Зміни
в бухгалтерському обліку основних засобів,
нематеріальних та біологічних активів

Зміни, що вносяться Мінфіном України, торкаються не тільки П(С)БО, але і деяких методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку.

Мінфін України один з небагатьох центральних органів влади, який вносить зміни до нормативних документів з бухгалтерського обліку завчасно та передбачено. Наше життя не стоїть на місці, тому без затвердження нових П(С)БО та внесення змін в національні стандарти, що вже діють, не обійтися.

Що ж вимушує Мінфін України щорічно вносити такі зміни?

Необхідність в усуненні суперечностей між національними стандартами та Міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ) виникає тому, що неможливо було в 2000 році відразу перейти від системи бухобліку, іцо діяла у той час, до міжнародної.

Нагадаємо, що основні зміни у нормативно-правову базу з бухгалтерського обліку в 2009 році були внесені Наказами № 1125 та № 1307. Крім того, Мінфін затвердив Методичні рекомендації № 1327, які регулюють бухгалтерський облік нематеріальних активів.

Наказом № 1125 Мінфін підкоригував шістнадцять національних стандартів: П(С)БО 1, П(С)БО 2, П(С)БО З, П(С)БО 4, П(С)БО 5, П(С)БО 6, П(С)БО 7, П(С)БО 8, П(С)БО 11, П(С)БО 15, П(С)БО 16, П(С)БО 19, П(С)БО 20, П(С)БО 23, П(С)БО 25 та П(С)БО 29.

Не дивлячись на те, що зміни, внесені Наказом № 1125, набрали чинності з 1 листопада 2009 року, більшість з них реально застосовуватимуться тільки під час складання річної фінансової звітності.

Формулювання п. 13 П(С)БО 7 та абзацу другого п. 12 П(С)БО 8 призводили до того, що при обміні неподібними активами мігбути здійснений обмін тільки неподібного об'єкту основних засобів на об'єкт основних засобів І а відповідно неподібного об'єкту нематеріальних активів на нематеріальний актив.

Наказом № 1125 така невідповідність усунена, і тепер в П(С)БО 7 та П(С)БО 8 значиться, що первинна вартість об'єкту основних засобів, так само як і первинна вартість нематеріального активу, придбаного в обмін (або частковий обмін) на неподібний актив, рівна справедливій вартості переданого немонетарного активу, збільшеної (зменшеної) на суму грошових коштів або їх еквівалентів, яка була передана (отримана) при обміні.

Також введена нова норма відносно початку нарахування амортизації основних засобів (та нематеріальних активів) при використанні виробничого методу. Тепер амортизація може нараховуватися з дати1, наступної за датою, на яку об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання. Нагадаємо, що до 01.11.2009 р. при застосуванні виробничого методу амортизація нараховувалася, починаючи з місяця2, наступного за місяцем, в якому об'єкт став придатним для корисного використання.

Щодо нематеріальних активів амортизацію можна нараховувати, починаючи з дати введення нематеріального активу в господарський оборот.

Виходить, що, застосовуючи для нарахування амортизації виробничий метод, підприємства тепер повинні орієнтуватися не на місяць, коли об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання, та об'єкт нематеріальних активів введений в господарський обіг, а на конкретну календарну дату настання такої події.

Також в п. 15 П(С)БО 7 розкрите поняття витрат, призначених для підтримки об'єкту основних засобів в робочому стані (вони, на відміну від “поліпшуючих” витрат, включаються у витрати періоду, а не у вартість об'єкту). До них відноситься проведення техогляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо.

При класифікації ремонту слідує, як і раніше,керуватися критерієм; у якій сумі очікується отримання економічних вигод від ремонтованого об'єкту основних засобів? Якщо в сумі, визначеній спочатку, то вартість ремонту можна включити в витрати, якщо очікуються додаткові вигоди, то слід збільшити вартість об'єкту.

