ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
03 лютого 2010 р.
м.Київ

Справа N 42/390

Про стягнення боргу, сум за прострочення
виконання боржником грошового зобов'язання

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

За участю представників сторін:

від позивача Цурка Н.О. ( дов. від 10.07.09 р.)

від відповідача Герус Ю.М. ( дов. від 04.01.10 р.)

розглянувши касаційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" на рішення господарського суду міста Києва від 04.08.09 р. у справі N 42/390 за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго", м. Київ до Комунального підприємства "Київпастранс" в особі автобусного парку N 8 м. Києва про стягнення 320 793,93 грн. боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, - встановив:

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.08.09 р. у справі N 42/390 (суддя Паламар П.І.) відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення від 04.08.09 р. скасувати, справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду у іншому складі суду. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст. 125 Конституції України та ст.ст. 42, 43, 47 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

01.02.02 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (Енергопостачальна організація) та автобусним парком N 8 (Абонент) укладено договір N 111-0731-9 на постачання теплової енергії у гарячій воді, за умовами якого енергопостачальна організація зобов’язалася постачати абоненту теплову енергію у вигляді гарячої води до будинку по вул. Сім’ї Хохлових, 7/9 у м. Києві на потреби опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року в обсязі 2800 Гкал/рік, а абонент - щомісячно не пізніше 28 числа поточного місяця оплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Договір пролонговано у відповідності з п. 8.2 договору.

Протягом грудня 2008 р. - квітня 2009 р. позивачем відповідачу було поставлено 1254,74672 Гкал теплової енергії.

23.06.09 р. Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулася з позовом до Комунального підприємства "Київпастранс" в особі автобусного парку N 8 про стягнення 298 740,91 грн. боргу, 19 187,04 грн. інфляційних збитків (за грудень 2008 р.-квітень 2009 р.), 2 865,98 грн. 3 % річних (нарахованих з 01.12.08 р. по 01.05.09 р.).

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.08.09 р. у справі N 42/390 відмовлено у задоволенні позову.

Згідно ч. 6 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Частиною другою, третьою ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" визначено, тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими.

Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено судом першої інстанції, розрахунок позовних вимог здійснено на підставі тарифів, встановлених розпорядженнями голови Київської міської державної адміністрації N 1780/1 від 25.12.08 р. (RA0780017-08), NN 127 (RA0127017-09), 128 (RA0128017-09) від 05.02.09 р., які скасовані Указами Президента України N 65/2009 від 03.02.09 р., N 76/2009 від 09.02.09 р.; вартість поставленої відповідачу у спірний період теплової енергії повинна розраховуватися за тарифами, затвердженими розпорядженням голови Київської міської державної адміністрації N 86 від 31.01.07 р. (RAA086017-07) (в редакції розпорядження N 715 від 18.06.07 р. (RA0715017-07)) і становить 258 407,56 грн.; за поставлену позивачем у період з грудня 2008 р. по квітень 2009 р. теплову енергію відповідач сплатив 396 304,18 грн., з урахуванням переплати 22 570,52 грн., що існувала на початок грудня 2008 року. Відтак, суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог повністю.

Враховуючи вищевикладене, колегія вважає, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 111-7, 111-9 -111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, - постановив:

Касаційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 04.08.09 р. у справі N 42/390 залишити без змін.

Головуючий суддя

Судді

Документи що посилаються на цей