Як боротимуться з протиправним
поглинанням та захопленням підприємств
Верховною Радою прийнятий Закон № 1720, покликаний допомогти в боротьбі з рейдерством, а саме протидіяти незаконному поглинанню та захопленню підприємств. Перевага в ньому була віддана саме різним питанням “реєстрації” господарюючих суб'єктів. Проаналізуємо зміни, пов'язані з ухваленням цього Закону.
Необхідно відзначити, що в процесі ухвалення цього Закону велися серйозні дебати серед законотворців про те, чому віддати перевагу в боротьбі з рейдерством - правовій відповідальності або питанням реєстрації, а також відображенню в реєстрах власності підприємців та, природно, питанням захисту прав їх власності.
Можна припустити, що боротьба з рейдерством в Україні на законодавчому рівні не закінчиться після набрання чинності Закону № 1720, оскільки прийматимуться нові закони, які торкнуться не тільки процесуально-правових питань, але і порядку відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
Процесуально-правові зміни
Справи в спорах щодо обліку прав на цінні папери підвідомчі господарським судам. Саме такою нормою доповнений ГПК України (п. 5 ст. 12). До того ж такі справи повинні розглядатися за місцезнаходженням емітента (частина 7 ст. 16 ГПК України1).
_______________________
1. Насправді - це частина 6 ст. 16 ГПК України, ала в Законі № 1720 говориться чомусь про сьому частину.
Цими поправками, за суттю, була усунена невизначеність в ГПК України, що стосується підсудності корпоративних справ. Тепер окремих суддів позбавили спокуси розглядати не свої справи та не в тому місці. Очевидно, що судові спори такого роду повинні розглядатися за місцем розташування самого емітента. Тепер судова суперечка щодо обліку прав на цінні папери повинна розглядатися тільки в господарському суді та за місцем знаходження компанії.
Передача повноважень з розгляду суперечок господарським судам цілком виправдана, оскільки рейдерство підпадає під категорію “господарська (корпоративна) суперечка”, яка не повинна вирішуватися судами загальної юрисдикції.
Крім того, не допускається об'єднання в одне виробництво декількох вимог, які слід розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлене законом (частина 3 ст. 58 ГПК України).
Слід зазначити, що аналогічна вимога спочатку містилася в ч. 1 ст. 16 ЦПК України, тому суди мали право відкривати виробництво у справах в частині вимог, які відносилися до цивільної юрисдикції, та відмовляли у відкритті виробництва у справах відносних вимог, розгляд яких повинен був проводитися за правилами іншого судочинства.
Тепер таке ж обмеження існує й відносно справ, що відносяться до господарської юрисдикції.
Конкретизований текст ст. 431 ГПК України, який раніше передбачав застосування заходів попередження до подачі позову особами, що побоюються того, що подача потрібних для них доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також у яких були підстави вважати,що їх права порушені або існує реальна загроза їх порушення.
Тепер такі заходи попередження конкретизовані та включають:
1) витребування доказів;
2) огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням має рацію;
3) накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої прийняті заходи попередження, та що знаходиться у нього або у інших осіб.
Усі вони передбачені ст. 432 ГПК України.
Також конкретизований текст ст. 66 ГПК України, який раніше передбачав вживання заходів щодо забезпечення позову за заявою сторони, прокурора або його заступника, що подали позов, або ж за ініціативою самого суду.
Такі заходи дуже часто застосовуються для захисту власності, коли суд забороняє відповідачеві здійснювати операції зі спірним майном. У подібному визначенні суд повинен чітко позначити коло осіб, зобов'язаних утриматися від здійснення перерахованих там дій.
Тепер такі заходи забезпечення позову конкретизовані та містяться в ст. 67 цього Кодексу, яка, до того ж, поповнилася п'ятим абзацом частини першої наступного змісту:
“припинення продажу арештованого майна, якщо поданий позов про звільнення цього майна з-під арешту”.
Відмітимо, що аналогічна норма тепер міститься й в новій редакції п. 5 частини першої ст. 152 ЦПК України.
Для того, щоб відповідач не зміг зробити заборонені для нього дії (наприклад, продати спірне майно- земельну ділянку), ст. 87 ГПК України доповнена пропозицією наступного змісту:
"Якщо рішенням або постановою господарського суду відповідачу заборонено здійснювати певні дії, які потребуватимуть здійснення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими або службовими особами, то копія такого судового рішення також висилається цим органам і/або особам в порядку, визначеному цією статтею”.
Пропозицією такого ж змісту доповнена й частина третя ст. 222 ЦПК України.
Також ст. 380 “Порядок рішення питання про поворот виконання” ЦПК України доповнена частиною четвертою наступного змісту:
“За судовим рішенням про поворот виконання видається виконавчий лист в порядку, встановленому цим Кодексом”.
