Деякі аспекти преміювання працівників,
виплати грошової допомоги, нарахування матеріальної
допомоги, встановлення доплат та надання
додаткових відпусток працівникам

Преміювання працівників, на яких
накладено дисциплінарне стягнення

Відповідно до пп. 2 п. 2 постано­ви № 268 керівникам органів вико­навчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів надано пра­во здійснювати преміювання пра­цівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати робо­ти починаючи з 1 січня 2007 р. у межах фонду преміювання, утворе­ного у розмірі не менш як 10% від посадових окладів та економії фонду оплати праці.

Конкретні умови, порядок та роз­міри преміювання працівників визначаються у положенні про премію­вання відповідного органу залежно від наявних коштів на ці цілі.

Зауважимо, що преміювання пра­цівників здійснюється за якісне, своєчасне і в повному обсязі вико­нання функцій (обов'язків), установ­лених положеннями про відповідні органи, та посадовими інструкціями, а також з урахуванням їх ініціативи, особистого вкладу в загальні резуль­тати роботи.

Положення про преміювання роз­робляється в органах самостійно від­повідно до норм Закону № 3723-XII, постанови № 268 та інших нормативно-правових актів з метою стимулювання ефективного виконан­ня завдань та функцій працівниками підрозділів відповідного органу. Крім того, у положеннях про преміюван­ня визначається коло працівників, на яких поширюється чинність преміальмої системи, показники і умови премі­ювання кожної категорії працівників.

Відповідно до ст. 147 КЗпП за по­рушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано лише один із заходів дисциплінар­ного стягнення: догана, звільнення.

Трудова дисципліна - це форма суспільного зв'язку людей в процесі виконання ними трудових функцій з обов'язковим дотриманням учасника­ми визначеного розпорядку. Трудова дисципліна вводить особу у визначе­ний стереотип поведінки, прийнятий та підтримуваний даним колективом.

Дисциплінарна відповідальність - це обов'язок державного службовця відповідати за здійснений ним дис­циплінарний вчинок та нести міру стягнення, передбачену чинним законодавством (додаток 2 до Довід­ника № 65).

Статтею 14 Закону № 3723-ХІІ ви­значено, що дисциплінарні стягнення застосовуються до державного служ­бовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, пе­ревищення своїх повноважень, пору­шення обмежень, пов'язаних з проход­женням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як держав­ного службовця або дискредитує дер­жавний орган, в якому він працює.

До службовців, крім дисциплінар­них стягнень (зауваження, догана, су­вора догана), передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися і такі дисциплінарні заходи: попередження про неповну службову відповідність; за­тримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

В окремих випадках особи, вин­ні у порушенні законодавства про державну службу, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним за­конодавством.

У листі № 10712/0/14-09/13 за­значено, що одночасно із застосу­ванням дисциплінарного стягнення можуть застосовуватися передбаче­ні законодавством заходи впливу, що не є дисциплінарним стягненням, зокрема позбавлення премії, що передбачена системою оплати праці.

При цьому позбавлення премій, передбачених системою оплати праці, провадиться відповідно до поло­ження про преміювання, що діє на підприємстві, в установі, організа­ції і може провадитися лише за той розрахунковий період, у якому було допущено порушення трудової дисципліни, що оформлюється наказом керівника з обов'язковим зазначен­ням конкретних обставин.

Згідно зі ст. 151 КЗпП протягом строку дисциплінарного стягнення до працівника не застосовуються заходи заохочення. Статтею 143 КЗпП вста­новлено, що відповідні заходи заохочення визначаються правилами внут­рішнього трудового розпорядку або встановлюються у колективному до­говорі, іншому локальному норматив­ному акті роботодавця.

Зазначене не стосується премій, передбачених системою оплати пра­ці, оскільки відповідно до ст. 2 Зако­ну № 108/95-ВР премія є додатковою заробітною платою і пов'язана з вико­нанням виробничих завдань і функцій.

Таким чином, премія, передбаче­на системою оплати праці, не є за­ходом заохочення і повинна випла­чуватися працівникові на загальних підставах. Таке трактування міс­титься у листі, що коментується.

