Особливості податкового обліку
з ПДВ окремих операцій
ПИТАННЯ 1. Який порядок виписки податкової накладної у разі здійснення передоплати за частину товарів великої номенклатури та наступного відвантаження іншої частини товарів тієї ж номенклатури?
ПИТАННЯ 2. Який порядок оподаткування ПДВ операцій із гарантійної заміни товарів?
ПИТАННЯ 3. Чи має право платник податку - емітент декларувати бюджетне відшкодування при отриманні основних фондів як внеску до статутного фонду від платників податку - засновників у випадку, коли такі основні фонди отримуються на митній території України, і у випадку, коли відбувається їх ввезення на митну територію України?
ПИТАННЯ 4. Чи має можливість відкоригувати податкові зобов'язання, задекларовані в податковій декларації з ПДВ, платник податку, який нараховував ПДВ при поставці товарів (послуг), що відповідно до Закону № 168/97-ВР звільнені від оподаткування ПДВ?
ПИТАННЯ 5. Який порядок формування податкового кредиту, якщо товари (послуги) придбавалися в період, коли платник здійснював як оподатковувані, так і звільнені від ПДВ операції, а податкові накладні отримано із запізненням, коли платником здійснюються тільки оподатковувані операції?
ПИТАННЯ6. На яку дату виникають податкові зобов'язання та податковий кредит при наданні послуг за договором доручення, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів?
ПИТАННЯ 7. Чи включається до бази оподаткування ПДВ сума процентів, сплачена за товарним кредитом?
ПИТАННЯ 8. Який порядок оподаткування ПДВ операцій з реалізації путівок підприємством своїм працівникам, якщо вартість путівки частково оплачується за рахунок Фонду соціального страхування, а частково працівником?
ПИТАННЯ 9. Чи звільняються від оподаткування ПДВ операції з поставки зошитів та навчальних посібників?
ПИТАННЯ 10. Чи оподатковуються ПДВ операції з поставки нерезидентом, у якого не має представництва, товарів на митній території України резиденту?
ПИТАННЯ 11. Чи зобов'язаний резидент коригувати податковий кредит, сформований при ввезенні (імпортуванні) товару, у разі зменшення ціни на товар нерезидентом?
ПИТАННЯ 12. Чи нараховується ПДВ комісіонером при передачі комітенту в межах договору комісії послуг, визначених пп. 3.2.6 п. 3.2 ст. 3 Закону № 168/97-ВР?
ПИТАННЯ 13. Чи має право підприємство громадських організацій інвалідів на застосування нульової ставки згідно з пп. 6.2.8 п. 6.2 ст. 6 Закону № 168/97-ВР до господарських операцій з надання в оренду майна, що належить підприємству, але не використовується ним у виробничій діяльності?
ВІДПОВІДЬ 1. Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках (оригінал і копія).
Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) згідно з п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону № 168/97-ВР вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що, зокрема, має містити опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм), ціну поставки без урахування податку, загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку (пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).
Отже, при отриманні платником передоплати (у тому числі часткової) виписується податкова накладна, в якій вказується перелік (номенклатура) товарів, вартість яких попередньо оплачено.
Враховуючи викладене, у зазначеному у запиті прикладі податкові накладні виписуються окремо на суму передоплати на дату отримання такої передоплати з визначенням переліку оплачених товарів, та окремо на товари, відвантажені в обсягах, які не враховано в першій податковій накладній і кошти за які на дату такого відвантаження не сплачено.
Після фактичного виконання договору поставки (здійснення поставки і оплати всієї номенклатури за договором) у разі необхідності здійснюється коригування кількісних чи вартісних показників до раніше виписаних податкових накладних, яке здійснюється у порядку, встановленому пунктами 20 - 31 Порядку № 165.
ВІДПОВІДЬ 2. Відповідно до п. 4.5 ст. 4 Закону № 168/97-ВР якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягає відповідному коригуванню.