Усунена також неточність, раніше присутня в п. 22 П(С)БО 7. Адже абсолютно очевидно, що об'єктом амортизації є не просто вартість основних засобів, а саме вартість, що амортизується, тобто первинна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням ліквідаційної вартості.

Вартістю об'єкту основних засобів, що амортизується, є його первинна або переоцінена вартість, зменшена на їх ліквідаційну вартість:

Вартість,
що амортизується 
Первинна або переоцінена вартість  Ліквідаційна вартість     

Мінфіном затверджені Методичні рекомендації № 1327, призначені для бухгалтерського обліку нематеріальних активів. Застосовуватися Методичні рекомендації № 1327 будуть усіма підприємствами незалежно від організаційно-правових форм господарювання, за винятком бюджетних установ. Крім того, положення : Рекомендацій не розповсюджуються на облік гудвила.

Так, нематеріальними активами вважаються немонетарні активи, які не мають матеріальної форми та які можуть бути ідентифіковані (незалежно від терміну їх корисного використання (експлуатації)).

Введення об'єктів нематеріальних активів

Введення в господарський оборот об'єктів інтелектуальної власності, їх інвентаризація, виведення (списання) з господарського обороту та ведення аналітичного обліку оформляються типовими формами первинного обліку, затвердженими Наказом № 732. Для ведення аналітичного обліку та оформлення операцій з іншими нематеріальними активами також можуть застосовуватися ці типові форми первинного обліку з вказівкою в цьому випадку назви та реквізитів форми щодо нематеріальних активів.

На кожен об'єкт нематеріальних активів комісією підприємства складається (у одному екземплярі) Акт введення в господарський оборот об'єкту права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів.

У цьому Акті вказуються, зокрема, правові умови введення об'єкту нематеріальних активів в господарський оборот, тобто перераховуються назви документів, згідно яким такий об'єкт вводиться в господарський оборот, та інші відомості:

- договір на використання майнових прав інтелектуальної власності;

- ліцензійний договір;

- дата акту прийому-пере-дачі об'єкту нематеріальних активів;

- документи (довідки), що описують об'єкт нематеріальних активів або порядок його використання (письмовий і/або образотворчий опис з формулами, креслення, схема, зразок, дискета, аудіо-, відеокасета тощо);

- вартість;

- термін корисного використання;

- особа, відповідальна за використання об'єкту.

Первинні документи про витрати на об'єкт нематеріальних активів, отримані в результаті розробки, повинні, зокрема, містити інформацію про зміст витрат (виконання робіт зі створення нематеріального активу, витрачання матеріальних цінностей на створення об'єкту), кількісні та вартісні показники таких витрат, підписи уповноважених посадових осіб.

Аналітичний
та синтетичний облік
нематеріальних активів

На кожен об'єкт нематеріальних активів бухгалтерською службою підприємства, за даними Акту введення в господарський оборот, відкривається Інвентарна картка обліку об'єкту права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів. Допускається також ведення аналітичного обліку в одній інвентарній картці групи однотипних за призначенням та умовам використання об'єктів, які вводяться (поступили) в господарський оборот в одному календарному місяці та закріплюються за однією відповідальною за їх використання особою.

Для систематизації на рахунках бухгалтерського обліку інформації, яка міститься в прийнятих до обліку первинних документах з операцій з нематеріальними активами, можуть застосовуватися такі регістри синтетичного та аналітичного обліку; журнал 4; відомість 4.1 аналітичного обліку капітальних інвестицій та відомість 4.3 аналітичного обліку нематеріальних активів, форми яких затверджені Наказом № 356, або відомість 4-м, форма якої затверджена Наказом № 422.

Визнання та оцінка нематеріальних активів

Пунктом 2.1 Методичних рекомендацій № 1327 передбачено, що придбаний або отриманий об'єкт нематеріальних активів зараховується на баланс, якщо одночасно виконуються наступні умови:

- підприємство здійснює його контроль;

- існує вірогідність отримання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням;

- його вартість може бути достовірно визначена.