Поворот виконання судового рішення як засіб захисту прав направлений на відновлення порушених суб'єктивних прав і не може бути замінений ніякими іншими способами, наприклад позовом. Заміна повороту виконання позовом призвела б до порушення одного з основних принципів цивільного процесу - принципу рівності сторін.
Усі процесуально-правові зміни набрали чинності 16.12.2009 р.
Зміни в питаннях реєстрації
Схеми захоплень чужої власності, вживані “чорними” рейдерами, як правило, включають реєстрацію змін в установчих документах. Тобто суть такої схеми захоплення підприємств зводилася до того, що абсолютно чужі люди, що не мають ніякого відношення до захоплюваного підприємства, за допомогою фальшивих печаток виготовляли протоколи, які потім приносили держреєстратору та міняли в установчих документах керівника.
Ще одним способом захоплення чужої власності були випадки, коли знову ж таки абсолютно сторонні люди зверталися до держреєстратора із заявою, що вони втратили оригінали установчих документів, та при цьому надавали ксерокопії протоколів, за якими неможливо було визначити, хто підписав ці протоколи - засновник або інша особа. А держреєстратор на основі таких ксерокопій видавав нові установчі документи та т.п.
Тому перед законодавцями стояло завдання посилити порядок подачі відомостей про зміну установчих документів так, щоб це могло відбуватися тільки з відома та згоди засновників.
Тобто для того, щоб не допускати подібних фактів, законодавець частину другу ст. 8 Закону про держреєстацію доповнив абзацом другим наступного змісту:
“Підпис особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи (виконавського органу), на реєстраційній картці та заяві про втрату (заміну) документів повинний бути завіреним відповідною посадовою особою та скріплений печаткою цієї юридичної особи або нотаріально завірений”.
Для заміни свідоцтва про державну реєстрацію у зв'язку з його втратою або пошкодженням державному реєстратору необхідно буде подати ще довідку, видану органом внутрішніх справ за місцезнаходженням юридичної особи (фізичної особи -підприємця), про реєстрацію заяви про втрату оригіналу свідоцтва про держреєстацію, якщо підставою для заміни свідоцтва є його втрата.
Заміна свідоцтва про державну реєстрацію у зв'язку з його пошкодженням здійснюється протягом 2 робочих днів з дати надходження документів для проведення заміни свідоцтва про державну реєстрацію у зв'язку з його пошкодженням.
Заміна свідоцтва у зв'язку з його втратою здійснюватиметься протягом 2 робочих днів з пня публікації повідомлення про втрату свідоцтва.
У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - ЄДР) щодо юридичної особи додатково міститимуться зведення про її органи управління, інформація про дату обрання (призначення) фізичних осіб, уповноважених надавати юридичну особу в правовідносинах з третіми особами, та осіб, що мають право здійснювати дії від імені юридичної особи без довіреності, зокрема підписувати договори, а також інформація про дату та номер запису про втрату свідоцтва про держреєстацію або оригіналів установчих документів.
Якщо зміни в відомостях про юридичну особу, які містяться в ЄДР, пов'язані із зміною керівника або осіб, що обираються (що призначаються) в його орган управління, або особами, які мають право здійснювати дії від імені юридичної особи без довіреності, зокрема підписувати договори, то органу реєстрації додатково подаються екземпляр оригіналу або нотаріально завірена копія рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміну вказаних осіб і/або завірена в установчому порядку копія приписуючого документа про їх призначення.
Одночасно з внесенням в ЄДР запису про зміну місцезнаходження юридичної особи держреєстратор повинен видати (вислати рекомендованим листом з описом вкладення) заявнику нове свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ти замінене свідоцтво з відміткою про видачу нового.
Юридична особа зобов'язана подавати (висилати) щорічно протягом місяця, що наступає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей щодо юридичної особи.
У разі неподання таких відомостей держреєстратор вноситиме відповідний запис до Єдиного державного реєстру про відсутність підтвердження вказаних відомостей.
Таким чином, для блага самих же господарюючих суб'єктів потрібно своєчасно вносити усі необхідні дані до ЄДР, щоб перекрити канали для різних незаконних захоплень та поглинань.
Усі так звані реєстраційні зміни, внесені Законом № 1720 в Закон про держреєстацію, наберуть чинності з 17.03.2010 р.
Посилення протидії незаконному захопленню підприємств сприятиме залученню інвестицій не тільки вітчизняних, але і іноземних інвесторів в економіку України.
Список використаних документів
ЦПК України - Цивільний процесуальний кодекс України
ГПК України - Господарський процесуальний кодекс України
Закон № 1720 - Закон України від 17.11.2009 р. № 1720-VІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств”
Закон про держреєстацію - Закон України від 15.05.2003 р. № 755-ІV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”
“Консультант бухгалтера” № 3 (543) 18 січня 2010 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)