Згідно з пп. 4.5.3 вищезазначеного пункту зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника при зміні компенсації вартості товарів (послуг), наданих особам, які не були платниками цього податку на момент такої поставки, дозволяється лише:
при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості;
при перегляді цін, пов'язаних з гарантійними замінами товарів.
Отже, у разі зміни ціни внаслідок гарантійної заміни товару продавець має право на коригування податкових зобов'язань (+ чи -) залежно від того, як змінилася ціна, і на виписування розрахунку коригування до раніше виданої податкової накладної. При цьому якщо покупцем товарів є неплатник ПДВ, то обидва примірники розрахунку коригування залишаються у продавця без підпису покупця - неплатника ПДВ.
ВІДПОВІДЬ 3. Відповідно до пп. 1.28.2 п. 1.28 ст. 1 Закону № 334/94-ВР пряма інвестиція - господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.
Згідно з п. 1 ст. 66 Господарського кодексу під терміном “майно” слід розуміти виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.
Відповідно до ст. 12 Закону № 1576-ХІІ товариство є власником майна, зокрема переданого йому засновниками і учасниками у власність.
При цьому з урахуванням вимог п. 1.15 ст. 1 Закону № 334/94-ВР операції із внеску основних фондів до статутного фонду прирівнюються до операцій з продажу для особи, яка здійснила такий внесок, а операції з їх отримання - відповідно до операцій з придбання таких основних фондів особою, яка їх отримала.
Отже, основні фонди, отримані як внесок до статутного фонду, вважаються придбаними в обмін на корпоративні права їх отримувача.
З урахуванням інших вимог щодо формування податкового кредиту суми ПДВ, сплачені (нараховані) у складі вартості таких основних фондів, можуть бути включені до складу податкового кредиту.
Порядок розрахунку суми бюджетного відшкодування встановлено пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.
Відповідно до цього підпункту бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, розрахованого згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 цього Закону, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
Платник податку при придбанні на митній території України товарів (послуг), основних фондів оплачує постачальнику - платнику податку вартість таких товарів (послуг), збільшену на суму ПДВ, а при імпортуванні товарів, основних фондів, у тому числі при їх ввезенні з метою внесення до статутного фонду, - органам, які здійснюють контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету за імпортні товари.
Тобто в основу розрахунку суми бюджетного відшкодування покладено єдиний принцип: проведення грошових розрахунків з постачальниками за придбані товари, а якщо постачальник - нерезидент, то з бюджетом (в частині ПДВ).
Оскільки платник податку - емітент корпоративних прав при отриманні від платника податку - засновника основних фондів як внеску до статутного фонду не розраховується за них коштами, а передає в обмін на їхні корпоративні права, то підстави для декларування бюджетного відшкодування за такою операцією відсутні.
При ввезенні (імпортуванні) на митну територію України основних фондів як внеску до статутного фонду сума податку сплачується коштами при їх розмитненні, а тому може бути врахована при визначенні суми бюджетного відшкодування.
ВІДПОВІДЬ 4. Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону № 168/97-ВР платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Норми Закону № 168/97-ВР не містять положень щодо вибору платником податку можливості застосування чи незастосування передбачених цим Законом пільг.
Якщо при поставці товарів (послуг), які відповідно до Закону № 168/97-ВР звільнені від оподаткування, платником податку нараховано ПДВ, то суми податку мають бути сплачені до бюджету. При цьому такий факт розцінюється як завищення цін і до такого платника застосовуються відповідні санкції, зокрема стягнення до бюджету повної суми такого завищення.
Крім того, продавець повинен врахувати, що згідно з пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР у разі якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування згідно зі ст. 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі ст. 5 та п. 11.44 ст. 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.
Отже, якщо придбані з ПДВ товари (послуги) реалізовано продавцем в операціях, щодо яких Законом передбачено пільговий режим оподаткування, то суми податку, нараховані (сплачені) при їх придбанні, не можуть бути включені до складу податкового кредиту незалежно від того, була ним використана пільга щодо оподаткування чи ні.
