Бухгалтерський облік - це велика наука

Керівник підприємства несе відповідальність за створення умов для правильного ведення бухгалтерського обліку. Це означає, що керівник підприємства повинен вибрати одну з форм ведення бухгалтерського обліку, забезпечити необхідні умови для ведення первинних та бухгалтерських документів, а також визначити кількість працівників бухгалтерії.

Відношення до професії бухгалтера ніколи не було однозначним. Наприклад, Отто фон Бісмарк (1815-1898), 1-й рейхсканцлер німецької імперії, після прочитання І тому “Капітал” Карла Маркса сказав: “З цим бухгалтером ще наплачеться уся Європа”. Цілком зрозуміло, що, назвавши Карла Марка бухгалтером, він намагався принизити його таким чином.

Але, мабуть, найнегативнішим та образливим відношення до бухгалтерів було в СРСР, тобто в період так званого будівництва соціалізму. Хоча розхожа фраза В.І. Леніна “Соціалізм - це облік та контроль”, здавалося б, повинна була провіщати найсвітліше майбутнє обліковим працівникам, але насправді усе відбувалося інакше. Облікових працівників всіляко намагалися відносити до людей другого гатунку та часто називали “паперовими душами”, які з-за своїх принципів тільки заважали будівництву соціалізму в країні. Мова йде, звичайно ж, про претензії бухгалтерів, яких вони пред'являли до тих або інших працівників, що порушували інструкції діючі та правила, а також про заборони на незаконні операції.

Ця проблема стара, як і уся історія бухгалтерського обліку. За часів Луки Пачоли¹ бухгалтером був сам власник, і конфлікту інтересів не було. Коли ж виникла ієрархія “власник-менеджер-бухгалтер”, стало незрозуміле, хто, кого і у чому підозрює.

Наприклад, менеджер вимагає - чи то від себе, чи то на користь власника, - щоб бухгалтер щось порушив. Перед бухгалтером встає завдання: повідомити власника, що менеджер щось не те робить, або ж не робити цього.

У нас ця проблема з'явилася у кінці XIX століття і в різні часи вирішувалася по-різному. У пізній радянський період ситуація була наступною. Якщо директор давав розпорядження, яке протирічило нормативним діючим документам, бухгалтер повинен був повідомити директора про недоцільність виконання цих дій. Якщо директор підтверджував свою вимогу або двічі розписувався замість бухгалтера в платіжному документі, він приймав на себе усю відповідальність.

Сьогодні не можна вимагати від бухгалтера, щоб він бігав та писав доноси на директора. Це не передбачено Законом про бухоблік. Тобто бухгалтер не повинен бути співучасником у директора!

Якщо директор дає вказівки, які припускають порушення закону, бухгалтер у жодному випадку не повинен їх виконувати. Надто важливо не підписувати документи, які порушують правові норми.

Звичайно, часто бухгалтеру доводиться вибирати: або ти здійснюєш незаконні дії, або ти йдеш з цієї роботи. Але є й третій шлях. Розумний бухгалтер підказує директору, як треба оформляти документи, щоб не виникало явних порушень.

Загалом, лише перехід до ринкової економіки повністю перевернув відношення до професії бухгалтера. Саме ринкова економіка повною мірою дала можливість розкритися бухгалтерам, і вони на ділі довели свою роль та значення в діяльності будь-якого підприємства.

Адже на початку 90-х років минулого сторіччя вижили ті фірми та підприємства, де були тямущі бухгалтери. Вони й облік налагодили, щоб не розкрадалося майно власника, й порозумілися з податковими органами, щоб за помилки в податкових деклараціях та розрахунках їх не штрафували. Тоді можна було просто принести виправлену декларацію та замінити нею раніше надану. Сьогодні про це вже не може бути й мови.

Виявилось, що бухгалтер зовсім не “паперова душа”, що живе в абстрактному світі активів та пасивів балансу. Цифри для нього - пряме відображення роботи підприємства, професіонал зобов'язаний розбиратися в усіх тонкощах діяльності компанії. Хорошому бухгалтеру треба блискучевзнати математику та володіти сучасними бухгалтерськими програмами, оскільки усе повинно бути оформлено у суворій відповідності з вимогами бухгалтерського обліку та чинного податкового законодавства.

