Актуальні запитання щодо податкового кредиту
ЗАПИТАННЯ: 1. Громадянин, який у 2009 р. одержав спадщину, подав у січні 2010 р. податкову декларацію та сплатив податок з вартості цієї спадщини. Проте після цього він дізнався, що може скористатися правом на податковий кредит за навчання своєї дитини, яка у минулому році вступила до вищого навчального закладу на платній основі. Чи може він у цьому році подати до податкової ще одну декларацію та одержати податковий кредит?
ЗАПИТАННЯ: 2. З якої суми заробітної плати нараховується податковий кредит: з нарахованої чи після вирахування з неї внесків до соціальних фондів та податкової соціальної пільги?
ЗАПИТАННЯ: 3. У зв'язку з релігійними переконаннями платник податку офіційно відмовився від ідентифікаційного номера. Чи правильно податкова інспекція відмовляє йому в нарахуванні податкового кредиту за навчання?
ЗАПИТАННЯ: 4. Чи має право на податковий кредит підприємець?
ЗАПИТАННЯ: 5. Чи має право фізична особа - платник податку на податковий кредит, якщо ним пред'явлено меморіальний ордер як підтвердний документ про оплату навчання дитини?
ЗАПИТАННЯ: 6. Чи може платник податку підтвердити факт оплати вартості навчання дитини довідкою з вузу, якщо не збережено квитанції про оплату, та чи має він право на податковий кредит?
ЗАПИТАННЯ: 7. Батьки розлучені. Донька проживає разом з матір'ю, але за навчання у вузі сплачує батько, який мешкає в іншому місті. Чи має він право на податковий кредит?
ЗАПИТАННЯ: 8. Якщо однією квитанцією у 2009 р. було сплачено за навчання студента-першокурсника у І семестрі 2009 р. та II семестрі цього самого навчального року, який припадає на 2010 календарний рік, то чи можна за такою квитанцією скористатися податковим кредитом як за 2009, так і за 2010 p.?
ЗАПИТАННЯ: 9. Яким умовам повинен відповідати кредитний договір, щоб платник податку мав право на податковий кредит за процентами, сплаченими за таким кредитним договором?
ЗАПИТАННЯ: 10. Як визначається основне місце проживання особи, яка претендує на податковий кредит за іпотекою? Чи може одержати такий податковий кредит фізична особа, не зареєстрована за місцем предмета іпотеки?
ЗАПИТАННЯ: 11. Чи може скористатися правом на податковий кредит за іпотекою фізична особа, яка придбала за рахунок такого кредиту гараж?
ЗАПИТАННЯ: 12. Чи можуть одержати податковий кредит за іпотекою обидва члени подружжя, якщо іпотечний договір укладено дружиною, а квитанції про сплату процентів за кредитом оформлено чоловіком?
ЗАПИТАННЯ: 13. Скільки разів протягом дії кредитного іпотечного договору платник податку має право скористатися податковим кредитом?
ЗАПИТАННЯ: 14. Чи є особливості повернення податкового кредиту за молодіжними житловими кредитами?
ЗАПИТАННЯ: 15. Чи має право на податковий кредит платник податку, який одержав та повертає кредит в іноземній валюті?
ЗАПИТАННЯ: 16. Які документи крім декларації має подати платник податку до податкової інспекції, щоб одержати податковий кредит за процентами на іпотеку?
ВІДПОВІДЬ: 1. Громадянин, який уже подавав у лютому поточного року податкову декларацію на сплату податку з одержаної ним у минулому році спадщини, виконав свій обов'язок, установлений Конституцією України та Законом № 889-IV, згідно з яким подання річної декларації громадянином є обов'язковим при одержанні ним у звітному році певних видів доходів, зокрема спадщини.
Стосовно термінів подання декларації на податковий кредит слід зазначити, що відповідно до п. 1.11 ст. 1 Закону № 2181-III податкова декларація - це документ, який подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону (в даному випадку - до 1 квітня) і на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу). Тобто цей термін установлено лише для випадків обов'язкового подання річної декларації.
Проте поряд з вимогою щодо обов'язкового подання декларації Закон № 889-IV дає ще й право платнику податку скористатися податковим кредитом. Оскільки в такому випадку подання декларації не є обов'язковим, то граничний строк її подання, передбачений пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181- III (до 1 квітня), тут не застосовується. Водночас Законом № 889-IV установлено, що у разі якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового кредиту за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься (пп. 5.4.3 п. 5.4 ст. 5 зазначеного Закону).
