Податкова звітність з ПДВ
ПИТАННЯ 1. Який порядок черговості відображення від'ємного значення в податкових деклараціях з ПДВ при переході такого платника у середині кварталу з квартальної звітності на місячну у зв'язку з перевищенням допустимої межі обсягу оподатковуваних операцій, якщо таке від'ємне значення виникло за наслідками квартальної декларації з ПДВ?
ПИТАННЯ 2. Який порядок відображення сум ПДВ у податковій декларації з ПДВ при продажу легкового автомобіля?
ПИТАННЯ 3. Як заповнити колонку 2 додатка 2 до податкової декларації з ПДВ?
ПИТАННЯ 4. Який порядок виправлення помилок, допущених у розрахунку коригування до податкової накладної (додатку 2)?
ПИТАННЯ 5. Як відобразити в податковій декларації з ПДВ повернення товарів або передоплати за непоставлені товари (послуги), операції з поставки яких оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою (рядок 2.2 податкової декларації з ПДВ)?
ПИТАННЯ 6. Чи має право платник ПДВ при формуванні податкових зобов'язань за звітний період врахувати розрахунки коригувань, виписані в попередніх періодах, але не відображені в декларації з ПДВ?
ВІДПОВІДЬ 1. Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-III для подання декларації встановлюються такі строки:
якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному місяцю, декларація подається до державної податкової інспекції (адміністрації) за місцезнаходженням платника протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному кварталу, декларація подається до державної податкової інспекції (адміністрації) за місцезнаходженням платника протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Згідно з п. 7.8 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковим періодом є календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, - календарний квартал.
Зокрема, платник податку, обсяг оподатковуваних операцій якого за минулі 12 місячних податкових періодів не перевищував 300 тис. грн., може вибрати квартальний податковий період, подавши заяву про це до податкового органу разом з декларацією за наслідками останнього податкового періоду календарного року. При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року.
У разі якщо протягом будь-якого періоду з початку застосування квартального податкового періоду обсяг оподатковуваних операцій платника податку перевищує 300 тис. грн., такий платник податку зобов'язаний самостійно перейти на місячний податковий період починаючи з місяця, на який припадає таке перевищення, що зазначається у відповідній податковій декларації за наслідками такого місяця.
Пунктом 5.11 Порядку № 166 зазначено, зокрема, що якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від'ємного значення зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду).
Отже, якщо платник ПДВ у середині кварталу (наприклад, у лютому - другий місяць кварталу) перевищив допустиму межу обсягу оподатковуваних операцій, а за наслідками квартальної декларації з ПДВ (за січень - перший місяць кварталу) виникло від'ємне значення, то такий платник повинен:
до 20 березня подати податкову декларацію з ПДВ за лютий;
до 20 квітня - податкову декларацію з ПДВ за березень;
до 10 травня - податкову декларацію з ПДВ за І квартал, яка складатиметься з першого місяця - січня, у рядку 22.2 якої задекларувати суму від'ємного значення з ПДВ та перенести до рядка 23.1 податкової декларації з ПДВ за квітень, яка подається до 20 травня.
ВІДПОВІДЬ 2. Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 168/97-ВР об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.
Згідно з пп. 5.3.1 п. 5.3 розділу п'ятого Порядку № 166 у рядках 1 - 5 декларації вказуються загальні обсяги поставки, за якими у платника в даному звітному періоді виникло податкове зобов'язання (оподатковувані за ставкою 20%, нульовою ставкою, звільнені від оподаткування відповідно до ст. 5 Закону № 168/97-ВР та тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до ст. 11 цього Закону чи інших нормативно-правових актів), та обсяги поставки, що не є об'єктом оподаткування (п. 3.2 ст. 3 цього Закону).
Отже, операція з продажу легкового автомобіля є об'єктом оподаткування ПДВ, оподатковується за ставкою 20% та підлягає відображенню в рядку 1 розділу І “Податкові зобов'язання” податкової декларації з ПДВ.