Нематеріальний актив, отрима ний в результаті розробки, слід відображати в балансі за умови, якщо підприємство має:

- намір, технічну можливість та ресурсидля доведення нематеріального активу до стану, в якому він придатний для реалізації або використання;

- можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання нематеріального активу;

- інформацію для достовірного визначення витрат, пов'язаних з розробкою нематеріального активу.

Якщо об'єкт нематеріальних активів не відповідає вказаним критеріям визнання, то витрати, пов'язані з його придбанням або створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені, без визнання таких витрат в майбутньому нематеріальним активом (п. 2.2 Методичних рекомендацій № 1327).

Не визнаються нематеріальним активом, а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені, витрати на:

- дослідження;

- підготовку та перепідготовку кадрів;

- рекламу та просування продукції на ринку;

- створення, реорганізації та переміщення підприємства або його частини;

- підвищення ділової репутації підприємства, вартість видань та витрати на створення торгових марок (товарних знаків).

Витрати на придбання, створення та удосконалення об'єктів нематеріальних активів відображаються на субрахунку 154 “Придбання (створення) нематеріальних активів”. Фактичні витрати на придбання, створення та удосконалення об'єктів нематеріальних активів, використання яких на дату балансу за призначенням не відбулося (не введені в господарський обіг), відображаються у складі незавершених капітальних інвестицій в нематеріальні активи (п. 2.12 Методичних рекомендацій № 1327).

Об'єкт нематеріальних активів, наданий правовласником (ліцензіаром) в користування (при збереженні виняткових прав на результат інтелектуальної діяльності), залишається на балансі правовласнкка (ліцензіара) з вказівкою в аналітичному обліку інформації про передачу цього об'єкту в користування іншій особі (п. 2.13 Методичних рекомендацій № 1327).

Об'єкт нематеріальних активів, отриманий в користування, враховується користувачем (ліцензіатом) на забалансовому рахунку в оцінці, визначеній виходячи з розміру винагороди, встановленої в договорі. При цьому платіж за надане право використання результатів інтелектуальної діяльності у вигляді періодичних платежів, обчислених в порядку та за термінами, встановленими договором, включається користувачем (ліцензіатом) у витрати звітного періоду (п. 2.14 Методичних рекомендацій № 1327).

Переоцінка нематеріальних активів

Підприємство може здійснювати переоцінку за справедливою вартістю на дату балансу тих об'єктів нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок. За відсутності активного ринку переоцінка може здійснюватися за експертною оцінкою суб'єкта оцінної діяльності.

Активний ринок - ринок, якому властиві наступні умови:

- предмети, що продаються та купуються на цьому ринку, є однорідними;

- у будь-який час можна знайти зацікавлених продавців та покупців;

- інформація про ринкові ціни загальнодоступна.

У разі переоцінки окремого об'єкту нематеріальних активів переоцінюються усі інші об'єкти групи, до якої відноситься такий об'єкт нематеріальних активів.

Переоцінка об'єктів нематеріальних активів тієї групи, об'єкти якої були переоцінені, надалі повинна проводитися з такою регулярністю, щоб було забезпечено визначення їх залишкової вартості на дату балансу, яка б істотно не відрізнялася від їх справедливої вартості.

Якщо залишкова вартість об'єкту нематеріальних активів рівна нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається збільшенням справедливої вартості цього об'єкту до його первинної (переоціненої) вартості без зміни суми накопиченої амортизації об'єкту.

Зведення про зміни первинної вартості та суми накопиченої амортизації нематеріальних активів заносяться в Інвентарну картку обліку об'єкту нематеріальних активів.

Облік корисності нематеріальних активів

На дату річного балансу підприємство повинне оцінювати, чи існують ознаки можливого зменшення корисності об'єкту нематеріальних активів. Оцінка наявності цих ознак здійснюється з метою приведення балансової вартості нематеріальних активів у відповідність з очікуваною сумою відшкодування таких нематеріальних активів, виходячи з очікуваних об'ємів майбутніх грошових потоків, які може забезпечити використання нематеріальних активів.