Облік повинен бути ліберальним. Тобто у бухгалтера повинен бути вільний “коридор”, в рамках якого він може маневрувати. Та головне зараз - це зростання професійної культури бухгалтерів. Люди повинні зрозуміти, що бухгалтерський облік - це велика наука.

Адже бухгалтер не фотограф, як думає дехто, а бухгалтер - це художник, творець!

Фактично прибуток “створюють” бухгалтери, а не робітники, як учив Карл Маркс, не капітани індустрії, начальники та адміністратори, як учив Йозеф Алоїз Шумпетер². Тому що, вибираючи різні методологічні варіанти, вони тим самим формують або прибуток, або збиток за інших рівних умов.

Правда, в податковому облік у бухгалтерів немає таких прав, як у бухгалтерському обліку. В кращому разі бухгалтер (природно, разом з керівником підприємства) може вибрати систему оподаткування: загальну або спрощену. Подальші правила оподаткування для усіх єдині, та вільностей податкове законодавство обліковим працівникам не дає.

Слід зазначити, що у фахівців немає єдиної думки відносно правил оподаткування. У нас вже більше десяти років йдуть дебати затвердженням Податкового кодексу, але віз і нині там. Чинне податкове законодавство явно застаріло і не відповідає нинішнім реаліям, а ухвалення Податкового кодексу відкладене на невизначений час. Саме неврегульованість податкового законодавства доставляє найбільше неприємностей бухгалтерам, які виливаються не тільки у штрафи та санкції для підприємств, але і адміністративну відповідальність для самих бухгалтерів.

По справедливості потрібно сказати, що ухвалення Податкового кодексу - не краще рішення для вітчизняних платників податків. Річ у тому, що кодекс-це завжди якийсь стабільний документ. А податки та збори у нас поки не можуть бути стабільними.

Мабуть, краще, коли в нині кожен податок та збір регулюється окремим нормативним документом. Та лише у тому випадку, коли податкове законодавство з кожного податку та збору досягне своєї досконалості, можна буде говорити про ухвалення Податкового кодексу.

Хоча в нинишніх умовах насилу віриться, що такі часи взагалі коли-небудь настануть в Україні.

Сьогодні бухгалтеру, особливо головному, потрібні знання з різних областей. Одного зведення дебету з кредитом вже недостатньо. Знайомство з комп'ютерними технологіями допомагає працювати з автоматизованими системами бухгалтерського обліку. Володіння іноземними мовами дає хороший шанс на працевлаштування у західну компанію. Знання юриспруденції та фінансового аналізу дозволяють будувати успішну кар'єру фінансового директора.

Таким чином, короткостроковими курсами сучасному бухгалтеру, що розраховує на високу зарплату, вже не обійтися. На ринку праці попитом користуються тільки досвідчені та висококваліфіковані фахівці. На підприємствах вони на вагу золота, а головний бухгалтер, що знає внутрішню “кухню” підприємства “від та до” - ключова фігура компанії. Не випадково головбухи зазвичай працюють в одній фірмі по декілька років та отримують одні з найвищих зарплат.

Бухгалтер находиться у курсі усіх справ підприємства, оскільки він повинен відобразити в обліку фінансово-господарські операції та, правильно скориставшись пільгами, мінімізувати податки. Від його роботи залежить, скільки буде перераховано до бюджету податків та зборів, та чи не доведеться підприємству сплачувати штрафи. Тому багато керівників з повагою відносяться до бухгалтерів та довіряють їм. Деякі навіть платять дуже пристойну заробітну плату.

Бухгалтер займає сьогодні одне з перших місць не тільки в рейтингах найпопулярніших професій. Ця професія реально є найпоширенішою серед усіх інших спеціальностей економічного профілю.

Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві відносяться до компетенції його власника або уповноваженого ним органу (посадової особи). Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксації фактів здійснення усіх господарських операцій в первинних документах, зберігання оброблених документів, регістрів та або уповноважений ним орган (посадова особа) (ч. 2, 3 ст. 8 Закону про бухоблік).

