ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
11 лютого 2010 р.
м.Київ

Справа N 02/110

Про усунення перешкод в здійсненні права власності

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги

Кам’янського районного споживчого товариства на постанову від 02.12.2009 року Київського міжобласного апеляційного господарського суду у справі N 02/110 господарського суду Черкаської області за позовом Кам’янського районного споживчого товариства до Житлово-будівельного кооперативу "Машинобудівник" про усунення перешкод в здійсненні права власності,

встановив:

Рішенням Господарського суду Черкаської області (суддя Пащенко А.Д.) від 09.09.2009 року, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Разіна Т.І., судді - Чорногуз М.Г., Жук Г.А.) від 02.12.2009 року, у справі N 02/110 у задоволенні позову відмовлено повністю.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Відзиву на касаційну скаргу відповідач не надіслав.

Заслухавши пояснення на касаційну скаргу представника позивача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представника відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Центральній спілці споживчих товариств України (Укоопспілці) від 17.05.2007 року N 6-19/6 визнано за Кам’янським районним споживчим товариством право власності на незавершені будівництвом приміщення першого поверху дев’ятиповерхового житлового будинку, загальною площею 276, 08 кв.м. за адресою: м. Кам’янка, вул. Леніна, 10. Сторонами у справі були: позивач - колгоспний ринок Кам’янського РСТ та відповідач - Кам’янське районне споживче товариство (а.с.43-45).

23.10.2007 року ухвалою Господарського суду Черкаської області у справі N 6-19/6 задоволено заяву Кам’янського РСТ про видачу виконавчого документу та ухвалено видати наказ на підставі вищевказаного рішення (а.с.4-5).

Позов Кам’янського РСТ до ЖБК "Машинобудівник" про усунення перешкод в здійсненні права власності позивача на незавершені будівництвом приміщення першого поверху дев’ятиповерхового житлового будинку загальною площею 276,08 кв.м. за адресою м.Кам’янка, вул. Леніна,10 грунтується на вищенаведених рішенні третейського суду та наказі господарського суду, та витікає з факту ігнорування відповідачем вимог забезпечити доступ позивача в приміщення права власності.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди правомірно виходили із такого.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 10.01.2008 року N 1-рп/2008 правосуддя - це самостійна галузь державної діяльності, яку суди здійснюють шляхом розгляду і вирішення в судових засіданнях в особливій, встановленій законом процесуальній формі цивільних, кримінальних та інших справ (пункт 3 мотивувальної частини ухвали Конституційного Суду України від 14 жовтня 1997 року N 44-з).

Згідно з положеннями частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суд, здійснюючи правосуддя, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Тому в контексті статті 55 Конституції України органи судової влади можуть здійснювати функцію захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та/або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин.

Третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних і господарських правовідносин - це вид недержавної юрисдикційної діяльності, яку третейські суди здійснюють на підставі законів України шляхом застосування, зокрема, методів арбітрування. Відповідно до Закону України "Про третейські суди" третейські суди приймають рішення тільки від свого імені (стаття 46), а самі ці рішення, ухвалені в межах чинного законодавства, є обов’язковими лише для сторін спорів. Забезпечення здійснення третейськими судами функції захисту, передбаченої в абзаці сьомому ст.ст.2, 3 Закону, є здійснення ними не правосуддя, а третейського розгляду спорів сторін у цивільних і господарських правовідносинах у межах права, визначеного частиною п’ятою ст.55 Конституції України.

Позовні вимоги позивача ґрунтуються на рішенні Постійно діючого третейського суду при Центральній спілці споживчих товариств України (Укоопспілці) від 17.05.2007 року N 6-19/6 та на ухвалі господарського суду Черкаської області від 23.10.2007 року, якою на виконання рішення видано наказ. Проте, ЖБК "Машинобудівник" не являється стороною по справі третейського суду.

Колегія суддів погоджується з тим, що рішення Постійно діючого третейського суду при Центральній спілці споживчих товариств України (Укоопспілці) від 17.05.2007 року N 6-19/6, на підставі якого було видано наказ та оформлене свідоцтво про право власності позивача на незавершені будівництвом приміщення, є обов’язковими лише для сторін спору, не може мати преюдиціального значення при розгляді даної справи та не підпадає під визначення правовстановлюючого документу.

Згідно з ст.391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Наведена стаття унормовує захист права власності від порушень, не пов’язаних із позбавленням володіння, констатує, що право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Відповідно до цієї статті, власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном. Зазначений позов отримав у літературі назву "негаторний".

Однією з особливостей цього позову, як правило, є відсутність спорів з приводу належності позивачу майна на праві власності чи іншому титулі. В протилежному випадку власник має право звернутися до суду з двома вимогами - про визнання права власності на майно та усунення перешкод у здійсненні щодо нього правомочностей.

Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Предмет негаторного позову становитиме вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом (шляхом звільнення виробничих приміщень власника від неправомірного перебування у них майна третіх осіб, виселення громадян з неправомірно займаних жилих приміщень власника, знесення неправомірно збудованих споруд, накладення заборони на вчинення неправомірних дій щодо майна власника тощо).

Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей. При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об’єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.

Оскільки позивач не надав суду належних доказів на підтвердження того, що він є належним власником майна щодо якого він просить усунути перешкоди у користуванні, не довів що це майно знаходиться в його володінні, не надав доказів наявності такого майна взагалі, в задоволенні негаторного позову йому було відмовлено правомірно.

Враховуючи наведене постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду є законною і обґрунтованою, а касаційна скарга такою, що ґрунтується на помилковому тлумаченні положень чинного законодавства України.

Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-8, п.1 ч.1 ст.111-9, ст.111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

постановив:

Касаційну скаргу Кам’янського районного споживчого товариства на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.12.2009 року у справі N 02/110 залишити без задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.12.2009 року у справі N 02/110 - без змін.

Головуючий

Судді

Документи що посилаються на цей