Про зменшення корисності об'єкту-нематеріальних активів можуть свідчити, зокрема, такі ознаки:

- зменшення ринкової вартості об'єкту нематеріальних активів протягом звітного періоду на істотно більшу величину, ніж очікувалося;

- моральне старіння об'єкту нематеріальних активів;

- істотні негативні зміни в технологічній, ринковій, економічній або правовій середі, в якій діє підприємство, події протягом звітного періоду або очікувані найближчим часом;

- збільшення протягом звітного періоду ринкових ставок відсотків або інших ринкових ставок доходу від інвестицій, яке може вплинути на ставку дисконту та стотне зменшити суму очікуваного відшкодування об'єкту нематеріальних активів;

- істотні зміни способу використання об'єкту нематеріальних активів протягом звітного періоду або очікування таких змін в наступному періоді, які негативно вплинуть на діяльність підприємства;

- інші свідоцтва того, що ефективність об'єкту нематеріальних активів є або буде гірше очікуваних.

За наявності ознак зменшення корисності об'єкту нематеріальних активів підприємство визначає суму його очікуваного відшкодування.

Незалежно від наявності ознак зменшення корисності об'єкту нематеріальних активів підприємство визначає на дату річного балансу суму очікуваного відшкодування об'єктів нематеріальних активів з невизначе-ним терміном корисного використання та об'єктів нематеріальних активів, не використовуваних на дату річного балансу.

Втрати від зменшення корисності об'єкту нематеріальних активів включаються до складу інших витрат звітного періоду з одночасним збільшенням суми накопиченої амортизації об'єкту нематеріальних активів.

Якщо на дату річного балансу ознаки зменшення корисності об'єкту нематеріальних активів перестали існувати, то підприємство визначав і відображає вигоди від відновлення його корисності.

Сума вигод від відновлення корисності об'єкту нематеріальних активів відображається визнанням доходу з одночасним зменшенням суми накопиченої амортизації об'єкту нематеріальних активів.

Амортизація нематеріальних активів

Згідно пункту 5.4 Методичних рекомендацій № 1327 при визначенні терміну корисного використання об'єкту нематеріальних активів враховуються наступні економічні та правові чинники:

- очікуваний спосіб використання об'єкту нематеріальних активів підприємством та можливість управлінського персоналу ефективно управляти цим

- об'єктом;

- період життєвого циклу товару, для ідентифікації якого використовується об'єкт нематеріальних активів, та терміни корисного використання подібних об'єктів нематеріальних активів;

- передбачене моральне старіння об'єкту нематеріальних активів;

- стабільність галузі, в якій функціонує підприємство, та зміни ринкового попиту на продукти або послуги, які є результатом експлуатації;

- тенденції розвитку конкуренції на ринку;

- рівень витрат на обслуговування, необхідний для отримання очікуваних майбутніх економічних вигод від об'єкту нематеріальних активів, та здатність і намір підприємства досягти такого рівня;

- період контролю об'єкту нематеріальних активів та юридичні або інші обмеження його використання;

- залежність терміну корисного використання нематеріальних активів від терміну корисного використання інших активів підприємства.

Економічні чинники безпосередньо впливають на визначення періоду, протягом якого можуть бути отримані економічні вигоди від об'єкту нематеріальних активів, а правовими чинниками може обмежуватися період контролю підприємством цих економічних вигод. Термін корисного використання об'єкту нематеріальних активів встановлюється за найменшим з періодів, визначених згідно цим чинникам (п. 5.5 Методичних рекомендацій № 1327).

Значні зміни технологій та програмних продуктів можуть менше впливати на встановлення терміну корисного використання об'єкту нематеріальних активів, ніж термін їх можливого використання, визначений економічними та правовими чинниками.