Отже, якщо платник податку бажає скористатися правом на податковий кредит щодо сум, сплачених за навчання, він може подати річну податкову декларацію до податкової інспекції за місцем своєї податкової адреси (місцем постійного або переважного проживання платника податку, місцем податкової реєстрації платника податку, визначеним згідно із законодавством), зазначивши в ній суму загального річного оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати, сплачені за навчання суми та підтвердні документи щодо податкового кредиту, протягом усього податкового року (з 1 січня до 31 грудня), наступного за роком, у якому здійснювалася сплата за навчання (в нашому випадку - за 2009 p.).
При цьому подання у цьому самому податковому році ще й окремої річної податкової декларації на сплату податку з одержаного в минулому році доходу жодним чином не перешкоджає платнику податку скористатися правом на податковий кредит.
ВІДПОВІДЬ: 2. Норма щодо зменшення суми нарахованої заробітної плати на суми відрахувань до соціальних фондів, передбачена п. 3.5 ст. 3 Закону № 889-IV, застосовується виключно при визначенні об'єкта оподаткування податком з доходів фізичних осіб при нарахуванні заробітної плати. Крім того, згідно зі ст. 6 Закону № 889-IV об'єкт оподаткування, визначений відповідно до п. 3.5 ст. 3 цього Закону, може зменшуватися ще й на податкову соціальну пільгу.
Водночас у ст. 5 Закону № 889-IV, яка регламентує порядок нарахування податкового кредиту, норми, аналогічні встановленим у п. 3.5 ст. 3 та ст. 6 Закону № 889-IV, відсутні.
Крім того, при нарахуванні податкового кредиту Закон № 889-IV передбачає застосування інших, не пов'язаних з нарахуванням заробітної плати, критеріїв, зокрема документально підтверджених витрат.
Таким чином, Законом № 889-IV установлено окремі, не пов'язані між собою порядки щодо визначення об'єкта оподаткування при нарахуванні заробітної плати та щодо нарахування податкового кредиту. При цьому зазначеним Законом передбачено лише порівняння розміру (суми) податкового кредиту з розміром (сумою) нарахованого доходу платника податку у вигляді заробітної плати.
Слід також додати, що оскільки Закон № 889-IV надає право на податковий кредит усім платникам податку незалежно від розміру їх доходу (заробітної плати), то зазначений підхід щодо прийняття за основу при розрахунку саме нарахованої заробітної плати відповідає принципу рівності всіх платників податку незалежно від того, користувалися вони протягом року податковою соціальною пільгою чи ні та які внески до соціальних фондів було сплачено з їх заробітної плати.
Тобто виходячи з норм Закону № 889-IV податковий кредит - це сума витрат, на яку зменшується загальна сума нарахованої платнику податку протягом звітного року заробітної плати. Вже після зазначеного зменшення з решти суми провадиться перерахунок податкових зобов'язань (податку до повернення).
ВІДПОВІДЬ: 3.Законом № 889-IV установлено певні обмеження права на нарахування податкового кредиту. Так, згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього Закону податковий кредит може бути нараховано виключно резидентом, що має індивідуальний ідентифікаційний номер.
Таким чином, особи, які офіційно відмовились від ідентифікаційного номера, мають право здійснювати будь-які платежі без цього номера, але не мають законодавчих підстав для нарахування податкового кредиту.
Крім того, п. 22.2 ст. 22 Закону № 889-IV встановлено, що у разі коли норми інших законів чи законодавчих актів, що містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам цього Закону, пріоритет мають норми Закону № 889-IV.
ВІДПОВІДЬ: 4. Законом № 889-IV установлено обмеження щодо неперевищення сумою нарахованого платником податку податкового кредиту суми нарахованої йому протягом звітного року заробітної плати.
Поняття заробітної плати визначено у пп. “д” п. 1.3 ст. 1 Закону № 889-IV, згідно з яким заробітна плата - це доходи, нараховані (виплачені, надані) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України від працедавця.
Відповідно до п. 1.19 ст. 1 Закону № 889-IV самозайнята особа - це платник податку, який є суб'єктом підприємницької діяльності або здійснює незалежну професійну діяльність і не є найманою особою в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Оскільки самозайняті особи не є найманими працівниками, одержання ними доходів регламентується не трудовим, а цивільним законодавством. Виходячи з викладеного, доходи самозайнятих осіб, одержані ними в межах здійснення незалежної професійної чи підприємницької діяльності, з метою Закону № 889-IV не розглядаються як заробітна плата. Тобто такі самозайняті особи не мають законодавчих підстав для нарахування податкового кредиту.
ВІДПОВІДЬ: 5. Згідно із Законом № 2346-III меморіальний ордер - це розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунку платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Нацбанку України.
За нормами пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 889-IV до складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат.
