Безпосередні предмети порушення митних правил:
строки зберігання, вилучення, повернення митними органами
Строки зберігання предметів правопорушення,
щодо яких судом не застосовано конфіскацію
Відповідно до ст. 377 “Вилучення товарів, транспортних засобів і документів” Митного кодексу України (далі - Митний кодекс) вилучаються товари, що є безпосередніми предметами порушення митних правил, товари із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортні засоби, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України, а також документи, необхідні для розгляду справи про порушення митних правил. У разі вчинення порушення митних правил особою, яка не має в Україні постійного місця проживання або адреси, допускається вилучення товарів, транспортних засобів у розмірах, необхідних для забезпечення стягнення штрафу або вартості товарів, транспортних засобів, зазначеної у частині третій ст. 405 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 172 Митного кодексу товари, що зберігаються під митним контролем (крім зазначених у п. 1 частини першої ст. 166 цього Кодексу: не пропущені під час ввезення на митну територію України внаслідок установлених законом заборон чи обмежень на їх ввезення в Україну або транзит через територію України і не вивезені з території України в день їх ввезення), за якими власник або уповноважена ним особа не звернулися до закінчення строків зберігання, зазначених у частинах першій та другій ст. 169 Митного кодексу, підлягають реалізації, про що відповідний митний орган повідомляє власника таких товарів не пізніше ніж за два тижні до закінчення строків зберігання. Отже, вищезазначена норма щодо обов'язкової передачі на реалізацію товарів поширюється виключно на випадки зберігання товарів під митним контролем, перелічені у частинах першій та другій ст. 169, в межах установлених строків зберігання.
Щодо товарів, вилучених відповідно до ст. 377 Митного кодексу та переданих для зберігання на склад митного органу, строк їх зберігання встановлено пп. 1.3 п. 1 наказу Держмитслужби України від 28.08.2003 р. № 579 “Про встановлення строків зберігання” і триває з моменту розміщення їх на складі до моменту повернення власникові (але не більше ніж три роки з дати набрання законної сили відповідною постановою суду) або до передання органу державної виконавчої служби на підставі судового рішення.
Повернення митними органами безпосередніх
предметів порушення митних правил
Держмитслужба України надала роз'яснення щодо повернення митними органами безпосередніх предметів порушення митних правил, вилучених відповідно до ст. 377 Митного кодексу. Так, відповідно до частини першої ст. 299 Кодексу про адміністративні правопорушення України (далі - КпАП) постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України. Частиною другою ст. 11 Закону України від 07.02.2002 р. № 3018-III “Про судоустрій України” визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України. Згідно зі ст. 294 КпАП постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, встановленого для подання апеляційної скарги чи протесту прокурора, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст. 32 КпАП України. Відповідно до частини другої ст. 299 при оскарженні або опротестуванні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги або протесту без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладання штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення. Таким чином, повернення митними органами безпосередніх предметів порушення митних правил за постановою суду можливе лише з моменту набрання нею законної сили, тобто після закінчення десятиденного строку, встановленого для подання апеляційної скарги чи протесту прокурора, а у разі подання апеляційної скарги або протесту прокурора протягом зазначеного строку - після залишення скарги або протесту без задоволення.
Вилучення транспортних засобів, що використовувалися
для переміщення безпосередніх предметів
порушення митних правил
Відповідно до ст. 1 Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП) 1975 р. термін “дорожній транспортний засіб” означає не тільки механічний дорожній транспортний засіб, а й будь-який причіп або напівпричіп, призначений для його буксирування таким транспортним засобом.
Положення п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306, також виділяють механічний транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, і транспортний засіб, призначений для руху лише в з'єднанні з іншим транспортним засобом, яким є причіп або напівпричіп.
Порядок списання безнадійних податкових боргів
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), є Закон України від 21.12.2000 р. № 2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Відповідно до п. 12.3 ст. 12 цього Закону в разі, коли внаслідок ліквідації платника податків або скасування реєстрації фізичної особи як суб'єкта підприємницької діяльності частина його податкових зобов'язань чи податкового боргу залишається непогашеною у зв'язку з недостатністю його активів, така частина погашається за рахунок активів засновників або учасників такого підприємства, якщо вони несуть повну або додаткову відповідальність за зобов'язаннями платника податків згідно із законодавством, у межах повної або додаткової відповідальності, у разі ліквідації філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу юридичної особи - за рахунок юридичної особи незалежно від того, чи є вона платником податку, збору (обов'язкового платежу), стосовно якого виникло податкове зобов'язання або виник податковий борг таких філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу.
В інших випадках податкові зобов'язання або податковий борг, що залишаються непогашеними після ліквідації платника податків, вважаються безнадійним боргом і підлягають списанню.
Порядок списання непогашених податкових зобов'язань або податкового боргу після ліквідації платника податків затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2002 р. № 1056. Відповідно до п. 3 цього Порядку податковий борг визнається безнадійним для подальшого його списання рішенням податкового органу, яке приймається на підставі одного з таких документів:
рішення органу державної реєстрації про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності або його філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу (платника податків);
повідомлення державного органу реєстрації актів цивільного стану про смерть фізичної особи (платника податків);
рішення суду про визнання фізичної особи (платника податків) безвісно відсутньою або померлою чи недієздатною.
При цьому в разі коли контролюючий орган не є податковим органом, рішення про визнання податкового боргу безнадійним приймається податковим органом за зверненням контролюючого органу, яке подається разом з одним із вищеперелічених документів. Удень прийняття податковим органом рішення про визнання податкового боргу безнадійним податкові повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, а на підставі рішення про визнання податкового боргу безнадійним керівник контролюючого органу (його заступник) приймає рішення про списання такого податкового боргу.
У разі порушення кримінальної справи щодо умисного ухилення осіб від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) прийняття рішень про визнання податкового боргу безнадійним та його списання відкладається до вирішення справи. Таким чином, у разі наявності безнадійних податкових боргів за митними платежами у розумінні вищезазначеного Закону митні органи мають звертатися до податкових органів для визнання цих боргів безнадійними та списувати такі борги на підставі прийнятих податковими органами рішень (про це зазначено в листі Держмитслужби України від 23.10.2009 р. № 11/3-10.15/10208-ЕП).
Володимир СИНЮК,
бухгалтер-експерт
“Вісник податкової служби України” № 48 грудень 2009 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)