У разі якщо платник податку нараховував ПДВ при поставці товарів (послуг), які відповідно до Закону звільнені від оподаткування, та відображав у податковому обліку зазначені операції як оподатковувані, а суми утриманого податку вносив до бюджету, то суми ПДВ, нараховані за такою операцією, підлягають коригуванню виключно за умови повернення покупцям сплаченого ними податку під час придбання таких пільгових товарів (послуг).
Пунктом 20 Порядку № 165 визначено, що у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до п. 4.5 ст. 4 Закону № 168/97-ВР постачальник товарів (послуг) виписує розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Оскільки дана операція передбачає зміну вартості операцій на суму неправильно нарахованого ПДВ, то на дату повернення покупцю коштів, у даному випадку - сум ПДВ, сплачених таким покупцем при придбанні товарів (послуг), що підлягають звільненню, постачальник товарів (послуг) виписує розрахунок коригування до раніше виписаної податкової накладної, в якому коригує вартість товару, поставленого покупцю з ПДВ, зі знаком “-” на суму податку.
У свою чергу в разі придбання покупцем з ПДВ товарів (послуг), щодо яких Законом передбачено пільговий режим оподаткування, такий покупець не може скористатися податковим кредитом за фактично нарахованими (сплаченими) сумами ПДВ.
ВІДПОВІДЬ 5. Необхідність поділу сум ПДВ, нарахованого (сплаченого) постачальникам, на частини, які мажуть бути включені до складу податкового кредиту і які до складу податкового кредиту не включаються, визначено пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, згідно з яким у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.
Тому якщо платник податку здійснює коригування попередніх періодів, то і частку використання придбаних товарів (послуг) з метою коригування податкового кредиту слід враховувати в оподатковуваних операціях того звітного періоду, показники якого коригуються (а не того, в якому таке коригування відбувається). При цьому під час коригування слід переглянути і частку використання придбаних товарів (послуг) в оподатковуваних операціях.
ВІДПОВІДЬ 6. Згідно з пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 168/97-ВР об'єктом оподаткування ПДВ є операції з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.
Оподаткування ПДВ операцій з поставки товарів (робіт, послуг) за рахунок бюджетних коштів здійснюється на загальних підставах.
Датою виникнення податкових зобов'язань у разі поставки товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому вигляді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом (пп. 7.3.5 п. 7.3 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).
Пункт 4.7 ст. 4 Закону № 168/97-ВР чітко визначає особливості справляння податку, базу оподаткування ПДВ та дату виникнення податкових зобов'язань з ПДВ щодо операцій за договорами комісії або доручення.
Так, відповідно до абзацу другого цього пункту у разі коли платник податку (далі - повірений) здійснює діяльність з придбання товарів (робіт, послуг) за дорученням та за рахунок іншої особи (далі - довіритель), датою збільшення податкового кредиту такого повіреного є дата перерахування коштів (поставка в управління цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу) на користь продавця таких товарів (робіт, послуг) або поставка інших видів компенсацій вартості таких товарів (робіт, послуг), а датою збільшення податкових зобов'язань є дата передання таких товарів (результатів робіт, послуг) довірителю. При цьому довіритель не збільшує податковий кредит на суму коштів (вартість цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу), перерахованих (переданих) повіреному, але має право на збільшення податкового кредиту у податковий період отримання товарів (робіт, послуг), придбаних повіреним за його дорученням.
Отже, п. 4.7 ст. 4 Закону № 168/97-ВР чітко визначено дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту як повіреного, так і довірителя, яка при застосуванні цього пункту не може бути зміненою. Тобто у разі придбання товарів (робіт, послуг) за договором доручення та за рахунок бюджетних коштів дата виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту повіреного та довірителя визначається відповідно до п. 4.7 ст. 4 Закону № 168/97-ВР.