Тобто меморіальний ордер може бути підтвердним документом, однак у разі коли в ньому чітко зазначено ПІБ платника податку як платника цього платежу та призначення платежу.
ВІДПОВІДЬ: 6. Ні, не може, оскільки відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 889-IV до складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат, тобто платіжними документами. Довідка з вузу про те, що на рахунок цього навчального закладу надійшли кошти за навчання певного студента, не є платіжним документом, і тому для одержання податкового кредиту слід пред'являти податковому органу виключно зазначені Законом № 889-IV документи - квитанції (інші платіжні документи).
ВІДПОВІДЬ: 7. Згідно з пп. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону № 889-IV до податкового кредиту може включатися сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення.
Відповідно до пп. 1.20.4 п. 1.20 ст. 1 Закону № 889-IV членами сім'ї фізичної особи є її дружина або чоловік, діти як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка (у тому числі усиновлені), батьки, баба або дід як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, брати чи сестри як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, онуки як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, інші утриманці такої фізичної особи або її опікуни, визнані такими згідно із законом.
Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення з метою зазначеного Закону вважаються її батьки та батьки її чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти. Інші члени сім'ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.
При цьому Закон № 889-IV не робить ніяких застережень щодо обов'язкового спільного проживання членів сім'ї.
Таким чином, якщо батько не позбавлений батьківських прав та його доньку не удочерено іншим платником податку (наприклад, новим чоловіком її матері), то згідно з нормами цивільного законодавства та з метою Закону № 889-IV він вважається членом сім'ї доньки першого ступеня споріднення, і відповідно має право на нарахування податкового кредиту за навчання доньки.
ВІДПОВІДЬ: 8. Відповідно до п. 5.3 ст. 5 Закону № 889-IV платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року витрати, фактично понесені ним протягом такого звітного року, зокрема суму коштів, сплачених на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення, але не більше суми, визначеної у пп. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 цього Закону, у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.
У зазначеному випадку якщо згідно з умовами контракту на навчання у 2009 р. одним платіжним документом (квитанцією) було здійснено оплату навчання за І та II семестри навчального 2009/2010 p., тобто частково сплачено за місяці навчання 2009 р. та частково - 2010 р., то таку квитанцію можна надавати як підтвердний документ при реалізації права на податковий кредит як за 2009, так і за 2010 р. Тобто суми, сплачені у 2009 р. за періоди (місяці) навчання безпосередньо цього року, включаються до податкового кредиту за 2009 p., а сплачені за цією самою квитанцією за місяці навчання 2010 р. можуть включатись до податкового кредиту за 2010 р.
ВІДПОВІДЬ: 9. Одразу слід зазначити, що поняття іпотечного житлового кредиту відсутнє в Законі № 898-IV і визначено тільки в Законі № 889-IV. Так, згідно з п. 1.5 ст. 1 Закону № 889-IV іпотечний житловий кредит - це фінансовий кредит, що надається фізичній особі строком не менше п'яти повних календарних років для фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом чи придбанням квартири (кімнати) або житлового будинку (його частини) (з урахуванням землі, що знаходиться під таким житловим будинком, чи присадибної ділянки), які надаються у власність позичальника з прийняттям кредитором такого житла (землі, що знаходиться під ним, чи присадибної ділянки) у заставу.
Водночас оскільки порядок надання іпотечних кредитів регулюється Законом № 898-IV, то слід враховувати і його положення при розгляді питання щодо визначення кредитів такими, які дають право на повернення з бюджету частини сплачених за ними процентів.
Отже, враховуючи положення Закону № 889-IV та норми Закону № 898-IV, скористатися податковим кредитом на сплачені за іпотечним кредитом проценти мають право платники податку, в яких договори на отримання кредиту на придбання (будівництво) житла відповідають одночасно таким умовам:
у назві чи тексті кредитного договору має бути зазначено, що його видано на придбання (будівництво) житла;
до кредитного договору в обов'язковому порядку має бути укладено договір іпотеки (застави) нерухомого майна, що придбавається чи будується, який є невід'ємним додатком до такого кредитного договору;
договір про іпотечний кредит та договір іпотеки (застави) мають бути укладеними після 1 січня 2004 р. (після набрання чинності законами № 898-IV та № 889-IV);
договір іпотеки (застави) обов'язково повинен бути нотаріально посвідченим;
кредит має бути отримано від банку чи іншої фінансової установи;
договір про іпотечний кредит має бути укладено на термін не менше ніж п'ять років.