Ще кілька років тому в багатьох компаніях велика частина роботи бухгалтера зводилася до грамотного заховання коштів від оподаткування. Зараз “чорні” та “сірі” схеми застосовуються все рідше, та при податковому адмініструванні компаніям, що діє, простіше заплатити податки та спати спокійно, ніж постійно ходити по лезу ножа.

Сьогодні на передній план виходять інші аспекти бухгалтерського обліку, наприклад, управління підприємством. Талановитий керівник на підставі документів, грамотно підготовлених бухгалтерією, може не тільки зробити висновки про фінансову ситуацію в компанії, але і планувати розвиток фірми, вирішувати кадрові питання, виявляти “слабкі місця” бізнесу.

Наприклад, аналіз платіжних документів туристичної компанії дозволяє оцінити сезонну активність клієнтів, прогнозувати подальший попит на туристичні путівки. Міжнародні системи бухгалтерського обліку вже давно орієнтовані, перш за все, на потреби управління. Але і українська система поступово рухається в цьому напрямі.

Форми організації
бухгалтерського обліку на підприємствах

Форми організації бухгалтерського обліку на підприємствах наведені в ч. 4 ст. 8 Закону про бухоблік. Так, з метою забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство може вибрати одну з форм його організації.

Форми організації бухгалтерського обліку на підприємствах:

- введення в штат підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

- користування послугами фахівця з бухгалтерського обліку, що є підприємцем;

- ведення на договірних принципах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;

- самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства.

Звертаємо увагу нате, що самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких підлягає обнародуванню.

Керівник підприємства несе відповідальність за створення умов для правильного ведення бухгалтерського обліку. Це означає, що керівник підприємства повинен вибрати одну з форм ведення бухгалтерського обліку, забезпечити необхідні умови для ведення первинних та бухгалтерських документів (технічними коштами, обчислювальною техніків, приміщеннями для зберігання документів та т.п.) та складання звітності.

У свою чергу відповідальність за безпосереднє ведення, повноту та достовірність обліку, зокрема за складання та надання звітності, несе особу, на яку покладено ведення обліку.

Вибір тієї або іншої форми організації бухгалтерського обліку залежить від розмірів та можливостей підприємства. Якщо коріБмЗком підприємства ухвалено рішення про введення в штат підприємства бухгалтерської служби, то відповідно виникає питання з визначенням кількості працівників бухгалтерії.

Для того, щоб визначити оптимальну кількість працівників, необхідну для ведення бухгалтерського обліку, можна скористатися Міжгалузевими нормативами № 269.

Методика визначення кількості бухгалтерів, викладена в Міжгалузевих нормативах № 269, залежить від:

1) об'єму виконуваних робіт;

2) загальної чисельності працюючих на підприємстві та кількості самостійних структурних підрозділів.

У основу визначення чисельності працівників закладений принцип, що людина може виконувати свою роботу тільки в межах своїх сил та здібностей, зокрема з урахуванням допомоги техніки.

Норми часу, встановлені на виконання робіт одним виконавцем, наведені в годинах та оформлені Міжгалузевими нормативами № 269 у вигляді нормативних карт (карта 1, карта 2 та т.п.). Ці норми часу:

- розраховані на виконання роботи з належною якістю (тобто виправлення помилок, допущених виконавцем, відбувається за рахунок основної норми часу);

- враховують час на підготовчо- завершальні роботи, обслуговування робочого місця, відпочинок, включаючи фізкультурні паузи та особисті потреби (вони складають 10% від оперативного часу).

Одиниці вимірювання об'єму робіт також наведені в нормативних картах: один баланс, одна відомість, одна позиція та т.п.

Нормативні карти складені з розрахунку того, що"виконуються роботи, які передбачені документами (стандартами) з бухобліку та відповідної звітності. Застосовуючи їх, кожне підприємство може розрахувати кількість працівників, які повинні бути зайняті обліковими роботами, відповідно до умов роботи.

