КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО ПРАЦI ТА СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Про пільгову відпустку чорнобильцю
ПИТАННЯ: Маю пільгову категорію як ліквідатор наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яка забезпечує щорічну оплачувану відпустку на 14 днів, але з 1997 р. цією пільгою не користувався. Чи буде зроблено виплати за таку невикористану пільгову щорічну відпустку?
ВІДПОВІДЬ: Згідно з п. 22 ст. 20 та п. 1 ст. 21 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорій 1 та 2, державою гарантовано компенсації та пільги, зокрема щодо надання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати терміном на 14 робочих (16 календарних) днів на рік.
Отже, така додаткова відпустка не віднесена цим Законом до щорічної, а визначена як пільга та компенсація за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Є певні відмінності цієї відпустки від щорічної додаткової відпустки. Відповідно до ст. 5 Конвенції Міжнародної організації праці № 132 "Про оплачувані відпустки", ратифікованої Законом України від 29.05.2001 р. № 2481-III, для отримання права на будь-яку щорічну оплачувану відпустку потрібен мінімальний період роботи, тобто в будь-якому разі щорічна відпустка пов'язана з тривалістю роботи працівника на підприємстві, в установі чи організації.
На відміну від щорічних відпусток, для отримання права на названу додаткову відпустку не потрібен мінімальний період роботи і надається вона незалежно від тривалості роботи на підприємстві, в установі, організації.
Тому під час надання цих відпусток слід ураховувати, що гарантоване державою право осіб, віднесених до категорії 1 та 2, на додаткову відпустку із збереженням заробітної плати терміном на 14 робочих (16 календарних) днів на рік, роботодавець зобов'язаний забезпечити впродовж календарного, а не робочого року.
Кодексом законів про працю України (ст. 76) та Законом України "Про відпустки" (ст. 7 і 8) установлено щорічні додаткові відпустки: за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, за особливий характер праці, за ненор-мований робочий день. Тобто щорічні додаткові відпустки надаються за роботу в тих чи інших умовах праці. А додаткова відпустка, встановлена Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", надається не за роботу, а за шкоду, заподіяну потерпілим категорії 1 і 2 внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Витрати, пов'язані з оплатою щорічних відпусток, провадяться за рахунок коштів підприємств, призначених на оплату праці, або за рахунок коштів фізичної особи, в якої працюють за трудовим договором працівники, а в установах та організаціях, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, оплата цих відпусток провадиться з бюджетних асигнувань на їхнє утримання. Фінансування видатків на відшкодування витрат на оплату додаткових відпусток, що надаються особам, віднесеним до категорій 1 та 2, провадиться за рахунок видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, за бюджетнбю програмою КПКВ 2501200 "Доплати за роботу на радіоактивне забруднених територіях, збереження заробітної плати при переведенні на нижчеоплачувану роботу та у зв'язку з відселенням, виплати підвищених стипендій та надання додаткової відпустки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Тобто джерела покриття витрат на щорічні відпустки і на зазначені вище додаткові відпустки різні.
Ураховуючи викладене, немає правових підстав вважати щорічними відпустки, які надаються працівникам відповідно до ст. 20 та 21 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а отже, й поширювати на них норми Закону України "Про відпустки", зокрема про перенесення щорічної відпустки на інший період або її продовження в разі тимчасової непрацездатності працівника, передбачені для щорічних відпусток, їх слід відносити до інших видів відпусток, установлених законодавством (ч. 2 ст. 4 Закону України "Про відпустки").
Відповідно ці відпустки не підлягають продовженню на святкові та неробочі дні під час визначення їхньої тривалості, перенесенню на інший період або продовженню в разі тимчасової непрацездатності працівника, поділу на частини та грошовій компенсації.
Перенесення такої відпустки з незалежних причин на другий рік теж не допускається.
Отже, якщо впродовж 12 років дописувач не користувався правом на такі додаткові відпустки, то грошова, компенсація за них не може бути виплачена.
Тетяна СТАШКІВ, начальник відділу;
Олена ОТРИШКО, головний спеціаліст
“Праця i зарплата” № 48(676), 23 грудня 2009 р.
Передплатний iндекс: 30214