ВІДПОВІДЬ: 10. Відповідно до п. 10.1 ст. 10 Закону № 889-IV право платника на податковий кредит виникає у разі, якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи придбавається житловий будинок (квартира, кімната), визначений таким платником податку як основне місце його проживання.
Згідно з роз'ясненнями, наданими листом № 06-10/10-138, таке визначення здійснюється платником податку самостійно, зокрема шляхом реєстрації (внесення відомостей до паспортного документа такого платника) об'єкта житлової іпотеки його місцем проживання відповідно до норм Закону № 1382-IV.
Тобто скористатися правом на податковий кредит за процентами на іпотеку може платник податку, в якого житло, придбане (побудоване) за рахунок іпотечного кредиту, згідно з його паспортними даними є основним місцем його проживання (місцем реєстрації). У зв'язку з цим поки будівництво житла (квартири, будинку) не завершено, платник не має права на податковий кредит.
ВІДПОВІДЬ: 11. Згідно з п. 10.1 ст. 10 Закону № 889-IV платник податку - резидент має право включити до складу податкового кредиту частину суми процентів за іпотечним житловим кредитом, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
Таке право виникає у разі, якщо за рахунок такого іпотечного житлового кредиту будується чи придбавається житловий будинок (квартира, кімната), визначений таким платником податку як основне місце його проживання.
Відповідно до п. 1.5 ст. 1 Закону № 889-IV іпотечний житловий кредит - це фінансовий кредит, що надається фізичній особі строком не менше п'яти повних календарних років для фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом або придбанням квартири (кімнати) чи житлового будинку (його частини) (з урахуванням землі, що знаходиться під таким житловим будинком, чи присадибної ділянки), які надаються у власність позичальника з прийняттям кредитором такого житла (землі, що знаходиться під ним, чи присадибної ділянки) у заставу.
Індивідуальні (окремі) гаражі або місця на гаражних стоянках чи в гаражних кооперативах відповідно до пп. 1.10.1 п. 1.10 ст. 1 Закону № 889-IV не є житловою нерухомістю, тому на неї не можуть поширюватись норми пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 та ст. 10 Закону № 889-IV.
ВІДПОВІДЬ: 12. Відповідно до п. 1.16 ст. 1 Закону № 889-IV податковий кредит - це сума (вартість) витрат, понесених платником податку - резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених цим Законом.
Також пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 889-IV встановлено, що до складу податкового кредиту включаються фактично понесені .витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і визначають суму таких витрат.
Платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року витрати, фактично понесені ним протягом такого звітного року, в тому числі частину суми процентів за іпотечним кредитом, сплачених платником податку, яка розраховується за правилами, визначеними згідно зі ст. 10 цього Закону (пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 889-IV).
Таким чином, керуючись зазначеними нормами Закону № 889-IV, не можуть застосовуватись положення частини другої пп. 10.7.1, підпунктів 10.7.2 та 10.7.3 п. 10.7 ст. 10 цього Закону щодо звернення за податковим кредитом на іпотеку одного з членів подружжя за домовленістю сторін, чи обох колишніх членів подружжя, чи іншого члена подружжя, якщо той член подружжя, який мав право на податковий кредит, помер чи визнаний судом безвісно відсутнім.
ВІДПОВІДЬ: 13. Статтею 10 Закону № 889-IV встановлено, що у платника податку право на включення до складу податкового кредиту суми, розрахованої згідно з цією статтею, виникає у разі, якщо за рахунок такого іпотечного житлового кредиту будується чи придбавається житловий будинок (квартира, кімната), визначений таким платником як основне місце його проживання, та не частіше ніж один раз на 10 років починаючи з року, в якому об'єкт житлової іпотеки придбавається або починає будуватися, навіть у разі дострокового повного погашення основної суми та процентів попереднього кредиту.
Отже, якщо платник податку отримує декілька іпотечних житлових кредитів, право на податковий кредит виникає у нього лише за одним таким кредитом, забезпеченим одним предметом іпотеки, який платник визначає як основне місце проживання. Такий платник податку на підставі прав, наданих пунктами 10.1, 10.5 та 10.6 ст. 10 Закону № 889-IV, може включати щороку до складу податкового кредиту частину суми процентів, фактично сплачених за одним іпотечним житловим кредитом, починаючи з року, в якому об'єкт житлової іпотеки придбавається або починає будуватися (лист № 06-10/10-138).
ВІДПОВІДЬ: 14. Так, є. До складу податкового кредиту платник податку - резидент має право включити частину суми процентів за іпотечним житловим кредитом, фактично сплачених протягом звітного податкового року (пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 та п. 10.1 ст. 10 Закону № 889-IV).
