ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
03.03.2004

Справа N 19/61-03

Про визнання недійсним договору оренди
нежитлового приміщення

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу кооперативу "Л" на постанову Х-ського апеляційного господарського суду від 1 жовтня 2003 року у справі N 19/61-03 за позовом авіаційного комунального підприємства "Міжнародний аеропорт "Х" до кооперативу "Л", за участю третьої особи - Управління комунального майна та приватизації Х-ської міської ради про визнання недійсним договору, - ВСТАНОВИВ:

У квітні 2003 року авіаційне комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт "Х" звернулось до господарського суду Х-ської області з позовом до кооперативу "Л" про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) N 591 від 26 квітня 2002 року, посилаючись на те, що вказаний договір укладено з порушенням норм чинного законодавства, без погодження з розпорядником майна.

Рішенням господарського суду Х-ської області від 2 червня 2003 року, залишеним без змін постановою Х-ського апеляційного господарського суду від 1 жовтня 2003 року, позов задоволено, визнано недійсним договір N 591 від 26 квітня 2002 року та припинено його дію на майбутнє. Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати.

В касаційній скарзі кооператив "Л" просить скасувати постановлені судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права.

В судовому засіданні оголошено перерву до 25 лютого та 3 березня 2004 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду Х-ської області від 30 січня 2002 року відносно позивача було порушено справу N 1399/2-23 про банкрутство. Ухвалою від 18 лютого 2002 року введено процедуру санації боржника у порядку, передбаченому ст. 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) з особливостями провадження санації боржника його керівником, призначено розпорядника майна та керуючого санацією.

Судами встановлено, що договір оренди N 591 між сторонами був укладений в період проведення санації боржника.

Задовольняючи позовні вимоги та залишаючи рішення місцевого суду без змін, попередні судові інстанції виходили з того, що в порушення вимог абз. 6 п. 1 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ) та п. 13 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) нерухоме майно передано в оренду згідно спірного договору без погодження з розпорядником майна боржника.

Підписання особою угоди з порушенням наданих їй повноважень, без урахування обмежень, встановлених законодавством про банкрутство, згідно ст. 48 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) є підставою для визнання угоди недійсною, так як ця угода (договір оренди) не відповідає вимогам законів України.

Висновок судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог є законним, відповідає фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, рішення місцевого суду та постанова апеляційної інстанції зміні або скасуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України - ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу кооперативу "Л" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Х-ської області від 2 червня 2003 року та постанову Х-ського апеляційного господарського суду від 1 жовтня 2003 року у справі N 19/61-03 без змін.