Нове у справлянні державного мита
за видачу свідоцтва про право на спадщину
Відповідно до ст. 19 Закону України від 02.09.93 р. № 3425-ХІІ “Про нотаріат” (за текстом - Закон № 3425-ХІІ) державні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством, а згідно зі ст. 31 цього Закону приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою. Крім того, Указом Президента України від 10.07.98 р. № 762/98 “Про впорядкування справляння плати за вчинення нотаріальних дій” установлено, що розмір плати, яка справляється за вчинення нотаріальних дій приватними нотаріусами, не може бути меншим від розміру ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії.
Справляння державного мита в Україні регулюється Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р. № 7-93 “Про державне мито” (далі - Декрет № 7-93), а порядок його обчислення та сплати - Інструкцією про порядок обчислення та сплати державного мита, затвердженою наказом ГДПІ України від 22.04.93 р. № 15 (далі - Інструкція № 15).
Згідно зі ст. 1 Декрету № 7-93 платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, які мають юридичне значення, уповноваженими на те органами. Перелік об'єктів справляння державного мита наведено у ст. 2, а розміри ставок державного мита - у ст. 3 Декрету.
Відповідно до п. 4 розділу другого Інструкції № 15 за вчинення дій державними нотаріальними конторами, а також виконкомами сільських, селищних та міських рад державне мито сплачується до вчинення нотаріальних дій.
Підпунктом “ж” п. 3 ст. 3 Декрету № 7-93 визначено розмір ставки державного мита за видачу свідоцтва про право на спадщину одному з подружжя, батькам, повнолітнім дітям, онукам, правнукам, братам, сестрам, діду, бабі та іншим спадкоємцям 0,5% суми спадщини. За видачу свідоцтва про право на спадщину земельної частки (паю), а саме: одному з подружжя, батькам, повнолітнім дітям, онукам, правнукам, братам, сестрам, діду, бабі державне мито справляється в розмірі 0,1% суми спадщини. За видачу свідоцтва про право на спадщину земельної частки (паю) іншим спадкоємцям державне мито справляється у розмірі 0,5% суми спадщини.
Слід зазначити, що поступово об'єкти, за які справляється державне мито, при спадкуванні включаються до бази оподаткування іншими податками і зборами, що призводить до подвійного оподаткування і створює додаткове навантаження на платників податків.
Так, вартість будь-якого рухомого та нерухомого майна, отриманого фізичною особою - членом сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення у спадок, оподатковується згідно зі ст. 13 Закону України від 22.05.2003 p. № 889-IV “Про податок з доходів фізичних осіб” за нульовою ставкою, а вартість майна, отриманого спадкоємцями інших ступенів споріднення, оподатковується податком з доходів фізичних осіб за ставкою 5% від об'єкта спадщини.
В умовах реформування податкової системи при встановленні ставок податків і зборів слід враховувати те, що їх розмір повинен визначатися виходячи з фіскальної та компенсаційної функцій збору. При цьому компенсаційна функція має бути інструментом відшкодування державі її витрат на вчинення дій, що мають юридичне значення, враховуючи реальну платіжну спроможність населення.
Таким чином, з урахуванням особливостей оподаткування спадкового майна ідеологію справляння державного мита за видачу свідоцтва про право на спадщину переглянуто і встановлено у розмірі покриття витрат держави за видачу відповідного свідоцтва.
З метою забезпечення прав і свобод людини, а також конституційних прав громадян Верховною Радою України прийнято Закон України від 05.03.2009 p. № 1110-VI “Про внесення зміни до статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” щодо державного мита за видачу свідоцтва про право на спадщину”, який набрав чинності з 01.01.2010 р. Цим законом пп. “ж” п. 3 ст. 3 Декрету № 7-93 викладено у новій редакції, а саме: за видачу свідоцтва про право на спадщину державне мито справляється у розмірі двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, враховуючи зміни у законодавстві, протягом 2009 р. за видачу свідоцтва про право на спадщину державне мито справлялося у відсотковому співвідношенні до суми спадщини і залежно від ступеня споріднення громадян, азі січня 2010 р. незалежно від ступеня споріднення та суми спадщини (рухомого й нерухомого майна) держмито сплачується у розмірі двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні - 34 грн.).
Водночас ст. 4 Декрету № 7-93 визначено категорії осіб, які звільняються від сплати державного мита за вчинення в їхніх інтересах будь-яких дій та видачу документів, що мають юридичне значення, а саме:
у п. 16:
громадяни - за видачу їм свідоцтв про право на спадщину:
на майно осіб, які загинули при захисті СРСР і України, у зв'язку з виконанням інших державних чи громадських обов'язків або з виконанням обов'язку громадянина щодо врятування життя людей, охорони громадського порядку та боротьби із злочинністю, охорони власності громадян або колективної чи державної власності, а також осіб, які загинули або померли внаслідок захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою;
на майно осіб, реабілітованих у встановленому порядку; на житловий будинок, пай у житлово-будівельному кооперативі, квартиру, що належала спадкодавцеві на праві приватної власності, якщо вони проживали в цьому будинку, квартирі протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця;
на житлові будинки в сільській місцевості за умови, що ці громадяни постійно проживатимуть у цих будинках і працюватимуть у сільській місцевості;
на вклади в установах Ощадбанку та в інших кредитних установах, на страхові суми за договорами особистого й майнового страхування, облігації державних позик та інші цінні папери, суми заробітної плати, авторське право, суми авторського гонорару і винагород за відкриття, винахід, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем, сорти рослин та раціоналізаторські пропозиції;
на майно осіб фермерського господарства, якщо вони є членами цього господарства;
у п. 17:
неповнолітні - за видачу їм свідоцтва про право на спадщину;
у п. 18:
громадяни, віднесені до першої та другої категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
громадяни, віднесені до третьої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 01.01.93 р. прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше ніж два роки, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше ніж три роки;
громадяни, віднесені до четвертої категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 01.01.93 р. вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше ніж чотири роки;
інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
інваліди І та II групи.
Отже, чинним податковим законодавством передбачено пільги при оформленні права на спадщину та отриманні спадкового майна як близькими родичами, так і іншими спадкоємцями.
Крім цього, Декрет № 7-93 містить пільги зі сплати держмита малозабезпеченим категоріям громадян та дає можливість місцевим радам додатково надавати пільги всім іншим категоріям громадян (ст. 5).
Водночас слід зазначити, що Указом Президента України від 26.03.2009 р. № 192/2009, який набрав чинності з дня його опублікування (“Урядовий кур'єр” від 28.03.2009 р. № 56) скасовано Указ Президента України від 23.08.98 р. № 932/98 “Про врегулювання діяльності нотаріату в Україні”. Тобто приватні нотаріуси з червня 2009 р. мають право видавати свідоцтва про право на спадщину. Крім того, Законом України від 01.10.2008 p. № 614-VI “Про внесення змін до Закону України “Про нотаріат” внесено зміни до ст. 34 Закону № 3425-ХІІ, який зрівнює у правах щодо вчинення нотаріальних дій, приватних і державних нотаріусів, тобто дозволяє приватним нотаріусам вчинювати нотаріальні дії, які до цього були для них недоступними.
Володимир ГУЦУЛЯК.
головний державний
податковий ревізор-інспектор
Департаменту оподаткув'ання
фізичних осіб ДПА України
“Вісник податкової служби України” № 4 січень 2010 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)