Кабмін не хоче «відпустити» платників податків
Аналіз та коментар трьох останніх «одіозних» розпоряджень Кабміну:
- найсвіжішого - щодо інвентаризації платників податку від 14.10.2009 р. № 1218-р;
- щодо Загального реєстру податкових накладних від 23.09.2009 р. № 1178-р;
- щодо давніх податкових накладних від 09.09.2009 р. № 1120-р.
Кабінет Міністрів ніяк не хоче «відпустити» платників податків і невтомно продовжує нормотворчу діяльність з поліпшення адміністрування податку на додану вартість. І якщо деякі «податково-адміністративні» ідеї скасовують, то інші тим часом ухвалюють.
У листі від 07.09.2009 р. № 8730/6/16-1116 ДПАУ пояснила, для чого все це робиться: «погіршення економічних умов ведення господарської діяльності спонукало вітчизняний бізнес до пошуку нових схем ухилення від сплати податків, зокрема використання «старих» податкових накладних, подання уточнюючих розрахунків з ПДВ, маніпулювання рядком 26 податкової декларації з цього податку та інших».
А боротися з таким «неподобством» вирішили за допомогою ручної правки положень Закону про ПДВ розпорядженнями Кабміну…
Аналіз розпорядження КМУ від 14.10.2009 р. № 1218-р: інвентаризація платників податку.
Найсвіжіше поки що розпорядження Кабінету Міністрів - «Про заходи щодо поліпшення адміністрування податку на додану вартість» від 14.10.2009 р. № 1218-р. Про що воно? Мета стандартна: «з метою підвищення ефективності сплати податку на додану вартість, запобігання та своєчасного виявлення фактів ухилення від його сплати під час економічної кризи та відповідно до Законів України «Про державну податкову службу в Україні» і «Про податок на додану вартість…». Хоча нічого спільного з Законом про ПДВ це розпорядження не має.
Податкові органи повинні провести інвентаризацію платників податку. Яких? Тих, платників податку, які:
1) допустили невідповідність даних розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань контрагентів ( додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість), даним Декларації за відповідний звітний місяць. Не думаємо, що у когось є такі «нестикування» і розшифровки не відповідають даним декларації;
2) здійснили коригування й уточнення податкової звітності у зв'язку із «несвоєчасним» включенням до податкової звітності податкових накладних. Тобто, ті, хто відповідно до роз’яснень ДПАУ відобразив у рядку 16.4 декларації коригування, пов’язане з включенням до податкового кредиту « давніх» податкових накладних, тепер, виявляється, відразу потраплять до переліку тих, кого інвентаризуватимуть;
3) змінили спосіб відшкодування сум ПДВ. Що хотіли цим сказати в уряді, ми не знаємо. Якщо мова йде про бюджетне відшкодування, то його спосіб не можна змінювати. Якщо ж йдеться про відображення від’ємного значення до рядка 26-го Декларації, а потім до власне до 25-го? Але це все відповідно до Закону. Жодного порушення немає.
Отже, платники, які вчинили хоча б одну з таких дій, підлягають інвентаризації. Хоча діяли відповідно до норм Закону України «Про податок на додану вартість».
Крім того, ДПАУ зобов’язана провести аналіз, у яких сумах і якій кількості проведено коригування з метою внесення змін до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок на IV квартал 2009 року.
Разом з тим посилюється тиск щодо переходу на електронне подання звітності. Згідно з абз. 5 п. 1 розпорядження №1218-р ДПАУ зобов’язана сприяти поданню платниками декларації з податку на додану вартість в електронному вигляді з метою стовідсоткового отримання показників податкової звітності в автоматичному режимі.
Аналіз розпорядження КМУ від 23.09.2009 р. № 1178-р: Загальний реєстр податкових накладних.
Що це за Загальний реєстр податкових накладних? З метою упорядкування адміністрування податку на додану вартість, вдосконалення податкового обліку та згідно з пп. 7.2.8 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» Кабмін запроваджує реєстрацію податкових накладних платників податку - продавців товарів (робіт, послуг) у Загальному реєстрі податкових накладних із сумою ПДВ, зазначеною в одній накладній:
- до 1 січня 2010 року - понад 1 млн гривень;
- з 1 січня 2010 року - понад 500 тис. гривень;
- з 1 квітня 2010 року - понад 100 тис. гривень.