Виплата грошової допомоги держслужбовцям
при достроковому виході на пенсію

Законодавством України, зокре­ма Законом № 803-ХІІ, гарантовано право на достроковий вихід на пен­сію працівникам, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в зв'язку зі змінами в орга­нізації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників за півтора року до встановленого законом строку осіб передпенсійного віку, які мають страховий стаж для чоловіків - 25 років, для жінок - 20 років, а для осіб, які мають пра­во на пенсію на пільгових умовах, - стаж роботи, який дає право на цей вид пенсії. Тобто працівники, які втратили роботу у зв'язку зі зміна­ми в організації виробництва і праці (п. 1 ст. 40 КЗпП), виходять на пен­сію достроково за наявності необхід­ного стажу.

Листом № 396/13/155-09 нада­но роз'яснення, згідно з яким норма щодо виплати грошової допомоги у разі звільнення з посади державного службовця у зв'язку з виходом його на пенсію застосовується також при до­строковому виході на пенсію держав­них службовців у зв'язку із звільнен­ням відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП.

Зокрема, право на одержання гро­шової допомоги передбачено ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, якою визначе­но, що державним службовцям у разі виходу на пенсію за наявності стажу державної служби не менше ніж 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних по­садових окладів.

До речі, рішенням Конституційно­го Суду України від 08.09.2009 р. № 19-рп/2009 «У справі за конститу­ційним поданням 59 народних депута­тів України щодо відповідності Консти­туції України (конституційності) п. 10 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» скасо­вано обмеження щодо максимально­го розміру пенсій, зокрема призначе­них відповідно до Закону № 3723-ХІІ. Тобто пенсія державним службовцям обчислюватиметься із заробітної пла­ти, на яку нараховуються внески на загальнообов'язкове державне пен­сійне страхування.

Правомірність надання працівникам бюджетних
закладів, установ, організацій додаткових
відпусток за безперервний стаж роботи

У листі № 9777/0/14-09/13 роз'яснюється питання правомірнос­ті надання додаткових відпусток пра­цівникам музичних шкіл, бібліотек, будинків культури за безперервний стаж роботи.

Щодо нормативних документів, які безпосередньо регулюють права та га­рантії таких категорій працівників, то законами № 504/96-ВР № 1841-III, № 32/95-ВР не передбачено надання працівникам музичних шкіл, бібліотек, будинків культури додаткових відпус­ток за безперервний стаж роботи.

Водночас частиною другою ст. 4 Закону № 504/96-ВР визначено, що законодавством, колективним дого­вором, угодою та трудовим догово­ром можуть установлюватись інші види відпусток.

Відповідно до ст. 91 КЗпП та ст. 69 Господарського кодексу підприєм­ства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок влас­них коштів можуть установлювати додаткові порівняно із законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників, у тому числі з інших видів відпусток.

Оплата інших видів відпусток, пе­редбачених колективним договором та угодами, трудовим договором, згідно зі ст. 23 Закону № 504/96-ВР провадиться з прибутку, що залиша­ється на підприємстві після сплати податків та інших обов'язкових пла­тежів до бюджету. В установах і організаціях, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, оплата прова­диться в межах бюджетних асигну­вань та інших додаткових джерел.

Однак Указом № 187/97 заборо­нено бюджетним організаціям витра­чати кошти на цілі, не передбачені затвердженими кошторисами дохо­дів і видатків, та понадлімітне вико­ристання бюджетних асигнувань.

Тому враховуючи те, що бюджетні заклади, установи, організації за сво­їми установчими документами і поло­женнями не належать до прибуткових підприємств, і те, що видатки з оплати додаткових відпусток за безперервний стаж роботи не передбачені коштори­сами відповідних установ, листом, що коментується, визначено, що надання додаткових відпусток за безперервний стаж роботи таким категоріям праців­ників є неправомірним.

Отже, працівники музичних шкіл, бібліотек, будинків культури не ма­ють права на додаткові відпустки за безперервний стаж роботи.

Встановлення доплат молодшому медичному персоналу

Листом № 540/13/84-09 надано роз'яснення щодо встановлення доплат молодшому медичному персона­лу за роботу з дезінфікуючими засоба­ми та у важких і шкідливих умовах.

Віднесення робіт до категорії із шкідливими умовами праці мож­ливе лише на підставі результатів атестації робочих місць за умовами праці, проведеної відповідно до По­рядку № 442.

На виконання п. 4 цього Порядку розроблено Методичні рекоменда­ції, які визначають організацію ро­боти з проведення атестації робочих місць, оцінку умов праці та реаліза­цію прав трудящих на пільги і ком­пенсації залежно від шкідливих та небезпечних виробничих факторів.

Відповідно до Порядку № 442 атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприєм­ству, організації, в строки, передба­чені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Атестації підлягають усі робочі міс­ця, на яких технологічний процес, обладнання, використовувані сиро­вина і матеріали можуть бути потен­ційними джерелами шкідливих і небезпечних факторів.

