КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Департамент оподаткування фізичних осіб
Оподаткування фізичних осіб
На сьогодні актуальним є питання іпотечного житлового кредиту. Громадяни ретельно обирають банк, у якому планують взяти кредит, і валюту кредиту, бо відсоткова ставка, яку необхідно сплатити банку за користування коштами, - мало не головна складова під час придбання іпотечного житлового кредиту. Проте не всі позичальники враховують положення Закону № 889-ІV.
Передусім слід відзначити, що згідно зі ст. 5 цього Закону платники податку - фізичні особи мають право на одержання податкового кредиту. Відповідно до п. 1.16 ст. 1 зазначеного Закону податковий кредит - це сума (вартість) витрат, понесених платником податку - резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату ПДВ та акцизного збору), на яку дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених цим Законом. Підстави для нарахування податкового кредиту із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації.
ПИТАННЯ 1. Фізична особа у грудні минулого року отримала подарунок від матері у вигляді трикімнатної квартири внаслідок укладення договору дарування. Чи підлягає оподаткуванню такий дохід?
ПИТАННЯ 2. Який порядок оподаткування доходів фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатів? Чи передбачено законодавством пільги щодо оподаткування доходів самозайнятих осіб?
ПИТАННЯ 3. Резидент отримав подарунок від нерезидента, при цьому вони є подружжям. Чи підлягає оподаткуванню дохід, отриманий у вигляді подарунка в такому випадку?
ВІДПОВІДЬ 1. Оподаткування доходів фізичних осіб здійснюється згідно із Законом № 889-ІV.
Статтею 14 цього Закону, яка регулює оподаткування доходів, отриманих платником податку як подарунок, у тому числі внаслідок укладення договору дарування, встановлено, що кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються за правилами, встановленими цим Законом для оподаткування спадщини (п. 14.1).
Статтею 13 Закону № 889-ІV, відповідно до якої здійснюється оподаткування доходів, отриманих платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, установлено декілька ставок для оподаткування доходів платника податку, одержаних у вигляді спадщини, залежно від ступеня споріднення спадкоємця зі спадкодавцем (обдарованого та дарувальника), резидентського статусу спадкодавця та спадкоємця (дарувальника та обдарованого).
Відповідно до пп. “а” п. 13.1 цієї статті об'єктами оподаткування є, зокрема, об'єкти нерухомого майна.
Згідно з пп. 13.2.1 п. 13.2 ст. 13 зазначеного Закону при отриманні спадщини спадкоємцями, що є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, об'єкти спадщини оподатковуються за нульовою ставкою податку до будь-якого об'єкта спадщини.
Частиною першою пп. 1.20.4 п. 1.20 ст. 1 Закону № 889-ІV визначено, що для цілей цього Закону членами сім'ї фізичної особи є її дружина або чоловік, діти як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка (у тому числі усиновлені), батьки, баба або дід як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, брати чи сестри як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, онуки як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, інші утриманці такої фізичної особи або її опікуни, визнані такими згідно із законом.
Відповідно до частини другої цього підпункту членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки та батьки її чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти.
Як видно з поставленого запитання, подарунок у вигляді нерухомого майна фізична особа отримала від матері, тобто члена сім'ї першого ступеня споріднення, тому згідно із Законом № 889-ІV такий дохід підлягає оподаткуванню за нульовою ставкою.
Частиною першою п. 13.4 ст. 13 Закону № 889-ІV встановлено, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці (обдаровані), які отримали спадщину (подарунок).
Відповідно до частини другої цього пункту дохід у вигляді вартості успадкованого майна включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку і відображається ним у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації), яка подається до 1 квітня року, наступного за звітним.
Водночас згідно з розпорядженням № 527-р обов'язок з подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) фізичними особами - платниками податку, що одержали дохід у вигляді спадщини (подарунка), який згідно із Законом № 889-ІV оподатковується за нульовою ставкою, визнається виконаним за умови відсутності інших підстав для виконання такого обов'язку.
ВІДПОВІДЬ 2. Порядок оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі тих, які здійснюють незалежну професійну діяльність, регулюється Законом № 889-ІV.
Пунктом 1.9 ст. 1 цього Закону визначено, що незалежна професійна діяльність - це діяльність, яка полягає в участі фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, так само, як діяльність лікарів (у тому числі стоматологів, зубних техніків), адвокатів, приватних нотаріусів, аудиторів, бухгалтерів, оцінників, інженерів чи архітекторів і помічників зазначених осіб або осіб, що здійснюють релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність, за умови якщо такі особи не є найманими працівниками чи суб'єктами підприємницької діяльності.
Закон № 889-ІV не містить спеціальних норм (статей) щодо особливостей оподаткування доходів осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, зокрема індивідуальну адвокатську діяльність, тому такі доходи оподатковуються на загальних підставах.
