Визначення розміру контрабанди товарів

Контрабандою є переміщення то­варів через митний кордон України поза митним контролем або з при­ховуванням від митного контролю, вчинене у великих розмірах, а та­кож незаконне переміщення іс­торичних та культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухо­вих речовин, радіоактивних матеріалів, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та боєприпасів до неї), стратегіч­но важливих сировинних товарів. Контрабанда карається позбавлен­ням волі на строк від трьох до семи років з конфіскацією предметів контрабанди. Контрабанда, вчине­на за попередньою змовою гру­пою осіб або особою, раніше су­димою за злочин, передбачений ст. 201 Кримінального кодексу України, карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванад­цяти років з конфіскацією предме­тів контрабанди та з конфіскацією майна. Відповідальність за контра­банду за цією статтею настає у ви­падках, коли мало місце умисне переміщення товарів через мит­ний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, вчинене у великих розмірах. Контрабан­да товарів вважається вчиненою у великих розмірах, якщо їх вар­тість у тисячу разів і більше пере­вищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Відповідно до Митного кодексу України товари - це будь-яке ру­хоме майно (у тому числі валютні та культурні цінності), електрична, теплова й інші види енергії, а та­кож транспортні засоби, за ви­нятком тих, що використовуються виключно для перевезення паса­жирів і товарів через митний кор­дон України.

Визначення вартості предме­та контрабанди чи порушення мит­них правил здійснюється виходячи з нормативних актів про ціни й ці­ноутворення на відповідні товари. У разі потреби це питання вирішується на підставі висновку експер­тизи.

Якщо предмет контрабанди чи по­рушення митних правил вивезено за межі України, реалізовано, зни­щено або ж місце його перебуван­ня не встановлено, при визначенні його вартості можуть використову­ватись відомості, наявні у митних, товаросупровідних та інших доку­ментах.

У випадку коли предметом пору­шення митних правил є іноземна ва­люта, таке порушення кваліфікується залежно від її вартості, яка визнача­ється за офіційним курсом Нацбанку України на час вчинення правопору­шення, - як злочин чи як адміні­стративне правопорушення.

Якщо особа мала умисел на не­законне переміщення через митний кордон товарів у великих розмірах, але перемістила їх невеликими частинами, вартість кожної з яких є меншою від 1000 неоподатко­вуваних мінімумів доходів громадян, її дії розглядаються як продов­жуваний злочин і кваліфікуються за ст. 201 Кримінального кодексу України.

Пунктом 22.5 ст. 22 Закону Укра­їни від 22.05.2003 р. № 889-IV “Про податок з доходів фізич­них осіб” визначено, що коли норми інших законів містять поси­лання на неоподатковуваний міні­мум, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 грн., крім норм адміністратив­ного та кримінального законодав­ства у частині кваліфікації злочи­нів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мініму­му встановлюється на рівні подат­кової соціальної пільги, визначеної пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 цього Закону.

Відповідно до цього підпункту по­даткова соціальна пільга дорів­нює 50% однієї мінімальної заро­бітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

На сьогодні законом, який ви­значає розмір мінімальної заробіт­ної плати на 2010 р., є Закон Укра­їни від 20.10.2009 р. № 1646-VІ “Про встановлення прожитково­го мінімуму та мінімальної заробіт­ної плати”. Статтею 2 цього Закону з 01.01.2010 р. розмір мінімальної заробітної плати встановлено в сумі 869 грн., отже, розмір податкової со­ціальної пільги на 01.01.2010 р. - 434,5 грн. Таким чином, як контра­банда кваліфікується переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з прихову­ванням від митного контролю това­рів вартістю 434 500 грн. і більше.

Супроводження товарів

Митним кодексом України вста­новлено, що до товарів, які пе­ребувають під митним контролем і переміщуються транзитом, може застосовуватись один із таких за­ходів гарантування доставки цих товарів до митного органу призначення: надання власником то­варів (уповноваженою ним осо­бою) гарантій митним органам; охорона та супроводження това­рів митними органами; перевезення товарів митним перевізни­ком тощо.

Охорона і супроводження това­рів митними органами здійсню­ються як при внутрішньому, так і при прохідному митному транзи­ті. За охорону і супроводження то­варів митними органами справля­ється відповідна плата в розмірі, що не перевищує фактичних витрат митних органів.

Заходи гарантування доставки застосовуються в обов'язковому порядку до підакцизних товарів. Вид заходу гарантування доставки товарів, що перебувають під мит­ним контролем, до митного орга­ну призначення обирається влас­ником товарів чи уповноваженою ним особою. Заходи гарантування доставки товарів, що перебувають під митним контролем і перево­зяться між митними органами, за­стосовуються за рахунок власника цих товарів або уповноваженої ним особи. Витрати на їх застосування митними та іншими органами дер­жавної влади України не відшкодо­вуються.