Перелік робочих місць, що підля­гають атестації, визначає атестацій-на комісія підприємства.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покла­дається на керівника підприємства, організації.

Результати атестації використову­ються підприємствами і організаціями для здійснення заходів щодо поліп­шення умов праці, а також для вста­новлення пільг та компенсацій, перед­бачених чинним законодавством.

Щодо доплат за роботу з дезінфі­куючими засобами, то Мінпраці та соціальної політики України посила­ється на положення пп. 3.4.7 наказу № 308/519, згідно з яким працівни­кам (утому числі молодшим медичним сестрам), які використовують у роботі дезінфікуючі засоби, встановлюється доплата у'розмірі 10% від посадово­го окладу (тарифної ставки). Конкрет­ний перелік посад працівників, яким установлюється зазначена доплата, має затверджуватися у колективному договорі, а виконання таких робіт по­винно бути передбачено в посадових обов'язках працівників.

Крім того, доплати у розмірі до 12% посадового окладу, передбаче­ні додатком 6 до наказу № 308/519, встановлюються працівникам у зв'язку із шкідливими умовами праці на підставі атестації робочих місць. Зазначені доплати встановлюються незалежно від виплати доплати за використання дезінфікуючих засобів у межах коштів, затверджених на оплату праці в кошторисі.

Нарахування матеріальної допомоги для оздоровлення

Листом № 506/13/84-09 надано роз'яснення щодо обчислення се­редньої заробітної плати для нара­хування матеріальної допомоги для оздоровлення при наданні щорічної відпустки, тобто як враховуються премії при обчисленні середньої за­робітної плати виходячи з виплат за два місяці у випадку, якщо праців­ником не повністю відпрацьовано ці місяці розрахункового періоду.

Необхідно зазначити, що обчис­лення середньої заробітної плати для нарахування матеріальної допо­моги для оздоровлення провадиться згідно з нормами Порядку № 100.

Пунктом 2 цього Порядку визна­чено, що в усіх випадках збережен­ня середньої заробітної плати (крім оплати часу відпусток) обчислення середньої заробітної плати прова­диться виходячи з виплат за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана виплата.

Подією, у зв'язку.з якою надається матеріальна допомога для оздоров­лення, є щорічна відпустка. Розраху­нок середньої заробітної плати для надання матеріальної допомоги про­вадиться виходячи з виплат за два місяці, що передують місяцю, в якому працівникові надається відпустка.

Пунктом 3 Порядку № 100 перед­бачено, що премії включаються до заробітку того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. При цьому слід враховувати норму п. 3 щодо врахування премій у разі, коли кількість робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не по­вністю. А саме: у випадку коли кіль­кість робочих днів розрахункового періоду відпрацьовано не повністю, премії під час обчислення середньої заробітної плати за останні два мі­сяці (в тому числі й для нарахування матеріальної допомоги, допомоги на оздоровлення тощо) враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

Тобто Порядком № 100 чітко ви­значено пропорційність врахуван­ня премій при обчисленні середньої заробітної плати виходячи з виплат за два місяці у випадку, коли не по­вністю відпрацьовано ці місяці роз­рахункового періоду.

У випадку якщо середня місячна заробітна плата визначена законо­давством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомо­ги (в тому числі матеріальної допо­моги), вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробіт­ної плати на середньомісячну кількість робочих днів у розрахунково­му періоді.

Середньоденна заробітна пла­та визначається діленням заробіт­ної плати за фактично відпрацьова­ні протягом двох місяців робочі дні на кількість відпрацьованих робочих днів за цей період.

Середньомісячна кількість робо­чих днів розраховується шляхом ді­лення на два сумарної кількості ро­бочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи під­приємства, встановленим з дотри­манням вимог законодавства.

Враховуючи вищевикладене, наве­демо приклад розрахунку суми мате­ріальної допомоги для оздоровлення.

Приклад.

Працівникові надається відпустка у жовтні 2009 р.

Отже, розрахунковим періодом при обчисленні середньої' заробітної плати для надання матеріальної до­помоги є серпень - вересень.

Дані, необхідні для розрахунку:

Кількість робочих днів у розра­хунковому періоді - (20 роб. днів у серпні + 22 роб. дні у вересні) = 42 роб. днів;

Кількість фактично відпрацьова­них працівником робочих днів - (20 роб. днів у серпні + 17 роб. днів у вересні) = 37 роб. днів;

Посадовий оклад за серпень -1150 грн.;

Посадовий оклад за вересень - 870 грн.;

Премія, виплачена в серпні, - 230 грн.;

Премія, виплачена у вересні, - 181 грн.