ВІДПОВІДЬ 7. Відповідно до пп. 1.11.2 п. 1.11 ст. 1 Закону № 334/94-ВР товарний кредит - товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент.
Товарний кредит передбачає передання права власності на товари (результати робіт, послуг) покупцю (замовнику) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником) незалежно від часу погашення заборгованості.
Закон № 168/97-ВР містить норму, якою визначається база оподаткування ПДВ при збільшенні договірної вартості товарів (робіт, послуг) на суму процентів. Зокрема, п. 4.8 ст. 4 цього Закону встановлено, що у разі коли платник податку здійснює операції з поставки товарів (послуг), які є об'єктом оподаткування згідно з п. 3.1 ст. 3 цього Закону, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, надане такому платнику податку у формі простого або переказного векселя або інших боргових інструментів (у тому числі у вигляді товарного кредиту), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижча за звичайні ціни без урахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя (іншого боргового інструмента), а за процентними векселями - договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижча за звичайні ціни, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя (іншого боргового інструмента).
Отже, якщо сторони укладають договори купівлі-продажу (поставки) на умовах товарного кредиту, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під проценти, то незалежно від наявності боргового інструменту та форми розрахунків за такі товари база оподаткування ПДВ у продавця таких товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з договірної вартості цих товарів, збільшеної на загальну суму процентів, визначених договором.
ВІДПОВІДЬ 8. Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 168/97-ВР об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.
При цьому поставка товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.
Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, у тому числі промислової, власності (п. 1.4 ст. 1 Закону № 168/97-ВР).
Враховуючи зазначене, операції з поставки путівок на санаторно-курортне лікування застрахованим особам (працівникам підприємства) та членам їхніх родин є об'єктом оподаткування ПДВ і підлягають оподаткуванню на загальних підставах за ставкою 20% незалежно від того, здійснюється реалізація таких путівок безоплатно, за повну чи за часткову компенсацію, та незалежно від джерела оплати вартості путівок.
При цьому слід врахувати, що відповідно до пп. 5.1.9 п. 5.1 ст. 5 Закону № 168/97-ВР операції з поставки путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 років звільняються від оподаткування ПДВ.
При визначенні бази операцій з поставки товарів (послуг) слід враховувати вимоги ст. 4 Закону № 168/97-ВР щодо необхідності застосування звичайних цін у разі поставки товарів (послуг) безкоштовно або за цінами, що більш як на 20% менші, ніж звичайна ціна.
ВІДПОВІДЬ 9. Згідно з пп. 5.1.2 п. 5.1 ст. 5 Закону № 168/97-ВР від оподаткування ПДВ звільняються операції з поставки учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників українського виробництва.
Відповідно до висновку Міносвіти України від 30.11.98 р № 1/12-2367 до навчальних посібників належать: загальний зошит на 48, 60, 80, 96 аркушів (ДСТ 13309-90); зошит для малювання (шкільний) (ТУ 13-028-1020-01-89); набір для першокласника (ТУ 29 УССР 9-80); набір картону для ручної праці (шкільний) (ТУ-578/29-92-86); папка для шкільних зошитів 185 х х 225 (ДСТ 81-53-78); папка для креслення (шкільна або учнівська) (ДСТ 81-53-78).
Крім того, згідно з Інструкцією про порядок організації розробки, виробництва та доставки друкованих навчально-наочних посібників до закладів освіти та Інструкцією про порядок організації розробки, виробництва та доставки демонстраційних приладів та навчального обладнання до закладів освіти, зареєстрованих наказом № 75, виробники повинні подавати зразки або авторські оригінали продукції на погодження та надання грифа Міносвіти України до головної організації із стандартизації - Науково-методичного центру організації розробки та виробництва засобів навчання щодо відповідності їх педагогічним вимогам та стандартам.
Отже, при виконанні всіх вимог, викладених у вищезазначених документах, на операції з продажу зошитів та навчальних посібників може бути поширено пільговий режим оподаткування.
