КОНСУЛЬТУЄ ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМIТЕТ ПРОФСПIЛКИ
ПРАЦIВНИКIВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
Про надбавку за вислугу років та додаткову відпустку
ПИТАННЯ 1. Методист райметодкабінету додатково виконує обов'язки завідувача райметодкабінету з доплатою 50% посадового окладу завідувача. Чи нараховується на цю доплату надбавка за вислугу років?
2. Чи включається сума (повністю чи частково) допомоги на оздоровлення в розрахунок для оплати листка непрацездатності?
3. Працюю фармацевтом в аптеці. Одна виховую дитину шести років. Власник приватної аптеки відмовляє в наданні соціальної відпустки на сім календарних днів.
Чи правомірні його дії?
Відповідь. 1. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 р. №963 "Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників" методистів віднесено до педагогічного персоналу, виплата надбавки за вислугу років яким провадиться в Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 p. №78 "Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України "Про освіту", частини першої статті 25 Закону України "Про загальну середню освіту", частини другої статті 18 і частини першої статті 22 Закону України "Про позашкільну освіту" (далі - Порядок). Згідно з п.1 Порядку надбавка за вислугу років нараховується щомісяця у відсотках до посадового окладу (ставки заробітної плати) залежно від стажу педагогічної роботи в таких розмірах: понад три роки - 10%, понад 10 років - 20%, понад 20 років - 30%. Отже, працівникові, якому встановлено доплату в розмірі 50% посадового окладу за посадою завідувача райметодкабінету, надбавка за вислугу років нараховується на посадовий оклад лише за основною посадою, тобто за посадою методиста.
2. Обчислення допомоги по тимчасовій непрацездатності провадиться залежно від загального трудового стажу виходячи із середньомісячної зарплати, яка обчислюється із заробітку за останні два календарних місяці роботи згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.98 р. №571 "Про обчислення розміру допомоги по тимчасовій неп рацездатності".
До виплат, що не включаються до розрахунку середньої заробітної плати під час обчислення допомоги по тимчасовій непрацездатності, належать:
- виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов'язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов'язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);
- одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);
- компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата проїзду, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);
- премії за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об'єктів будівництва (за винятком тих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності);
- грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;
- пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;
- літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором;
- вартість безоплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;
- дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку;
- виплати, пов'язані з ювілейними датами, днем народження, задовголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо;
- вартість безоплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їхнє відшкодування;
- заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством);
- суми відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
- доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;
- компенсація працівникам утрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати.
3. Додаткову соціальну відпустку працівникам, які мають дітей, передбачено ст.19 Закону України "Про відпустки". Щорічна додаткова оплачувана відпустка надається жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка всиновила дитину, одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері, а також особі, яка взяла дитину під опіку. Тривалість цієї відпустки становить сім календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ст.73 КЗпП), яка надається в будь-який час упродовж календарного року, а не за відпрацьований календарний рік. За наявності кількох підстав для надання відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 14 календарних днів. Цей Закон є державною гарантією, тому право на таку відпустку мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності (ст.2 цього Закону). З огляду на викладене, роботодавець не має права відмовляти працівникові в наданні названої відпустки.
Роз'яснює головний спеціаліст з питань
соціально-економічного захисту населення
Лідія ГАВРИЛЕНКО
“Праця i зарплата” № 3 (679), 27 січня 2010 р.
Передплатний iндекс: 30214