Держмитслужба України лис­том від 14.01.2010 р. № 11/6-10.17/160-ЕП повідомила, що з метою забезпечення вико­нання митними органами функції із супроводження вантажів (до за­твердження кошторису на 2010 р.) вважає за можливе здійснюва­ти супроводження з використан­ням власних (перевізника) тран­спортних ресурсів у разі звернень з власної ініціативи перевізників вантажів, якими було обрано такий спосіб гарантування доставки вантажів, як митне супроводжен­ня, з відповідним зменшенням розміру плати на відповідну тран­спортну складову розрахунку. У ці­лях запобігання простою вантажів Держмитслужба України пропонує рекомендувати перевізникам роз­глядати питання застосування ін­ших заходів гарантування достав­ки товарів. Якщо супроводження вантажу є обов'язковим або єди­ним визначеним законодавством способом гарантування достав­ки, його здійснення забезпечуєть­ся автотранспортом митного орга­ну в установленому порядку. Після затвердження кошторису та забез­печення митних органів кошта­ми в необхідних обсягах супрово­дження товарів здійснюватиметься в загальному порядку з використанням службового автотранспор­ту митниць.

Справляння єдиного збору в пунктах пропуску
через державний кордон України при переміщенні
вантажних та вантажно-пасажирських
транспортних засобів без вантажу

Згідно із Законом України від 04.11.99 р. № 1212-ХІV “Про єди­ний збір, який справляється у пунк­тах пропуску через державний кор­дон України” (за текстом - Закон № 1212-ХІV) єдиний збір установ­люється щодо транспортних засобів (далі - ТЗ) вітчизняних та іноземних власників, визначених у ст. 5 цього Закону, які перетинають державний кордон України. Єдиний збір справ­ляється за здійснення у пунктах пропуску через державний кордон України митного при транзиті ванта­жів і ТЗ, санітарного, ветеринарно­го, фітосанітарного, радіологічного та екологічного контролю вантажів і ТЗ, за проїзд ТЗ автомобільними дорогами України та за проїзд авто­мобільних ТЗ з перевищенням встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габа­ритних параметрів.

Єдиний збір справляється одно­разово залежно від режиму пе­реміщення (ввезення, транзит) за єдиним платіжним документом залежно від виду, місткості або за­гальної маси ТЗ.

Порядок справляння єдиного збо­ру у пунктах пропуску через держав­ний кордон затверджено постано­вою Кабінету Міністрів України від 24.10.2002 р. № 1569. Єдиний збір складається з: плати за здійснення передбачених Законом № 1212-ХІV видів контролю вантажу і ТЗ; пла­ти за проїзд ТЗ автомобільними до­рогами; додаткової плати за проїзд автомобільного ТЗ з перевищенням встановлених загальної маси, осьо­вих навантажень та (або) габаритних параметрів.

Єдиний збір не справляється у разі: перетинання державного кор­дону авіаційними та водними ТЗ, за­лізничними вагонами без вантажу, залізничними пасажирськими ва­гонами, легковими автомобілями; транзиту вантажу, що не підлягає пропуску через митний кордон та пе­ревантажується на інший ТЗ у зоні митного контролю пункту пропуску, який є одночасно пунктом ввезення та вивезення цього вантажу; в'їзду та виїзду ТЗ у межах одного пункту пропуску через державний кордон без перетинання митного кордону; переміщення товарів трубопровід­ним транспортом та лініями елек­тропередачі.

Постає питання, чи справляється єдиний збір у пунктах пропуску через державний кордон України при пе­реміщенні вантажних і вантажно-пасажирських ТЗ без вантажу.

Митним кодексом України перед­бачено, що транспортні засоби - це будь-які засоби авіаційного, вод­ного, залізничного, автомобільного транспорту, що використовуються виключно для перевезення пасажи­рів і товарів через митний кордон України.

Таким чином, об'єктом'оподатку­вання єдиним збором є саме ТЗ, визначені ст. 5 Закону № 1212-ХІV. Крім того, згідно зі ст. 6 зазначеного Закону для автомобільних ТЗ та кон­тейнерів, які перетинають держав­ний кордон України без вантажів, ставка єдиного збору за здійснення визначеного цим Законом контро­лю встановлюється у розмірі 20% ставки, визначеної у ст. 5 цього За­кону для відповідних автомобільних ТЗ та контейнерів. При цьому плата за проїзд автомобільними дорогами України (за кожен кілометр проїзду), у тому числі за перевищення вста­новлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) га баритних параметрів, справляється повністю.