ВІДПОВІДЬ 10. Згідно зі ст. 5 Закону № 959-XII іноземні суб'єкти господарської діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на території України, мають право на відкриття своїх представництв на території України. Реєстрацію зазначених представництв проводить центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики протягом 60 робочих днів з дня подання іноземним суб'єктом господарської діяльності документів на реєстрацію.
Відповідно до п. 1.17 ст. 1 та п. 2.5 ст. 2 Закону № 334/94-ВР постійне представництво нерезидента в Україні до початку господарської діяльності стає на облік у податковому органі за своїм місцезнаходженням у порядку, встановленому центральним податковим органом України. Постійне представництво, яке розпочало господарську діяльність до реєстрації у податковому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування.
Згідно з п. 3.1 ст. 3 Закону № 168/97-ВР об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, операції із ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту та операції з вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту.
Визначення місця поставки товарів і місця поставки послуг надано відповідно у пунктах 6.4 та 6.5 ст. 6 Закону № 168/97-ВР.
Реєстрація платників ПДВ здійснюється з урахуванням вимог ст. 2 Закону № 168/97-ВР. Зокрема, згідно з пп. 2.3.1 п. 2.3 цієї статті особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Закону, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 300 тис. грн. (без урахування ПДВ). При цьому згідно з пп. “а” п. 9.6 ст. 9 Закону № 168/97-ВР такі особи заяву про реєстрацію повинні подати (надіслати) податковому органу не пізніше 20 календарного дня з моменту досягнення суми оподатковуваних операцій, визначеної пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону № 168/97-ВР.
Визначення терміна “особа” надано у п. 1.2 ст. 1 Закону № 168/97-ВР. Зокрема, згідно із зазначеним пунктом особа - це будь-яка з наведених нижче осіб, незалежно від того, є така особа резидентом чи ні: суб'єкт підприємницької діяльності, утому числі підприємство з іноземними інвестиціями незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій; інша юридична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності; фізична особа (громадянин, іноземний громадянин та особа без громадянства), яка здійснює діяльність, віднесену до підприємницької згідно з законодавством, або імпортує товари на митну територію України; представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи.
Отже, операції з поставки товарів, основних засобів, які знаходяться на митній території України (без фактичного ввезення їх на територію України), нерезидентом резиденту є об'єктом оподаткування ПДВ, і платником ПДВ по зазначених операціях виступатиме представництво, яке повинно бути зареєстроване платником ПДВ у порядку, визначеному ст. 9 Закону № 168/97-ВР.
ВІДПОВІДЬ 11. Відповідно до п. 4.3 ст. 4 Закону № 168/97-ВР для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування.
Підпунктом 7.2.7 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату ПДВ, або погашений податковий вексель.
Оскільки ціна імпортованого товару з метою обчислення ПДВ регулюється нормами Закону № 168/97-ВР та митного законодавства і встановлюється в розмірі договірної (контрактної) вартості такого товару, але не менше митної вартості, з урахуванням зазначених вище витрат та податків, зборів (обов'язкових платежів), у тому числі акцизних зборів, ввізного мита, що включаються у ціну товарів згідно з законами України з питань оподаткування, то сплачений при імпорті товарів ПДВ, обчислений відповідно до вимог податкового і митного законодавства, включається до складу податкового кредиту платника податку за умови виконання вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.
Отже, при одержанні від нерезидента знижки на імпортований товар при незмінності показників вантажної митної декларації та відповідно до нарахованих і сплачених сум ПДВ при розмитненні товарів податковий кредит резидента коригуванню не підлягає.
ВІДПОВІДЬ 12. Відповідно до пп. 3.2.6 п. 3.2 ст. 3 Закону № 168/97-ВР не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з оплати вартості державних платних послуг, які надаються фізичним або юридичним особам органами виконавчої влади і місцевого самоврядування та обов'язковість отримання (поставки) яких встановлюється законодавством, включаючи плату за реєстрацію, отримання ліцензії (дозволу), сертифікатів у вигляді зборів, державного мита тощо.