Визначення кількості
бухгалтерів залежно від об'єму робіт

Нормативи чисельності розроблені залежно від трудомісткості типового складу виконуваних робіт та розраховані залежно від чинників, які мають найбільший вплив на їх величину. Іншими словами, обчислення кількості бухгалтерів залежно від об'єму робіт передбачає застосування декількох формул та поправочних коефіцієнтів.

Загальна трудомісткість типового складу робіт, що виконуються працівниками бухгалтерського обліку, розраховується за формулою:

н
Т_з = знак суми Т,
і

де:

Т_з - загальна трудомісткість типового складу робіт за рік;

Т - трудомісткість за типовими видами робіт з бухгалтерського обліку;

н - кількість видів виконуваних робіт.

Трудомісткість по типових видах робіт визначається за формулою:

н
Т = знак суми Т_о x V_i,
і

Де:

Т_о - витрати часу на виконання конкретного типового виду роботи.

Витрати часу (норма часу у годинах) наведені в розділі 1 (карт 1 -11);

V_i - об'єм конкретного типового виду роботи, що виконується за рік.

Визначення чисельності працівників бухгалтерського обліку здійснюється за наступною формулою:

      Тз
Н = _____ х К x Кк.п.з.
  
      Ф  

де:

Н - нормативна чисельність працівників бухгалтерського обліку, чол.;

Тз - загальна трудомісткість типового складу робіт;

Ф - річний фонд робочого часу одного працівника, годин;

К - коефіцієнт, що враховує заплановані невиходи працівників (відпустки, хвороби та т. п.);

Кк.п.з. - коефіцієнт, який враховує питому вагу робіт з бухгалтерського обліку та звітності, виконуваний на ПЕВМ, величина яких визначена методом дослідження (табл.).

Таблиця

Таким чином, від рівня застосування на підприємстві комп'ютерної техніки залежить час виконання тієї або іншої бухгалтерської роботи та, відповідно, чисельність бухгалтерської служби.

Річний фонд робочого часу одного працівника (Ф) визначають Мінпраці України щорічно наступного року.

Чисельність працівників бухгалтерського обліку визначається діленням загальної трудомісткості типового складу робіт на річний фонд робочого часу одного працівника (у 2010 році він складає 2004 год.) та множенням на коефіцієнт, який враховує заплановані невиходи працівників (відпустки, хвороби та т. п.), як правило, він складає 1,15; і множенням на коефіцієнт, який враховує питому вагу робіт з бухгалтерського обліку та звітності, виконуваних на ПЕВМ.

Отже, за умови загальної трудомісткості виконаних робіт (8000 людино-годин), річного фонду робочого часу одного працівника (2004 год.), коефіцієнта невиходів працівників по причинах відпусток, хвороб (1,15), коефіцієнта, що враховує питому вагу робіт з бухгалтерського обліку та звітності, виконуваних на ПЕВМ (1,3), чисельність працівників відділу бухгалтерського обліку складає 6 чоловік:

8000 чол./час.: 2004 год. х 1,15 х 1,3 = 6 чол.

Норми часу на виконання бухгалтерського обліку визначаються з обліком та інших чинників шляхом застосування декількох додаткових поправочних коефіцієнтів, наприклад, таких, які враховують якість документації, з якою працює бухгалтер:

- якщо документ якісний - коефіцієнт (Кк1) рівний 1,0;

- якщо документ має недоліки (термінологія документів не відповідає прийнятим стандартам, що діють, написи здійснені недбало, незрозуміле або допущено неоднозначне прочитання, відсутність змісту, нумерації сторінок та ін.) - коефіцієнт (Кк2) рівний 1,1;

Якщо ж є потреба у перевірці розрахунків під час виконання робіт з бухгалтерського обліку, використовується коефіцієнт Кд.р. рівний 1,1.