Амортизація об'єкту нематеріальних активів нараховується з першого числа місяця, що наступає за місяцем введення цього об'єкту в господарський оборот. Нарахування амортизації об'єкту нематеріальних активів при застосуванні виробничого методу починається з дати, що наступає за датою введення цього об'єкі в господарський оборот. Нарахування амортизації об'єкту нематеріальних активів припиняється починаючи з місяця, що наступає за місяцем вибуття цього об'єкту (п. 5.8 Методичних рекомендацій №. 1327).

Зміни методів нарахування амортизації та терміну корисного використання об'єкту нематеріальних активів відображаються як зміни облікових оцінок відповідно до П(С)БО 6.

Вибуття нематеріальних активів

Списується з балансу об'єкт нематеріальних активів у разі його вибуття в результаті безкоштовної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від його використання.

Фінансовий результат від вибуття об'єктів нематеріальних активів визначається як різниця між доходом від вибуття (за вирахуванням непрямих податків та витрат, пов'язаних з вибуттям) та їх залишковою вартістю.

Регістри аналітичного обліку вибулих об'єктів нематеріальних активів додаються до документів, якими оформлені факти вибуття цих об'єктів.

Інвентаризація нематеріальних активів

Проведення інвентаризації нематеріальних активів та оформлення її результатів здійснюються в порядку, встановленому Інструкцією № 69.

При інвентаризації об'єктів нематеріальних активів їх наявність встановлюється за документами, які були підставою для оприбутковування, або додатково за документами, якими оформлені (тобто підтверджуються) відповідні права.

Зокрема, з метою ідентифікації об'єктів нематеріальних активів інвентаризаційна комісія переконується в наявності та дії документів, які засвідчують правомірність придбання прав власності, прав використання об'єктів інтелектуальної власності - патентів, свідоцтв, дипломів, ліцензій, договорів тощо.

Інвентаризаційною комісією в Інвентаризаційний опис (типова форма № НА-4) заносяться об'єкти нематеріальних активів, ідентифіковані (виявлені) під час інвентаризації.

Виявлені за наслідками інвентаризації об'єкти нематеріальних активів, не відображені в бухгалтерському обліку, інвентаризаційна комісія заносить в Інвентаризаційний опис з вказівкою найменування та характеристики, первинної вартості та суми накопиченої амортизації, дати придбання та терміну корисного використання.

Одночасно комісія складає Акт введення в господарський оборот об'єктів нематеріальних активів. Виявлені в Інвентаризаційних описах об'єкти нематеріальних активів, які не відображені в бухгалтерському обліку, заносяться в звіряльну відомість.

Зміни, внесені
до Методичних
рекомендацій
№ 561

Зміни, внесені Наказом № 1307, торкнулися лише додатку до Методичних рекомендацій № 561, в якому наведена кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку операцій з основними засобами (табл. 1).

Таблиця 1

Змінені пункти 
№ пункту
Методичних рекомендацій 

Редакція, що діє 
24.   Нарахована амортизація основних засобів:  
Е) у сумі, пропорційно нарахованій амортизації, за об'єктами
Основних засобів, отриманих безоплатно, придбаних (створених)
За рахунок коштів
Цільового фонду,
Признається дохід  
424 “Безоп
латно отримані необоротні
активи” 69
“Доходи майбутніх періодів”



 
745 “Дохід від безоплатно отриманих активів”






 
Попередня редакція 
-  
  Редакція, що діє 
28.
 
Відображення результатів
дооцінки основних засобів
на суму:  

 

 
А) дооцінки первинної вартості  10 “Основні засоби”
 
423 “Дооцінка
активів”  
Попередня редакція 
А) дооцінки
Залишкової вартості 
10 “Основні
засоби”  
423 “Дооцінка
активів”  
  Редакція, що діє 
37.




 
Втрати від зменшення корисності об'єктів основних засобів   972 “Втрати від зменшення корисності активів”
 
131. “Знос основних засобів”
 
Попередня редакція 
Шення корисності об'єктів основних засобів   975 “Зниження ціни необоротних активів та фінансових інвестицій”  131 “Знос основних засобів”

 
  Редакція, що діє   
38.
.
 
