ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
24.03.2004

Справа N 28/198-02

Про стягнення заборгованості щодо оплати технічної води

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "ХТ" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2003 року у справі N 28/198-02 за позовом територіальновиробничого об'єднання "ХП" до відкритого акціонерного товариства "ХТ" та акціонерної компанії "ХЕ" про стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2001 року Харківське територіально-виробниче об'єднання "ХП" звернулось до арбітражного суду Харківської області з позовом до державного підприємства "ХТ", правонаступником якого є відкрите акціонерне товариство "ХТ", та акціонерної компанії "ХЕ" про стягнення суми.

Посилаючись на невиконання відповідачами умов договору N 3384 від 4 січня 1998 року щодо оплати технічної води з системи технічного водопостачання, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідачів 9000433,02 грн., з яких 5674000 грн. - по розподільчому балансу, 2828489 грн. інфляційних втрат, 413067,20 грн. пені, 84876,82 грн. 3 % річних.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду Харківської області від 7 серпня 2003 року позов задоволено. Стягнуто з акціонерної компанії "ХЕ" на користь позивача 9240404,80 грн., в тому числі 5674000 грн. основного боргу, 413067,20 грн. пені, 2828489 грн. індексації боргу та 84876,82 грн. 3 % річних.

В задоволенні позовних вимог щодо відкритого акціонерного товариства "ХТ" відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2003 року зазначене рішення місцевого суду скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволені частково.

Стягнуто з відкритого акціонерного товариства "ХТ" на користь позивача 1976504,25 грн. основної заборгованості за спожиту воду та 373,32 грн. судових витрат.

В решті позовних вимог та вимог до акціонерної компанії "ХЕ" відмовлено.

У касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство "ХТ" просить скасувати вказані постанову апеляційного господарського суду та рішення місцевого суду і справу передати на новий розгляд, посилаючись на те, що постанова суду другої інстанції прийнята в результаті неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

В судовому засіданні оголошена перерва до 24 березня 2004 року.

Заслухавши пояснення представників відповідачів, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, предметом позову в даній справі є стягнення боргу в сумі 9000433,02 грн. з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних, що ґрунтується на договорах від N 18 від 28 липня 1992 року і N 3384 від 4 січня 1998 року, укладених між позивачем та відповідно відкритим акціонерним товариством "ХТ" і державною акціонерною енергопостачальною компанією "ХЕ".

При цьому, на час укладання договорів, відкрите акціонерне товариство "ХТ" не мало статусу юридичної особи і входило до складу державної акціонерної енергопостачальної компанії "ХЕ".

Наказом Міністерства енергетики України зі складу державної акціонерної енергопостачальної компанії "ХЕ" виділено та утворено державне підприємство "ХТ", яке набуло прав юридичної особи, та по розподільчому балансу, затвердженому 31 серпня 1998 року, нею прийняті за станом на 1 квітня 1998 року активи і пасиви на суму 290256 грн., в тому числі 109746 грн. по розрахунках та інших короткострокових пасивів.

Встановивши наявність заборгованості за відпуск і споживання технічної води за вказаними договорами та відсутність достатніх доказів передачі вказаної заборгованості за розподільчим балансом від державної акціонерної енергопостачальної компанії "ХЕ" до державного підприємства "ХТ", які згодом перетворені у акціонерну компанію "ХЕ" і відкрите акціонерне товариство "ХТ", суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність стягнення встановленої заборгованості з акціонерної компанії "ХЕ".

При цьому, в порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), місцевим судом не повно встановлені обставини справи, що мають значення для справи, не з'ясовано кількості спожитої води, не визначено період та розмір заборгованості по кожному з двох договорів, не дана оцінка всім наявним у справі доказам.

За таких обставин, апеляційним господарським судом підставно скасовано рішення місцевого суду.

При розгляді справи судом другої інстанції встановлено, що в порушення умов договору N 18 від 28 липня 1992 року за період з липня по грудень 1997 року, державною акціонерною енергопостачальною компанією "ХЕ" не проведені розрахунки з позивачем на суму 2741000 грн. за спожиту воду, а за договором N 3384 від 4 січня 1998 року за період з січня по березень 1998 року - на суму 1976504,25 грн.

Встановивши, що вказана заборгованість передана державною акціонерною енергопостачальною компанією "ХЕ" згідно розподільчого балансу державному підприємству "ХТ", апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що зобов'язання по виконанню вказаних договорів перейшло до відкритого акціонерного товариства "ХТ", а доводи касаційної скарги в даній частині не спростовують даний висновок.

Оскільки позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 2741000 грн. за договором N 18 заявлені поза межами загального строку позовної давності, встановленого ст. 71 Цивільного кодексу України ( 435-15 ), а обставин, які б давали підстави для визнання поважними причин пропуску строку позовної давності, позивач не навів, суд другої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про відсутність законних підстав для захисту порушеного права позивача та правильно відмовив у позові в даній частині позовних вимог та вимог про стягнення індексації, річних та пені, які випливають з вимог про стягнення заборгованості у вказаній сумі.

Ґрунтується на встановлених обставинах справи висновок суду другої інстанції про необхідність задоволення позову в частині стягнення заборгованості за договором N 3384 від 4 січня 1998 року в сумі 1976504,25 грн. та відмови в позові про стягнення індексації, річних та пені, у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що постанова апеляційного господарського суду є законною, обґрунтованою, прийнятою у відповідності з нормами матеріального і процесуального права, фактичними обставинами та наявними матеріалами справи, а доводи касаційної скарги її не спростовують.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "ХТ" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2003 року у справі N 28/198-02 без змін.