (у тому числі підвали та горища) у багатоквартирних будинках, присадибних ділянок та земельних паїв відповідно до законодавства, а також з надання послуг, отримання яких згідно з законодавством є передумовою приватизації такого житлового фонду, присадибних ділянок та земельних паїв.
Перелік послуг (робіт), одержання яких є обов'язковою передумовою приватизації земельних ділянок і земельних паїв, операції з продажу яких звільняються від обкладання ПДВ, наведено у листі № 14-13-4/2300, надісланому регіональним податковим органам до відома та використання у практичній роботі листом № 8305/7/16-120.
Відповідно до листа № 14-13-4/2300 виходячи з положень Земельного кодексу такими операціями (роботами) є:
розробка проектів відведення земельних ділянок громадянам у приватну власність для будівництва й обслуговування житлового будинку і господарських будівель (присадибна ділянка);
розробка технічної документації щодо складання державних актів на право приватної власності на землю громадянам, яким передано земельні ділянки для будівництва й обслуговування житлового будинку і господарських будівель (присадибна ділянка);
складання схеми розподілу земель колективної власності на земельні частки (паї) з метою їх приватизації громадянами;
розробка технічної документації зі складання державних актів на право приватної власності на землю громадянам, що мають бажання одержати свою земельну частку (пай) у натурі (на місцевості);
заповнення бланків державних актів на право приватної власності на землю.
Операції з поставки інших послуг (робіт), на які не поширюється дія вищезазначених норм, підлягають обкладанню ПДВ у загальному порядку за ставкою 20%.
Перелік використаних нормативних документів:
Закон України № 168/97-ВР від 03.04.97 р. “Про податок на додану вартість” (зі змінами та доповненнями)
Закон України № 334/94-ВР від 28.12.94 р. “Про оподаткування прибутку підприємств” (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями)
Закон України № 1955-ІV від 01.07.2004 р. “Про транспортно-експедиторську діяльність”
Закон України № 2657-ХІІ від 02.10.92 р. “Про інформацію” (зі змінами та доповненнями)
Указ Президента України № 727/98 від 03.07.98 р. “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” (зі змінами та доповненнями)
Постанова Кабінету Міністрів України №440 від 25.04.2008 р. “Про реалізацію статті 54 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (зі змінами та доповненнями)
Постанова Кабінету Міністрів України №705 від 22.05.2006 р. “Про затвердження Порядку перерахування у 2006 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах” на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення” (зі змінами та доповненнями)
Наказ Держказначейства України №194 від 04.11.2004 р. “Про затвердження Роз'яснень щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Роз'яснень щодо застосування класифікації кредитування бюджету” (зі змінами та доповненнями)
Лист Держкомзему України №14-13-4/2300 від 06.06.2000 р. “Про звільнення від оподаткування операцій з надання послуг (робіт), одержання яких відповідно до чинного законодавства є обов'язковою передумовою приватизації земельних ділянок і земельних паїв”
Лист ДПА України №8305/7/16-120 від 15.06.2000 р. “Про надіслання листа Держкомзему, у якому наведено перелік послуг (робіт), одержання яких є обов'язковою передумовою приватизації земельних ділянок і земельних паїв, операції з продажу яких звільняються від обкладання ПДВ”
Лист ДПА України №16715/7/16-1517 від 07.09.2006 р. “Щодо порядку застосування норм податкового законодавства з ПДВ до операцій, пов'язаних з отриманням субвенцій з бюджету на погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування”
Наталія БОНДАРЕНКО,
оглядач “Вісника”,
за сприяння:
Юрія ЛАПШИНА,
директора Департаменту,
Людмили КОСМІНОІ,
заступника директора
Департаменту,
та Алли КОКОНОВОЇ,
начальника відділу
розгляду звернень
“Вісник податкової служби України” № 40 жовтень2009 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)