КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Департамент адміністрування податку на додану вартість
Запровадження електронної звітності - передумова
переходу до нових методів адміністрування
Упродовж останніх років питання поліпшення адміністрування ПДВ є предметом низки урядових рішень, законодавчих ініціатив, указів Президента України та передвиборних обіцянок.
Головне завдання, що стоїть перед податковими органами, - створення такої системи адміністрування податку, за якої податок сплачується добровільно і вчасно. Дієвим кроком у цьому напрямі стало впровадження ризикоорієнтованої системи та системи електронного контролю за правомірністю формування податкових зобов'язань та податкового кредиту.
Передумовою переходу до нових методів адміністрування ПДВ є запровадження електронної звітності. Так, за результатами декларування за січень - жовтень 2009 р. понад 92% податкових декларацій з ПДВ прийнято в електронному вигляді (для порівняння - за результатами березня минулого року в електронному вигляді прийнято лише 43,7% поданих декларацій). Серед платників, які звітують про наявність оподатковуваних операцій та розшифровують поставки та придбання у додатку до декларації з ПДВ, частка тих, які надсилають звітність у електронному вигляді, також досягає 92%.
Чому електронна звітність користується такою популярністю?
Безкоштовною альтернативою паперовим звітам з ПДВ стало розроблене для платників податку програмне забезпечення формування та передання до органів ДПС податкової звітності у електронному вигляді. Автоматизація процесу створення податкової звітності дає змогу значно полегшити роботу бухгалтеру, зробити її безпомилковою.
За допомогою програмного забезпечення платники отримали можливість:
не залишаючи робоче місце, через Інтернет на сайті ДПА України отримати форми податкової звітності з останніми змінами;
створювати та редагувати документи податкової звітності власних підприємств;
автоматично заповнювати реквізити (заголовок) документа податкової звітності та авторозрахунком окремі показники податкової звітності;
проводити арифметичний контроль правильності заповнення податкової звітності та контроль структури документа;
сформувати розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на підставі даних реєстрів отриманих та виданих податкових накладних.
Водночас подання електронних звітів до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку- це:
економія часу, оскільки особисте відвідування ДПІ для подання звітності не потрібне;
розширення можливостей для обробки та аналізу даних;
скорочення паперових архівів;
конфіденційність даних, що забезпечена електронними цифровими підписами та електронною цифровою печаткою.
На сьогодні податкові органи на шляху до повного залучення платників ПДВ до подання звітності в електронному вигляді здійснили низку кроків:
1. Максимально адаптували до обробки в електронному вигляді:
податкову звітність з ПДВ (декларацію з ПДВ з додатками) (змінами, внесеними наказом № 159);
реєстри отриманих та виданих податкових накладних (змінами, внесеними наказом № 582).
2. Підготували технічні та методологічні можливості для забезпечення приймання податкових накладних та надання можливості звірки податкових накладних покупцям-контрагентам.
Таким чином, покращення адміністрування ПДВ та запровадження електронного документообігу як між платниками та податковими органами, так і між суб'єктами господарювання має свої переваги. Застосування автоматизованої системи обробки інформації, наданої платниками, значною мірою сприяє вдосконаленню роботи податкових органів, у тому числі шляхом зменшення кількості перевірок.
Особливості проведення камеральних
перевірок податкової звітності з ПДВ
Відповідно до вимог Закону № 2181-III податкові декларації з ПДВ приймаються органом податкової служби без попередньої перевірки зазначених у них показників.
При прийманні податкових декларацій працівниками органів податкової служби в обов'язковому порядку контролюється наявність підписів посадових осіб, печатки платника податків, обов'язкових реквізитів, обов'язкових додатків та ін., тобто проводиться візуальний контроль.
Зареєстровані в органі податкової служби податкові декларації з ПДВ підлягають документальній невиїзній (камеральній) перевірці.
Камеральною перевіркою є:
перевірка правильності складання податкових декларацій і розрахунків, що включає арифметичний підрахунок підсумкових сум податку, які підлягають сплаті до бюджету, бюджетному відшкодуванню, перевірка обгрунтованості застосування ставок податку і податкових пільг, правильності відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування (виявлення арифметичних або методологічних помилок);
перевірка своєчасності подання звітності до податкового органу; логічний контроль (перевірка логічного зв'язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, порівняння звітних показників з показниками попереднього звітного періоду);
перевірка узгодженості показників, що повторюються в податкових деклараціях і розрахунках;
зіставлення даних податкової звітності з ПДВ з даними податкової звітності інших податків, інформації, отриманої від митних органів та інших джерел;
попередня оцінка податкових декларацій і розрахунків щодо достовірності окремих звітних показників, наявності сумнівних фактів або невідповідностей, що вказують на можливі порушення податкового законодавства.