Щодо включення сум ПДВ до складу податкового кредиту при придбанні легкового автомобіля, то згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище від рівня звичайних цін, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до абзацу другого пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що відноситься до складу основних фондів, до податкового кредиту не включається.
Пунктом 5.7 розділу п'ятого Порядку № 166 та формою податкової декларації з ПДВ передбачено, що у рядку 10.1 розділу II “Податковий кредит” відображаються обсяги придбання товарів (послуг) та основних фондів, що в подальшому використовуються в оподатковуваних операціях за ставкою 20% у межах господарської діяльності платника податку.
Таким чином, у разі виключення легкового автомобіля зі складу основних фондів і продажу його як товару платник ПДВ на дату такого продажу може віднести до складу податкового кредиту частину суми ПДВ, нараховану (сплачену) при придбанні такого автомобіля, яка відповідає незамортизованій частині його вартості, але не вище від рівня звичайної ціни, що склалася на момент такого продажу, та відобразити у рядку 10.1 розділу II “Податковий кредит” податкової декларації з ПДВ.
При цьому, враховуючи строки давності та порядок їх застосування при визначенні податкових зобов'язань, а також повернення надміру сплачених або відшкодованих податків і зборів (обов'язкових платежів), встановлені ст. 15 Закону № 2181-III, а також те, що сума ПДВ, віднесена за податковою накладною до податкового кредиту, впливає безпосередньо на розмір податкових зобов'язань платника податку, у разі виключення автомобіля зі складу основних фондів і продажу його як товару платник податку не має прав'а віднести до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковою накладною, отриманою при придбанні легкового автомобіля, якщо з моменту його придбання минуло понад 1095 днів.
ВІДПОВІДЬ 3. Подання Довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з ПДВ, далі - Довідка), форму якої затверджено наказом № 166, є обов'язковим у разі заповнення рядка 24 податкової декларації з ПДВ.
Методику розрахунку показників додатка 2 до податкової декларації з ПДВ наведено в листі № 15844/7/16-1117.
Відповідно до встановленої форми Довідки порядок розподілу залишку від'ємного значення, відображеного в рядку 24 декларації з ПДВ звітного періоду, зазначається в колонках 2 та 3 Довідки за періодами виникнення.
Звітний (податковий) період - це період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.
Оскільки для платників ПДВ звітним податковим періодом є один календарний місяць, а в окремих випадках - календарний квартал, то для розподілу залишку від'ємного значення в колонці 2 Довідки відображаються звітні періоди виникнення сум від'ємного значення. Тобто платник, який застосовує місячний звітний період, у колонці 2 Довідки зазначає числовим значенням місяць та рік (наприклад: 05.2009, 07.2009). Платники, які звітують поквартальне, в колонці 2 зазначають відповідний квартал та рік(наприклад: І квартал 2009, III квартал 2009).
ВІДПОВІДЬ 4. Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, оскільки згідно з пп. 7.2.3 цього пункту податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Згідно з п. 4.5 ст. 4 цього Закону якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягає відповідному коригуванню.
Відповідно до п. 20 Порядку № 165 у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань згідно з п. 4.5 ст. 4 Закону № 168/97-ВР постачальник товарів (послуг) виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної (далі -розрахунок коригування).
Оскільки податкова накладна є розрахунковим документом, що підтверджує факт придбання товарів (послуг), і підставою для нарахування податкового кредиту, а у разі здійснення коригування сум ПДВ відповідно до п. 4.5 ст. 4 Закону № 168/97-ВР розрахунок коригування до податкової накладної (додаток 2) є невід'ємною частиною такої податкової накладної, виправлення помилок у такому розрахунку коригування (додатку 2) не допускається. При цьому виправлення помилок здійснюється шляхом виписки нового розрахунку коригування до цієї самої податкової накладної з урахуванням попередніх коригувань.
