КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Департамент погашення прострочених податкових зобов'язань
Погашення податкового боргу
Відповідно до Закону № 2181-III податкову заставу визначено як спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає в силу закону. У силу податкової застави орган стягнення має право в разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом.
Право податкової застави поширюється не на всі активи платника податків, а залежно від суми його податкового боргу.
Тому в разі виникнення права податкової застави таке право може поширюватися на активи платника податків, розмір яких не менший, ніж двократний розмір суми податкового боргу платника податків на день виникнення права податкової застави, включаючи розстрочені суми податкового боргу.
Правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна встановлюється з метою забезпечення виконання зобов'язань, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб щодо рухомого майна тощо.
Згідно із Законом № 1255-ІV обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.
Предметом обтяження може бути рухоме майно, не вилучене з цивільного обороту, на яке згідно із законодавством може бути звернено стягнення. Залежно від змісту обтяження предмет обтяження повинен належати боржнику або обтяжувачу на праві власності чи господарського відання.
У правочині, на підставі якого або у зв'язку з яким виникає обтяження, повинен визначатись опис предмета обтяження. У разі відсутності опису предмета обтяження чи якщо існуючий опис не дозволяє ідентифікувати предмет обтяження, таке обтяження є недійсним.
До акта опису включаються активи, у тому числі рухоме і нерухоме майно та цінні папери, які в подальшому можуть бути реалізовані в рахунок погашення податкового боргу на публічних торгах (шляхом проведення цільових аукціонів чи біржових торгів) або через організації роздрібної торгівлі.
ПИТАННЯ 1. Чи надсилається платнику податків повідомлення у разі зняття з реєстрації податкової застави ?
ПИТАННЯ 2. Чи може ДПІ розстрочити податкові зобов'язання з податку на прибуток товариства з обмеженою відповідальністю за і півріччя 2009 р. на суму 29 750 грн. ?
ПИТАННЯ 3. Підприємець, майно якого перебувало у податковій заставі, погасив борг. Коли припиниться дія податкової застави ?
ПИТАННЯ 4. Активи підприємства-боржника перебувають у податковій заставі, про що внесено запис до Реєстру. Операції з якими активами боржника в такому випадку підлягають узгодженню з податковим органом при здійсненні господарської діяльності - з описаними згідно з актом опису чи з усіма без винятку ?
ПИТАННЯ 5. Підприємством погашено податковий борг у повному обсязі. Після закінчення місяця підприємством отримано податкове повідомлення-рішення про нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податків. Чи потрібно узгоджувати з органом ДПС операції з відчуження активів протягом цього місяця ?
ВІДПОВІДЬ 1. Публічне обтяження, до якого належить податкова застава, припиняється на підставі рішення уповноваженого органу з дня набрання ним чинності. Крім того, публічне обтяження також припиняється внаслідок реалізації прав, що випливають із змісту такого обтяження згідно зі ст. 41 Закону № 1255-ІV.
Водночас вимогами цього Закону є те, що відомості про припинення публічного обтяження підлягають реєстрації протягом п'яти днів із дня його припинення, а обов'язок щодо здійснення реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження покладається на уповноважений орган або уповноважену ним особу.
Такі відомості про припинення обтяження реєструються на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи, що передбачено Порядком № 830, а саме: вони підлягають державній реєстрації протягом п'яти днів після його припинення.
Після отримання заяви обтяжувача реєстратор вносить до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (за текстом - Реєстр) відомості про припинення обтяження в день надходження заяви чи рішення уповноваженого органу. При цьому в разі припинення обтяження до Реєстру вносяться дата і номер заяви про припинення обтяження, дата внесення запису про припинення обтяження, підстава припинення обтяження, відомості про реєстратора.
При внесенні запису до Реєстру реєстратор видає обтяжувану один примірник витягу, а другий - надсилає платнику податків протягом п'яти днів.
Таким чином, у разі зняття з реєстрації податкової застави платнику податків надсилається повідомлення у вигляді витягу з Реєстру.
ВІДПОВІДЬ 2. Вимогами ст. 14 Закону № 2181-III передбачено, що у разі загрози виникнення податкового боргу платник податків може звернутися до податкового органу за розстроченням податкових зобов'язань, а орган ДПС, уповноважений приймати рішення про розстрочення, зобов'язаний задовольнити таку вимогу.
Розстроченням податкових зобов'язань є надання платнику податків бюджетного кредиту на основну суму його податкових зобов'язань без урахування сум пені під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеної згідно з п. 16.4 ст. 16 вищезазначеного Закону.
Водночас платник податків, який звертається до податкового органу із заявою про розстрочення податкових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого податкового зобов'язання.
Порядком № 378 визначено, що рішення про розстрочення приймається окремо за кожним платежем та у межах повноважень у кожному окремому випадку, а саме: ДПА України - без обмежень, ДПА у АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі - на суму не більше ніж 3 млн. грн., ДПІ - на суму не більш як 30 тис. грн.