Податкова накладна надається покупцю після внесення відомостей про неї до Реєстру.
У разі порушення продавцем установленого порядку реєстрації податкових накладних ДПА має право проводити перевірку достовірності вказаних платником податку сум податкових зобов'язань з метою встановлення права покупця на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.
Тобто якщо продавець не вніс накладну до Реєстру, може постраждати покупець, бо від цього залежить, чи матиме він право на податковий кредит.
І надходження до органу державної податкової служби інформації про розбіжності у даних податкової накладної та Реєстру є підставою для проведення позапланових виїзних перевірок продавця та покупця.
Відразу звернемо увагу на лист голови громадської колегії Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики «Щодо незаконності прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2009 року № 1178-р «Питання Загального реєстру податкових накладних».
Як зазначено у цьому листі:
1. Пункти 1 та 3 розпорядження:
Суперечать пп. 7.2.8 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість», яким встановлено, що платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних.
Центральним податковим органом встановлюються тільки форма і порядок заповнення цих реєстрів.
Загального реєстру податкових накладних, запровадженого розпорядженням, законом не передбачено, тому жодних зобов’язань платників податку у зв’язку з його введенням виникнути не може.
2. Пункт 2 розпорядження:
Суперечить пп. 7.2.6 ст. 7 Закону про ПДВ, в якому вказано, що податкова накладна видається платником податку, який постачає товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Невнесення до реєстру податкової накладної не є причиною для відмови в її видаванні.
У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну отримувач таких товарів (послуг) має право подати скаргу на постачальника та включити суму податку за невиданою податковою накладною до складу податкового кредиту.
Таким чином, законом про ПДВ не встановлена залежність між внесенням податкової накладної до реєстру та видаванням її отримувачу товарів (послуг), а п. 2 розпорядження таке обмеження встановлено.
3. Пункти 4 та 5 розпорядження:
Суперечать Закону про ПДВ, зокрема п. 7.4 та п. 7.5.
Платник податку - одержувач товарів (послуг) згідно з Законом про ПДВ не несе відповідальності за дії платника податку - продавця. Законом не передбачено втрати покупцем права на податковий кредит у разі невключення продавцем до податкових зобов’язань суми податку за виданими податковими накладними. Така відповідальність встановлена ст. 17 Закону «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
4. Пункт 5 розпорядження:
Суперечить Закону про ПДВ
Ще більшим порушенням Закону є норма розпорядження, яка позбавляє платників податку - покупців права на податковий кредит у разі несвоєчасних розрахунків з бюджетом платника податку - продавця за задекларованими сумами ПДВ.
У разі несвоєчасного переказу до бюджету узгоджених податкових зобов’язань пп. 17.1.7 ст. 17 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено відповідальність для таких платників податків у вигляді фінансової санкції (від 10 до 50% від суми боргу), а також заходи у вигляді податкової застави (ст. 8), арешту активів (ст. 9) тощо.
Позбавлення будь-яких прав одержувача товарів (послуг), у тому числі і права на податковий кредит, законодавством не передбачено.
Згідно з нормами Закону «Про систему оподаткування» за жодною стороною правочину не передбачено зобов’язання (ст. 9) чи право (ст. 10) контролю показників податкової звітності іншої сторони.
Крім того, ст. 61 Конституції України закріплено індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тож невідображення платником податку - постачальником у податковій декларації суми ПДВ за виданою податковою накладною не є підставою для втрати покупцем права на податковий кредит. До порушника застосовуються штрафні санкції за ст. 17 Закону «Про порядок погашення зобов?язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у вигляді суми донарахованого податку та штрафів від 10 до 50% донарахованого податку. Крім того, за ухилення від сплати податків ст. 212 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність.
Крім того, звертаємо увагу на те, що нормативно-правові акти у сфері оподаткування в Україні не можуть видаватися у формі розпоряджень Кабінету Міністрів. Це суперечить Конституції та Закону «Про Кабінет Міністрів України».
Нормативно-правові акти у сфері оподаткування в Україні не можуть видаватися у формі розпоряджень Кабінету Міністрів України. Це суперечить Конституції та Закону «Про Кабінет Міністрів України».