Відзначимо також, що у зв'язку з частими змінами чинного законодавства, бухгалтер просто вимушений займатися самоосвітою та підвищувати свій кваліфікаційний рівень. Це також потрібно врахувати при здійсненні розрахунків чисельності бухгалтерської служби

Потрібно також враховувати вік бухгалтера та його кваліфікаційну підготовку, а також те, що:

- час на обробку та вивчення самостійно розроблених підприємством форм первинних або зведених документів відрізняється від нормативного;

- усі документи, що поступають до роботи, не можуть бути якісними, тобто якась частина з них обов'язково має недоліки;

- в процесі роботи може виникнути необхідність в проведенні інших операцій, які проводяться єдиноразово у звітному році (наприклад, дооцінка або зниження ціни основних засобів, їх консервація, ліквідація, безкоштовна передача, поліпшення, індексація та т.п.).

Відзначимо, що за допомогою наведених формул можна визначити не тільки загальну чисельність бухгалтерської служби, але і кількість осіб, які виконуватимуть ту або іншу роботу в розрізі типових та не типових для них робіт.

Обчислення кількості бухгалтерів дає можливість, якщо і не зменшити їх чисельність, то хоча б зменшити фонд оплати праці за рахунок встановлення чіткого кола виконуваних ними робіт та визначення тих, хто виконує роботу не на повну ставку.

Визначення кількості бухгалтерів
від загальної чисельності працюючих

Керуючись Міжгалузевими нормативами № 269, можна розрахувати чисельність працівників бухгалтерського обліку залежно від загальної чисельності працюючих на підприємстві та кількості самостійних структурних підрозділів.

Іншими словами, допускається певний зв'язок між чисельністю працюючих та сукупністю чинників, що впливають на облікову роботу.

Цей спосіб визначення кількості бухгалтерів передбачає рішення певних, достатньо складних рівнянь, наведених в Міжгалузевих нормативах № 269, та застосування спеціальних коефіцієнтів.

Так, розрахувати чисельність працівників бухгалтерського обліку залежно від загальної чисельності працюючих на підприємстві та кількості самостійних структурних підрозділів можна за формулою:

Н = К х Ч^хпр. х N^у-"с.п.,

де:

Н - нормативна чисельність працівників бухгалтерського обліку, чол.;

Чпр. - чисельність працюючих на підприємстві, чол.;

Мс.п. - кількість самостійних структурних підрозділів на підприємстві, од.;

К - коефіцієнт регресії лінійного рівняння;

х, у - коефіцієнт регресії ступеня рівняння.

Для скорочення часу на виконання математичних розрахунків чисельності працівників бухгалтерського обліку нормативи чисельності, розраховані за допомогою цих рівнянь, наведені в карті 12 Розділу 2 Міжгалузевих нормативів № 269.

Наприклад, при загальній чисельності працюючих 450 осіб та наявності 12 самостійних структурних підрозділів нормативна чисельність працівників бухгалтерського обліку складає 6,0 чол. (карта 12, лист 1).

Якщо ж допустити, що коефіцієнт, який враховує питому вагу робіт з бухгалтерського обліку та звітності, які виконуються на ПЕВМ (Кк. п.з.), складає 1,2 (див. графу 3 табл.), то загальна нормативна чисельність працівників бухгалтерського обліку дорівнюватиме приблизно 7,2 чол. (6,0 х 1,2), тобто 7 чоловік.

Застосовувати цей спосіб слід зважено і лише з урахуванням способу визначення кількості бухгалтерів залежно від об'єму робіт. Адже одна справа - враховувати 1500 постачальників та 8 самостійних структурних підрозділів з 15 працівниками, та зовсім інше - 60 постачальників та 1 самостійний структурний підрозділ з 2000 працівників.

_______________________

1. Лука Пачолі (1445 -1517). Ним вперше був описаний принцип подвійного запису в кінці XV століття. Тоді ж з'явилося слово “бухгалтер”.

2. Йозеф Алоїз Шумпетер (1883 - 1950) - австрійський та американський економіст, соціолог та історик економічної думки.

Список використаних документів

Закон про бухоблік - Закон України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”

Міжгалузеві нормативи № 269 - Міжгалузеві нормативи чисельності працівників бухгалтерського обліку, затверджені наказом Мінпраці України від 26.09.2003 р. № 269

“Консультант бухгалтера” № 8 (548) 22 лютого 2010 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)

Документи що посилаються на цей