КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Департамент податку на прибуток та інших податків
і зборів (обов’язкових платежів)
Деякі питання стосовно плати за землю,
фіксованого сільськогосподарського податку (ФСП)
та місцевих податків і зборів
ПИТАННЯ 1. Чи може громадянин, який веде особисте селянське господарство на земельній частці (паю), бути платником ФСП?
ПИТАННЯ 2. Підприємство, яке є платником ФСП, отримало від засновника на свій валютний рахунок кошти для поповнення установчого фонду, які після конвертації було спрямовано на розвиток сільськогосподарського виробництва. Чи можна такі кошти віднести до суми доходу, отриманої від реалізації іноземної валюти, направленої на розвиток сільськогосподарського виробництва, який зазначено в рядку 7.2 Розрахунку питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції?
ПИТАННЯ 3. Між підприємством-орендарем та сільрадою 01.03.2009 р. укладено та зареєстровано додаткову угоду до договору оренди землі, в якій передбачено, що орендна плата за землю сплачується у трикратному розмірі земельного податку з 01.01.2008 р. Який вид декларації з орендної плати за землю повинен подати орендар до податкової інспекції?
ПИТАННЯ 4. Яким документом посвідчується право власності на земельні ділянки приватної власності?
ПИТАННЯ 5. Підприємство придбало земельну ділянку, яка перебувала у приватній власності. З якого часу новий власник такої земельної ділянки є платником земельного податку до бюджету?
ПИТАННЯ 6. Суб'єкт господарювання придбав земельну ділянку, яка перебувала в комунальній власності. З якого часу такий суб'єкт є платником земельного податку до бюджету?
ПИТАННЯ 7. За який період застосовуються штрафні санкції при проведенні камеральної перевірки податкової декларації із земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності?
ПИТАННЯ 8. Підприємство придбало земельну ділянку в межах населеного пункту за ціною, зазначено у відповідній угоді. При цьому нормативну грошову оцінку земель населеного пункту не встановлено, а ставки затверджено рішенням ради. Чи розраховуватиметься розмір земельного податку за придбану земельну ділянку з урахуванням ціни такої ділянки?
ПИТАННЯ 9. Установа, що повністю утримується за рахунок бюджету, орендує приміщення у підприємства, яке має державний акт на право постійного користування земельною ділянкою. Чи звільнятиметься в такому випадку установа від сплати земельного податку та чи повинна така установа відшкодовувати підприємству суму земельного податку?
ПИТАННЯ 10. Якщо договір оренди земельної ділянки комунальної власності укладено з відповідною радою однією юридичною особою, а об'єкт нерухомості, що знаходиться на цій земельній ділянці, перебуває на балансі іншої юридичної особи, то яка з юридичних осіб повинна сплачувати до бюджету орендну плату за землю?
ВІДПОВІДЬ 1. Ні, не може. Законом № 742-ІV визначено, що особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства.
Згідно з вимогами зазначеного Закону платниками ФСП можуть бути лише юридичні особи.
ВІДПОВІДЬ 2. Розрахунок питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу підприємства за попередній звітний (податковий) рік затверджено наказом № 818, а листом № 37-27-2-7/18792 розроблено Методичні рекомендації щодо складання цього Розрахунку.
Зокрема, у рядку 7.2 Розрахунку зазначається сума доходу, отримана від реалізації іноземної валюти, направленої на розвиток сільськогосподарського виробництва. Для визначення цієї суми платники підсумовують кредитові обороти за рахунком 711 “Дохід від реалізації іноземної валюти” в частині реалізації іноземної валюти, що отримана у вигляді кредитів і спрямовується на розвиток сільськогосподарського виробництва (закупівля насіння, поголів'я худоби, сільськогосподарської техніки тощо).
Отже, з метою визначення питомої ваги до суми доходу включаються лише кредитові обороти за рахунком 711 “Дохід від реалізації іноземної валюти” в частині реалізації іноземної валюти, отриманої у вигляді кредитів і спрямованої на розвиток сільськогосподарського виробництва. Всі інші кошти в іноземній валюті не можуть включатися до суми доходу, отриманої від реалізації іноземної валюти, направленої на розвиток сільськогосподарського виробництва, відображатися у рядку 7.2 Розрахунку й підсумовуватися як кредитові обороти.
ВІДПОВІДЬ 3. Додаткова угода, яка повністю або частково змінює вже зареєстрований договір оренди землі, має укладатись у такій самій формі, що й договір, який змінюється.