Крім того, інформація розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з ПДВ), розрахунків коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ (додаток 1 до податкової декларації з ПДВ), а саме - зазначені в них індивідуальні податкові номери контрагентів - звіряється з Реєстром платників ПДВ.
Більшість із перелічених видів контррлів проводяться автоматизовано засобами АРМів (одразу виявлено суми ПДВ, включені до податкового кредиту, сформовані за рахунок неплатників ПДВ (не зареєстрованих платниками ПДВ, реєстрація платником ПДВ скасована); арифметичну перевірку здійснено автоматично, не потрібно повторно за допомогою калькулятора перераховувати показники звітності, тобто програма зазначила рядки з помилками), що дає змогу зосередитися на методологічній перевірці поданої звітності.
Запровадження з 2008 р. зіставлення даних розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів дало можливість органам податкової служби оперативно виявляти саме тих платників, які не задекларували податкові зобов'язання та через яких інші платники - контрагенти отримали незаконний податковий кредит. Саме щодо таких платників вживають оперативно-розшукових та контрольно-перевірочних заходів. За встановленими випадками умисного ухилення від оподаткування за наслідками відпрацювання платників ПДВ ризикової групи порушено 313 кримінальних справ, з них 204 передано до суду з обвинувальними висновками, за окремими з них винесено обвинувальні вироки за ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах посадовими особами підприємств. До адміністративних судів подано 200 позовних заяв про стягнення у дохід держави коштів, отриманих за договорами, що суперечать інтересам держави і суспільства та є нікчемними, судами відкрито провадження за 188 заявами.
Щоб уникнути проблем з поданою податковою звітністю з ПДВ і правильно її заповнити, слід дотримуватися положень Порядку № 166, форми податкової декларації з ПДВ та додатків до неї.
Зокрема, форма та зміст:
показників податкової декларації з ПДВ та додатків до неї, за винятком коригувальних рядків (рядки 8, 8.1, 8.3, 16, 16.1, 16.2, 16.3, 16.4) і додатка 1 до податкової декларації з ПДВ, передбачають відображення позитивних значень;
поля “До декларації додаються” передбачають наявність позначки поряд з назвою додатка, який подається разом з податковою декларацією;
полів “Додатки до рядків цієї, декларації (зазначити номери рядків декларації)” та “Додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників поданої раніше декларації, у якій платником самостійно виявлено помилки (зазначити номери рядків декларації)” передбачають наявність переліку номерів рядків;
показників рядка “Інші” додатка 5 до податкової декларації з ПДВ передбачають відображення операцій з поставки товарів (послуг) згідно з податковими накладними, заповненими відповідно до п. 8 Порядку № 165.
Лише повне та якісне заповнення платниками розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту дасть можливість податківцям провести перевірку безконтактне, в автоматизованому режимі та вивести сумлінного платника з поля зору контролюючих заходів податкового органу.
У платника завжди є можливість як перевірити на сайті ДПА України (http://www.sta.gov.ua/control/uk/index) зареєстрованість чи незареєстрованість контрагента платником ПДВ (чи дійсний індивідуальний податковий номер контрагента-платника ПДВ). так і скористатися безкоштовним програмним забезпеченням для платників податків з формування та передачі до органів ДПС податкової звітності в електронному вигляді (сайт ДПА України, розділ “Платникам податків про електронну звітність”, http://www.sta.gov.ua/control/uk/publish/article;).
Уникнути розбіжностей у податкових зобов'язаннях з ПДВ за оподатковуваними за ставкою 20% операціями з поставки на митній території України згідно з податковими накладними, виписаними в іншому періоді, ніж зазначений у полі “Звітний (податковий) період” податкової декларації з ПДВ, зокрема, новоствореним платникам ПДВ та платникам, що здійснюють поставки товарів (послуг), придбання (надання) яких контролюється приладами обліку, можна відображенням таких накладних у рядку 8 податкової декларації з ПДВ з відповідним розшифруванням податкових накладних у додатку 1.
Докладніше про виправлення помилок, допущених при заповненні податкової звітності з ПДВ за новою формою, читайте у “Віснику” № 22/2009 (стор. 24) та у листі-роз'ясненні № 10061/7/16-1417.
Лариса ДРЕВАЛЬ,
начальник відділу координаці процесів
адміністрування Департаменту
“Вісник податкової служби України” № 1-2 січень 2010 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)