Відновлення корисності об'єктів основних засобів після усунення причин попереднього зменшення їх корисності   131 “Знос основних засобів”
 
742 “Дохід від відновлення корисності активів”
 
  Попередня редакція 




 
Відновлення корисності об'єктів основних засобів після усунення причин поперед
Нього зменшення їх корисності 
131 “Знос основних засобів”



 
746 “Інші доходи від звичайної діяльності”


 

Пункт 24 додатку до Методичних рекомендацій № 561 доповнений підпунктом "є", де наведена кореспонденція рахунків, якою здійснюється визнання доходу з основних засобів, отриманих безоплатно або за рахунок цільового фінансування.

Нагадаємо, що безпосередньо при отриманні таких активів дохід не признається. Зокрема, на момент оприбутковування безоплатно отриманих основних засобів відображається збільшення додаткового капіталу. При цьому щомісячно одночасно з нарахуванням амортизації вказаних об'єктів основних засобів признається дохід у сумі, пропорційній нарахованій амортизації.

Варто відзначити, що в кореспонденції рахунків з безвідплатного отримання основних засобів, наведеної в додатку до Методичних рекомендацій № 561, як і раніше відсутня проводка, що відображає нарахування податку на прибуток, пов'язаний з вказаною операцією.

Відзначимо, що, згідно п. 4 П(С)БО 17, поточний податок на прибуток визнається зміною власного капіталу, якщо податки виникають за операціями, відображеними на рахунках власного капіталу (дебет субрахунку 424 “Безоплатно отримані необоротні активи” та кредит субрахунку 641 “Податок на прибуток”). На це вказував й Мінфін в Листі № 053-39152.

Нині втрати від зменшення корисності підлягають відображенню за дебетом субрахунку 972 “Втрати від зменшення корисності активів”, а до ходи від відновлення корисності за кредитом субрахунку 742 “Дохід від відновлення корисності активів”.

Саме тому були змінені кореспонденції рахунків в пунктах 37 та 38 додатку до Методичних рекомендацій № 561.

Також нагадаємо, що зміни, внесені Наказом № 1125 на дату початку амортизації основних засобів виробничим методом, не знайшли відображення в Методичних рекомендаціях № 561.

Так, в другому абзаці п. 26 вказаних Методичних рекомендацій говориться про те, що нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, в якому об'єкт основних засобів сіав придач ний для корисного використання.

Кажучи про розбіжності в даті початку амортизації основних засобів виробничим методом, слід зазначити, що Методичні рекомендації № 561 не догма, а лише путівникдля бухгалтера, який повинен керуватися ними в своїй роботі, але не сліпо виконувати.

Зміни, внесені
до Методичних
рекомендацій
№ 1315

Так само, як і щодо основних засобів, зміни торкнулися лише додатку 2 до Методичних рекомендацій № 1315, в якому наведена кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку операцій з біологічними активами (табл. 2).

Таблиця 2

Редакція, що діє 
<...>      
11. Відображені втрати від зменшення корисності довгострокового біологічного активу, який оцінюється за первинною вартістю   972 “Втрати від зменшення корисності активів”
 
134 “Накопичена амортизація довгострокових біологічних активів”
 
12. Відображено відновлення корисності довгострокового біологічного активу, який оцінюється за первинною вартістю після усунення причин попереднього зменшення їх корисності   134 “Накопичена амортизація довгостро
кових біологічних активів”
 
742 “Дохід від відновлення корисності активів”

 
23. Включені довгострокові біологічні активи в групу вибуття: 
 

 
- оцінені за справедливою вартістю
 
286 “Необоротні активі та групи вибуття, що містяться для продажу”   16 “Довгострокові біологічні активи”
 
- оцінені за первинною вартістю: сума зносу
 
134 “Накопичена амортизація довгострокових біологічних активів”   16 “Довгострокові біологічні активи”
 