Крім того, повернення з бюджету податку з доходів фізичних осіб може здійснюватися лише в межах сум, які фактично надійшли до бюджету від конкретного платника податку у звітному році.
Якщо умовами надання молодіжного житлового кредиту передбачено повну або часткову компенсацію за рахунок бюджетних коштів процентів за таким кредитом, то претендувати на податковий кредит одержувач такого молодіжного кредиту може тільки в частині особисто ним сплачених процентів. При повній компенсації процентів за кредитом за рахунок бюджетних коштів платник податку не має законодавчих підстав на податковий кредит за таким кредитним договором.
ВІДПОВІДЬ: 15. Так, має. Законодавством України при проведенні операцій з валютою передбачено певний порядок її використання. Згідно зі ст. 47 Закону № 2121-III банки мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті, отримання відсотків від позичальників за такими кредитами на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу Нацбанку України на здійснення операцій з валютними цінностями, зокрема залучення і розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.
Водночас оскільки в Законі № 889-IV не наведено визначення терміна “витрати, понесені в іноземній валюті”, то при розрахунку суми зазначених витрат у гривнях згідно з п. 1.21 ст. 1 цього Закону слід використовувати відповідні положення п. 7.3 ст. 7 Закону № 334/94-ВР у частині, що не суперечить Закону № 889-IV.
Враховуючи викладене, платники податку з доходів фізичних осіб мають право включити до складу податкового кредиту частину суми процентів, сплачених за іпотечними житловими кредитами, виданими та повернутими в іноземній валюті.
Надання у поточному і подальших податкових періодах (роках) податкового кредиту щодо процентів, сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, слід провадити з огляду на норму пп. 5.4.3 п. 5.4 ст. 5 Закону № 889-IV.
ВІДПОВІДЬ: 16. Згідно із Законом № 889-IV до складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і визначають суму таких витрат.
Зазначені документи (їх оригінали) не надаються податковому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку, достатнього для проведення цим органом податкової перевірки стосовно нарахування такого податкового кредиту.
Для прискорення проведення податковими органами розрахунків сум, що підлягають поверненню з бюджету внаслідок застосування платниками податку права на податковий кредит, рекомендується платникам податку додавати до декларації копії документів, що підтверджують витрати, які включаються до податкового кредиту.
Зокрема, при реалізації права на податковий кредит на проценти за іпотекою слід надати податковому органу копії кредитного договору та нотаріально завіреного договору іпотеки (вимоги до договорів розглянуто вище).
Крім того, в обов'язковому порядку мають бути надані квитанції (інші платіжні документи), в яких чітко зазначено суму сплачених процентів за користування іпотечним кредитом, та прізвище, ім'я, по батькові саме платника податку як платника цих процентів.
Така вимога є дуже суттєвою, оскільки інколи умовами кредитних договорів передбачається погашення кредиту шляхом ануїтетних платежів, тобто всі виплати за кредитом поділяються на рівні платежі, які включають як основну суму боргу, так і проценти, і які регулярно сплачуються протягом певного часу. В ануїтетних платежах зазначається лише загальна сума виплат і може не міститись розбивка на проценти і основну суму боргу (співвідношення між ними відрізняється в кожному місяці). У платіжному документі відповідно не відображається, яку суму сплачено за основним зобов'язанням, а яку - за процентами.
У зв'язку з цим у податкових органів будуть відсутні підстави для проведення розрахунку частини суми процентів, що підлягає поверненню платнику податку.
Для виключення таких випадків, які унеможливлюють одержання податкового кредиту, платникам податку, які погашають зобов'язання за іпотечним кредитом ануїтетними платежами, слід рекомендувати переукласти з кредитними установами договори та внести до них зміни, якими передбачити окреме погашення основної суми кредиту та процентів за ним.
Перелік використаних нормативних документів
Закони України
№ 334/94-ВР від 28.12.94 р. “Про оподаткування прибутку підприємств” (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-BР зі змінами та доповненнями)
№ 889-IV від 22.05.2003 р. “Про податок з доходів фізичних осіб” (зі змінами та доповненнями)
№ 898-IV “Про іпотеку" (зі змінами та доповненнями)
№ 1382-IV від 11.12.2003 р. “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”
№ 2121-ІІІ від 07.12.2000 р. “Про банки і банківську діяльність” (зі змінами та доповненнями)
№ 2181- ІІІ від 21.12.2000 р. “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (зі змінами та доповненнями)
№ 2346- ІІІ від 05.04.2001 р. “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” (зі змінами та доповненнями)
Лист Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності
№ 06-10/10-138 від 12.02.2007 р. “Щодо оподаткування доходів фізичних осіб”
“Вісник податкової служби України” № 4 січень 2010 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)