Таким чином, відповідно до встановлених законодавчих правових норм рішення про розстрочення податкових зобов'язань з податку на прибуток на суму 29 750 грн. має прийматися на рівні ДПІ.
ВІДПОВІДЬ 3. Згідно з п. 8.1 ст. 8 Закону № 2181-III з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає відповідно до закону та не потребує письмового оформлення. Тобто з дати виникнення податкового боргу у органу ДПС виникає право податкової застави на активи платника податків.
Статтею 37 Закону № 1255-ІV визначено, що податкова застава є одним із видів публічних обтяжень. Правовий режим реєстрації обтяжень регулюється зазначеним Законом, Порядком № 830 та наказом № 73/5.
Згідно зі ст. 37 Закону № 1255-ІV публічне обтяження набирає чинності з моменту його реєстрації у Реєстрі.
Реєстрація податкової застави здійснюється протягом п'яти днів із дня винесення відповідного рішення, на підставі якого вона виникає. Обов'язок щодо здійснення реєстрації податкової застави покладається на уповноважений орган або особу, зазначені в рішенні уповноваженого органу (ст. 39 Закону № 1255-ІV).
Підпунктом 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону № 2181-III наведено перелік обставин, у разі настання яких активи платника податків звільняються з податкової застави. До зазначеного переліку віднесено і факт погашення платником податків податкового боргу. Відповідно до ст. 41 Закону № 1255-ІV відомості про припинення публічного обтяження, в тому числі податкової застави, підлягають реєстрації протягом п'яти днів із дня його припинення. З дня внесення таких відомостей до Реєстру припиняється дія податкової застави.
Таким чином, у разі відсутності у платника податків податкового боргу його активи звільняються з податкової застави і у визначений законодавством термін до Реєстру вносяться відповідні записи про припинення державної реєстрації публічного обтяження.
ВІДПОВІДЬ 4. Пунктом 1.17 ст. 1 Закону № 2181-III визначено, що податкова застава - спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає в силу закону. У силу податкової застави орган стягнення має право в разі не виконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому цим Законом.
Зміст і процедуру застосування податкової застави визначено ст. 8 Закону № 2181-III. Так, згідно з пп. 8.6.1 п. 8.6 зазначеної статті обов'язковому узгодженню з податковими органами підлягають операції з активами, що перебувають у податковій заставі.
Відповідно до Закону № 1255-ІV підтвердженням обтяження, до якого належить податкова застава, є дані Реєстру.
Водночас наказом № 385 передбачено, що перелік активів платника податків, на які поширюється право податкової застави, визначається на підставі акта опису, дані якого вносяться до вищезазначеного Реєстру.
Таким чином, обов'язок платника податків щодо узгодження операцій із заставними активами стосується лише тих активів, які перебувають у податковій заставі.
ВІДПОВІДЬ 5. Окремою нормою Закону № 2181-III встановлено, що платник податків, на активи якого поширюється право податкової застави, здійснює відчуження таких активів на підставі письмового узгодження з податковим органом.
Водночас відповідно до пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 цього Закону зупинення податкової застави здійснюється у разі отримання податковим органом копії платіжного документа, завіреного обслуговуючим банком, що засвідчує факт перерахування до бюджету повної суми податкового зобов'язання.
Також публічне обтяження, до якого належить податкова застава, припиняється на підставі рішення уповноваженого органу з дня набрання ним чинності та після надсилання реєстратором боржнику протягом п'яти днів другого примірника витягу із запису з Реєстру.
Таким чином, за умови якщо підприємством було погашено податковий борг в повному обсязі та внесено відповідний запис до Реєстру, платник податків не повинен узгоджувати з органом ДПС операції з відчуження активів, на які не поширюється право податкової застави.
Перелік використаних нормативних документів:
Закон України № 1255-ІV від 18.11.2003 р. “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” (зі змінами та доповненнями)
Закон України № 2181-III від 21.12.2000 р. “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (зі змінами та доповненнями)
Постанова Кабінету Міністрів України № 830 від 05.07.2004 р. “Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна” (зі змінами та доповненнями, за текстом - Порядок № 830)
Наказ Мін'юсту України № 73/5 від 29.07.2004 р. “Про затвердження Інструкції про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв” (зареєстровано в Мін'юсті України 29.07.2004 р. за № 942/9541, зі змінами та доповненнями)
Наказ ДПА України № 385 від 06.07.2006 р. “Про затвердження податкового роз'яснення”
Наказ ДПА України № 378 від 18.09.2001 р “Про затвердження Порядку розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань платників податків” (зареєстровано в Мін'юсті України 29.10.2001 р. за № 912/6103, за текстом - Порядок № 378)
Алла ДЯЧЕНКО,
оглядач “Вісника”,
за сприяння:
Миколи ЧМЕРУКА,
директора Департаменту,
та Володимира
ТАРАСЕНКА,
заступника директора
Департаменту
“Вісник податкової служби України” № 41 листопад 2009 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)