Об'єктом оподаткування у адвокатів є загальний річний оподатковуваний дохід, який складається із суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року (п. 4.1 ст. 4 Закону № 889-ІV).
Згідно з п. 18.2 ст. 18 Закону № 889-ІV обов'язок платника податку з подання декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи виключно від податкових агентів, зобов'язаних подавати звітність з цього податку в установленому порядку.
Платник податку, в тому числі адвокат - самозайнята особа, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом (пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону № 889-ІV), зобов'язаний включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати до 1 квітня року, наступного за звітним податковим роком, річну податкову декларацію з цього податку і сплатити податок з доходів фізичних осіб з такого доходу за ставкою згідно з п. 7.1 ст. 7 Закону № 889-ІV (ст. 18).
При цьому зазначеним Законом не передбачено подання платником податку з доходів фізичних осіб, у тому числі самозайнятою особою, щоквартальної податкової декларації та сплату авансових платежів з цього податку.
Щодо зменшення об'єкта оподаткування на суму внесків до Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, то згідно з п. 3.5 ст. 3 цього Закону при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи. До інших, ніж заробітна плата, видів доходів застосування цих норм Закону № 889-ІV не передбачено.
Визначення поняття заробітної плати наведено у п. 1.1 та пп. “д” п. 1.3 ст. 1 Закону № 889-ІV.
Відповідно до ст. 1, п. 4 ст. 11, п. 5 ст. 14, п. 6 ст. 17, пунктів 3 та 4 ст. 18 Закону № 1058-ІV адвокат в одній особі є страхувальником і застрахованою особою. При цьому згідно з частиною восьмою п. 1 ст. 19 цього Закону страхові внески для осіб, зазначених у п. 5 ст. 14 (до яких належать і адвокати), нараховуються на суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб.
Тобто сума страхового внеску нараховується на суму загального оподатковуваного доходу адвоката, так само, як і податок з доходів фізичних осіб.
Закон № 889-ІV не містить норм щодо зменшення загального оподатковуваного доходу платника, одержаного від здійснення незалежної професійної діяльності, на суму будь-яких витрат.
ВІДПОВІДЬ 3. Оподаткування доходу, отриманого платником податку як подарунок (унаслідок укладення договору дарування), регламентується ст. 14 Закону № 889-ІV.
Згідно з пп. 4.2.3 п. 4.2 ст. 4 цього Закону до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, сума (вартість) подарунків у межах, що підлягає оподаткуванню згідно з нормами ст. 14.
Відповідно до п. 14.1 цієї етапі кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються за правилами, встановленими Законом № 889-ІV для оподаткування спадщини, тобто ст. 13, якою встановлено кілька ставок для оподаткування доходів, отриманих платником податку внаслідок прийняття у спадщину коштів, майна, немайнових прав. Ставка податку встановлюється залежно від ступеня споріднення (для резидентів) і резидентського статусу спадкодавця зі спадкоємцем.
Відповідно до пп. 13.2.3 п. 13.2 ст. 13 Закону № 889-ІV якщо спадщину отримано будь-яким спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, такий дохід оподатковується за ставкою, визначеною п. 7.1 ст. 7 цього Закону (15%), до будь-якого об'єкта спадщини.
Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до держбюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину (п. 13.4 ст. 13 Закону № 889-ІV).
Виходячи з положень Закону № 889-ІV фізична особа, яка є платником податку - резидентом і одержала протягом звітного податкового року дохід у вигляді подарунка від дарувальника-нерезидента (незалежно від ступеня споріднення з дарувальником), зобов'язана включити вартість (суму) такого доходу до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати до 1 квітня наступного року річну податкову декларацію до податкового органу за місцем своєї податкової адреси (місце постійного або переважного проживання платника податку) та сплатити податок за зазначеною ставкою.
Податкові органи не мають законодавчих підстав для звільнення платників від сплати податку з будь-яких доходів, у тому числі одержаних як подарунок.
Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен громадянин зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.
Обов'язок фізичної особи щодо сплати податків припиняється зі сплатою податку або його скасуванням (п. 4 ст. 9 Закону № 1251-ХІІ).
Перелік використаних нормативних документів:
Конституція України від 28.06.96 р. № 254к/96-ВР (зі змінами та доповненнями)
Закон України № 889-ІV від 22.05.2003 р. “Про податок з доходів фізичних осіб” (зі змінами та доповненнями)
Закон України № 1058-ІV від 09.07.2003 р. “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (зі змінами та доповненнями)
Закон України № 1251-ХІІ від 25.06.91 р. “Про систему оподаткування” (зі змінами та доповненнями)
Розпорядження Кабінету Міністрів України № 527-р від 26.03.2008 р. “Питання декларування фізичними особами майнового стану та доходів”
Олена ХОБИЧ,
оглядач “Вісника”,
за сприяння
Тетяни ДОБРОДІЙ,
начальника відділу
розгляду звернень
платників Департаменту
“Вісник податкової служби України” № 6 лютий 2010 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)