Коментар до наказу Держмитслужби України
від 28.09.2009 р. № 900 "Про затвердження зміни
до Методичних рекомендацій із застосування
окремих положень Митного кодексу України,
що стосуються питань визначення митної вартості товарів,
які імпортуються на митну територію України"
Методичні рекомендації, що стосуються питань визначення митної вартості товарів, які імпортуються на митну територію України, затверджено наказом Держмитслужби України від 31.01.2007 р. № 74.
Внесені зміни до Методичних рекомендацій стосуються положень ст. 267 Митного кодексу України, якою встановлено методи визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.
При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: роялті та ліцензійні платежі щодо оцінюваних товарів, які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються патентів, знаків для товарів і послуг та авторських прав.
Змінами, внесеними до Методичних рекомендацій, визначено, що роялті та ліцензійні платежі включаються до митної вартості товарів, якщо вони не були включені до їх ціни, коли: вони стосуються винаходів, корисних моделей, промислових зразків, сортів рослин, порід тварин, торговельних марок (знаків для товарів і послуг), авторського права; товари, які ввозяться на митну територію України та декларуються в митному органі, вироблені (виготовлені), марковані, містять або мають інші ознаки використання зазначених об'єктів права інтелектуальної власності; ліцензійним договором або іншим договором розпорядження майновими правами інтелектуальної власності передбачено сплату ліцензійних платежів за право використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім права використання шляхом відтворення, тиражування, виробництва товарів на митній території України; виконано інші умови, передбачені Митним кодексом України.
Якщо на момент митного оформлення товарів платник має відомості про суму роялті, ліцензійних платежів чи частини виручки, то він зобов'язаний включити їх до митної вартості товарів, яка є основою для обчислення митних платежів, що підлягають сплаті до бюджету.
Якщо на момент митного оформлення сума роялті невідома, то при визначенні митної вартості товарів з урахуванням сум роялті можливі такі варіанти залежно від бази, з якої такі суми вираховуються:
якщо базою розрахунку є прайс-лист (прейскурант або інший документ, який встановлює ціну одиниці товару, з якої вираховуються суми роялті залежно від обсягів продажу), то допускається розраховувати орієнтовну суму роялті виходячи з прайс-листа, чинного на момент митного оформлення товарів, за які сплачується роялті;
якщо базою розрахунку є отриманий прибуток, визначення якого окремо обумовлено ліцензійним договором (договором розпорядження майновими правами інтелектуальної власності), то допускається розрахунок орієнтовної суми роялті за прогнозними показниками суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, які можуть виходити із сум ліцензійних платежів, сплачених за ідентичний товар у попередньому періоді.
Відповідно до п. 4 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766, декларація митної вартості подається обов'язково, якщо сплачуються роялті та ліцензійні платежі. При застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), використовується декларація митної вартості за ф. ДМВ-1. Якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) містить умови, згідно з якими для визначення митної вартості унеможливлюють застосування методу за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), та для декларування митної вартості використовується декларація за ф. ДМВ-2, то рекомендується водночас із іншими документами, які подаються для підтвердження митної вартості, подавати розрахунок сум роялті залежно від бази, з якої такі суми розраховуються. За результатами фактичної сплати роялті суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності має право на уточнення митної вартості товарів у порядку, визначеному законодавством. За наявності надмірно сплачених платежів вони повертаються суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності у порядку, визначеному законодавством. Якщо сума роялті виявилася більшою, ніж попередньо розрахована, суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності здійснює заходи щодо доплати сум митних платежів у порядку, визначеному законодавством.
Володимир СИНЮК,
бухгалтер-експерт
“Вісник податкової служби України” № 41 листопад 2009 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)