КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Право на додаткову відпустку та скорочений робочий тиждень
ПИТАННЯ: Чи мають право лікар-інфекціоніст, сестра медична та молодша медсестра кабінету “Довіра” міської поліклініки на щорічну додаткову відпустку 18 календарних днів та на робочий тиждень тривалістю 36 годин?
ВІДПОВІДЬ: Згідно зі ст.8 Закону України "Про відпустки" щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці надаються окремим категоріям працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, за Списком виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 р. №1290 (додаток 2 в редакції постанови від 13.05.2003 р. №679, із змінами).
Працівники центрів з профілактики та боротьби із СНІДом закладів та спеціалізованих відділень закладів охорони здоров'я, призначених для лікування хворих на СНІД та ВІЛ-інфікованих, а також лабораторій, кабінетів, відділів, відділень та закладів охорони здоров'я, на які покладено органами охорони здоров'я обстеження населення на ВІЛ-інфекції та дослідження крові, біологічних рідин, отриманих від хворих на СНІД та ВІЛ-інфікованих, передбачені підрозділом "Санітарно-профілактичні установи" розділу XVII "Охорона здоров'я, освіта та соціальна допомога" названого Списку (поз. 72). Максимальна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці цих працівників становить 18 календарних днів.
Основна вимога такого підрозділу щодо права на додаткову відпустку - безпосередня зайнятість на роботах з проведення санітарно-профілактичних та протиепідеміологічних заходів.
Остаточне рішення щодо переліку таких посад ухвалює адміністрація медичної установи залежно від посадових інструкцій та кваліфікаційних характеристик професій.
Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці установлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
Згідно з Порядком застосування названого вище Списку, затвердженим наказом Мінпраці України від 30.01.98 р. №16, зареєстрованим у Мін'юсті України 30.01.98 р. за №58/2498 (із змінами, внесеними наказом Мінпраці від 04.06.2003 р. №150, зареєстрованим у Мін'юсті 18.06.2003 р. за №496/7817), щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається пропорційно до фактично відпрацьованого часу. У розрахунок часу, що дає право працівнику на цю відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менш як половину тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.
Тобто право на таку відпустку мають лише працівники, безпосередньо зайняті на роботах, передбачених відповідною позицією Списку, не менш як половину тривалості робочого дня.
Скорочена тривалість робочого тижня (36 год) для працівників центрів з профілактики та боротьби із СНІДом закладів та спеціалізованих відділень закладів охорони здоров'я, що призначені для лікування хворих на СНІД та ВІЛ-інфікованих, а також лабораторій, кабінетів, відділів, відділень та закладів охорони здоров'я, на які покладено органами охорони здоров'я обстеження населення на ВІЛ-інфекції та дослідження крові, біологічних рідин, отриманих від хворих на СНІД та ВІЛ-інфікованих, передбачені підрозділом "Санітарно-профілактичні установи" розділу XXXII "Охорона здоров'я, освіта та соціальна допомога" Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. №163.
Під час визначення права цих працівників на скорочений робочий тиждень також, як і під час визначення права на додаткову відпустку, має бути дотримана вимога безпосередньої зайнятості на роботах з проведення санітарно-профілактичних та протиепідеміологічних заходів.
Відповідно до Порядку застосування названого вище Переліку, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 23.03.2001 р. №122, скорочена тривалість робочого часу згідно із зазначеною в Переліку тривалістю встановлюється працівникові лише в ті дні, коли він фактично був зайнятий у шкідливих умовах праці (зокрема, безпосередньо на роботах з проведення санітарно-профілактичних та протиепідеміологічних заходів та боротьби із СНІДом) не менш як половину тривалості робочого часу, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.
Скорочена тривалість робочого тижня встановлюється колективним договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці, проведеної відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.98.92р. №442.
Підтвердження цього права працівникові можливе тільки в разі віднесення його робочого місця до категорії із шкідливими умовами праці за результатами атестації робочих місць за умовами праці.
Головний спеціаліст Державної експертизи
умов праці України Ольга ЧЕРНЕТЕНКО
“Праця і зарплата” № 5(681), 10 лютого 2010 р.
Передплатний індекс: 30214