_______
Згодом з’явився лист ДПАУ «Про підготовку та запровадження Загального реєстру податкових накладних» від 06.10.2009 р. № 21839/7/16-1517, у додатку до якого викладено Порядок подання податкових накладних для реєстрації в Загальному реєстрі в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку.
У ньому ДПАУ передбачає, що податкова накладна, отримана від контрагента у паперовій формі, уже нічого не означатиме. Продавець повинен у встановленому форматі (про який ми ще дізнаємося) зашифрувати податкову накладну і засобами телекомунікаційного зв’язку надіслати її податковій інспекції, поставивши цифровий підпис керівника, головного бухгалтера та відбиток цифрової печатки.
Якщо контрагент неправильно сформує податкову накладну і її повернуть, він повинен формувати документ доти, поки його приймуть.
Що робить покупець? Покупець повинен сформувати електронний запит, на який накласти цифровий підпис керівника, головного бухгалтера та цифрову печатку. Тобто щоб набути права на податковий кредит, покупець повинен сформувати запит і засобами електронного зв’язку надіслати його до ДПІ за місцезнаходженням. Якщо у Загальному електронному реєстрі є така податкова накладна, її надсилають засобами електронного зв’язку з ДПІ покупцеві. На цій підставі у покупця виникне право на податковий кредит.
Аналіз розпорядження КМУ від 09.09.2009 р. № 1120-р: давні податкові накладні.
1. Є позитив у цьому розпорядженні: Кабмін визнав, що підприємство має право включити до складу податкового кредиту давні податкові накладні, виписані протягом трьох років. Щоправда, таке включення, на думку Кабміну, буде порушенням пп. 7.5.1 ст. 7 Закону про ПДВ і підставою для позапланової виїзної перевірки.
2. Органи ДПІ у разі встановлення факту виписування податкових накладних, згідно з якими платник податку на додану вартість - постачальник товарів (робіт, послуг) не задекларував податкові зобов'язання, мають право вжити заходів для анулювання його реєстрації згідно з Законом «Про податок на додану вартість». Щоправда, за Законом цього зробити не можна, бо у ньому такої норми немає.
Найгірше - Кабмін не визначив жодної межі. Якщо контрагент не задекларував однієї гривні, але сплатив 100 млн гривень, то йому теж можна ліквідувати Свідоцтво платника ПДВ? Будемо сподіватися, що цю норму на практиці не застосовуватимуть.
Погіршило ситуацію роз’яснення від 21.09.2009 р. № 20400/7/16-1517, у якому ДПАУ погоджується, що давні податкові накладні можна включати до складу податкового кредиту, але із застереженнями.
По-перше, ДПАУ вимагає, щоб платник податку мав документальне підтвердження несвоєчасного отримання податкової накладної, а яке - невідомо, бо у роз’ясненні про це не сказано. Ми вважаємо, що саме запис у реєстрі отриманих податкових накладних і буде таким документальним підтвердженням.
По-друге, ДПАУ вимагає такі коригування відображати згідно з п. 4.4 Порядку заповнення та подання декларацій. Нагадаємо, що п. 4.4 передбачає коригування у зв’язку із самостійно виявленими помилками. Тобто ДПАУ хоче бачити вашу давню податкову накладну як коригування самостійно виявленої помилки, зокрема у рядку 16.1 або шляхом подання уточнюючого розрахунку.
Звичайно, це абсурд. Самостійно виявлена помилка - це коли ви мали право на податковий кредит, але його не відобразили і згодом це виявили. А якщо ви не мали податкової накладної, то не мали і права на податковий кредит, тож жодної помилки і не допустили. Тому коригувати це як самостійно виявлену помилку - означає створювати собі проблему. Реєстр підтверджуватиме, що ви не мали податкової накладної, а в декларації буде відображена самостійно виявлена помилка і нібито право на податковий кредит.
Найбільша проблема у тому, що податкова інспекція не хоче приймати податкову звітність, якщо відображати виправлення помилки в іншому порядку.
Тож залишаються два варіанти: надсилати звітність поштою чи в електронній формі (що, як правило, призводить до конфліктів), або все ж таки відображати у рядку 16.