- сума перевищення залишкової вартості об'єкту довгострокових біологічних активів над його справедливої вартості   949 “Інші витрати операційної діяльності”  16 “Довгострокові біологічні активи”

 
- залишкова вартість
 
286 “Необоротні активи та групи вибуття, що містяться для продажу”   16 “Довгострокові біологічні активи”
 
24. Реалізація довгостро
кових біологічних активів з групи вибуття:  

 

 
- визнання доходу
 
36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”   712 “Дохід від реалізації інших оборотних активів”  
- сума податкового зобов'язання зПДВ   712 “Дохід від реалізації інших оборотних активів”   64 “Розрахунки з податків та платежів” 
- собівартість групи вибуття
 
943 “Собівартість реалізованих виробничих запасів”   286 “Необоротні активи та групи вибуття, що містяться для продажу”  
-   -   -  
<...>      

Зміни, внесені до Методичних рекомендацій № 1315, пов'язані в основному зі зміною підходу до порядку відображення операцій з продажу необоротних активів.

Нагадаємо, що з 2008 року необоротні активи, призначені для продажу, перед їх реалізацією переводяться до складу необоротних активів, що утримуються для продажу (субрахунок 286), а результат від їх реалізації відображається у складі інших операційних доходів та витрат (субрахунки 712 “Дохід від реалізації інших оборотних активів” та 943 “Собівартість реалізованих виробничих запасів”).

Інші зміни, внесені до Методичних рекомендацій № 1315, обумовлені оновленням в березні 2008 року Плану рахунків, а також виправленням незначних погрішностей в формулюваннях змісту господарських операцій та назві рахунків.

Так, у зв'язку з внесенням в 2008 році Наказом № 353 коригувань в План рахунків, змінився порядок відображення в обліку операцій зі зменшення та відновлення корисності необоротних активів, що враховуються за первинною вартістю.

Як і за основними засобами, втрати від зменшення корисності довгострокових біологічних активів підлягають відображенню за дебетом субрахунку 972 “Втрати від зменшення корисності активів”, а доходи від відновлення корисності за кредитом субрахунку 742 “Дохід від відновлення корисності активів”.

Саме тому були змінені кореспонденції рахунків є пунктах 11 та 12 додатку 2 до Методичних рекомендацій № 1315.

Список використаних документів

Наказ № 353 - Наказ Мінфіну України від 05.03.2008 р. № 353 “Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку”

Наказ № 732 -Наказ Мінфіну України від 22.11.2004 р. № 732 “Про затвердження типових форм первинного обліку об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів”

Наказ № 1125 - наказ Мінфіну України від 25.09.2009 р. № 1125 “Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку”

Наказ № 1307 - Наказ Мінфіну України від 10.11.2009 р. № 1307 “Про затвердження Змін в деякі методичні рекомендації з бухгалтерського обліку”

Методичні рекомендації № 561 - Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну України від 30.09.2003 р. № 561

Методичні рекомендації № 1315 - Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку біологічних активів, затверджені наказом Мінфіну України від 29.12.2006 р. № 1315

Методичні рекомендації № 1327 - Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку нематеріальних активів, затверджені наказом Мінфіну України від 16.11.2009 р. № 1327

План рахунків - План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств та організацій, затверджений наказом Мінфіну України від 30.11.1999 р. № 291

П(С)БО 7 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”, затверджене наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. № 92

П(С)БО 8 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 “Нематеріальних активів”, затверджене наказом Мінфіну України від 18.10.1999р. № 242

П(С)БО 17 -Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17 “Податок на прибуток”, затверджене наказом Мінфіну України від 28.12.2000 р. № 353

Лист № 053-39152 Лист Мінфіну України від 29.11.2002 р. № 053-39152 “Про визнання відстроченого податку на прибуток щодо операцій з безкоштовно отриманих основних засобів”

“Консультант бухгалтера” № 50 (538) 14 грудня 2009 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)


Документи що посилаються на цей