1. Визначимо розмір премії, який підлягає врахуванню під час обчис­лення середньої заробітної плати, оскільки працівник не повністю від­працював норму робочого часу, вста­новлену на розрахунковий період:

(230 грн. +181 грн.): (20 роб. днів + 22 роб. дні) х (20 роб. днів + 17 роб. днів) = 362,07 грн.

2. Визначимо суму заробітної пла­ти, яку необхідно врахувати при об­численні середньої заробітної плати для виплати матеріальної допомоги для оздоровлення:

362,07 грн. + 1150 грн. + 870 грн. = 2382,07 грн.

3. Згідно з нормами п. 8 Порядку № 100 обчислимо середню заробіт­ну плату, виходячи з якої виплачуєть­ся допомога для оздоровлення:

2382,07 грн. : 37 роб. днів = 64,38 грн. - середньоденна за­робітна плата;

(20 роб. днів + 22 роб. дні) : 2 = 21 роб. день - середньомісячна кількість робочих днів у розрахунко­вому періоді;

4. Сума матеріальної допомоги становитиме:

64,38 грн. х 21 роб. день = 1351,98 грн.

Перелік використаних нормативних документів:

Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-ІV (зі змінами та доповнен­нями, за текстом - Господарський кодекс)

Кодекс Законів про працю України від 10.12.71 р. (за текстом - КЗпП)

Закон України № 32/95-ВР від 27.01.95 р. «Про бібліотеки і бібліотечну справу» (зі змінами та доповненнями)

Закон України № 108/95-ВР від 24.03.95 р. «Про оплату праці» (зі змінами та доповненнями)

Закон України № 504/96-ВР від 15.11.96 р. «Про відпустки» (зі змінами та доповненнями)

Закон України № 803-ХІІ від 01.03.91 р. «Про зайнятість насе­лення» (зі змінами та доповненнями)

Закон України № 1841-III від 22.06.2000 р. «Про позашкільну освіту» (зі змінами та доповненнями)

Закон України № 3723-ХІІ від 16.12.93 р. «Про державну службу» (із змінами і доповненнями)

Указ Президента України № 187/97 від 28.02.97 р. «Про заходи щодо забезпечення наповнення Державного бюдже­ту та посилення фінансово-бюджетної дисциплі­ни» (зі змінами та доповненнями)

Постанова Мінпраці та соціальної політики України № 41 від 01.09.92 р. «Методичні рекомен­дації для проведення атестації робочих місць за умовами праці» (за текстом - Методичні рекомендації)

Постанова Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.95 р. «Про затвердження Порядку обчис­лення середньої заробітної плати» (за тек­стом - Порядок № 100)

Постанова Кабінету Міністрів України № 268 від 09.03.2006 р. «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» (зі змінами та доповненнями)

Постанова Кабінету Міністрів України № 442 від 01.08.92 р. «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (за текстом - Порядок № 442)

Наказ Головного управління державної служ­би України № 65 від 01.09.99 р. «Про Довідник типо­вих професійних характеристик посад держав­них службовців (випуск 76)» (зі змінами та доповненнями, за текстом - Довідник № 65)

Наказ Мінпраці та соціальної політики України та Мінохорони здоров'я України № 308/519 від 05.10.2005 р. «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення»

Лист Мінпраці та соціальної політики України № 396/13/155-09 від 17.09.2009 р. «Щодо виплати грошової допомоги при достроковому виході на пенсію»

Лист Мінпраці та соціальної політики України № 506/13/84-09 від 21.08.2009 р. «Щодо нарахування матеріальної допомоги для оздо­ровлення»

Лист Мінпраці та соціальної політики України № 540/13/84-09 від 09.09.2009 р. «Про установлення доплат молодшому медичному пер­соналу»

Лист Мінпраці та соціальної політики України № 9777/0/14-09/13 від 27.08.2009 р. «Про надан­ня додаткових відпусток за стаж роботи»

Лист Мінпраці та соціальної політики України № 10712/0/14-09/13 від 21.09.2009 р. «Щодо преміювання працівників, на яких накладено дисциплінарне стягнення»

Інна ПЕТРЕНКО,
оглядач «Вісника»

“Вісник податкової служби України” № 42 листопад 2009 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)

Документи що посилаються на цей