Державна реєстрація ввезених в
Україну транспортних засобів

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 р. № 1371 внесено зміни до Правил держав­ної реєстрації та обліку автотран­спортних засобів, затверджених по­становою Кабінету Міністрів України від 07.09.98 р. № 1388. Зокрема, викладено в новій редакції поло­ження щодо державної реєстрації ввезених в Україну транспортних за­собів (далі - ТЗ).

Так, ввезені в Україну ТЗ підляга­ють державній реєстрації на підставі заяв власників і вантажних митних декларацій або виданих митними ор­ганами посвідчень про їх реєстрацію в підрозділах Державтоінспекції.

У разі ввезення двох ТЗ і більше для власних потреб за однією ван­тажною митною декларацією такі засоби реєструються на підставі засвідченої митним органом її копії. ТЗ та їх складові частини, що ма­ють ідентифікаційні номери, ввезе­ні в Україну з метою їх подальшого відчуження суб'єктами господарювання, діяльність яких пов'язана з реалізацією ТЗ та їх складових частин, що мають ідентифікацій­ні номери, і придбані юридичними чи фізичними особами, реєстру­ються на підставі виданих зазначе­ними суб'єктами довідок-рахунків та вантажних митних декларацій або їх копій.

У разі коли ТЗ перебували в екс­плуатації за межами України і були зареєстровані у відповідних орга­нах іншої держави, обов'язковим є подання до підрозділів Державто­інспекції реєстраційних або прирів­няних до них документів такої держа­ви з відміткою про зняття їх з обліку.

Для державної реєстрації ТЗ, що ввозяться на митну територію України тимчасово, у разі пересе­лення громадян на постійне місце проживання, як спадщина за зако­ном, що відкрита за її межами на ко­ристь резидента, обов'язковим та­кож є подання до підрозділів Державтоінспекції довідки з посоль­ства (консульства) відповідної краї­ни про проживання власників у цій країні та про дійсність реєстраційних або прирівняних до них документів країн вивезення ТЗ.

На період до одержання підрозді­лами Державтоінспекції інформації про митне оформлення ТЗ власни­кові видаються номерні знаки і не більше ніж на три місяці - тимча­совий реєстраційний талон. До реє­страційних та облікових документів вносяться відомості про заборо­ну відчуження і передачі права користування та (або) розпоряджен­ня ТЗ, дату їх зворотного вивезення та інші обмеження, які встановлю­ються митними органами. Після за­кінчення строку дії тимчасового реє­страційного талона експлуатація ТЗ не допускається.

Державна реєстрація ТЗ під зобов'язання про їх зворотне виве­зення проводиться виключно за на­явності документа, який підтверджує їх реєстрацію за межами України (крім ТЗ, що належать дипломатич­ним представництвам іноземних держав, міжнародним, міжурядовим організаціям та їх співробітникам, які не є резидентами України).

Державна реєстрація тимчасово ввезених на митну територію Украї­ни ТЗ, що належать дипломатичним представництвам іноземних держав, міжнародним, міжурядовим ор­ганізаціям та їх співробітникам, які не є резидентами України, може проводитись на підставі документів, які підтверджують право власності, користування та (або) розпоряджен­ня такими засобами без надання до­кумента, що підтверджує їх реєстрацію за межами України.

Національні номерні знаки і до­кументи про реєстрацію (про пра­во власності, користування або розпорядження) ТЗ іноземних дер­жав, з яких вони тимчасово вве­зені на митну територію України під зобов'язання про зворотне ви­везення, здаються на зберігання до підрозділів Державтоінспекції, що є умовою тимчасового обліку ТЗ, і повертаються власникам в уста­новленому МВС України порядку після зняття таких засобів з обліку. На зазначені ТЗ видаються номерні знаки та свідоцтва про реєстрацію із зазначенням строку тимчасового ввезення, який встановлюється мит­ними органами відповідно до мит­ного законодавства і зазначається у документах про митне оформлення таких засобів.

Після закінчення строку тимчасо­вого ввезення ТЗ вважаються незареєстрованими.

Зняття з обліку у зв'язку з відчу­женням (купівля-продаж, міна, да­рування) або вибраковуванням ТЗ, щодо яких не знято обмеження мит­них органів, здійснюється з їх до­зволу.

Володимир СИНЮК,
бухгалтер-експерт

“Вісник податкової служби України” № 5 лютий 2010 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)

Документи що посилаються на цей