ВІДПОВІДЬ 5. Відповідно до п. 4.5. ст. 4 Закону № 168/97-ВР якщо після постав, ки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягає відповідному коригуванню.
Згідно з пунктами 5.6 та 5.8 Порядку № 166 коригування податкових зобов'язань відображається у рядку 8, а коригування податкового кредиту - у рядку 16, при заповненні яких (крім рядка 16.5) обов'язковим є подання додатка 1 до податкової декларації з ПДВ, який заповнюється у розрізі контрагентів та податкових накладних.
Діюча форма розрахунку коригування дає змогу порівняти дані податкового обліку у продавця та покупця, а саме конкретизує показники у разі проведення коригування на підставі п. 4.5 ст. 4 Закону № 168/97-ВР.
Враховуючи зазначене, платник податку при поверненні йому товарів або передоплати за непоставлені ним товари (послуги), операції з поставки яких були оподатковані ПДВ за нульовою ставкою та відображались у рядку 2.2 податкової декларації з ПДВ, має виписати розрахунок коригування (додаток 1) та відобразити у колонці А рядка 8.3 податкової декларації з ПДВ зменшення обсягів проданих товарів та прокреслити колонку Б рядка 8.3 податкової декларації з ПДВ, а також подати розрахунок коригування (додаток 1), в якому заповнюються колонки 2 - 7,9 розділу І. До декларації платником додається довідка довільної форми, засвідчена підписом керівника чи головного бухгалтера та печаткою (чи підписом платника, якщо платник - фізична особа), з наданням пояснення змісту коригування.
При цьому у разі якщо платником податку в податковому періоді, в якому здійснювалися операції з поставки товарів (послуг), що оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою, здійснювались і операції, звільнені від оподаткування, та/або операції, що не є об'єктом оподаткування, то при поверненні йому, товарів (послуг), що оподатковуються за нульовою ставкою, такий платник повинен переглянути частку використання придбаних ним товарів (послуг) в оподатковуваних операціях.
Тобто якщо платник податку здійснює коригування попередніх періодів, то і частку використання придбаних товарів (послуг) з метою коригування податкового кредиту слід враховувати в оподатковуваних операціях того звітного періоду, показники якого коригуються (а не того, в якому таке коригування відбувається).
ВІДПОВІДЬ 6. Згідно з Порядком № 165 у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до п. 4.5 ст. 4 Закону № 168/97-ВР постачальник товарів (послуг) виписує розрахунок коригування за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Розрахунок коригування складається у двох примірниках - оригінал надається покупцю товарів (послуг), копія залишається у продавця.
Розрахунок коригування складається виключно продавцем - особою, яка є платником податку, філією чи структурним підрозділом, якому делеговано право виписки податкової накладної (відповідно до п. 2 Порядку № 165), а також особою, яка веде облік результатів під час виконання договорів про спільну діяльність та відповідальна за утримання та внесення податку до бюджету, та покупцем - отримувачем послги, наданої йому на митній території України нерезидентом, який виступає податковим агентом такого нерезидента, із обов'язковим включенням зазначених коригувань до зміни податкових зобов'язань та одночасним відображенням у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних з від'ємним чи позитивним значенням.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181-III та п. 4.4 Порядку № 166 якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку, встановленому для подання декларацій з ПДВ (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених ст. 15 Закону № 2181-III), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок). Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації.
Платник податку має право не подавати зазначений розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі декларації за будь-який наступний звітний (податковий) період (з урахуванням зазначених в абзаці першому строків давності та положень п. 17.2 Закону № 2181-III), протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Такий спосіб самостійного виправлення платником помилки може бути застосовано у разі виправлення у декларації звітного (податкового) періоду помилок лише однієї раніше поданої декларації.
При цьому відповідно до п. 2 розпорядження № 1120-р нарахування податкового кредиту з використанням податкової накладної, отриманої у попередніх звітних періодах, з порушенням вимог пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого платника податку органами державної податкової служби.
“Вісник податкової служби України” № 1-2 січень 2010 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)