Таким чином, для застосування норми пп. 3.2.6 п. 3.2 ст. З Закону № 168/97-ВР необхідне одночасне виконання таких вимог:
послуги повинні бути державними і надаватися органом виконавчої влади;
послуги, які надаються, повинні бути платними;
обов'язковість отримання фізичними і юридичними особами послуг повинна бути встановлена законодавством;
кошти за надані послуги у повному обсязі повинні надходити до бюджету.
Отже, операції з передачі комісіонером комітенту у межах договору комісії послуг, визначених пп. 3.2.6 п. 3.2 ст. 3 Закону № 168/97-ВР, є об'єктом оподаткування ПДВ та оподатковується на загальних підставах за ставкою 20%, оскільки не виконуються умови цього Закону щодо одночасного виконання зазначених вимог.
ВІДПОВІДЬ 13. Відповідно до пп. 6.2.8 п. 6.2 ст. 6 Закону № 168/97-ВР за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім грального і лотерейного бізнесу та послуг з поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого комісіонера здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням комітента без передачі права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25% суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва.
Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності реєстрації у відповідному податковому органі, яка здійснюється на підставі подання позитивного рішення міжвідомчої Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів та відповідної заяви платника податку про бажання отримати таку пільгу відповідно до Закону № 875-ХІІ.
Абзацом другим пп. 6.2.8 п. 6.2 ст. 6 Закону № 168/97-ВР визначено, що безпосереднім вважається виготовлення товарів (надання послуг), внаслідок якого сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів (наданні послуг), становить не менше 8% продажної ціни таких виготовлених товарів (наданих послуг).
Отже, підприємства та організації громадських організацій інвалідів можуть застосовувати пільговий режим оподаткування:
за наявності реєстрації у відповідному податковому органі, яка здійснюється на підставі подання позитивного рішення міжвідомчої комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів та відповідної заяви платника податку про бажання отримати таку пільгу відповідно до Закону № 875-ХІІ;
за умови, що кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, у загальній чисельності працюючих становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50% і фонд оплати праці таких інвалідів - не менше 25% суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва;
за умови дотримання 8-відсоткового критерію із безпосереднього виготовлення товарів та надання послуг.
Пунктом 1.17 ст. 1 Закону № 168/97-ВР визначено, що терміни, які вживаються в цьому Законі, у тому числі “валові витрати виробництва (обігу)”, розуміють у значенні, визначеному Законом № 334/94-ВР.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 цього Закону валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Перелік витрат, що включаються до складу валових витрат виробництва (обігу), визначено п. 5.2 ст. 5 цього Закону.
Крім того, відповідно пп. 6.2.8 п. 6.2 ст. 6 Закону № 168/97-ВР встановлено одні й ті самі умови щодо отримання права на застосування пільгового режиму при здійсненні операцій з поставки послуг (зокрема, умови щодо безпосереднього виготовлення). При оподаткуванні послуг, що безпосередньо надаються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, застосовуються правила, аналогічні правилам, установленим для оподаткування товарів, у тому числі абзац другий пп. 6.2.8 п. 6.2 ст. 6 Закону № 168/97-ВР.
Тобто з урахуванням вимог цього Закону послуга вважатиметься наданою платником безпосередньо тоді, коли сума витрат, понесених на переробку, обробку, інші види перетворення сировини, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються в процесі надання послуги, становить не менше 8% ціни реалізації такої послуги.
Виходячи з аналізу суті операцій з надання майна в оренду, така операція не передбачає для підприємства здійснення витрат, пов'язаних із переробкою (обробкою чи іншими видами перетворення) майна. А тому послуга з оренди не відповідає критеріям наданої послуги платником безпосередньо і підлягає оподаткуванню ПДВ за ставкою 20%, а орендна плата враховується при визначенні бази оподаткування.
“Вісник податкової служби України” № 1-2 січень 2010 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)