Методичними рекомендаціями № 1833/7/15-0217 встановлено, що форма податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та додаток 1 “Відомості із договору оренди землі” до неї застосовуються платниками орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності для подання до відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки звітної податкової декларації за новоукладеними договорами (протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку) та уточнюючої податкової декларації.
При цьому платник податків подає уточнюючий розрахунок у випадках, якщо він самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації.
Враховуючи, що угодами визнаються дії фізичних і юридичних осіб, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків, а також те, що розмір орендної плати за землю є істотною умовою договору оренди землі, орендар може подати податкову декларацію орендної плати за землю як за новоукладеними договорами.
ВІДПОВІДЬ 4. Це питання регулюється Земельним кодексом, окремою статтею якого визначено документи, що посвідчують право на земельну ділянку.
Так, право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, а право оренди земельної ділянки - договором оренди землі. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.
До набрання чинності Законом № 1066-VІ кожен покупець земельної ділянки мав оформити на своє ім'я державний акт на право власності. 3 прийняиям цього Закону право власності на приватні земельні ділянки посвідчує не лише державний акт. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж та цільового призначення, посвідчується цивільно-правовою угодою щодо відчуження землі у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою, а також свідоцтвом про право на спадщину.
Отже, документом, що посвідчує право власності на земельні ділянки приватної власності, може бути як державний акт, так і цивільно-правова угода щодо відчуження землі й свідоцтво про право на спадщину.
ВІДПОВІДЬ 5. Як визначає Закон № 2535-ХІІ, власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
З 02.05.2009 р. набрав чинності Закон № 1066-VІ, яким внесено зміни до Земельного кодексу в частині виникнення права на земельну ділянку.
Зокрема, частиною другою ст. 126 Земельного кодексу встановлено, що право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж та цільового призначення, посвідчується цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки або свідоцтвом про право на спадщину.
При цьому відповідно до ст. 132 цього Кодексу угоди про перехід права власності на земельні ділянки повинні містити, зокрема, момент переходу права власності на земельну ділянку. Додатком до угоди, за якою здійснюється відчуження земельної ділянки приватної власності, є державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується (або відчужувалась). Угоди про перехід права власності на земельну ділянку підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Власник земельнрї ділянки, який набув її у власність із земель приватної власності без зміни її меж та цільового призначення, повинен сплачувати земельний податок до бюджету з дня виникнення права власності на землю, що посвідчується цивільно-правовою угодою щодо відчуження такої земельної ділянки.
При цьому слід нагадати, що суб'єкт, який придбав земельну ділянку, має звернути увагу на правильність визначення розміру земельного податку: якщо нормативна грошова оцінка земельної ділянки є меншою від ціни продажу, то податок розраховується саме від цієї ціни.
ВІДПОВІДЬ 6. Згідно зі ст. 128 Земельного кодексу рішення Ради Міністрів АР Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки. Укладання договорів купівлі-продажу земельних ділянок, на яких розташовано об'єкти, що підлягають приватизації, здійснюється відповідно до порядку, визначеного частиною першою цієї статті.
Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню. Документ про оплату або про сплату першого платежу (у разі продажу земельної ділянки з розстроченням платежу) є підставою для видачі державного акта на право власності на земельну ділянку та її державної реєстрації.
З огляду на те що використання землі в Україні є платним, власники земельних ділянок, які набули їх у власність за договорами купівлі-продажу із земель державної або комунальної власності, повинні сплачувати земельний податок із часу укладання таких договорів. При цьому в умовах договору купівлі-продажу земельних ділянок зазначається обов'язковість покупця сплачувати земельний податок з моменту посвідчення цивільно-правової угоди. Із зазначеного питання надавались роз'яснення Держкомзему України, зокрема у листі від 22.04.2009 р. № 14-22-4/4433.
ВІДПОВІДЬ 7. Якщо при проведенні камеральної перевірки податкової декларації із земельного податку або орендної плати за землю орган державної податкової служби виявляє арифметичні чи методологічні помилки, то застосовуються штрафні санкції відповідно до пп. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-III, а саме: штраф у розмірі 5% від суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Податкова відповідальність базується на принципах невідворотності, законності, справедливості покарання та його індивідуальності. Справедливість означає встановлення його точної міри, що адекватна мірі податкового правопорушення.
Таким чином, штрафні санкції, встановлені зазначеним підпунктом Закону № 2181-III, застосовуються до частини податкового зобов'язання, нарахованого за періоди, що минули, та по яких, відповідно, виникла недоплата.
Податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли таку податкову декларацію було надано пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір щодо такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку (пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону № 2181-III).
ВІДПОВІДЬ 8. У цьому випадку при розрахунку розміру земельного податку ціна земельної ділянки не враховується.
Для суб'єктів, які придбали земельні ділянки в межах населених пунктів за цивільно-правовими угодами, частиною третьою ст. 7 Закону № 2535-ХІІ визначено, що розмір податку розраховується від суми, яка дорівнює грошовій оцінці землі, але в будь-якому разі сума, від якої розраховується розмір податку, не може бути меншою за ціну земельної ділянки, зазначену в угоді. Тобто базою оподаткування для таких суб'єктів є нормативна грошова оцінка землі, а якщо ціна земельної ділянки, за якою вона придбана, перевищує таку оцінку, то податок розраховується від ціни продажу.
Відповідно до ст. 7 зазначеного Закону земельний податок із земель населених пунктів, грошову оцінку яких встановлено, розраховується у відсотках від грошової оцінки землі. Якщо грошову оцінку земельних ділянок населеного пункту не встановлено, земельний податок розраховується за середніми ставками (у гривнях за 1 м2), визначеними частиною другою ст. 7 Закону № 2535-ХІІ, залежно від чисельності населення із застосуванням відповідних коефіцієнтів. При цьому, виходячи із середніх ставок податку, ставки земельного податку для населених пунктів, де не встановлено оцінку, диференціюються та затверджуються рішеннями відповідних рад. Нормативна грошова оцінка і зазначені ставки земельного податку щороку індексуються.
Тому якщо в населеному пункті нормативну грошову оцінку землі не встановлено, то для підприємства, що придбало земельну ділянку, земельний податок розраховуватиметься за ставками, затвердженими рішенням ради, з урахуванням їх індексації.
ВІДПОВІДЬ 9. У такому випадку платник земельного податку до бюджету - підприємство, яке є землекористувачем земельної ділянки, що підтверджується наявністю державного акта.
Від земельного податку звільнено заклади, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок бюджету. Однак це стосується земельних ділянок, які безпосередньо передано їм у власність або надано в користування. У цьому випадку не можна розглядати питання звільнення від сплати земельного податку суб'єкта, який є орендарем приміщення.
Водночас чинним законодавством передбачено відшкодування орендодавцю будівель, споруд (їх частин) плати за користування земельною ділянкою. Так, відповідно до ст. 797 Цивільного кодексу плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.
ВІДПОВІДЬ 10. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, є договір оренди такої земельної ділянки. Тому сплачувати до бюджету орендну плату за земельну ділянку комунальної власності повинен орендар, який безпосередньо уклав договір оренди земельної ділянки з відповідною радою. При цьому у вирішенні питання визначення розміру відшкодування орендної плати за землю сторони є вільними згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу.
Перелік використаних нормативних документів:
Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-III (зі змінами та доповненнями, за текстом - Земельний кодекс)
Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-ІV (зі змінами та доповненнями, за текстом - Цивільний кодекс)
Закон України № 742-ІV від 15.05.2003 р. “Про особисте селянське господарство” (зі змінами та доповненнями)
Закон України № 1066-VІ від 03.03.2009 р. “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядку поділу та об'єднання земельних ділянок”
Закон України № 2181-III від 21.12.2000 р. “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (зі змінами та доповненнями)
Закон України № 2535-ХІІ від 03.07.92 р. “Про плату за землю” (у редакції Закону України від 19.09.96 р. № 378/96-ВР, зі змінами та доповненнями)
Наказ Мінагрополітики України № 818 від 22.11.2007 р. “Про затвердження Розрахунку питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу підприємства за попередній звітний (податковий) рік” (зі змінами та доповненнями)
Лист Мінагрополітики України № 37-27-2-7/18792 від 26.11.2007 р. “Про Методичні рекомендації щодо складання розрахунку по визначенню платників фіксованого сільськогосподарського податку”
Лист ДПА України № 1833/7/15-0217 від 01.02.2006 р. Для використання при складанні податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності” (за текстом - Методичні рекомендації № 1833/7/15-0217)
Оксана КИРІЄНКО,
оглядач “Вісника”,
за сприяння
Катерини ГРИВНАК,
начальника відділу адміністрування платежів
за землекористування та місцевих
податків і зборів Департаменту
“Вісник податкової служби України” № 26 липень 2009 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)